Меню
• Російсько-українська війна   • Події
Марина Гарєєва, 15 травня 2026

ММПЛУ: В Україні зростає кількість постраждалих з-поміж цивільних

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, за перші чотири місяці 2026 року в Україні загинуло й отримало поранення більше людей, ніж за аналогічний період будь-якого з останніх трьох років. Докладніше — у статті.

5 квітня 2026 року. Краматорськ після атаки РФ. Фото з телеграм-каналу очільника Донецької ОВА Вадима Філашкіна.

5 травня 2026 року. Краматорськ після атаки РФ. Фото з телеграм-каналу очільника Донецької ОВА Вадима Філашкіна.

За перші чотири місяці 2026 року в Україні загинуло й отримало поранення більше людей, ніж за аналогічний період будь-якого з останніх трьох років.

Про це 13 травня заявила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).

Згідно з оновленою доповіддю Моніторингової місії, цього квітня в Україні загинули щонайменше 238 цивільних, а 1404 мирні людини отримали поранення. Це на 18 відсотків більше, ніж у квітні 2025-го (коли загинули 223 мирні людини, а 1169 цивільних були поранені), та на 13 відсотків більше, ніж цього березня (коли загинули 216 мирних людей, а 1242 людини зазнали поранень).

Враховуючи дані за квітень 2026-го, кількість підтверджених жертв серед цивільних осіб у 2026 році зросла до 815 загиблих і перевищила чотири тисячі поранених. За даними ММПЛУ, поранень зазнали вже 4174 мирні людини.

“Це на 21% більше, ніж у січні – квітні 2025 року, і на 93% більше, ніж за той самий період 2024 року”, — зазначали у Моніторинговій місії ООН з прав людини.

Високий рівень жертв серед цивільних осіб зберігався й у травні. ММПЛУ підтвердила, що лише за перші сім днів травня загинули 62 мирні людини, а 376 цивільних були поранені. На жаль, це не остаточні цифри. 

Раніше в ООН згадували й удар по Запоріжжю, завданий Росією п’ятого травня. Унаслідок нього загинуло щонайменше 12 людей, а 46 людей зазнали поранень. Моніторингова місія нагадала й про удар РФ по Краматорську, також завданий 5 травня, який забрав життя щонайменше шістьох людей і завдав поранень 13-м.

Серія ударів далекобійними ракетами й безпілотниками, що триває з 1 травня, спричинила загибель і поранення цивільних по всій Україні, зокрема на Заході країни, у Тернополі та Рівному, а також у Харківській, Дніпропетровській, Херсонській, Полтавській та Одеській областях України, зазначали у ММПЛУ.

У Моніторинговій місії наголошували, що деякі із загиблих і поранених під час повторних ударів РФ по раніше атакованих об’єктах були працівниками екстрених служб і рятувальниками. Зокрема, через дії російських військових у Полтавській області двоє рятувальників загинули, а інші отримали поранення, коли країна-агресор вдруге вдарила по газодобувному об’єкту, що вже був атакований у ніч з 4 на 5 травня.

Нагадаємо, що тоді ще один працівник нафтогазового підприємства загинув на Харківщині. Докладніше про загиблих і постраждалих, а також про атаки, скоєні РФ 5 травня, читайте у нашому матеріалі.

Дещо раніше, 3 травня 2026 року, в Херсоні під атаку російського безпілотника малої дальності потрапив медичний персонал, що прибув для надання медичної допомоги людям, які постраждали від попереднього удару російського безпілотника. (ХПГ також писала про випадок, коли цього березня російський дрон убив двох медиків на Харківщині, та висвітлювала російські атаки на українську медицину).

У випадках багатьох атак зброя великої потужності вразила міські райони вдень, що також могло призвести до значної кількості постраждалих.

“Багато з загиблих і поранених цивільних займалися звичайними повсякденними справами — їхали на роботу, працювали, робили покупки, гуляли або займалися ліквідацією наслідків попередніх ударів, — зазначила очільниця ММПЛУ Даніель Белль. — За таких обставин шкода, заподіяна цивільному населенню, є передбачуваною”.

У Моніторинговій місії також нагадали, що лишень у Дніпропетровській області з 12 травня до моменту виходу доповіді загинуло щонайменше дев’ятеро мирних людей, а 20 цивільних були поранені. Також 12 травня російський безпілотник малої дальності атакував чітко маркований вантажний автомобіль Всесвітньої продовольчої програми ООН, який доставляв продукти харчування цивільному населенню поблизу лінії фронту. Унаслідок таких дій водій вантажівки отримав поранення.

Раніше ми також розповідали, що минулого жовтня Росія атакувала дронами вантажівки ООН на Херсонщині, й писали про інші злочини, вчинені країною-агресором.

Однією з головних причин зростання кількості жертв серед цивільних у квітні стало активніше застосування Росією далекобійної зброї. Зокрема, 16 квітня цього року в результаті ракетного обстрілу та атаки баражувальними боєприпасами на Київ загинуло чотири мирні людини: два чоловіки, одна жінка й один хлопчик. Ще 54 мирні людини отримали поранення: 32 чоловіки, 19 жінок, дві дівчинки й один хлопчик.

Другою причиною загибелі й поранень серед цивільного населення стали безпілотники малої дальності, які РФ використовує уздовж лінії фронту. Зокрема, 4 квітня 2026 року в прифронтовому Нікополі Дніпропетровської області російські війська вдарили по місцевому ринку безпілотниками малої дальності. Через цю атаку загинули п’ятеро мирних людей (четверо чоловіків та одна жінка). Поранень зазнали щонайменше 26 цивільних (13 жінок, 12 чоловіків та одна дівчинка).

У квітні 2026 року безпілотники малої дальності вбили й завдали поранень більшій кількості цивільних, ніж у будь-якому іншому місяці з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ, зазначали у ММПЛУ.

У Моніторинговій місії також звернули увагу на російські атаки на енергетику, залізницю та порти України, які “продовжують порушувати цивільне життя та наражати на небезпеку цивільних”. Цього квітня портова інфраструктура Одещини зазнала щонайменше 14 таких атак.

Загальний контекст

Нагадаємо, що цього січня Служба безпеки України заявила, що удари російських військових по українській енергетиці є “послідовною політикою Кремля, спрямованою на знищення українського народу, та мають ознаки злочинів проти людяності”.

Крім того, минулого жовтня Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні визнала, що дронові атаки РФ є злочинами проти людяності і воєнними злочинами. Атаки безпілотників малої дальності, здійснені російськими Збройними силами, становлять злочини проти людяності у вигляді вбивств, а також воєнні злочини у формі навмисних нападів на цивільних та об’єкти цивільної інфраструктури. Оскільки ці атаки були вчинені у рамках скоординованої політики, спрямованої на виселення мирних мешканців, вони також становлять злочини проти людяності у формі примусового переміщення населення. Такі напади порушили право на життя та інші фундаментальні права людини, зазначали в Комісії. Докладніше про це читайте в матеріалі.

Цього січня у Моніторинговій місії ООН також зазначали, що у 2025 році через російську війну в Україні була зафіксована найбільша від 2022 року кількість жертв з-поміж цивільних. За даними ООН, торік в Україні загинули щонайменше 2514 цивільних людей. Ще понад 12 тисяч цивільних (щонайменше 12142 мирні людини) зазнали поранень. Як наголошували в ООН, загальна кількість загиблих і поранених з-поміж цивільних у 2025 році була на 31% вищою, ніж у 2024-му (коли загинули 2088 мирних людей, а 9138 були поранені), і на 70% вищою, ніж у 2023 році (коли загинули 1974 мирні людини, а 6651 мирна людина зазнала поранень).

Більше про злочини, скоєні країною-агресором проти України та українців, можна прочитати у нашій рубриці.

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Пошук справедливости для тих, хто вижив”
Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Абсолютний цинізм РФ (оновлено)

Цієї ночі та вдень Росія знову атакувала Україну. Зокрема, РФ атакувала обʼєкти газовидобування на Харківщині й Полтавщині: російські військові завдали повторного удару, коли працівники ДСНС ліквідовували пожежу. Як повідомляли у ДСНС, Росія цілеспрямовано випустила по надзвичайниках чотири ракети. Розповідаємо про цей злочині та інші удари РФ, від яких загинули й постраждали люди.

• Права дітей   • Російсько-українська війна

Правоохоронці повідомили про підозри керівникам усіх осередків ‘Юнармії’ на ТОТ Донеччини

Під виглядом так званого “військово-патріотичного виховання” підозрювані “системно готували українських дітей до служби в збройних формуваннях РФ”, наголошували в Нацполіції. Розповідаємо про “Юнармію” на ТОТ Донеччини й інших окупованих РФ територіях України.

• Права дітей   • Події

З ТОТ Херсонщини — на військові навчання до Волгограда

Як повідомили у Центрі нацспротиву, групу з 24 підлітків вивезли до табору “Авангард” у Волгограді. Там неповнолітніх вчили працювати з безпілотниками, також було навчання з військових спеціальностей, елементів кібероперацій і тактичної підготовки. Тим часом з російської окупації нещодавно вдалося повернути дев’ятьох дітей і підлітків. Детальніше — у статті.

• Російсько-українська війна   • Права дітей

Торік дітям в ‘Артеку’ видали понад 500 паспортів РФ

За даними російського Мінпросвіти, за 2025 рік у кримському таборі “Артек”, що перебуває в російській окупації, паспорти Росії отримали 511 школярів, яких змусили заприсягтися бути вірними РФ і “захищати її безпеку”… Розповідаємо про чергові випадки незаконної паспортизації та мілітаризації українських дітей і роль “Руху перших” у цьому.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти