Як повідомляли у Херсонській обласній прокуратурі, слідчі встановили вертикаль офіцерів російських Збройних сил, які можуть бути причетні до “планування, віддання розпоряджень і реалізації єдиного замислу щодо тероризування мирних мешканців звільненої правобережної частини регіону — Херсона та Херсонського району”.
Служба безпеки України оприлюднила їхні дані. Зокрема, підозру оголосили:
- генерал-полковнику Олегу Макаревичу — екскомандувачу угруповання військ “Днєпр” російських Збройних сил (він обіймав цю посаду до осені 2023-го);
- генерал-майору Володимиру Омеляновичу — начальнику штабу й першому заступнику командувача угруповання військ “Днєпр” ЗС РФ;
- генерал-лейтенанту Аркадію Марзоєву — командувачу 22-го армійського корпусу берегових військ Чорноморського флоту РФ;
- генерал-майору Віктору Бедрику — начальнику штабу й першому заступнику командувача 22-го армійського корпусу берегових військ Чорноморського флоту;
- полковнику Миколі Горайчуку — начальнику ракетних військ та артилерії 22-го армійського корпусу берегових військ Чорноморського флоту.
У Херсонській обласній прокуратурі наголошували, що упродовж 2023 року (як уточнювали в СБУ, з січня до жовтня 2023-го) рішення про систематичні й масовані обстріли місцевого населення та цивільної інфраструктури приймалися саме за участі згаданих вище російських командирів.
“На виконання розробленого вищим військовим керівництвом держави-агресора плану у ході так званої ‘СВО’ [тодішній] командувач угруповання військ ‘Днєпр’, генерал-полковник ЗС РФ видавав розпорядження про нанесення вогневих уражень. Його перший заступник — начальник штабу, генерал-майор ЗС РФ забезпечував планування та засоби реалізації ударів”, — повідомляла Херсонська обласна прокуратура.
За даними слідчих, рішення російських військовопосадовців виконували вищезгаданий 22-й армійський корпус берегових військ Чорноморського флоту Росії та артилерійські підрозділи російських Збройних сил, які до нього належали.
Російський генерал-лейтенант, який командував 22-м армійським корпусом, видавав розпорядження щодо завдання масованих ударів. За їхнє планування відповідали генерал-майор, який був начальником штабу та першим заступником командувача армійським корпусом, а також полковник ЗС РФ, який був начальником ракетних військ і артилерії 22-го армійського корпусу.
Слідство встановило, що вогневі удари здійснювали артпідрозділи російських військ з тимчасово окупованого лівобережжя Херсонської області, які фактично тероризували жителів деокупованих територій Херсонщини.
“Держава-агресор цілеспрямовано атакувала житлові квартали, школи, лікарні та інші цивільні об’єкти з використанням невисокоточної зброї — реактивних систем залпового вогню ‘Град’, а також гаубиць, гармат та інших артилерійських систем”, — мовилося у повідомленні Херсонської обласної прокуратури. У СБУ також зазначали, що для ведення обстрілів російські загарбники використовували самохідні артилерійські установки та буксировані гаубиці великого калібру.
Унаслідок ворожих атак загинули щонайменше 113 жителів Херсонщини, у тому числі троє дітей. Ще понад 280 людей, у тому числі неповнолітні, отримали поранення різного ступеня тяжкості, наголошували у СБУ.
“Окрім людських втрат та руйнувань, через такі атаки десятки тисяч людей були вимушені переселитися на інші території, а також це мало негативні наслідки, які стосуються безпеки життєдіяльності мешканців Херсонщини”, — наголошували в прокуратурі.
На підставі зібраної доказової бази українські слідчі заочно повідомили п’ятьом фігурантам про підозру за частиною другою статті 28, частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини, які спричинили загибель людей, вчинені за попередньою змовою групою осіб).
“Кожного з воєнних злочинців РФ буде знайдено і покарано”, — підкреслювали у СБУ.
Як зазначали в обласній прокуратурі, для встановлення вертикалі російських військовопосадовців працювала міжвідомча група слідчих обласних підрозділів Служби безпеки та Нацполіції України, яка взаємодіяла з Головним відділом контррозвідки Управління СБУ в Херсонській області та Головним оперативно-розшуковим відділом 79-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України. У розслідуванні також допомагали громадські організації “Truth Hounds” та “Global Rights Compliance”. Як зазначали в Херсонській обласній прокуратурі, під час документування терору Росії, яка упродовж 2023 року постійно обстрілювала обласний центр та околиці Херсонщини, було проведено понад три тисячі слідчих дій. Зокрема, було здійснено понад 600 оглядів місць події, понад 700 допитів потерпілих і свідків і понад 600 експертних досліджень, у тому числі судово-медичних, вибухотехнічних і військових. До розслідування також були залучені військові спеціалісти Міжвідомчої робочої групи при Офісі Генерального прокурора України.
Загальний контекст
Раніше ми писали, що Служба безпеки України повідомила про заочну підозру російському полковнику, який 29 квітня 2024 року командував атакою по Одесі й міг наказати завдати повітряного удару по цивільній інфраструктурі міста. Тоді загинуло восьмеро людей, у тому числі чотирирічна дитина. 8 липня, у роковини удару РФ по дитячій лікарні “Охматдит”, Головне управління розвідки України оприлюднювало дані одного з військовослужбовців російських Збройних сил, який може бути причетним до атаки. Більше про російських військовопосадовців, які могли бути причетні до цього воєнного злочину, ми розповідали в матеріалі.
Ще влітку 2023-го Харківська правозахисна група писала, що 84% усіх воєнних злочинів, які представники РФ вчиняють в Україні, припадають на обстріли. На той час Російська Федерація обстрілювала цивільні об’єкти України у середньому 75 разів щодоби. У серпні 2023-го глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо обстрілів цивільного населення. У надісланому до Гааги поданні правозахисники зібрали та структурували дані про обстріли цивільних: описали факти, систематичність і масштабність обстрілів, надали юридичні кваліфікації, диференціювали обстріли, навели аналітичні дані й вказали задокументовані в базі T4P епізоди обстрілів, а також назвали відповідальних російських командирів, які, ймовірно, керували обстрілами.
