Росія скоїла понад 800 злочинів проти українських журналістів і медіа

Інститут масової інформації (ІМІ), який від початку повномасштабного вторгнення РФ відстежує та фіксує факти про злочини Росії щодо журналістів і медіа, повідомив про нові злочини РФ.

За лютий — березень поточного року в ІМІ зафіксували шість злочинів проти медіа та журналістів з боку Росії. Йшлося про погрози, пошкодження редакцій та кібератаки.

Щобільше, за цей проміжок часу через агресію РФ загинули пʼятеро українських медійників.

Убиті Росією медійники

Зокрема, цього лютого загинала Тетяна Кулик — журналістка Укрінформу, авторка й ведуча проєкту “Нація непереможних”, яка була головною редакторкою мультимедіа. Тетяна Кулик загинула в селі Крюківщина Бучанського району Київській області через атаку російських дронів у ніч проти 26 лютого 2025 року.

Як зазначав гендиректор Укрінформу Сергій Череватий, Тетяна Кулик була чудовою журналісткою, яка робила багато програм про боротьбу та героїв України. Разом з Тетяною загинув її чоловік Павло Іванчов, професор і завідувач катедри хірургії № 3 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Як зазначав ректор НМУ, загиблий “був дуже сучасним хірургом, який не просто навчався сам, а передавав свої знання студентам і колегам, який лікував пацієнтів”. Іванчов спеціалізувався на хірургії пухлинного походження, очолював клінічну базу й відповідав за лікувальну роботу відділення хірургії № 3 КНП “Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги”. Він був співавтором близько 200 наукових праць, 21 патенту на винахід, а також був автором підручника, наукового посібника й монографії.

Крім того, пʼятеро медійників загинули на війні проти країни-агресора. З-поміж них були:  

Юрій Кірпік — продюсер проєктів компанії “Starlight Media”. 13 березня цього року виконавчий продюсер Starlight Media Олександр Биков сповістив про загибель колеги.

Артур Шибалов — військовий, колишній оператор і монтажер полтавського телеканалу PTV UA. Загинув 13 березня 2025 року в Курській області РФ. Артур Шибалов був молодшим братом журналіста, військового й колишнього полоненого Євгена Шибалова.

Кирило Полікевич — військовий, відеограф “Суспільне Дніпро”. Загинув 16 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Преображенки Покровського району Донеччини.

Дмитро Бєндіков — військовий, випусковий редактор сайту TSN.ua. Дмитро служив у Третій окремій штурмовій бригаді та загинув на фронті 18 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сході України.

За даними ІМІ, загалом від початку російського повномасштабного вторгнення через агресивну війну РФ в Україні вже загинули 102 медійники. 

Листи про замінування

Крім того, країна-агресор продовжує вчиняти злочини проти українських медіа. Зокрема, 12 березня 2025 року онлайн-медіа “Перший Криворізький” отримало листи про замінування будівлі, у якій розташована редакція, а також відео, що містило нібито мінування будівлі видання та погрози вбивством. Як повідомляли в ІМІ, на електронну пошту редакції надійшли чотири анонімні листи. При цьому два з них надійшли з різницею в одну хвилину й мали ідентичний текст. У листах невідомий звертався до двох місцевих медіа й повідомляв про закладання тетрилової вибухівки. Автор листів також писав, що заклав аналогічну вибухівку в дитячі садки та школи, описував наслідки вибухів і висловлював ненависть як до українських медійників, так і до школярів, розповідала виконавча директорка онлайн-медіа Софія Скиба. 

Обстріли редакцій

Через російські обстріли були пошкоджені приміщення двох онлайн-медіа.  

У Запоріжжі внаслідок російської атаки 21 березня цього року була пошкоджена редакція онлайн-видання inform.zp.ua: в одній з кімнат редакції обвалило стелю. Головний редактор онлайн-медіа Ерік Бринза розповідав, що приміщення пошкодила вибухова хвиля. Це сталося під час атаки російських “шахедів”, один з яких вибухнув за 300 метрів від редакції, на території дитячого садка. “Слава Богу, це тільки одна кімната. Там у нас архів був бухгалтерських документів, також ми використовували її як їдальню”, — казав редактор онлайн-видання. Камера спостереження зафіксувала руйнування о 21:04 вечора. У цей час в редакції нікого не було, тож ніхто з медійників не постраждав.

Як повідомляв очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, під час російської атаки на Запоріжжя 21 березня були пошкоджені щонайменше 24 багатоповерхівки й понад 20 приватних будинків. Щобільше, унаслідок атаки 21 березня загинула родина: батько, мати й 17-річна донька. Щонайменше 12 мирних людей, у тому числі дев’ятимісячне немовля, зазнали поранень.

У Києві внаслідок атаки російських дронів у ніч проти 23 березня був пошкоджений офіс онлайн-медіа Oboz.ua, розташований у Голосіївському районі міста. У будівлі редакції вибуховою хвилею вибило вікна й двері, студія Oboz TV також зазнала значних пошкоджень. Тоді ж суттєвих пошкоджень зазнала сусідня з редакцією будівля, там спалахнула пожежа і загинули двоє людей: батько та його п’ятирічна донька. Мати опинилася в лікарні. У КМВА повідомляли, що через атаку на Київ у ніч проти 23 березня загинули троє людей. Крім батька і дитини, загинула літня жінка, а щонайменше 10 людей, у тому числі 11-місячна дитина, були поранені. Через атаку російських безпілотників на Київщину у ніч проти 23 березня також постраждали щонайменше дві людини.

Кібератаки

Крім того, за значений період часу два медіа заявили про кібератаки. Зокрема, вночі 10 березня “Кременчуцький Телеграф” зазнав DDoS-атаки, до якої могла бути причетна Росія. Через атаку не працював сайт видання.

15 березня 2025 року був зламаний сайт телеканалу PTV UA, на якому розмістили відео із закликом скинути Президента України. Крім того, редакція помітила, що всі розміщені на сайті статті мали заголовок “Екстрене звернення PTV UA”. Самі статті містили покликання на стороннє відео. Як розповідав редактор PTV UA Леонід Авраменко, “замість публікацій на сайті було відео, де за допомогою нейромережі жінка розповідає про переворот”. У редакції припускали, що до атаки причетна Росія, адже у розміщеному на сайті відео були “шкідливі вислови щодо державності України”, зазначали в Інституті масової інформації.

Загальний контекст

Ми неодноразово розповідали про українських журналістів, які стали бранцями Кремля: писали про смерть Вікторії Рощиної в російській неволі, погіршення стану здоров’я громадянської журналістки з Криму Ірини Данилович у колонії Зеленокумська, викрадення колишніх журналісток на тимчасово окупованих територіях України та інші злочини РФ, вчинені проти українських медійників.  

Нещодавно ХПГ писала, як російська пропаганда впливає на штучний інтелект, зокрема, висвітлювала те, як 10 генеративних інструментів ШІ видають пропагандистські наративи Кремля за правдиві, а фінансована Москвою глобальна мережа “Pravda” налаштована не на читача, а на роботу зі штучним інтелектом.

Минулого вересня ми розповідали, що Велике журі в американському штаті Меріленд висунуло обвинувачення шістьом росіянам, п’ятеро з яких були офіцерами Головного розвідувального управління військової розвідки Генштабу російських Збройних сил. Росіян звинувачували у змові з метою зламу комп’ютерних систем і в змові з метою шахрайства. Щобільше, у червні 2024-го журналісти Reuters повідомляли, що прокурори Міжнародного кримінального суду (МКС) розслідують кібератаки на цивільну інфраструктуру України як імовірні воєнні злочини. За наявності достатньої доказової бази, обвинувачені в кіберзлочинах можуть отримати ордери на арешт. Щобільше, відповідне розслідування МКС, коли кібератаки розглядаються як імовірні воєнні злочини, могло стати прецедентом у міжнародному праві. Ще раніше, у листопаді 2023-го, тодішній Генеральний прокурор України Андрій Костін також казав, що українські правоохоронці розслідують кібератаки як воєнні злочини. Костін наголошував, що кібератаки вкрай складно розслідувати, адже “раніше ніхто такого не робив”. 

Росія продовжує хакерські атаки. Як 24 березня цього року повідомила бельгійська телекомпанія VRT NWS, імовірно, російське хакерське угруповання NoName атакувало урядові сайти Бельгії. З-поміж сайтів, які зазнали кібератаки, був і сайт MyGov.be, який дозволяє бельгійським громадянам отримати доступ до офіційних документів та сайт парламенту Валлонії. Як повідомляли у Центрі кібербезпеки, це були DDoS-атаки. Такі атаки націлені на сервери, на які надсилають безліч запитів, аби паралізувати їхню роботу. У Центрі кібербезпеки зазначали, що DDoS-атаки не є небезпечними, вони лише перенавантажують сайти та спричиняють незручності для користувачів. За даними Центру, більшість сайтів вже відновили свою роботу.

За словами міністра оборони Бельгії Тео Франкена, хакери атакували сайти у відповідь на новий пакет бельгійської допомоги Україні, сума якої становила один мільярд євро. Журналісти VRT NWS зазначали, що це хакерське угруповання вже атакувало бельгійські урядові сайти минулого червня, напередодні виборів. Тоді російські хакери переважно атакували сайти невеликих муніципалітетів. Федеральна прокуратура Бельгії оголосила, що нещодавні атаки додадуть до розслідування, яке розпочали за попередніми фактами DDoS-атак. Правоохоронці припускали, що нові атаки могла вчинити та ж сама група злочинців.