Обстріл Харкова на третій день повномасштабної війни — ідентифікували російських командирів

“За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури повідомлено про підозру чотирьом російським військовим командирам у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством та вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України), — повідомляє Офіс Генпрокурора. — Правоохоронці встановили причетних до масштабного обстрілу Харкова 28 лютого 2022 року. Тоді війська держави-агресора здійснили атаку уламково-фугасними касетними некерованими реактивними снарядами з РСЗВ «Смерч» по цивільних об’єктах Шевченківського району м. Харкова. Загинули 8 мирних мешканців, серед яких 17-річний хлопець. Також одна жінка дістала численних поранень”.

Удар по цивільних

Той день був страшним для харків’ян. ХПГ від початку повномасштабного вторгнення документувала події, що відбувалися в регіоні. З ночі обстрілів зазнавали різні райони міста — Салтівка, Рогань, П’ятихатки, Горизонт. Посеред дня ворожі “Смерчі” накрили Шевченківський район — Павлово Поле, зокрема провулок та вулицю 23-го Серпня, вулиці Балакірєва, Новопрудну, Сумгаїтську, Отакара Яроша, Клочківську. Ось, що ми записали тоді про цей удар.

“… у будинок по вул. Балакірєва в кухонне вікно квартири залетів снаряд, внаслідок чого жінці відірвало ногу. За вказаною адресою потрапили ще два снаряди, від яких пошкоджено газопровід, службове авто та відбулося загоряння автомобілів цивільних осіб”.

...Після обстрілу біля магазину “Арбуз” на вулиці Клочківській тяжко поранено жінку — її забрала швидка.

“...з 12:00 до 13:00… снаряди влучили в районі провулка 23 серпня. Обстріл мікрорайону Павлове поле супроводжувався великою кількістю загиблих. Після сигналу ‘закінчення повітряної тривоги’ люди вийшли з укриттів, аби набрати води, і їх обстріляли…”

Правоохоронці кажуть, що під час цього обстрілу було пошкоджено кілька багатоповерхівок і повністю зруйновано школу. Завдана матеріальна шкода складає 13 млн гривень.

Хто стоїть за обстрілом?

Як встановили слідчі, у цей період у Харківській області діяли підрозділи угруповання військ російських збройних сил “Запад”. Його сформували з підрозділів західного військового округу. Схоже, саме вони гатили по місту з РСЗВ “Смерч” — що належить засобам враження невибіркової дії.

“Встановлено, що групою вогневого та ядерного ураження штабу західного військового округу за безпосереднім керівництвом полковника зс рф — заступника начальника штабу зво — підготовлено рішення про завдання ударів реактивними касетними снарядами з РСЗВ ‘Смерч’, — кажуть в прокуратурі. — Рішення було затверджене безпосередньо генерал-полковником зс рф — командувачем зво та його першим заступником — генерал-лейтенантом зс рф”.

Згодом командир 79-ої реактивної артилерійської бригади Західного військового округу (військова частина 53956, що базується у Твері) передав злочинний наказ своїм підлеглим.

Судячи з опублікованих на сайті Офісу Генпрокурора підозр, йдеться про тодішнього командувача Західного військового округу РФ генерал-полковника Олександра Журавльова; його першого заступника генерал-лейтенанта Олексія Завізьона; заступника начальника штабу Західного військового округу ЗС РФ полковника Шалву Кулієва; командира 79-ї реактивної артилерійської бригади ЗВО ЗС РФ полковника Євгена Геращенка.

Для Журавльова, Завізьона та Геращенка це вже не перша підозра. У січні Сумська обласна прокуратура повідомила про розслідування удару експериментальною авіабомбою по цивільному об’єкту в Путивлі у травні 2022 року. Серед підозрюваних в злочині є саме генерал-полковник Олександр Журавльов та його перший заступник генерал-лейтенант Олексій Завізьон.

А рік тому Олександр Журавльов отримав підозру в скоєнні екоциду. Його, разом з іншими російськими військовими (поміж яких, до речі, і Євген Геращенко), обвинувачують в злочинному наказі обстріляти Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут” (ХФТІ), у якому розміщені єдина у світі ядерна підкритична установка “Джерело нейтронів” і сховище ядерних матеріалів.

Сирійський досвід

Розслідування про масовані обстріли Харкова зі “Смерчів” ще у травні 2022 року опублікували журналісти CNN. Вони звернули увагу на особу генерала Журавльова. Виявилося, що з 2016 року він очолював російські війська в Сирії. І саме під його командуванням почалися найбільш жорстокі штурми Алеппо.

“Після того, як він взяв кермо влади, російські військові швидко посилили свої атаки на контрольовану повстанцями територію та завершили облогу густонаселеного міста, забравши велику кількість загиблих і запустивши тактику, яка визначила російське втручання в Сирію: облягати, морити голодом, бомбардувати та підкорятися, — зазначали розслідувачі. — Під час його командування також різко збільшилася кількість задокументованих атак касетними боєприпасами в Алеппо”.

Зокрема, з 10 вересня по 10 жовтня 2016 року касетні боєприпаси використовувалися в Алеппо 137 разів, що на 791% більше, ніж середня кількість атак касетними боєприпасами за попередні вісім місяців.

Два роки тому Центр захисту прав людини “Меморіал” оприлюднив доповідь “Ланцюг воєн. Ланцюг злочинів. Ланцюг безкарності. Російські війни у ​​Чечні, Сирії, Україні”. Автори документа дійшли висновку, що практика масових порушень гуманітарного права, прав людини, скоєння воєнних злочинів в Україні — це пряме продовження того, що раніше відбувалося на Північному Кавказі та у Сирії. Не окремі розрізнені злочини, а частина системи державного терору, що склалася в Росії під час воєн наприкінці XX-початку XXI століть.

Станом на 27 лютого у базі даних воєнних злочинів T4P зафіксовано 1643 кейс, який відповідає правовій кваліфікації “застосування зброї, яка призводить до надмірних пошкоджень або невибіркових страждань людей, призводить до невибіркових руйнувань чи заборонена міжнародними угодами — системи ‘Смерч’, ‘Сонцепьок’, ‘Буратіно’, касетні та фосфорні бомби” (стаття 8 (2) (b) (xx) Римського статуту).

Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:

• умисне спрямування нападів на цивільне населення;
• умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
• умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
• умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.

Ініціатива Т4P презентувала подання до Міжнародного кримінального суду, що стосується обстрілів цивільного населення України російською армією. Детальніше про статистику обстрілів можна прочитати в аналітичному матеріалі на сайті T4P.