Рідні Богдана розповіли журналістам Суспільного та Крим.Реалії, що засуджений на 15 років неволі чоловік за ґратами не перестає висловлювати свою громадянську позицію: наприклад, відмовляється працювати, “щоб не фінансувати російську армію”.
Текст зізнання постійно змінювався
Художник Богдан Зіза не змирився з російською окупацією Криму в 2014 році, але виїхати з півострова не міг, бо доглядав хвору бабусю. Як згадувала його двоюрідна сестра Олександра, події 24 лютого він сприйняв дуже тяжко — кілька днів не виходив із дому, майже не їв і не спав, згадує Олександра. А у травні раптом зник. Лише за кілька днів сім’я побачила в новинах, що його затримали за те, що 16 травня він облив жовтою та блакитною фарбами двері міськради Євпаторії. Також чоловік кинув у вікно запальну суміш, але пожежі не сталося, ніхто не постраждав. Того дня Богдан ще встиг повернутися додому і змонтувати відео перфомансу, але незабаром за ним прийшли.
Незабаром у соціальних мережах пропагандисти розповсюдили відео, на якому Богдан у розірваній біля горла футболці “зізнається” у скоєному та каже: “Я прошу вибачення у кримчан та мешканців Євпаторії, готовий понести покарання та спокутувати провину непосильною працею”.
Згодом Богдан розповість журналістам “Крим.Реалії”: “Відеозаписів із моїм вибаченням, як мінімум, п’ять. Перше потрапило до ЗМІ, друге — у матеріалах справи, ще кілька було забраковано. Знімають їх безпосередньо працівники ФСБ. Спершу спокійно просять сказати на камеру все, що їм потрібно. Потім, коли відмовляєшся, починають, погрожуючи, переконувати. Вони спершу змусили мене записати одне відео, яке відправили на перевірку якомусь своєму начальнику. Потім — інше, коли той відповів, що якось я не дуже щиро каюсь. Я навмисно не показував жодних емоцій, тож мене знову били. Актор я не дуже добрий, а ще текст постійно змінювався. То мені треба було просити вибачення перед російською армією, потім — перед Путіним. У результаті навіть вони зрозуміли, що останнє вже зайве”.
20 травня 2022 року щодо Богдана Зізи порушили кримінальну справу. Загалом йому інкримінували отири статті: ст. 205 ч.1 (вчинення терористичного акту), 205 ч.1 (погроза вчинення теракту), 205.2 ч.2 (заклик до тероризму), 214 ч.2 (вандалізм за політичними мотивами).
6 червня 2023 року військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив його до 15 років колонії. 10 червня Богдан Зіза оголосив голодування з вимогою позбавити його російського громадянства. “Я, Зіза Богдан Сергійович, будучи громадянином України, перебуваючи в здоровому глузді та тверезому розумі, усвідомлюючи свої дії та усвідомлюючи наслідки, оголошую голодування, вимога якого — позбавлення мене громадянства РФ, а також звільнення всіх українців-політичних в’язнів з російського ув’язнення та передача їх українській стороні”, — заявив він в останньому слові на суді. 27 червня він завершив голодування через стан здоров’я: за 17 днів чоловік втратив 10 кілограмів.
Зараз Богдана Зізу утримують у в’язниці “Володимирський централ” у Володимирі. Це порушує міжнародне гуманітарне право, згідно з яким держава-окупант не має право вивозити затриманих за будь-які правопорушення осіб з окупованої території на свою. Він відсидів чотири роки з 15.
Принципове питання
В інтерв’ю Суспільному.Крим сестра Богдана Олександра Баркова заявила, що для художника відмова від російського громадянства була принциповою: “Громадянство нав’язане, паспорт російський теж нав’язаний, просто через те, що він залишився на території окупованого Криму… Він писав звернення через адвоката, і досить довго розглядали заяву. Я так зрозуміла, що він навіть не один раз писав, декілька разів звертався”.
Українського паспорта зараз у чоловіка немає — його забрали під час обшуку у 2022 році. Рідні сподіваються, що тепер, без російського громадянства, Богдана можуть повернути в Україну. “Ми маємо надію, що якщо його не ідентифікуватимуть як громадянина Росії, то його скоріше повернуть. Росія відмовляється повертати кримчан саме через те, що вважає їх своїми громадянами”, — заявила його сестра.
Ще у січні 2023 року Богдан звертався до Володимира Зеленського із проханням включити його та інших українських політичних бранців, яких утримують на території Криму та Росії, до списків на обмін.
Правозахисний проєкт “Підтримка політв’язнів. Меморіал”, керуючись міжнародними критеріями, вважає Богдана Зізу політичним ув’язненим. “Кримінальне переслідування Зізи порушує його право на справедливий судовий розгляд, а показна суворість вироку покликана залякати супротивників російської агресії проти України”, — заявляють правозахисники.
За інформацією Кримськотатарського Ресурсного Центру, в російській неволі перебуває щонайменше 283 політв’язнів з Криму. З них 163 — представники кримськотатарського народу. Українські цивільні, яких РФ ув’язнила на тимчасово окупованих територіях, мають користуватися правами та гарантіями відповідно до IV Женевської конвенції та Додаткового протоколу I, а також Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
