Звіт за результатами моніторингового візиту до Кропивницької виправної колонії №6

10 квітня 2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено повторне відвідування державної установи “Кропивницька виправна колонія №6” (далі КВК-6, установа, заклад). 

Відбувся плановий візит без попереджень. Попередній візит відбувся 12 листопада 2024 року. 

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіт моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів.

Під час моніторингового візиту до ДУ “Кропивницька виправна колонія №6” виявлено порушення прав засуджених у сферах праці, соціальних гарантій та медичного обслуговування.

Засуджені працюють без належного укладення трудових договорів, що порушує їхні права на справедливу оплату праці. Умови праці не відповідають вимогам законодавства, відсутні медичні огляди, інструктажі з охорони праці та засоби захисту. Також засуджені не отримують належної медичної допомоги, зокрема психіатричної, а умови утримання в камерах не відповідають стандартам, що ставить під загрозу їхнє здоров’я.

Рекомендується здійснити заходи для забезпечення належних трудових і медичних умов, укладання трудових договорів і покращення житлових умов.

Загальна інформація

КВК-6 це установа виконання покарань середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі. 

Заклад розташований за адресою: 25006 Кировоградська область, місто Кропивницький, вулиця Яновського, 50.

Керівник установи — полковник внутрішньої служби Романков Сергій Володимирович.

Заклад складається з чергової частини, дільниць СПС, харчоблоку, ДІЗО, ПКТ, ДПК, медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу закладу складається із 330,5 посад. Фактична чисельність — 190,5 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 140 співробітників.

Планове наповнення закладу — 616 осіб. Фактична кількість ув’язнених/засуджених — 206 осіб. У закладі 7 дільниць СПС, КДіР, ДПК. 

В установі працює 3 психологи. У 2024 році помер 1 засуджений. Працевлаштовано 60 засуджених.

У ДІЗО (дисциплінарний ізолятор) утримувався 1 засуджений, у ПКТ (приміщення камерного типу) — 1 і в ДПК (дільниця посиленого контролю) — 7. 

На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 7, схильних до членоушкодження — 22, схильні до втечі — 4 засуджених. 8 засуджених — злісні порушники режиму утримання. 

Протягом 2024-2025 років жодна особа не звернулася зі скаргами щодо неналежних умов утримання і неналежного надання медичної допомоги. 8 осіб мають інвалідність. 

У власному користуванні засуджені мають 110 планшети, 0 осіб мають електронну адресу (email). 

Протягом останніх пів року було 8 актів прокурорського реагування. Протягом 2025 року було зафіксовано 1 випадок тілесних ушкоджень під час перебування в установі. 

Групою моніторів проведено опитування близько 100 осіб з-поміж засуджених під час відвідування промислової зони, дільниць СПС, дисциплінарних приміщень, з проведенням загальних розмов з наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування на предмет порушення прав людини, а також індивідуальні спілкування з особами, в тому числі і на умовах анонімності. 

Варто зазначити, що адміністрація установи адекватно реагує на скарги від засуджених стосовно дій/бездіяльності адміністрації. Також адміністрація не приховує випадки порушень прав людини, що можна вважати ознаками відкритості і прозорості, належним, адекватним реагуванням.

Позитивний досвід

Згідно зі стратегією реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року №1153-р, заходів із забезпечення режиму і охорони в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах у 2024 році, державна установа КВК-6 за 2024 рік удосконалила кімнату тривалих побачень, відділення соціально-психологічної служби з забезпеченням індивідуального простору, проведено ремонт ДІЗО та інших об’єктів.

Факти, виявлені під час відвідування

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб.

1. Як і під час попереднього відвідування від засуджених надходили численні скарги на неналежне поводження з боку адміністрації та персоналу установи. Так, під час конфіденційної бесіди більшість в’язнів повідомили, що після прибуття в установу у дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР) та під час їхнього перебування у відділеннях соціально-психологічної служби (СПС) співробітники установи з метою примусу здійснити дії, що суперечать волі засуджених, змушували їх публічно виконувати принизливі завдання, зокрема назагал продемонструвати прибирання, тим самим визначити публічно своє місце в неформальній тюремній ієрархії, фіксуючи ці дії технічними приладами/засобами, що мають функції фото- і фільмування, відеозапису. 

У разі відмови до засуджених застосовували дисциплінарне стягнення, у тому числі у вигляді поміщення в дисциплінарний ізолятор (далі — ДІЗО) з перспективою застосування до них ст. 391 КК України. Зазначені дії є такими, що принижують людську гідність та мають ознаки поділу на касти у неформальній тюремній ієрархії. Як наслідок в’язні, які потрапляють до нижчих каст, часто стають об’єктами дискримінації, принижень та фізичного насильства з боку інших засуджених, що може викликати конфлікти між різними групами в’язнів та в цілому посилити кримінальну субкультуру всередині установи. 

Як і попереднього разу моніторинговою групою в установі було встановлено чинну практику сегрегації та стигматизації окремої особливо вразливої категорії ув’язнених, відомої як “відторгнуті загалом”. Зазначене суперечить вимогам частин першої, другої статті 24 Конституції України, частини п’ятої статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України), та пункту 13 Європейських пенітенціарних правил та може свідчити про порушення права засуджених на захист від жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження, закріпленого у статті 28 Конституції України та статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 

Водночас Європейський комітет з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання (далі — Комітет) у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році закликає українську владу розробити та впровадити комплексну стратегію боротьби з насильством та залякуванням серед засуджених та подолання явища неформальної ієрархії серед засуджених з усіма його негативними наслідками. 

У цьому контексті пенітенціарна адміністрація повинна також раціоналізувати оцінку ризиків і потреб, класифікацію та розподіл окремих засуджених з метою забезпечення того, щоб засуджені не піддавалися впливу інших засуджених, які можуть завдати їм шкоди. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 45).

2. Під час відвідування дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО) моніторинговою групою встановлено, що у камерних приміщеннях ДІЗО встановлено засоби для фіксації ліжок до стін. 

Водночас нормативно-правові акти не передбачають закривання на замок відкидних ліжок у приміщеннях камерного типу та дисциплінарних ізоляторах, де засуджені відбувають стягнення. Це створює умови для можливих зловживань із боку працівників установи, оскільки засуджені можуть бути позбавлені можливості сидіти або лежати на ліжку протягом дня.

3. Радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ відсутня, що суперечить вимогам пункту 3 розділу XX Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (ПВР УВП) та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями.

4. Під час замірювання площі у камерних приміщеннях ДІЗО моніторинговою групою було встановлено, що ширина між стінами зазначених камерних приміщень складає 1,8 м. Разом із тим, у Доповіді Уряду України за наслідками візиту до України Комітету у 2012 році, Комітет зазначає, що будь-які одиночні камери повинні мати житлову площу не менш ніж 6 м² (не включаючи вбудований туалет); відстань між стінами камери повинна бути не менше 2 м. (пункт 45 (CPT/Inf (2013) 23).

5. Моніторинговою групою встановлено, що у камерних приміщеннях ДІЗО фактична наявність спальних місць перевищує допустиму, для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу. Зокрема у камерних приміщеннях ДІЗО №№1,2,5, які згідно з актом вимірювання жилої площі розраховані на два місця за нормою 4 м² на одну особу, розташовано 4 ліжка. 

Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну засуджену особу. Разом із тим, у пункті 13 сьомої Загальної доповіді Комітету зазначається, що проблема із переповненими камерними приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи. Комітет приходить до висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення мав наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

6. Всупереч вимогам правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), камерні приміщення ДІЗО не оснащені баками для питної води.

7. Прогулянковий дворик №1 не обладнаний належним укриттям для захисту від атмосферних опадів, а площа прогулянкового дворика №3 є недостатньою для забезпечення повноцінної фізичної активності засуджених.

Разом із тим Європейський комітет із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню у своїй другій Загальній доповіді наголошує, що щоденне перебування осіб на свіжому повітрі має здійснюватися на майданчику достатньої площі, а самі прогулянкові зони, наскільки це можливо, повинні бути обладнані укриттям на випадок несприятливих погодних умов. (CPT/Inf (92) 3) пункт 48).

8. Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу засуджених, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2013 року за №1864/24396 (далі — Положення про КДіР), передбачено, що планування заходів програми ознайомлення новоприбулих засуджених має здійснюватися таким чином, щоб кожен член робочої групи відвідував дільницю КДіР не менше одного разу на тиждень.

Однак, під час аналізу журналу обліку відвідування дільниці карантину, діагностики і розподілу представниками адміністрації (далі — журнал відвідування дільниці КДіР) встановлено, що виконуючий обов’язки завідувача медичної частини — лікар, який входить до складу робочої групи, не здійснює відвідування дільниці з передбаченою періодичністю, чим порушує визначені Положенням вимоги щодо участі у роботі з новоприбулими засудженими.

9. Обладнання дільниці карантину, діагностики та розподілу (далі — КДіР) не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у порушення вимог Норм забезпечення, в дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання харчових продуктів; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; кімната побуту; сушарка. 

Відсутність зазначених приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. У зв’язку з чим харчові продукти можуть зберігатися при неналежних температурах, у вологих або забруднених приміщеннях, що сприяє їхньому швидкому псуванню, розвитку плісняви та розмноженню хвороботворних бактерій, а неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

10. У житловому приміщенні дільниці КДІР моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки, температура повітря у житловому приміщенні складала плюс 14 °C, у той час, як відповідно до пункту 1 розділу XXII ПВР УВП у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче плюс 18 °C.

11. У житловому приміщенні дільниці КДІР моніторинговою групою встановлено наявність вікон, які було обладнано матовим склом, через що природне освітлення практично не проникає в приміщення. У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет вже звертав на це увагу та рекомендував вжити заходів для перегляду дизайну вікон у камерах для того, щоб дозволити ув’язненим бачити, що знаходиться поза межами камери. CPT/Inf (2020) 40) пункт 48).

12. Під час відвідування житлових приміщень відділень СПС №№4,5,6,7 встановлено, що умови їхнього утримання не відповідають вимогам частини першої статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України, пункту 1 розділу XXII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, а також пунктам 13,14,15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Зокрема у відділеннях СПС №№4,5,6,7 зафіксовано порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя. У порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил ліжка у ряді житлових приміщень розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує засудженим належного особистого простору (спальні приміщення №№1,4,6,8,9 відділення СПС № 5; №№1,2,4 відділення СПС №4; та спальне приміщення відділення СПС №6).

Крім того санітарні вузли у зазначених відділеннях (СПС №№4,5,6,7) не обладнані перегородками та дверцятами, що не дозволяє засудженим забезпечити приватність під час користування ними, чим порушуються вимоги правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

Окремо встановлено, що у відділеннях СПС №4 та СПС №7 засуджені користуються спільним санвузлом, у якому на 39 осіб передбачено лише три туалетні кабіни. Таким чином одна туалетна кабіна припадає на 13 осіб, що суперечить Нормам забезпечення та призводить до антисанітарних умов, які порушують право засуджених на гідність та приватність.

Моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму у відділеннях СПС №№4,5,6,7. Так, на час перевірки температура повітря у житловому приміщенні складала плюс 14-15 °C у той час, як відповідно до пункту 1 розділу XXII ПВР УВП у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче плюс 18 °C.

Моніторинговою групою встановлено, що в окремих спальних приміщеннях відділень СПС фактична наявність спальних місць перевищує допустиму для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу. Так, у спальному приміщенні №9 відділення СПС№5, де розташовано 16 ліжок, площа приміщення складає 60,5 м². 

Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 3,78 м². Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну засуджену особу та не забезпечує належного особистого простору утримуваним особам у спальних приміщеннях.

В окремих приміщеннях незадовільне штучне та природне освітлення.

Всупереч вимогам правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення, приміщення відділень СПС не оснащені баками для питної води.

Крім того частина житлових приміщень (відділення СПС №№4,6,7) потребує проведення капітального ремонту з обов’язковою заміною санітарно-технічного обладнання та електромереж.

Разом із тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році, Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема зменшити наповнюваність камер таким чином, щоб на одну взяту під варту особу припадало щонайменше 4 м² житлової площі (не враховуючи площі, яку займають внутрішньо камерні туалети); всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часто проводити дезінсекції; забезпечити достатнього доступу до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

13. Як і під час попереднього відвідування, встановлено, що умови проживання засуджених у деяких гуртожитках відділень СПС є незадовільними та порушують їхнє право на гідні умови тримання. Так, у порушення вимог Норм забезпечення у відділенні СПС №6 відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для приймання їжі; кімната для зберігання харчових продуктів; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; сушарка. 

Слід зазначити, що в установі продовжується систематичне порушення порядку організації зберігання особистих речей засуджених. Так, в усіх відвіданих відділеннях СПС, у тому числі і тих, де нещодавно було проведено капітальні ремонтні роботи, моніторинговою групою зафіксовано зберігання верхнього одягу і взуття засуджених у спальних приміщеннях.

14. Організація лазне-прального обслуговування засуджених у ДУ “Кропивницька виправна колонія №6” здійснюється з порушенням вимог, передбачених Положенням про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2012 року №849/5 (далі — Положення).

Так, станом на 10.04.2025 року, санітарна обробка засуджених, яка відповідно до Положення включає миття з милом і мочалкою, обов’язкову заміну натільної та постільної білизни, проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів), дезінсекції (знищення комах і кліщів) особистого одягу, постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері, востаннє здійснювалася лише 30.03.2025 року, тобто за 11 днів до дати моніторингового візиту. 

Ця інформація підтверджується відповідними записами у Книзі відвідування лазні, Журналі дезінфекції (дезінсекції) одягу та постільних речей у дезінфекційній камері, Журналі обліку проведення тілесних оглядів у лазні.

Разом із тим адміністрація установи пояснила виявлену невідповідність тим, що вищезазначена документація ведеться формально — засудженими, які залучені до робіт у лазне-пральному комплексі. Це свідчить про неналежне виконання службових обов’язків персоналом установи, медичної частини, фактичне перекладання функцій працівників установи на засуджених, а також про відсутність належного контролю з боку адміністрації за організацією процесу санітарної обробки та лазне-прального обслуговування.

У порушення пункту 2.14 розділу II Положення, в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим. У порушення вимог Норм забезпечення у пральні відсутні приміщення душової та туалету для працівників. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні лазні та душової дільниці ДІЗО не дотримується право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках. 

У порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення у приміщенні душової дільниці ДІЗО не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції. Приміщення для сушіння білизни пральні не використовується за функціональним призначенням у зв’язку з його відключенням від системи централізованого опалення, що унеможливлює підтримання належного температурного режиму, необхідного для забезпечення санітарно-гігієнічних вимог при сушінні білизни. 

Нагляд за дотриманням порядку під час миття засуджених у лазні, а також контроль за проведенням прибирання, дезінфекції приміщень і здійснення медичного огляду, передбачені пунктами 3.10 та 3.11 Положення про організацію лазне-прального обслуговування, черговим медичним працівником фактично не забезпечуються.

15. У приміщенні лазне-прального комплексу грубо порушуються вимоги Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697, (далі — Правила пожежної безпеки), зокрема відкриті двері електрощитової, електродроти належним чином не ізольовані, що може призвести до ураження засуджених чи персоналу установи електричним струмом та інших негативних наслідків.

16. У порушення вимог Норм забезпечення в їдальні установи відсутня гардеробна, що призводить до того, що засуджені змушені приймати їжу у верхньому одязі.

17. У порушення вимог Норм забезпечення в їдальні відсутній санвузол для персоналу.

18. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмого пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП, носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів в межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення. 

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями п.85 (CPT/Inf (2011) 29) п. 23 (CPT/Iinf (2013) 23) п.166 (CPT/Inf (2014) 15).

19. Відповідно до службової документації некомплект персоналу по установі станом на 10.04.2025 року складає 140 посад. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. 

Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. 

У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

20. Під час моніторингового візиту було зафіксовано ряд порушень права на працю і соціальних гарантій. Право на працю та соціальні гарантії для осіб, засуджених до позбавлення волі, регулюються Конституцією України (ст. 43,46), Кримінально-виконавчим кодексом України (ст. 118,121,122), Кодексом законів про працю України (ст. 21,24), Законом України “Про охорону праці” (ст. 17,19), а також міжнародними стандартами, зокрема Правилами Мандели (п. 99), Пактом міжнародних економічних, соціальних та культурних прав та Європейськими правилами поводження з ув’язненими, які гарантують право на працю, належні умови праці, справедливу оплату, соціальний захист, медичне обслуговування та безпеку працівників, включаючи засуджених. 

На момент візиту 12 засуджених працювали на харчоблоці, інші засуджені виконують господарські роботи, зокрема обслуговують інфраструктуру установи, але умови праці та соціальний захист, наданий їм, мають численні недоліки. 

Засуджений В. працює на посудомийці з 6 ранку до 20:00 кожного дня, без вихідних і свят. 

Враховуючи таку високу тривалість робочого часу, це порушує ст. 50 КЗпП України (максимальна тривалість робочого часу). Також відсутня інформація про надання йому вихідних і святкових днів, що є порушенням трудових прав. Таким чином відсутність вихідних порушує право на відпочинок, що є частиною прав на працю, закріплених у ст. 43 Конституції України. Також відсутня інформація щодо укладення трудового договору з даним засудженим. 

Засуджений К. працює в харчоблоці як кухар. 

Однак, як і в випадку з іншими засудженими, не надано інформації про укладення трудового договору з ним, а також про його медичні огляди та інструктажі з охорони праці. Це порушує ст. 118 КВК України (право засуджених на працю з належними умовами). Відсутність належного укладення трудового договору порушує ст. 21 КЗпП України, що забезпечує право на укладення трудового договору. 

Засуджені Р., Б., працюють у дві зміни в харчоблоці, але відсутня документація, що підтверджує проходження ними медичних оглядів або наявність засобів індивідуального захисту. Це порушує ст. 169 КЗпП України та ст. 17 Закону України “Про охорону праці”, що вимагає надання засобів захисту та медичного обслуговування. Відсутність медичних оглядів і засобів індивідуального захисту ставить під загрозу здоров’я засуджених, порушуючи їхні права на безпечні умови праці. 

Засуджений Г. працює в харчоблоці, але не проходить медичних оглядів і не отримує засобів індивідуального захисту, що порушує ст. 119 КВК України та ст. 17 Закону України “Про охорону праці”. Відсутність належної медичної допомоги та захисту підвищує ймовірність захворювань або травм під час роботи, що є порушенням соціальних гарантій. 

Засуджений Б. працює на харчоблоці в овочевому цеху, але його прізвища не було в рапорті на вивід на роботу, що є порушенням трудових прав, оскільки не забезпечено формальне працевлаштування. Це є порушенням права на працю та соціальні гарантії, адже засуджений не має підтвердженого офіційного статусу працівника.

Порушення прав засуджених на виробничих об’єктах. Засуджені, що працюють на виробничих об’єктах (включаючи виготовлення паливної гранули, сіток рибацьких, важків з свинцю, тощо, стикаються з рядом порушень трудових прав. 

Засуджений С. не внесений у рознарядку на виведення на роботу, що свідчить про порушення права на працю (ст. 43 Конституції України). Відсутність можливості офіційно працювати порушує його право на працю, передбачене Конституцією та міжнародними стандартами. 

Стосовно засуджених К., О., Б., Г., С., Р., К., Б., М., Г., Б. не надано чіткої інформації про укладення трудових договорів. Це може свідчити про відсутність офіційних трудових відносин, що порушує ст. 21, 24 КЗпП України та ст. 118 КВК України. Відсутність укладених трудових договорів позбавляє засуджених гарантій, передбачених законодавством, включаючи соціальні виплати, пенсії, можливість оскарження умов праці тощо.

Засуджені у КВК-6 працюють на підставі договорів між установою та замовниками без їхньої прямої участі в укладанні трудових договорів, що порушує ст. 21,24 КЗпП України, ст. 118 КВК України. Як наслідки — невиплата справедливої заробітної плати: відрахування 25% заробленої суми на користь підприємства ДКВС порушує ст. 43 Конституції України, ст. 95 КЗпП України, що гарантує справедливу оплату праці.

Невідповідність умов праці вимогам охорони праці: відсутність медичних оглядів, інструктажів з охорони праці, засобів індивідуального захисту та норм санітарії порушує ст. 169 КЗпП, ст. 17 Закону України “Про охорону праці”, ст. 119 КВК України.

Медична частина № 6 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Черкаській та Кіровоградській областях

Виконуючий обов’язки завідувача медичної частини №6 — лікар філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Черкаській та Кіровоградській областях (далі — медична частина) — Мота Олег Ярославович.

1. У порушення вимог пункту 9 Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 березня 2016 року №240, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за №570/28700, а також пункту 8.3.4 Державних будівельних норм України В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я”, палата-ізолятор для осіб із розладами психіки не відповідає встановленим нормативним вимогам.

Зокрема приміщення має площу менше ніж 7 м², не обладнане вікнами, що унеможливлює доступ природного освітлення та приплив свіжого повітря, відсутня система припливно-витяжної вентиляції, санітарний вузол, а також бачок з питною кип’яченою водою. 

Крім того приміщення оснащене металевою огорожею з дверима, що замикаються, а сам спосіб облаштування простору для спостереження за особою, яка ізольована, створює умови утримання, що більше нагадують поводження з твариною, а не з людиною. 

Такі обставини свідчать про порушення права засуджених на охорону здоров’я та отримання належної медичної допомоги та можуть бути розцінені як жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження, що суперечить вимогам як національного законодавства України, так і міжнародним стандартам прав людини. Окремо слід зазначити, що у своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Європейський комітет з питань запобігання катуванням висловив занепокоєння з приводу практики встановлення кліток або металевих загороджень у медичних кабінетах, де ув’язнені зазвичай утримувалися під час проведення медичних консультацій чи процедур, зокрема для введення ін’єкцій. 

Комітет підкреслив, що хоча застосування додаткових заходів безпеки може бути виправданим у поодиноких випадках, системна практика розміщення ув’язнених у клітках під час отримання медичної допомоги грубо порушує людську гідність, заважає формуванню довірливих відносин між пацієнтом і лікарем та може перешкодити об’єктивності медичного висновку. Комітет настійно рекомендує українській владі негайно демонтувати клітки та заґратовані конструкції з медичних частин установ та повністю припинити таку практику в усіх закладах виконання покарань. (CPT/Inf (2020) 40, пункт 60).

2. Моніторинговою групою встановлено, що в медичній частині установи цілодобово перебуває засуджений, якого залучено до виконання функцій днювального. Зокрема, в ізоляторі для інфекційних хворих перебував засуджений, який, за наданою інформацією, постійно займає спальне місце у цьому приміщенні та виконує обов’язки санітара.

Під час конфіденційного спілкування засуджений повідомив, що належить до категорії так званих “відторгнутих загалом” і залучається медичним персоналом до виконання робіт з догляду за важкохворими пацієнтами, а також до виконання прибирання палат та коридорів медичної частини, включно з найбруднішими видами робіт. 

Разом із тим слід зауважити, що Комітет неодноразово наголошував на неприпустимості використання засуджених у якості помічників медичного персоналу чи санітарів у медичних закладах пенітенціарної системи. Зокрема відповідні рекомендації були висловлені за підсумками візитів до України у 2005 році (пункт 132, CPT/Inf (2007) 22), у 2013 році (пункт 151, CPT/Inf (2014) 15) та у 2017 році (пункт 86, CPT/Inf (2018) 41).

3. Відповідно до пункту 1 глави 2 Розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі” затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), протягом чотирнадцяти діб перебування засуджених у дільниці карантину, діагностики та розподілу вони підлягають повному медичному обстеженню, яке здійснюють лікарі відповідного профілю. 

Однак, під час аналізу медичної документації засуджених, зокрема медичних карток амбулаторного хворого форми первинної облікової документації № 025/о, встановлено, що засудженим не проводиться огляд лікаря-психіатра, про що свідчить відсутність відповідного запису зазначеного спеціаліста. Невиконання вимог щодо повного медичного обстеження, може призвести до несвоєчасного виявлення та надання необхідної психіатричної допомоги.

4. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-7/о “Усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.09.2016 року №970, встановлено відсутність в медичній документації (медичній карті № 025/о або № 003/о) підписаної пацієнтом усвідомленої згоди особи на проведення психіатричного огляду.

5. У порушення вимог Державних будівельних норм В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я. Основні положення”, ізолятори для осіб з інфекційними захворюваннями не оснащені санітарними вузлами та душовими кабінами, що змушує інфекційних хворих користуватися спільними санітарними приміщеннями разом з іншими утримуваними особами, які проходять лікування у стаціонарі медичної частини. Відсутність належних умов унеможливлює ефективну ізоляцію пацієнтів, сприяє поширенню інфекційних захворювань та створює ризик для здоров’я як засуджених, так і персоналу установи.

6. У порушення вимог частини першої та частини другої статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України більшість оглянутих палатних приміщень потребують проведення ремонтних робіт, зокрема встановлення нових пластикових вікон, заміни санітарно-технічного обладнання та оновлення електромережі. Крім того, встановлено порушення норм житлової площі, передбачених для утримання засуджених осіб у стаціонарі закладів охорони здоров’я, відповідно до яких площа на одну особу має становити не менше 5 м². 

Зокрема у палаті №1 для лікування соматичних хворих, в якій розміщено 7 ліжок, загальна площа приміщення становить 29,08 м², що фактично забезпечує лише 4,1 м² на одну особу, що є порушенням визначених стандартів. Аналогічні порушення були встановлені і в ізоляторі для інфекційних хворих.

7. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом із тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування. 

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

8. Під час візиту до моніторингової групи звернулися 11 засуджених, які раніше з тих чи інших причин припинили лікування в програмі замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), зі скаргами на недоступність зазначеного виду лікування в медичній частині установи та з проханням у сприянні щодо їхнього переведення до іншої установи, де організовано проведення ЗПТ.

Водночас правозахисникам стало відомо про випадки можливого психологічного тиску та залякування, що чиняться адміністрацією установи на осіб, які звернулися до моніторингової групи. Зокрема засуджених, які висловили бажання отримати лікування в рамках ЗПТ, схиляють до відмови від переведення до відповідного закладу та утриматися від подальшого спілкування з правозахисниками або озвучення скарг. 

Такі дії адміністрації, зокрема втручання в реалізацію права засуджених на доступ до належної медичної допомоги, можуть бути розцінені як порушення права на охорону здоров’я (стаття 49 Конституції України, стаття 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я") та статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За аналогічних обставин, Комітет рекомендує регулярно доносити чітке повідомлення до керівництва та працівників колонії про те, що жорстоке поводження з ув’язненими у будь-якій формі, у тому числі загрози, є неприпустимим і буде каратися відповідним чином. Він також рекомендує надати працівникам чітке повідомлення про те, що будь-які погрози або залякування з метою запобігти поданню скарг ув’язненими є неприпустимими. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 22).

9. Під час перевірки ДІЗО моніторами було встановлено, що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить стан здоров’я і згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я у ДІЗО, ПКТ утримуватися може. Виявлені факти, засвідчують, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених осіб, які перебувають в дільниці ДІЗО. Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я. 

Разом із тим Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом. В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями. 

З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні. Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночного тримання. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

10. У медичній частині відсутні окремі кабінети лікаря загальної практики — сімейного лікаря, лікаря-інфекціоніста, лікаря-психіатра та лікаря-дерматолога. Зазначені лікарі здійснюють приймання хворих ув’язнених та засуджених осіб в одному приміщенні, що не забезпечує конфіденційності та може призводити до порушення права на приватність під час медичних оглядів.

11. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о до складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено у пункті 3 розділу І, глави II Порядку. Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, щоб будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, детально фотографувалися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігалися в індивідуальній медичній картці особи. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

12. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування , що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених осіб.

13. Диспансерний нагляд здійснюється за 10 особами які мають інвалідність. Із них Iгр. — 0 осіб; Ⅱ гр. — 1 особа; Ⅲ гр. — 9 осіб. Разом із тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності. 

Так, під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що у 1 особи, яка має інвалідність, відсутня індивідуальна програма реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР у зв’язку з чим вона не отримує належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

14. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення” у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

15. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України № 285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

16. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

17. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

18. У порушення вимог наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16.12.2003 року №584 “Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах”, лікарські засоби у медичній частині зберігаються з порушенням температурних режимів, визначених виробником.

Зокрема під час огляду маніпуляційного кабінету встановлено, що температура у холодильнику становила мінус 2°С, водночас серед лікарських засобів, які там зберігалися, була виявлена одна упаковка препарату “Аскорбінова кислота”, для якого виробником передбачено температурний режим зберігання не нижче +2°С.

Вказане порушення може призвести до втрати лікарським засобом своїх фармакологічних властивостей, що становить ризик для здоров’я пацієнтів і свідчить про неналежну організацію контролю умов зберігання лікарських засобів у закладі.

19. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом МЮУ від 20.02.2012 року №280/5, засуджені в стаціонарі не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні).

20. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі — Правила), приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації. В ізоляторі для осіб з розладами психіки пошкоджені розетки, електродроти належним чином не ізольовані, що може призвести до ураження засуджених чи персоналу медичної частини електричним струмом та інших негативних наслідків.

21. Приміщення кабінету лікарів та рентген-кабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур” затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 року за №1256/14523.

Рекомендації:

1. Заборонити практику примусу засуджених до виконання принизливих завдань, що порушують їхню гідність;
2. Вжити заходів для припинення неформальної тюремної ієрархії, яка призводить до дискримінації та насильства серед засуджених;
3. Розробити та запровадити стратегію боротьби з насильством і залякуванням серед засуджених, що включає належну класифікацію та розподіл ув’язнених для забезпечення їхнього захисту від агресії з боку інших осіб;
4. Провести необхідні ремонтні роботи, щоб відповідно до стандартів збільшити площу камер, забезпечити належні умови для утримання засуджених у ДІЗО, враховуючи вимоги міжнародних стандартів щодо житлової площі та мінімальної відстані між стінами камер;
5. Встановити в ДІЗО радіофікацію, що відповідає вимогам Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (ПВР УВП) та Мінімальних стандартних правил ООН;
6. Встановити перегородки та дверцята у санітарних вузлах, щоб забезпечити засудженим приватність під час користування санітарними приміщеннями;
7. Забезпечити відповідну площу на кожного засудженого в спальних приміщеннях відповідно до встановлених норм, а також здійснити належний контроль за дотриманням цих вимог;
8. Забезпечити регулярні медичні огляди та інструктажі з охорони праці для всіх засуджених, включаючи обов’язкові медичні огляди на етапі карантину, діагностики та розподілу;
9. Налагодити належний контроль за організацією медичних оглядів, а також за використанням засобів індивідуального захисту, відповідно до вимог охорони праці;
10. Встановити всі необхідні приміщення, що відповідають вимогам санітарії, у дільниці карантину (КДіР), зокрема кімнату для зберігання харчових продуктів, постільних речей, а також спеціальних засобів для сушіння та зберігання;
11. Забезпечити належне зберігання продуктів та одягу у відповідних приміщеннях, дотримуючись санітарно-гігієнічних вимог;
12. Вжити заходів для виконання вимог Положення про організацію лазне-прального обслуговування, забезпечивши належну документацію та контроль за санітарною обробкою засуджених;
13. Забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних вимог в лазне-пральному комплексі, запровадивши регулярні процедури дезінфекції та забезпечення належних умов для виконання працівниками своїх обов’язків;
14. Вжити заходів для покращення пожежної безпеки, зокрема забезпечити приміщення медичної частини, лазне-прального комплексу, а також інші приміщення відповідними засобами пожежогасіння та електричними ізоляціями;
15. Забезпечити належні умови для приймання їжі, зокрема створення гардеробної в їдальні для засуджених, та облаштування санвузла для персоналу;
16. Забезпечити належне укладення трудових договорів з усіма засудженими, залученими до праці, відповідно до вимог КЗпП України та КВК України;
17. Врегулювати питання справедливої оплати праці, в тому числі відрахувань на користь підприємства ДКВС, та забезпечити своєчасну виплату засудженим заробітної плати відповідно до укладених договорів;
18. Внести зміни в організацію праці на виробничих об’єктах, зокрема забезпечити належний контроль за виконанням трудових обов’язків і дотриманням вимог охорони праці для всіх засуджених;
19. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №6 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Черкаській та Кіровоградській областях;
20. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів;
21. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів;
22. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С;
23. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;
24. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують;
25. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;
26. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування;
27. Забезпечити вжиття заходів для належного зберігання лікарських засобів;
28. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб з розладами психіки та поведінки відповідно до вимог;
29. Забезпечити надання належної психіатричної медичної допомоги;
30. Демонтувати металеву огорожу в ізоляторі для осіб із розладами психіки;
31. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі;
32. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених;
33. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх у дільницю ДІЗО/ПКТ;
34. Припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та установі;
35. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні);
36. Забезпечити дотримання встановленої норми площі з розрахунку для однієї засудженої особи згідно з вимогами статті 115 Кримінально-виконавчого Кодексу;
37. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог.