Роскомнагляд видав наказ, що посилює контроль над інформаційним простором

Цифровий контроль на ТОТ

31 березня цього року Роскомнагляд (російською ― Роскомнадзор, російська федеральна служба з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій) видав наказ, спрямований на посилення контролю над інформаційним простором, у тому числі на тимчасово окупованих територіях України, зокрема і в тимчасово окупованому Криму.

Про черговий репресивний наказ РФ повідомили у Представництві Президента України в АР Крим. Ідеться про наказ Роскомнагляду №51 від 31 березня 2025 року.

Згідно з цим наказом, усі оператори зв’язку зобов’язані безперервно збирати й передавати до органів контролю детальні дані щодо інтернет-активності користувачів. Як зазначали у Представництві Президента України в АР Крим, до обов’язкової інформації, яку зобов’язав збирати провайдерів Роскомнагляд, належать:

• IP-адреси усіх пристроїв, які підключають до інтернету;
• геолокаційні дані ― дозволять визначити точне місцеперебування користувача у момент підключення;
• ідентифікатори усіх пристроїв, у тому числі смартфонів, комп’ютерів, планшетів та інших пристроїв, з яких заходять в інтернет;
• дані про програмне забезпечення, що використовується, та інтернет-трафік (при цьому збір базових даних створює технічну можливість для подальшого моніторингу трафіку).

Як зауважили у Представництві Президента України в АР Крим, ідеться про чергову спробу Росії “встановити контроль над населенням на окупованій території та придушити будь-які прояви незгоди”. У Представництві також перелічили можливі негативні наслідки, що можуть виникнути через запровадження такої системи стеження, з-поміж яких:

• Повна втрата анонімності в інтернеті: збір і систематизація даних про IP-адреси та геолокацію фактично унеможливлюють анонімне перебування в інтернеті. При цьому навіть якщо людина використовуватиме VPN-сервіси, це не гарантуватиме безпеки, адже буде зафіксований сам факт підключення пристрою та визначене його реальне розташування. Російське видання “SOTA” також зазначало, що цей наказ фактично унеможливлює анонімність у російському сегменті інтернету. Хоча російські оператори і раніше фіксували такі дані, вони не передавали їх до Роскомнагляду на постійній основі, заявляли журналісти.
• Значне посилення ризику блокувань і цензури. Нелегітимна окупаційна “влада” отримає потужний інструмент для виявлення та блокування доступу до інформаційних ресурсів, які Росія вважатиме небажаними або загрозливими. Ба більше, такі блокування можуть бути не лише на рівні доменних імен або IP-адрес, але й на апаратному рівні окремих пристроїв, підкреслили у Представництві.
• Масштабне стеження за особистим життям мешканців ТОТ, адже зібрані дані нададуть широкі можливості для всебічного моніторингу онлайн-активності, контактів та інформаційних запитів громадян України, які опинилися в російській окупації. Усе це “може призвести до незаконного збору персональних даних, профілювання користувачів та використання цієї інформації для політичних переслідувань”, вважають у відомстві.
• Посилення тиску на проукраїнське населення: російські окупанти можуть використовувати отриману інформацію для виявлення людей, які підтримують Україну, поширюють незалежну інформацію або беруть участь у русі опору.

“Вказані заходи спрямовані на посилення контролю над інформаційним простором та придушення будь-яких форм незгоди з окупаційним режимом”, — наголосили у Представництві Президента України в АР Крим.

Там також закликали мешканців ТОТ пильнувати й бути максимально обережними, а також вжити усіх можливих заходів при користуванні інтернетом, аби мінімізувати ризики, що виникають через тотальне стеження РФ. Крім того, у Представництві пообіцяли розробити й оприлюднити рекомендації, що допоможуть українцям в окупації протидіяти цифровому контролю РФ. Як мовиться у повідомленні пресслужби, “Представництво разом з профільними організаціями та експертами невдовзі підготує та оприлюднить додаткові інформаційні матеріали та рекомендації щодо протидії відповідним крокам Російської Федерації”.

У Представництві Президента України в АР Крим також нагадали, що Росія систематично здійснює політично мотивовані переслідування громадян, у тому числі через їхню діяльність в інтернеті. Окупаційна “адміністрація” повсякчас використовує російське законодавство ― зокрема норми про так звані “екстремізм” і “тероризм” ― для придушення інакодумства, обмеження свободи слова й залякування людей, які висловлюють проукраїнські погляди чи критикують окупаційний режим РФ.

‘Медіаполіцейські’ в РФ

Ще у листопаді 2023-го ми розповідали, що в Росії запровадили новий фах і почали готувати так званих “медіаполіцейських”. Зокрема, російські медіаполіцейські мали відстежувати  й “екстремізм” в інтернеті. За даними російських видань, відповідний напрямок бакалаврату з’явився в Російській академії народного господарства і державної служби (РАНГіДС) при Президентові РФ. Як зазначали журналісти УП, офіційно цей напрямок навчання називався “Медіазабезпечення державних інтересів і національної безпеки”. Майбутні медіаполіцейські мали виявляти і блокувати “екстремістські та деструктивні матеріали”, а також боротися з “пропагандою”. Прикметно, що, за словами завідувачки катедри медіазабезпечення державних інтересів і нацбезпеки РАНГіДС, ця програма реалізовувалася за підтримки Національного антитерористичного комітету РФ. Завершивши навчання, російські медіаполіцейські могли отримати одну з таких спеціалізацій: розслідування правопорушень щодо громадян (кібербулінг, сталкеринг), щодо юросіб (піратство) або щодо держави (екстремізм). Вочевидь, вони мали перебрати на себе частину функцій Роскомнагляду, що тоді блокував інформацію в інтернеті, зачищав інформаційний простір і унеможливлював поширення правдивої інформації.

Фахівці з ІПСО у російській армії

18 березня цього року у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України повідомляли, що Росія збільшує кількість підрозділів ІПСО у своїх військах. Зокрема, у складі 3-ї та 51-ї загальновійськових армій російських Збройних сил “з’явилися спецпідрозділи інформаційного впливу”, мовилося у фейсбук-повідомленні на сторінці ГУР. За даними розвідників, аби укомплектувати новостворені підрозділи, ще у квітні 2024 року російський уряд запровадив окрему групу військових спеціальностей ― “Інформаційне протиборство”.

Підготовка фахівців з ІПСО відбувається у військовій академії російського Генштабу та у Військово-космічній академії імені Можайського. За даними ГУР, переміщення таких спеціалістів між російськими військовими частинами заборонене без погодження зі штабами військових округів.

“Розширення кількості підрозділів інформаційного впливу в структурі армії держави-агресора Росії свідчить про намір ворога збільшити масштаб інформаційно-психологічних атак проти України, наших Сил безпеки та оборони та українського суспільства”, ― попереджали в ГУР.

Кібератаки Росії

Цього березня ХПГ також розповідала, як російська пропаганда отруїла штучний інтелект: 10 генеративних інструментів ШІ видавали пропагандистські наративи Кремля за правду. 

Ми також неодноразово висвітлювали кібератаки держави-агресора. Нещодавно ХПГ писала про чергову кібератаку Росії, коли російські спецслужби могли атакувати Укрзалізницю. У березні 2025-го ми також згадували імовірну атаку РФ на урядові сайти Бельгії, а минулого вересня розповідали, як Велике журі в американському штаті Меріленд висунуло обвинувачення шістьом росіянам, п’ятеро з яких були офіцерами Головного розвідувального управління військової розвідки Генштабу російських Збройних сил. Росіян звинувачували у змові з метою зламу комп’ютерних систем і в змові з метою шахрайства.

Крім того, у червні 2024-го журналісти Reuters повідомляли, що прокурори Міжнародного кримінального суду (МКС) розслідують кібератаки на цивільну інфраструктуру України як імовірні воєнні злочини. За наявності достатньої доказової бази, обвинувачені в кіберзлочинах можуть отримати ордери на арешт, а саме розслідування МКС, коли кібератаки розглядаються як імовірні воєнні злочини, може стати прецедентом у міжнародному праві. Ще у листопаді 2023-го тодішній Генеральний прокурор України Андрій Костін зазначав, що українські правоохоронці розслідують кібератаки як воєнні злочини, та наголошував, що кібератаки вкрай складно розслідувати, адже ніхто не робив такого раніше.