Довічне ув’язнення за скоєні в Україні воєнні злочини

Важливий крок у встановленні справедливості

Як повідомляли в Офісі Генпрокурора, фінська прокуратура звинуватила громадянина РФ у тому, що 2014 року він скоював воєнні злочини в Україні. “Ця справа є важливим кроком у притягненні до відповідальності осіб, причетних до серйозних порушень міжнародного гуманітарного права”, — зазначали в Офісі Генпрокурора.  

Українські правоохоронці зауважували, що військовий підрозділ “Русич” воював на боці невизнаної псевдореспубліки “ЛНР”. У Службі безпеки України нагадували, що диверсійно-розвідувальна штурмова група “Русич” належить до другого армійського корпусу Південного військового округу РФ. 

Як пояснили в Офісі Генпрокурора, росіянина засудили до довічного ув’язнення за обвинуваченнями у вчиненні чотирьох кримінальних правопорушень, що караються як воєнні злочини, відповідно до розділу 5 глави 11 Кримінального кодексу Фінської  Республіки. Згідно з фінським законодавством, ці обвинувачення розглядали як міжнародні злочини.

В Офісі Генпрокурора також додали, що у 2016 році українські правоохоронці повідомляли засудженому про підозру за фактом участі в терористичній організації (частина перша статті 258-3 Кримінального кодексу України). Вже у грудні 2023-го правоохоронці Фінляндії почали  розслідувати злочини, які росіянин міг вчиняти під час бойових дій в Україні.

Офіс Генпрокурора повідомив, що під час розслідування Національне бюро розслідувань Фінляндії співпрацювало з українським Офісом Генерального прокурора й Службою безпеки України, а українська сторона надавала Фінляндії необхідні матеріали, які були зібрані під час українського розслідування, та допомагала збирати докази під час додаткових допитів потерпілих і свідків. Як зазначали в Офісі Генпрокурора, подекуди такі допити відбувалися за участі представників фінської поліції. Крім того, були проведені додаткові судово-медичні експертизи й інші слідчі дії.

Судовий процес над обвинуваченим у Фінляндії розпочався минулого грудня. Під час нього Міністерство юстиції України, Офіс Генпрокурора та СБУ забезпечили проведення допитів потерпілих і свідків в Україні.

“Спільна робота правоохоронців України та Фінляндії дозволила зібрати обґрунтовані докази вини Петровського та призначити йому реальний термін покарання. Це стало прецедентом у міжнародному правосудді, який ще раз доводить неминучість покарання за вбивства українців”, — наголошували у Службі безпеки України.  

“Україна продовжує співпрацювати з міжнародними партнерами для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до порушень міжнародного гуманітарного права”, — підсумували в Офісі Генпрокурора.

Деталі справи

Це вперше Фінляндія винесла вирок за скоєні в Україні воєнні злочини. Видання “Helsinki Times” та фінська телерадіокомпанія YLE писали про цю справу, а Офіс Генпрокурора давав покликання на вирок суду. Переповідаємо основне далі.

До довічного ув’язнення засудили 38-річного Воїслава Тордена (його справжнє ім’я — Ян Петровський), який був заступником командира військового підрозділу “Русич”. Окружний суд Гельсінкі встановив, що на момент скоєння злочинів Торден беззаперечно належав до військового угруповання “Русич”, яке брало участь у збройному нападі на солдатів батальйону “Айдар” ЗСУ на Сході України, у Луганській області.

Тордена визнали винним за чотирма пунктами звинувачення у воєнних злочинах. Одне обвинувачення відхилили.

Окружний суд Гельсінкі визнав, що Торден стратив щонайменше одного пораненого військовополоненого. З огляду на особливу жорстокість такі дії були прирівняні до вбивства, що передбачає довічне ув’язнення.

Суд також визнав росіянина частково винним у каліцтві пораненого українського військового: підлеглі Тордена вирізали на щоці українського воїна емблему свого підрозділу — коловорот. Торден не втрутився і не запобіг цьому.

Колишнього заступника командира також визнали винним у тому, що він робив і поширював зневажливі фото й погрожував. Зокрема, Ян Петровський позував для фотографій з тілом загиблого воїна та поширював ці світлини у соцмережах. Росіянин також погрожував в інтернеті: писав, що неонацистський підрозділ “Русич” не знає жалю.

Крім того, за версією фінських прокурорів, Торден наказав своєму підрозділу заманити українських військових у засідку, використавши український прапор. Коли колона батальйону “Айдар” наблизилися до блокпоста з українським стягом, її обстріляли. Тоді загинули 22 українські військові, а ще четверо воїнів були поранені. За даними фінської прокуратури, сам Торден стріляв з кулемета з засідки, а його підрозділ застосував термобаричну зброю — протитанковий комплекс “Шмєль”. Унаслідок таких дій були знищені вантажівка й легкове авто батальйону “Айдар”, а українські військові загинули й постраждали.

Через відеозв’язок суд заслухав чотирьох українських воїнів, що вижили під час засідки, та одного свідка. З-поміж іншого вони казали про те, що поранених бійців страчували, та ідентифікували Тордена як одного з причетних, зазначали журналісти YLE.

Проте Окружний суд Гельсінкі відхилив обвинувачення Тордена як колишнього заступника командира “Русич”, який допомагав керувати діями своїх підлеглих, у плануванні й облаштуванні засідки 5 вересня 2014 року. Суд пояснював це тим, що тоді на місці події були присутні й інші військові підрозділи й угруповання та їхні учасники, а диверсійно-розвідувальна штурмова група “Русич” була частиною цих сил. На думку суду, надані докази не доводили, що саме угруповання “Русич” відповідало за організацію та здійснення всіх аспектів засідки та вогневої атаки.

Сам обвинувачений усе заперечував і заявляв, ніби він не виконував жодної керівної ролі. Видання “Helsingin Sanomat” оприлюднювало позицію захисту обвинуваченого. Сторона захисту заперечувала те, що Торден-Петровський був заступником командира військового угруповання “Русич” і мав керівні повноваження, і стверджувала, нібито він приїхав на Схід України, бо почув “про утиски російськомовного населення”. Як стверджували адвокати росіянина, в Україні він нібито мав знімати агітаційно-вербувальні відео і займатися гуманітарною допомогою, а на українських військових влаштувало й вчинило засідку не його угруповання, а батальйон “Зоря”. Сам Петровський заявляв, ніби він не стріляв в українських військових і говорив з іншими російськими бойовиками, коли почув вибух поблизу блокпоста.

Передісторія

Нагадаємо, що Ян Петровський воював в Україні і з 2014 до 2015 року, і після повномасштабного вторгнення РФ, коли “Русич” брав участь у бойових діях на Харківщині. З 2004 року Петровський мешкав у Норвегії, брав участь у діяльності ультраправих організацій.

Петровського затримали у липні 2023-го в аеропорту Гельсінкі-Вантаа, коли він хотів летіти до Ніцци. Тоді Петровський пред’явив фінським прикордонникам документи, видані Воїславу Тордену. Проте прикордонники запідозрили, що під цим іменем ховається Ян Петровський, якому заборонили в’їзд до всієї Шенгенської зони, бо він був внесений до санкційного списку ЄС. Проте під новим іменем 19 липня 2023 року росіянину вдалося в’їхати до Фінляндії з дружиною та трьома дітьми. Як розповідала адвокатка Петровського, він отримав посвідку на рік проживання у Фінляндії (на ім’я Воїслава Тордена), оскільки його дружина мала навчатися в одному з фінських університетів. Вже 20 липня його затримали в аеропорту, а у серпні 2023-го заарештували. Як тоді повідомляли в Офісі Генпрокурора, “на підставі запиту Офісу Генерального прокурора 23 серпня [2023 року] компетентними органами Фінляндії затримано громадянина Росії, якого розшукує СБУ за підозрою в участі у терористичній організації”.

Історія Тордена-Петровського була доволі довгою: росіянин просив притулку в Фінляндії, Україна хотіла його видачі, натомість Фінляндія вчинила інакше. У грудні 2023-го Верховний суд Фінляндії вирішив не видавати Петровського Україні, аргументуючи це ризиком неналежних умов утримання, адже Європейський суд з прав людини неодноразово визнавав, що в українських вʼязницях порушують третю статтю Конвенції про захист прав людини. Зрештою правоохоронці Фінляндії вирішили провести власне розслідування щодо причетності громадянина РФ до скоєних в Україні воєнних злочинів.