Звіт за результатами моніторингового візиту до Південноукраїнської виправної колонії №83

11.09.2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, з урахуванням положень Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України “Відвідування установ виконання покарань”, групою моніторів Харківської правозахисної групи та ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Південноукраїнська виправна колонія (№83)” (ПВК-83, установа, заклад, колонія). Здійснено плановий візит без попередження, досліджено всі об’єкти установи.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених та їхніх родичів.

Візит проведено в межах проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY (Данський інститут проти катувань).

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, має досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ (Національний превентивний механізм), член консультативної ради НПМ;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Шумний Артемій — журналіст інформаційного агентства “Захист в’язнів України / PROTECTION FOR PRISONERS OF UKRAINE”, юрист Харківської правозахисної групи, монітор НПМ.

Установа проводить поступові заходи з поліпшення матеріально-побутових умов тримання засуджених у межах реалізації Стратегії реформування пенітенціарної системи до 2026 року. У житлових приміщеннях відділень СПС здійснено ремонтні роботи, облаштовано кімнати для прийому їжі та гігієни, впорядковано приміщення для зберігання речей.

Створено дільницю КДіР, у якій оновлено окремі житлові приміщення. Проведено косметичний ремонт крамниці для засуджених та забезпечено її необхідним обладнанням. У локальних дільницях встановлено додаткове освітлення, облаштовано місця для відпочинку та куріння, що позитивно вплинуло на загальну організацію побуту.

Водночас моніторингова група зафіксувала низку питань, що потребують подальшого врегулювання та вдосконалення. Зокрема, уваги потребують умови розміщення та програма роботи дільниці КДіР, забезпечення приватності й достатньої житлової площі, покращення матеріального стану окремих приміщень ДІЗО/ПКТ, а також удосконалення організації праці засуджених для забезпечення її відповідності вимогам законодавства.

Окремі аспекти медичного забезпечення та санітарно-гігієнічних умов потребують додаткових ресурсів і планового доопрацювання. Моніторингові висновки спрямовано на підтримку адміністрації установи у впровадженні подальших заходів, що сприятимуть підвищенню якості умов тримання та забезпеченню гарантій прав засуджених.

Загальна інформація

ПВК-83 є установою виконання покарань середнього рівня безпеки для утримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі вперше за скоєння тяжких і особливо тяжких злочинів.

Установа розташована за адресою: 55000, Миколаївська область, м. Південноукраїнськ, вул. Промислова, буд. 1.

Установа створена як заклад пенітенціарної системи у другій половині XX століття та увійшла до мережі колоній, що функціонували на території тодішньої Української РСР. Після проголошення незалежності України установа продовжила діяльність у складі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

На території функціонують житлові відділення, виробничі дільниці та інфраструктура для забезпечення основних потреб засуджених. Виробнича діяльність колонії історично спрямована на забезпечення зайнятості засуджених і підтримання внутрішнього господарства установи. У різні періоди тут працювали майстерні, деревообробні та інші виробничі дільниці, що виконували роботи як для потреб установи, так і на базі співпраці з господарчими суб’єктами.

Протягом багатьох років колонія відіграє стабільну роль у системі виконання покарань регіону, забезпечуючи функції ізоляції, соціального та побутового утримання засуджених, а також реалізації заходів виховного впливу відповідно до вимог національного законодавства.

На час візиту керівником установи є полковник внутрішньої служби Шамшура Дмитро Миколайович.

Заклад складається з чергової частини, відділення КДіР (дільниця карантину, діагностики і розподілу), дільниць СПС (соціально-психологічної служби), харчоблоку, приміщень ДІЗО (дисциплінарний ізолятор), ПКТ (приміщення камерного типу), ДПК (дільниця посиленого контролю), дільниці СІЗО (слідчого ізолятора), медичної частини, лазне-прального комбінату, кімнат побачень, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач та адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи, штатна чисельність персоналу становить 227 посад, фактична — 204 посади. Загальний некомплект персоналу — 23 співробітники. Планове наповнення установи (згідно з наказом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 13.04.2020 року №80/ОД-20) — 843 особи. Кількість місць згідно з нормами площі (відповідно до акта вимірювання) — 604 особи. Фактична кількість осіб, які утримуються в установі, — 450.

У ПВК-83 — 10 відділень СПС, з них 4 законсервовані (у зоні, що охороняється), дільниця соціальної реабілітації — 1, дільниця для тримання осіб, засуджених до обмеження волі, — 1. У закладі працюють 2 психологи.

Протягом 2024 року до колонії прибула 321 особа. Протягом 2024 року померли 2 особи, протягом поточного року — 0. На оперативно-профілактичному обліку перебувають: схильні до самогубства — 16 осіб, схильні до членоушкодження — 18 осіб, до втечі — 6 осіб, злісні порушники режиму утримання — 13 осіб.

Протягом 2024-2025 років жодна особа не зверталася зі скаргою щодо неналежних умов утримання або неналежного надання медичної допомоги. 8 осіб мають інвалідність: 1 особа — І групи, 2 особи — II групи, 5 осіб — III групи.

У власному користуванні засуджені мають 19 планшетів і 19 зареєстрованих електронних адрес (email). 26 осіб є відторгнутими загалом.

Протягом 2024 року зафіксовано 9 випадків тілесних ушкоджень під час перебування в установі; протягом поточного року — 1 випадок тілесних ушкоджень.

Групою моніторів проведено опитування близько 211 осіб з-поміж засуджених під час відвідування виробничих приміщень, майстерень, дільниць СПС, дисциплінарних і господарських приміщень, під час загальних розмов, надання консультацій, відповідей на запитання, а також опитування на предмет порушення прав людини й індивідуального спілкування, у тому числі на умовах анонімності.

Позитивний досвід

На виконання стратегічної цілі 1 “Створення належних умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту” Стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року проведено ремонтні роботи у відділеннях СПС, у тому числі із забезпеченням індивідуального простору.

Проведено ремонт кімнати для зберігання речей засуджених, облаштовано кімнати для прийому їжі, приймання душу та кімнату гігієни, а також кабінети адміністрації.

Створено нову дільницю карантину, діагностики і розподілу на базі відділення соціально-психологічної служби, житлові секції відділення КДіР.

З метою проведення соціально-виховної роботи із засудженими в гуртожитках відділень СПС здійснено поточний ремонт кімнат виховної роботи.

Проведено косметичний ремонт крамниці для засуджених. Встановлено термінал, вітрини, технічне обладнання, холодильники, морозильні камери; отримано ліцензію на продаж тютюнових виробів.

Приведено у відповідність до вимог нормативно-правових актів локальні дільниці відділень СПС, а саме: проведено бетонування підлоги, встановлено лавки, облаштовано місця для паління, встановлено додаткове освітлення.

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. Облаштування дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР) не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їх утримання відповідно до потреб. Так, у порушення частини 1 статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України) та пункту 13 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями встановлено, що в житловому приміщенні дільниці КДіР установи норма жилої площі на одного засудженого становить менше ніж 4 м².

У житловому приміщенні №1 дільниці КДіР, де розташовано 20 ліжок і перебувало 11 осіб, площа приміщення згідно з актом вимірювання жилої площі становить 40 м². Таким чином, фактична площа на одну особу становила 3,6 м².

У пункті 13 Сьомої загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначається, що проблема переповнених камерних приміщень призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перевантаження медичних служб та інфраструктури установи. Комітет доходить висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення має наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

2. Моніторинговою групою встановлено, що адміністрація та персонал установи не забезпечують належної організації роботи з новоприбулими засудженими. Під час відвідування дільниці КДіР зафіксовано порушення вимог статті 95 Кримінально-виконавчого кодексу України та пункту 3 розділу I “Положення про дільницю КДіР”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2013 року за №1864/24396 (далі — Положення про дільницю КДіР).

Так, 26.08.2025 року до установи прибуло 6 засуджених (К., М., П., Т., Т., Ш.), що підтверджується протоколом №16 від 26.08.2025 року засідання комісії з прийняття та розподілу ДУ “Південноукраїнська виправна колонія (№83)”. Відповідно до чинного законодавства, новоприбулі особи, поміщені до дільниці КДіР, протягом 14 діб мають пройти повне медичне обстеження з метою виявлення інфекційних, соматичних і психічних захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше обстеження.

Таким чином, розподіл зазначених осіб між дільницями установи мав відбутися не раніше 09.09.2025 року (після завершення 14-денного терміну). Однак згідно з протоколом №17 від 04.09.2025 року засідання комісії установи рішення про їх розподілення між відділеннями соціально-психологічної служби (СПС) було ухвалено вже 04.09.2025 року.

Це свідчить, що засуджені фактично перебували в дільниці КДіР 10 діб замість передбачених 14, що є порушенням установленого строку та свідчить про недостатній обсяг проведених заходів, передбачених програмою ознайомлення новоприбулих засуджених із порядком і умовами відбування покарання.

3. Програма ознайомлення новоприбулих засуджених із порядком та умовами відбування покарання, надана персоналом установи, не містила заходів, спрямованих на інформування засуджених щодо порядку отримання повної загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, порядку отримання безоплатної правової допомоги, а також порядку надання засудженим доступу до мережі Інтернет, що не відповідає вимогам пункту 3 розділу II “Положення про дільницю КДіР”.

4. Планування заходів програми ознайомлення новоприбулих засуджених здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності (не менше одного разу на тиждень) відвідування дільниці КДіР кожним членом робочої групи. Так, у період з 08 по 12.09.2025 року, згідно з журналом обліку відвідувань дільниці КДіР представниками адміністрації, встановлено, що заходи з новоприбулими засудженими проводили лише 4 члени робочої групи із 9, що не відповідає вимогам пункту 5 розділу II “Положення про дільницю КДіР”.

5. Моніторинговою групою встановлено, що матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР не відповідає встановленим нормативним вимогам. Так, у порушення вимог “Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії середнього рівня безпеки”, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната виховної роботи; кімната для зберігання харчових продуктів; кімната для зберігання особистих речей засуджених; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка.

Крім того, житлові приміщення не укомплектовані в достатній кількості приліжковими тумбочками та табуретами відповідно до встановлених нормативів. Матраци зношені та потребують заміни.

Відсутність зазначених приміщень і недоукомплектованість житлових приміщень меблями створюють умови, що не відповідають побутовим стандартам, унеможливлюють належне дотримання санітарно-гігієнічних вимог та ускладнюють підтримання чистоти й порядку в місцях проживання засуджених. Такий стан організації побуту негативно впливає на загальний санітарний стан установи та може становити ризик для здоров’я осіб, які там утримуються.

6. У дільниці КДіР встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на повагу до приватного життя. Так, у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил ліжка в житловому приміщенні розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує засудженим особистого простору. Санвузли не обладнані достатніми перегородками та дверцятами, які дозволяють усамітнитися, що суперечить вимогам правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

7. Облаштування приміщень дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО/ПКТ) не в повному обсязі відповідає встановленим стандартам поводження з в’язнями та не забезпечує належних умов утримання з урахуванням їхніх потреб. Так, через малий розмір вікон та їх надмірну заґратованість у камерних приміщеннях ДІЗО не забезпечено достатнього рівня природного освітлення, унаслідок чого природне світло практично не проникає у приміщення. Такий стан створює додатковий психологічний тиск на засуджених та посилює відчуття ізоляції.

Санвузли в камерних приміщеннях ДІЗО не обладнані дверцятами та достатніми перегородками, які забезпечують можливість усамітнення. Зазначене не відповідає вимогам правила 18.2 (a) та 19.3 Європейських пенітенціарних правил і правил 14 та 15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Ліжка в камерних приміщеннях ДІЗО розташовані на висоті близько 1,5 метра, що не забезпечує зручності користування та може створювати небезпеку падіння під час сну або спуску. Камерні приміщення потребують проведення поточного ремонту: на стінах зафіксовано відлущену фарбу, наявні сліди вологи та забруднень.

Разом із тим у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, забезпечити регулярне і часте проведення дезінсекції, достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах, а внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі) (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

8. Під час відвідування ДІЗО/ПКТ встановлено, що засудженим, які відбували дисциплінарне стягнення у камерному приміщенні №5, адміністрацією установи не було видано копію рішення про застосування до них стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження, що суперечить статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет рекомендує вжити заходів у пенітенціарних установах України для забезпечення того, щоб засуджені, до яких застосовано дисциплінарне стягнення, систематично отримували копію відповідного рішення, а також були поінформовані про своє право на доступ до адвоката в контексті дисциплінарного провадження (CPT/Inf (2024) 20) пункт 103).

9. Радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО відсутня, що суперечить вимогам пункту 3 розділу XX ПВР УВП та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями.

10. У порушення пункту 4 розділу IV “Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5 (далі — Порядок використання технічних засобів), встановлено, що камери ДІЗО не обладнані кнопками виклику персоналу, що ускладнює оперативний контакт засуджених із працівниками установи.

11. Моніторинговою групою встановлено, що до матеріалів справи про поміщення засуджених до дисциплінарного ізолятора психологом установи не долучається психологічна характеристика, що свідчить про непроведення відповідного психологічного обстеження таких осіб. Зазначене є порушенням вимог пункту 5 розділу V “Типових посадових обов’язків психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора”, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, якими передбачено обов’язок психолога брати участь у розгляді матеріалів щодо поміщення засуджених до дисциплінарного ізолятора та надавати відповідні висновки.

12. Пунктом 1 розділу XXIII ПВР УВП визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у вигляді обмеження волі, позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження й припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених і безпеки персоналу установ виконання покарань.

Під час огляду камерного приміщення №5 ДІЗО зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження. Разом із тим, у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “КЗК згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку.

Проте будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема при застосуванні протягом тривалого часу.” (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52). 

13. Площа окремих прогулянкових двориків є недостатньою для забезпечення повноцінної фізичної активності засуджених. Крім того, дворики потребують проведення ремонтних робіт. Вони перекриті решіткою або металевою сіткою, що створює психологічний тиск і обмежує відчуття простору. Разом із тим, Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн і розмір прогулянкових двориків, “звідки в кращому випадку відкривається вид на небо” (пункти 122, 127, CPT/Inf (2014) 15).

14. Під час відвідування відділення СПС у спальному приміщенні на ліжках засуджених зафіксовано розміщення поіменних карт із зазначенням короткої інформації про злочини, скоєні особами, які ці ліжка займають. У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році за аналогічних обставин Комітет зазначив, що таку практику слід припинити, оскільки вона не служить жодній розумній меті, а крім стигматизації має ефект пошкодження стосунків між ув’язненими та працівниками в’язниці (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52).

15. У порушення пункту 5 розділу V “Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення), страви, подані на вечерю 10.09.2025 року, не відповідали затвердженій меню-розкладці.

Зокрема, замість передбаченої страви “риба смажена з картоплею відварною та соусом” було подано пробу страви з каші. Зазначені зміни внесено без письмового дозволу начальника установи та без подання відповідного рапорту заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення, що є порушенням установленого порядку організації харчування в установі.

16. У порушення вимог пункту 5 розділу IV “Положення про організацію продовольчого забезпечення” моніторинговою групою встановлено відсутність працюючого холодильного обладнання у достатній кількості, у зв’язку з чим не забезпечується належне розміщення та зберігання продовольства з урахуванням товарного сусідства.

17. У порушення вимог “Норм забезпечення” в їдальні установи відсутня гардеробна, що призводить до того, що засуджені змушені приймати їжу у верхньому одязі.

18. Моніторинговою групою встановлено низку порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III “Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі — Положення), санітарна обробка передбачає миття засуджених (осіб, узятих під варту) у лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну постільної та натільної білизни, а також проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) і дезінсекції (знищення комах і кліщів, які є переносниками інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері.

Однак, як установлено моніторинговою групою, дезінфекційна камера в установі не працює, що унеможливлює належну санітарну обробку постільних речей і одягу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань серед засуджених і персоналу, а також суперечить установленим санітарно-гігієнічним нормам. У порушення пункту 2.14 розділу II Положення в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим. У порушення пункту 2.11 розділу II Положення у приміщенні лазні не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції.

19. Згідно з наданою адміністрацією інформацією, у період із липня по серпень 2025 року (станом на 07.10.2025 року) у державній установі “Південноукраїнська виправна колонія (№83)” засудженим було надано 80 короткострокових побачень, усі з яких відбувалися у безконтактний спосіб — через суцільне розмежувальне скло із використанням переговорного пристрою.

Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення (наприклад, за столом) мають бути правилом, а закриті — винятком, який допускається лише на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень після індивідуальної оцінки потенційного ризику конкретного засудженого.

У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах із метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах (CPT/Inf (2024) 20) пункт 99).

20. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП, носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів у межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті із в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом і в’язнями (пункт 85 CPT/Inf (2011) 29; пункт 23 CPT/Inf (2013) 23; пункт 166 CPT/Inf (2014) 15).

21. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу установи станом на 10.09.2025 року становить 23 штатні одиниці. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який має бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість і рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості, з метою посилення присутності персоналу служб охорони та нагляду всередині установ. Необхідно також ужити заходів, щоб покласти край 24-годинним змінам персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

22. На території ПВК-83 функціонують два підвальні приміщення, визначені адміністрацією як місця для укриття засуджених і персоналу під час повітряної тривоги та інших загроз (фото 41). Приміщення мають базові можливості для тимчасового перебування людей і використовуються відповідно до внутрішніх розпорядчих документів установи. Разом із тим, під час моніторингового візиту встановлено, що обидва укриття не відповідають вимогам безпечності та цивільного захисту, визначеним ДБН В.2.2-5:2023 “Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту”, а також наказам ДСНС України.

Зокрема:

• перше укриття (підвальне приміщення на території основної частини установи): відсутній другий (запасний) евакуаційний вихід, що не забезпечує можливості безпечної евакуації у разі завалу чи блокування основного входу; відсутня система вентиляції, що унеможливлює належний повітрообмін і створює ризик погіршення самопочуття осіб, які перебувають у приміщенні під час тривалої тривоги; не облаштована система каналізації, відсутнє санітарно-гігієнічне забезпечення (біотуалет, зона утилізації відходів).
• друге укриття (підвальне приміщення у дільниці СПС №7): відсутній запасний вихід, що створює аналогічні ризики неможливості евакуації; відсутня система вентиляції, що не дозволяє перебувати у приміщенні під час тривалої повітряної тривоги без шкоди здоров’ю; відсутні санітарні умови та каналізація.

Відсутність запасних виходів, вентиляційних систем і санітарного забезпечення унеможливлює повноцінний захист засуджених і персоналу в умовах воєнного стану, створює ризики масового отруєння через нестачу кисню та відсутність відведення вуглекислого газу, а також становить потенційну загрозу для життя і здоров’я у разі прямого ураження або обвалу конструкцій. З огляду на бойові дії та системні обстріли території Миколаївської області, забезпечення безпечного й функціонального укриття є невідкладною вимогою з погляду міжнародних стандартів захисту життя осіб, позбавлених волі (Правила Мандели, Європейські пенітенціарні правила, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

23. На території ПВК-83 функціонує структурний підрозділ “Майстерні”, який здійснює такі види діяльності: виготовлення вібролитої продукції (тротуарна та фасадна плитка, бордюри); виготовлення шлакоблока; сортування та навантаження вторинної сировини; виготовлення виробів із металу та дроту; виконання зварювальних і малярних робіт; ведення підсобного господарства.

Усі засуджені, залучені до робіт у майстерні, оформлені за цивільноправовими договорами (ЦПД). Водночас умови виконання робіт засудженими мають ознаки трудових відносин, визначених статтею 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), оскільки робота: здійснюється на постійній основі, у чітко визначені години; виконується в межах території установи з дотриманням режимних вимог і розпорядку дня; проводиться під наглядом і за вказівками персоналу установи; здійснюється з використанням виробничих приміщень, обладнання, інструментів та сировини, що належать державній установі.

Таким чином, укладення цивільноправових договорів не відображає реального характеру трудових відносин, а використовується як формальний механізм обходу законодавства з метою уникнення: укладення трудових договорів; сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) та формування пенсійного стажу; дотримання вимог охорони праці; забезпечення мінімальних соціально-трудових гарантій.

Аналіз актів виконаних робіт за липень-серпень 2025 року (договори №№19, 26, 28, 29, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 41 та інші) свідчить, що така практика є системною та погодженою на рівні адміністрації установи (затверджено комісіями та керівництвом).

Відповідно до статті 8 Кримінально-виконавчого кодексу України (КВК України) та статей 50, 52 КЗпП України, засуджені мають право на оплату праці, дотримання норм робочого часу та відпочинку. Однак у ході моніторингу встановлено численні порушення цих норм. Фактична організація праці на харчоблоці характеризується: системним перевищенням тривалості робочого часу (до 12 годин на день, 7 днів на тиждень); оформленням засуджених на 0,25 ставки при фактичній роботі повний робочий день; використанням неоплачуваної праці, зокрема виконанням функцій без будь-якого оформлення.

Моніторингова група встановила, що на харчоблоці установи не ведеться журнал щоденного медичного огляду працівників харчоблока. Відповідно до пунктів 1.7 і 2.10 “Положення про організацію продовольчого забезпечення у ДКВС” та санітарно-епідеміологічних вимог, перед допуском до роботи особи, залучені до приготування й роздачі їжі, мають проходити медичний огляд із внесенням відповідного запису до журналу встановленої форми.

Відсутність такого обліку унеможливлює контроль за станом здоров’я осіб, які контактують із харчовими продуктами, підвищує ризик передачі інфекційних захворювань і не відповідає вимогам санітарно-гігієнічної безпеки харчування засуджених.

Під час конфіденційних інтерв’ю засуджені повідомили: Б. працює на кухні щодня з 07:00 до вечора, без вихідних; Б., оформлений на 0,25 ставки, фактично працює з 07:00 до 21:00 щодня; Г. працює з лютого без будь-якої оплати; Д. виконує функції хліборіза та роздачі — без оплати; Ф. миє посуд — без оплати; Р. оформлений на 0,25 ставки, працює з 08:00 до 21:00 без вихідних; П. працює на харчоблоці без виплати винагороди протягом чотирьох місяців. Аналіз табелів за серпень 2025 року підтвердив суттєві розбіжності між фактично відпрацьованим часом і даними обліку, де засудженим зазначено 20-42 години на місяць при фактичних понад 300 годинах.

Виявлені факти свідчать про порушення: статей 8, 118-120 КВК України (право на працю і гарантії її організації); статей 21, 50, 52 КЗпП України (трудові відносини та тривалість робочого часу); статті 30 Закону України “Про оплату праці” (облік робочого часу); Конвенції МОП №29 про заборону примусової та неоплачуваної праці; пунктів 97-99 “Правил Мандели” щодо гарантій справедливої оплати праці засуджених.

Характер виявлених порушень свідчить про наявність ознак трудової експлуатації, що може розглядатися як порушення статті 3 Європейської конвенції з прав людини у частині неналежного поводження.

Медична частина №83 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Миколаївській та Одеській областях

Виконувач обов’язків завідувача медичної частини №83 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Миколаївській та Одеській областях — Котович Олег Григорович. У штаті медичної частини вакантними залишаються посади: лікар-стоматолог (0,5 штатної одиниці).

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушення прав засуджених осіб:

1. Згідно з пунктами 2, 3 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог.

Разом із тим у медичній частині вакантна посада лікаря-стоматолога, що свідчить про неповноту проведення медичного первинного та профілактичного огляду, у зв’язку із чим засуджені та ув’язнені не отримують належної медичної допомоги.

Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf(93)12-part) (далі — Комітет), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам у цивільних медичних закладах. Повинна бути забезпечена наявність лікарського, допоміжного медичного і технічного персоналу, а також надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування.

2. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення і на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підписаних у пацієнтів, які перебували у стаціонарі медичної частини, інформованих добровільних згод на проведення діагностики та лікування.

Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнта на застосування щодо нього методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf (93) 12-part).

3. У порушення вимог пункту 3 розділу I глави II Порядку медичні працівники не складають довідок, у яких детально описуються характер тілесних ушкоджень, їхні розміри та розташування. Так, встановлено відсутність заповненої форми первинної облікової документації №511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2024 року №186, на засудженого Н., який отримав тілесні ушкодження 09.12.2024 року, відповідно до інформації, внесеної до Журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених.

Відсутність належної фіксації тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету, де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади (CPT/Inf (93) 12-part).

4. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого форми №025/о до складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено пунктом 3 розділу I глави II Порядку. Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, повинні детально фотографуватися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігатися в індивідуальній медичній картці особи (CPT/Inf (2024) 20, пункт 82).

5. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок уживання опіоїдів відповідно до “Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок уживання опіоїдів”, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо. Таким чином, ці особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”. Разом із тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з уживанням наркотиків. Тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам.

Усі установи повинні забезпечувати належний рівень медичного обслуговування. Допомога, що надається таким особам, має бути різноманітною: програми замісної терапії для осіб із наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легким, а керівництво ними мають здійснювати пенітенціарні лікарі, які пройшли спеціальну підготовку з питань, пов’язаних з уживанням наркотиків (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

6. У порушення пункту 8 глави 5 розділу II Порядку у стаціонарі медичної частини відсутній облаштований ізолятор для осіб із розладами психіки — засуджених, які становлять небезпеку для оточення.

7. Моніторинговою групою встановлено, що лікар-психіатр проводить психіатричні огляди пацієнтів без належного оформлення письмової інформованої згоди. Зокрема, всупереч вимогам Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №003-7/о “Усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.09.2016 року №970, установлено, що в медичній документації (зокрема, у медичній карті амбулаторного хворого форми №025/о та медичній карті стаціонарного хворого форми №003/о) відсутня підписана пацієнтом інформована згода на проведення психіатричного огляду.

8. У порушення пункту 2 глави 2 розділу II Порядку медична частина не забезпечена працюючим флюорографічним/рентгенологічним обладнанням, унаслідок чого засудженим та ув’язненим не проводяться діагностичні обстеження органів грудної порожнини з метою своєчасного виявлення захворювань органів дихання, що свідчить про неможливість проведення ранньої діагностики туберкульозу в медичному закладі.

9. У порушення вимог “Заходів та засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, у медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасне розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо один від одного та від інших засуджених.

10. У порушення вимог “Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи (3 особи станом на 11.09.2025 року) із підозрою на вірусний гепатит C проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

11. У порушення вимог абзацу десятого пункту 2 розділу XVII “Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань” (ПВР УВП) у стаціонарі медичної частини цілодобово перебуває засуджений Б., який виконує функції днювального. Під час конфіденційного спілкування із засудженими, які перебували на лікуванні у стаціонарі, моніторинговою групою встановлено, що на нього покладається виконання різних робіт, зокрема догляд за важкохворими, прибирання приміщень, а також що він займає спальне місце в одній із палат стаціонару.

Зазначене порушує статтю 96 Кримінально-виконавчого кодексу України. Разом із тим Комітет неодноразово рекомендував припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та як санітарів (доповідь Комітету за результатами візиту до України у 2005 році (пункт 132, CPT/Inf (2007) 22), 2013 році (пункт 151, CPT/Inf (2014) 15), 2017 році (пункт 86, CPT/Inf (2018) 41)).

12. У порушення вимог “Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2012 року №280/5, засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат, туфлі госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі в повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

13. Під час перевірки справності дефібрилятора встановлено відсутність електродів. Разом із тим Європейський комітет із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню рекомендував, щоб медичні служби в усіх відвіданих в’язницях (і всіх інших пенітенціарних установах України) були оснащені обладнанням для порятунку життя лікарями (доповідь Комітету за результатами візиту до України у 2017 році, (CPT/Inf (2018) 41) пункт 87).

14. Під час перевірки ДІЗО/ПКТ моніторами встановлено, що при поміщенні засудженого до дисциплінарного ізолятора до матеріалів справи долучається медична довідка, яка містить відомості про стан його здоров’я, і згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я може утримуватися в ДІЗО/ПКТ. Це свідчить про обізнаність працівників установи з конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених, які перебувають у ДІЗО.

Зазначене порушує вимоги статті 39¹ Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” стосовно права особи на таємницю про стан здоров’я. Разом із тим Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом.

Медичний персонал не повинен брати участі у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями. Водночас медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні, і бути негайно поінформованим про кожне таке поміщення.

Він повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, та надавати оперативну медичну допомогу і лікування в разі потреби. Медичний персонал зобов’язаний повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночне тримання (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

15. Диспансерний нагляд здійснюється за сімома особами, які мають інвалідність: із них I групи — 1 особа, II групи — 2 особи, III групи — 4 особи. Разом із тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями або наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що двоє осіб, які мають інвалідність, не мають індивідуальної програми реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим ці особи не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів.

16. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення” у медичній частині не створено умов для утримання осіб з інвалідністю.

17. У порушення пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики” у медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель і приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

18. У порушення вимог “Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка”, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген-апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених і не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги. 

19. У порушення “Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини”, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

20. Згідно з пунктом 7 глави III розділу II Порядку, засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних із посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників), у переробній промисловості, будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення і вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”.

На кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації №1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194.

Разом із тим, під час перевірки особистих медичних книжок засуджених, які працюють у їдальні, встановлено, що зазначеним працівникам не проводилися огляди лікарем-терапевтом, лікарем-стоматологом, лікарем-отоларингологом і дерматовенерологом, що порушує вимоги пункту 6 “Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 року №280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150).

21. У кабінетах лікарів відсутнє гаряче водопостачання. Робочі місця медичних працівників не відповідають вимогам чинного законодавства, що порушує статтю 19 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та статтю 13 Закону України “Про охорону праці”.

22. У порушення пункту 6 глави 3 розділу II Порядку журнал обліку результатів проходження профілактичного медичного огляду, форма якого наведена в додатку 4 до Порядку, у медичній частині не ведеться.

23. У порушення вимог наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16.12.2003 року №584 “Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах” лікарські засоби зберігаються без дотримання встановлених виробниками температурних режимів.

Зокрема, у приміщенні маніпуляційного кабінету в шафі було виявлено одну упаковку лікарського засобу “Аскорбінова кислота”, для якого встановлено максимальну температуру зберігання не вище ніж 8 °C. Недотримання відповідних умов може призвести до втрати ефективності лікарських засобів, що становить ризик для життя і здоров’я пацієнтів.

24. У порушення вимог пункту 5 розділу I “Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.12.2003 року №584, під час огляду кабінету лікаря-стоматолога виявлено лікарські засоби, термін зберігання яких минув.

25. У порушення “Правил пожежної безпеки в Україні”, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі — Правила пожежної безпеки), приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Рекомендації:

1. Забезпечити дотримання норми житлової площі не менше ніж 4 м² на одну особу у приміщеннях дільниці КДіР; у разі необхідності — переглянути розміщення та кількість ліжок.

2. Забезпечити перебування новоприбулих засуджених у дільниці КДіР протягом повного 14-денного терміну, передбаченого законодавством, із проведенням повного медичного та психолого-педагогічного обстеження.

3. Включити до програми ознайомлення новоприбулих засуджених інформаційні блоки щодо порядку отримання освіти, безоплатної правової допомоги та доступу до мережі Інтернет.

4. Забезпечити відвідування дільниці КДіР усіма членами робочої групи з періодичністю не рідше ніж один раз на тиждень із підтвердженням у відповідному журналі.

5. Доукомплектувати дільницю КДіР приміщеннями та інвентарем згідно з нормами забезпечення (кімната виховної роботи, кімната побуту, кімната для зберігання речей, сушарка, гардеробна тощо), а також забезпечити заміну зношених матраців і меблів.

6. Забезпечити приватність у житлових приміщеннях та санітарних вузлах КДіР шляхом встановлення перегородок і раціонального розміщення ліжок.

7. У приміщеннях ДІЗО/ПКТ забезпечити достатнє природне освітлення та вентиляцію; провести поточний ремонт камер і встановити перегородки у санвузлах.

8. Забезпечити видачу засудженим копій рішень про застосування дисциплінарних стягнень із зазначенням порядку їх оскарження.

9. Обладнати камерні приміщення ДІЗО/ПКТ засобами виклику персоналу.

10. Долучати до матеріалів щодо поміщення до ДІЗО/ПКТ психологічні висновки відповідно до посадових обов’язків психолога.

11. Забезпечити використання відеоспостереження у камерних приміщеннях на підставі індивідуальної оцінки ризиків, із регулярним переглядом доцільності.

12. Переглянути облаштування прогулянкових двориків із метою забезпечення достатньої площі та доступу світла.

13. Припинити практику розміщення поіменних карт з інформацією про злочини у спальних приміщеннях СПС.

14. Дотримуватися затвердженої меню-розкладки; у випадках її зміни оформляти відповідні документи згідно з установленим порядком.

15. Забезпечити належне холодильне обладнання для зберігання продуктів із дотриманням правил товарного сусідства.

16. Облаштувати гардеробну в їдальні для зберігання верхнього одягу засуджених.

17. Відновити роботу дезінфекційної камери або забезпечити дезінфекцію постільних речей та одягу на альтернативних потужностях, а також відновити роботу вентиляції у лазні та організувати надання перукарських послуг.

18. Забезпечити проведення короткострокових побачень переважно в умовах відкритого спілкування, закритий формат застосовувати лише за індивідуально обґрунтованими рішеннями.

19. Забезпечити носіння спеціальних засобів персоналом, який контактує із засудженими, у спосіб, непомітний для засуджених, за винятком випадків реальної необхідності.

20. Вжити заходів для зменшення некомплекту персоналу та забезпечення достатньої присутності працівників у відділеннях.

21. В укриттях забезпечити наявність запасного евакуаційного виходу, вентиляції та санітарних умов відповідно до вимог цивільного захисту.

22. За результатами аналізу організації праці в майстернях перейти від укладення цивільноправових договорів до трудових у випадках, коли робота має ознаки трудових відносин.

23. Забезпечити достовірний облік відпрацьованого часу та оплату праці засуджених відповідно до вимог законодавства; припинити практику неоплачуваної праці та виконання функцій без оформлення.

24. Забезпечити ведення журналу щоденного медичного огляду працівників харчоблока з внесенням відміток медичного працівника перед допуском до роботи відповідно до вимог Положення про організацію продовольчого забезпечення та санітарно-епідеміологічних норм.

25. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №83 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Миколаївській та Одеській областях.

26. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб.

27. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, та інших нормативно-правових актів.

28. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених.

29. Обладнати ізолятор для осіб із розладами психіки та поведінки відповідно до встановлених вимог.

30. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі.

31. Виконати вимоги пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

32. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат, капці госпітальні).

33. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів унаслідок уживання опіоїдів.

34. Забезпечити проведення належного обліку профілактичних оглядів.

35. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування.

36. Забезпечити медичну частину необхідним діагностичним обладнанням, зокрема рентген-апаратом.

37. Забезпечити всіх осіб із підозрою на вірусний гепатит C доступом до ПЛР-тестування у найкоротші терміни та організувати необхідне противірусне лікування для осіб із підтвердженим діагнозом.

38. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують.

39. Оснастити медичну частину дентальним рентген-апаратом та необхідним обладнанням для проведення повноцінного стоматологічного обстеження і лікування.

40. Облаштувати необхідну кількість ізоляторів для інфекційних хворих, кожен із яких має бути оснащений окремим санітарним вузлом і душовою кабіною, для забезпечення ефективної ізоляції пацієнтів і запобігання поширенню інфекційних захворювань.

41. Перевірити справність дефібрилятора та замінити електроди, забезпечивши належне оснащення для порятунку життя.

42. Забезпечити ведення журналу обліку результатів проходження профілактичних медичних оглядів відповідно до форми, наведеної в додатку 4 до Порядку.

43. Оснастити приміщення лікарні системами пожежогасіння та пожежної сигналізації відповідно до “Правил пожежної безпеки в Україні”.

44. Припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах.

45. Припинити практику засвідчення лікарями стану здоров’я засуджених і ув’язнених при поміщенні їх до карцерних приміщень.

46. Забезпечити належне зберігання лікарських засобів.