Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва, 08 липня 2025

Відповідав за організацію техпідготовки ракет

8 липня, у роковини удару РФ по дитячій лікарні “Охматдит”, Головне управління розвідки України оприлюднило дані одного з військовослужбовців російських Збройних сил, який може бути причетним до цього воєнного злочину.

“Охматдит” після російської ракетної атаки 8 липня. Фото з фейсбук-сторінки лікарні.

“Охматдит” після російської ракетної атаки 8 липня. Фото з фейсбук-сторінки лікарні.

Як сповістили в ГУР, ідеться про майора Дениса Шейнова. Він мешкає у Саратові й очолює спеціальну інженерну службу 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Військово-повітряних сил, що належать до Військово-космічних сил російської армії.  

Розвідники встановили, що 47-річний Денис Шейнов є одним із відповідальних за підготовку ракетного удару по Україні, зокрема по дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит”, який Росія здійснила 8 липня 2024 року. На момент удару в лікарні перебували понад 600 пацієнтів (дітей, яких лікували) і майже стільки ж працівників. Унаслідок російського удару одразу загинули двоє людей, пошкоджень зазнали 24 відділення лікарні.

Фото оприлюднене “Охматдитом” на офіційній фейсбук-сторінці лікарні.

Фото оприлюднене “Охматдитом” на офіційній фейсбук-сторінці лікарні.

“Майор Шейнов за своїми функціональними обов’язками начальника спеціальної інженерної служби відповідав за організацію технічної підготовки крилатих ракет повітряного базування Х-101 до застосування літаками стратегічної авіації”, — повідомляла пресслужба Головного управління розвідки України.

Денис Шейнов. Фото: ГУР МО.

Денис Шейнов. Фото: ГУР МО.

У ГУР також зазначали, що у 2018 році Шейнов перебував у Сирії, де виконував так звані “спеціальні завдання”, а у 2019 році отримав медаль як “учасник військової операції в Сирії”.

Загальний контекст

Минулої осені ми докладно розповідали про ще одного російського військовопосадовця, який міг бути причетним до удару по дитячій лікарні “Охматдит” у Києві та низки інших злочинів. Як повідомляли в Службі безпеки України та в Офісі Генерального прокурора, цією атакою командував російський генерал-лейтенант Сергій Кобилаш, який ще у березні 2024-го отримав ордер на арешт від МКС. За даними слідства, саме Сергій Кобилаш 8 липня 2024 року наказав підпорядкованим йому підрозділам здійснити удар з бомбардувальника Ту-95МС крилатою ракетою Х-101 по будівлі дитячої лікарні.

Підозрюваний генерал Сергій Кобилаш. Фото оприлюднене Офісом Генпрокурора.

Підозрюваний генерал Сергій Кобилаш. Фото оприлюднене Офісом Генпрокурора.

Як торік зазначали у СБУ, обстріл “Охматдиту” здійснила 22-а гвардійська важка бомбардувальна авіаційна дивізія дальньої авіації Повітряно-космічних військ РФ. За даними слідства, ворожий літак вилетів з аеродрому поблизу Оленєгорська, а “запуск ракети здійснив над Саратовською областю РФ на відстані майже 600 км від кордону України”. “З території Росії Х-101 увійшла в повітряний простір нашої держави в районі Чернігівщини й почала маневрувати, постійно змінюючи траєкторію польоту через території чотирьох областей. Це свідчить про те, що ракета була запрограмована для максимального ‘обходу’ української ППО і подальшого влучання в медзаклад”, — писали в Службі безпеки України. Приблизно о 10 годині 45 хвилин російська Х-101 влучила у відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих та хронічних інтоксикацій “Охматдиту”.

“Охматдит” зсередини. Фото з офіційної фейсбук-сторінки лікарні.

“Охматдит” зсередини. Фото з офіційної фейсбук-сторінки лікарні.

Ми детально висвітлювали російський удар по “Охматдиту” у матеріалі. Як наголошували в Службі безпеки України, “це був цілеспрямований удар”. На користь цього свідчили знайдені на місці атаки уламки ракети, аналіз даних траєкторії польоту, характер завданих пошкоджень. Велика кількість відео- й фотоматеріалів підтверджувала цю версію. Україна мала передати усі матеріали та докази щодо цієї атаки РФ до Міжнародного кримінального суду. Слідчі СБУ кваліфікували російський удар по національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит” у Києві як воєнний злочин.

8 липня 2024 року, Київ. Наслідки російської ракетної атаки на дитячу лікарню “Охматдит”. Фото з соцмереж.

8 липня 2024 року, Київ. Наслідки російської ракетної атаки на дитячу лікарню “Охматдит”. Фото з соцмереж.

У російському Міноборони заявляли, що було “завдано високоточного удару по об’єктах військової промисловості України та авіабазах ЗСУ”. Крім цього, Росія, як завжди, намагалася перекласти відповідальність за скоєне на Україну.

Ще влітку 2023-го Харківська правозахисна група писала, що 84% усіх воєнних злочинів, які представники РФ вчиняють в Україні, припадають на обстріли. На той час Російська Федерація обстрілювала цивільні об’єкти України у середньому 75 разів щодоби. У серпні 2023-го глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо обстрілів цивільного населення. У надісланому до Гааги поданні правозахисники зібрали та структурували дані про обстріли цивільних: описали факти, систематичність і масштабність обстрілів, надали юридичні кваліфікації, диференціювали обстріли, навели аналітичні дані й вказали задокументовані в базі T4P епізоди обстрілів, а також назвали відповідальних російських командирів, які, ймовірно, керували обстрілами. 

Як зазначав Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, за червень 2025 року російські військові в 1,6 раза збільшили кількість засобів повітряного нападу — ракет і дронів, якими атакували Україну. Раніше в ООН повідомляли, що упродовж перших п’яти місяців 2025 року кількість загиблих і поранених цивільних в Україні унаслідок російських ударів майже на 50% перевищила аналогічний показник за той самий період 2024 року. Як цього квітня зазначали у Центрі стратегічних комунікацій, Росія продовжує тероризувати цивільне населення України, аби залякати й деморалізувати людей. Таким чином РФ марно намагається схилити Україну до капітуляції. “Ця стратегія ‘впливу на противника’ була апробована Москвою ще у 90-х та 2000-х в Чечні”, — наголошували у Центрі стратегічних комунікацій.

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Пошук справедливости для тих, хто вижив”
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Майже шість тисяч фактів застосування касетних боєприпасів

За даними МЗС, Україна вже зафіксувала 5974 факти застосування Росією касетних боєприпасів. У ході агресії проти України Росія умисно, цілеспрямовано та систематично використовує касетні боєприпаси. Тим часом Організація із заборони хімічної зброї вчергове визнала, що російські війська використовують токсичну хімічну речовину — газ СS — проти українських оборонців. Розповідаємо про порушення міжнародного права Росією у статті.

• Події   • Російсько-українська війна

Зросла кількість загиблих на Дніпропетровщині через удари РФ 24 червня

Станом на ранок 26 червня у Дніпрі було 20 загиблих, у місті Самар — двоє загиблих. Як зазначили в ООН, балістичні атаки Росії по густонаселених районах призводять до передбачуваних трагедій і завдають значної шкоди цивільним. Обраний час атак цілком дозволяв передбачити велику кількість постраждалих з-поміж цивільних, наголошувала Даніель Белль, коментуючи удари РФ по Дніпру і Білгород-Дністровському.

• Події   • Російсько-українська війна

Прицільний терор РФ

Від початку російського повномасштабного вторгнення в Україні загинули 105 рятувальників і постраждали ще 502 працівники ДСНС. Згадуємо, як цього червня російські військові атакували українських надзвичайників, у матеріалі.

• Російсько-українська війна   • Моніторинг

Чорний дим над Києвом (оновлено)

Понад 200 постраждалих, десятки убитих. Вночі і вдень 17 червня Росія масово атакувала мирні міста й села України. Російські війська знесли під’їзд багатоповерхівки в Києві, поранили жінок на Київщині та Чернігівщині, били з дронів по мешканцях Херсонщини та Харківщини, вбили людей у Києві й Одесі, на Херсонщині, Сумщині, Донеччині й Дніпропетровщині. Розповідаємо, що наразі відомо, у матеріалі.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти