Україна ратифікувала Нікосійську конвенцію про захист культурних цінностей
“Україна стала восьмою країною у світі, яка ратифікувала Нікосійську конвенцію Ради Європи, і першою державою, що зробила це під час повномасштабної війни”, — повідомляє Міністерство культури і стратегічних комунікацій.
У зв’язку з ратифікацією Конвенції парламентарі прийняли у першому читанні за основу законопроєкт, який вносить зміни до законів України “Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей”, “Про культуру”, “Про електронну комерцію”.
Нікосійська конвенція Ради Європи була ухвалена 3 травня 2017 року на Кіпрі в місті Нікосія. Україна підписала її однією з перших, у тому ж 2017 році, але ратифікувала тільки зараз.
Документ криміналізує протиправні діяння, пов’язані зі знищенням культурної спадщини та крадіжкою культурних памʼяток, а також встановлює механізм кримінального переслідування за такі злочини.
“Це стосується крадіжок та незаконного заволодіння артефактами, незаконних розкопок, вилучення та вивезення культурних об’єктів та навмисного знищення або пошкодження пам’яток, — пояснюють в Мінкульті. — Документ також забезпечує правову основу для екстрадиції та взаємної правової допомоги між країнами, щоб карати винних і повертати викрадені цінності на батьківщину”.
Як зазначають у Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим, центральними органами України, відповідальними за міжнародне співробітництво у кримінальних справах відповідно до Конвенції, стануть:
- Міністерство юстиції України (щодо запитів під час судового провадження);
- Офіс Генерального прокурора (щодо запитів під час досудового розслідування);
- Національне антикорупційне бюро України (щодо запитів про взаємну правову допомогу у кримінальних провадженнях, у яких воно здійснює досудове розслідування).
“Фактично Нікосійська конвенція стане юридичним інструментом для притягнення агресора до відповідальності за відповідні злочини (до речі, росія — підписант Конвенції) та повернення викрадених культурних памʼяток до України. Окрім того, Україна отримає правову підставу вилучати ці памʼятки з продажу крадіями та злочинцями і боротися з контрабандою культурних обʼєктів”, — заявила заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
Нагадаємо, лише з Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка росіяни вивезли понад 10 тисяч експонатів. Його співробітники регулярно ідентифікують викрадені з України твори мистецтва у пропагандистських відео російських мас-медіа. Лише в одному сюжеті вони впізнали 14 об’єктів з Херсонського художнього музею.
Нещодавно стало відомо про нелегальне вивезення окупантами 164 археологічних артефактів з окупованого Криму, знайдених під час розкопок античних міст Німфей і Пантікапей.
За інформацією Міністерства культури і стратегічних комунікацій станом на травень 2024 року понад 12% від усього Музейного фонду нашої держави перебувало в музеях на тимчасово окупованих територіях України.
Міжнародні експерти з мистецтва називають розграбування росіянами українських музеїв найбільшим колективним пограбуванням з часів Другої світової війни. “Це не те що один солдат кладе срібну чашу до свого наплічника, — заявив Джеймс Реткліфф, головний радник The Art Loss Register, лондонської організації, яка займається пошуком викраденого мистецтва. — Це набагато, набагато більший масштаб”.
За повідомленням Кабміну, станом на кінець минулого року загальна кількість пошкоджених пам’яток культурної спадщини в Україні складає 1255 об’єктів. З них національного значення — 125, місцевого — 1055, щойно виявлених — 75.
Захищати культурні цінності в умовах війни вимагають також Гаазька конвенція про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року, Перший Додатковий протокол 1977 року до Женевських конвенцій про захист жертв війни і Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.