Звіт за результатами моніторингового візиту до Райківської виправної колонії №73

13.11.2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, з урахуванням положень Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України “Відвідування установ виконання покарань” групою моніторів Харківської правозахисної групи та громадської організації “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Райківська виправна колонія №73” (далі — РВК-73, установа, заклад, колонія).

Здійснено черговий плановий візит без попередження, досліджено всі об’єкти установи. Попередній візит відбувся 23.06.2022 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених та їхніх родичів, а також матеріали попередніх звітів.

Візит проведено в межах проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY (Данський інститут проти катувань).

Відвідування здійснили монітори:

• Андрій Діденко — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, має досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ (Національний превентивний механізм), член консультативної ради НПМ;
• Сергій Зуйков — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має значний досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого та нелюдського поводження.

Під час моніторингового візиту до державної установи “Райківська виправна колонія №73” виявлено системні порушення прав засуджених, що свідчать про невідповідність умов тримання, організації життєзабезпечення та управлінських практик базовим стандартам. Неналежно організовано приймання та первинне розміщення новоприбулих: через відсутність окремої дільниці карантину для осіб, уперше засуджених до позбавлення волі, їх фактично розміщують у палатах стаціонару медичної частини без належної ізоляції, що створює ризики для здоров’я та безпеки як новоприбулих, так і інших засуджених.

Умови тримання в дільниці КДіР, дисциплінарному ізоляторі та окремих відділеннях СПС не відповідають мінімальним вимогам: зафіксовано вогкість, порушення санітарно-гігієнічного стану, недостатнє природне освітлення, порушення права на приватність через щільне розміщення ліжок і неналежне облаштування санітарних вузлів, а також стигматизувальну практику розміщення біля спальних місць інформації про злочини, за які засуджено осіб. Водночас виявлено порушення у дисциплінарних процедурах, у сфері пожежної та електробезпеки, організації харчування й лазне-прального обслуговування, а також нестачу персоналу та практику відкритого носіння спеціальних засобів працівниками установи.

Суттєві проблеми зафіксовано у сфері охорони здоров’я та безпеки: медична частина є кадрово неукомплектованою, новоприбулі утримуються у стаціонарі разом із хворими, застосовуються практики, що принижують гідність, під час надання медичної допомоги, не забезпечено повний обсяг профілактичних оглядів, лікування залежностей і належний захист медичної конфіденційності.

Окрему стурбованість викликає відсутність укриттів для засуджених і персоналу в умовах воєнної загрози, а також системні порушення у сфері праці засуджених, зокрема залучення до роботи без належного оформлення, обліку робочого часу та гарантій оплати праці. Сукупність виявлених фактів свідчить про наявність глибоких структурних проблем, які потребують невідкладного комплексного реагування.

Загальна інформація

РВК-73 є установою виконання покарань середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.

Установа розташована за адресою: вулиця Центральна, 1, село Райки, Бердичівський район, Житомирська область, 13333.

РВК-73 належить до числа установ виконання покарань із тривалою інституційною історією, що формувалася ще в радянський період. Її створення та розвиток у 1960-х роках були зумовлені потребами централізованої пенітенціарної системи СРСР, у межах якої установа виконувала не лише функції ізоляції та примусової праці, а й спеціалізовані лікувально-виправні завдання. У різні періоди на базі колонії функціонував лікувальний підрозділ для тримання та лікування засуджених із соціально значущими та хронічними захворюваннями, що істотно вплинуло на профіль контингенту, режимні вимоги та просторову організацію установи. Зазначені особливості зумовили поєднання каральних і медичних елементів у практиці виконання покарань.

Після набуття Україною незалежності установа зазнала організаційно-правових трансформацій, а у 2000 році була зареєстрована як державна установа в системі Державної кримінально-виконавчої служби України. У сучасний період РВК-73 функціонує як установа середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі, зберігши значну частину інфраструктури, сформованої у другій половині XX століття.

На час візиту керівником установи був підполковник внутрішньої служби Сироїд Олександр Петрович.

Заклад складається з чергової частини, відділення КДіР (дільниця карантину, діагностики і розподілу), дільниць СПС (соціально-психологічної служби), харчоблоку, приміщень ДІЗО (дисциплінарний ізолятор), ПКТ (приміщення камерного типу), ДПК (дільниця посиленого контролю), дільниці СІЗО (слідчого ізолятора), медичної частини, лазне-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи, штатна чисельність персоналу становить 264 посади, фактична чисельність — 228 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 36 співробітників. Планове наповнення закладу — 908 осіб. Фактична кількість осіб, які утримуються в установі, — 421 особа. У РВК-73 функціонує 10 дільниць СПС, одна дільниця СПС законсервована. У закладі працюють два психологи.

Протягом 2025 року до колонії прибуло 290 осіб. Протягом 2024 року померло дві особи, протягом поточного року — три особи. На оперативно-профілактичному обліку перебували: схильні до самогубства — 16 осіб, схильні до членоушкодження — 28 осіб, схильні до втечі — одна особа, злісні порушники режиму утримання — 57 осіб.

Протягом 2024-2025 років жодна особа не зверталася зі скаргами щодо неналежних умов утримання або неналежного надання медичної допомоги. Інвалідність мають 13 осіб, з них п’ять осіб — II групи та вісім осіб — III групи.

У власному користуванні засуджені мають 54 планшети, а також зареєстровано 45 електронних адрес (email). Загальна кількість відторгнутих осіб становить 30. Протягом 2024 року зафіксовано 19 випадків тілесних ушкоджень, з яких один — під час прибуття та 18 — під час перебування в установі. Протягом поточного року зафіксовано 24 випадки тілесних ушкоджень під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 230 осіб з-поміж засуджених під час відвідування виробничих приміщень, майстерень, дільниць СПС, дисциплінарних та господарських приміщень, у ході загальних розмов із наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування щодо можливих порушень прав людини, а також індивідуального спілкування з особами, у тому числі на умовах анонімності.

Позитивний досвід

На виконання стратегічної цілі “Створення належних умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту”, визначеної Стратегією реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року, в установі у 2024-2025 роках здійснено низку заходів, спрямованих на покращення матеріально-побутових умов та загального середовища тримання засуджених.

Зокрема, проведено капітальний ремонт бібліотеки.

Виконано ремонтні роботи в гуртожитках відділень соціально-психологічної служби з облаштуванням індивідуального простору для засуджених, кімнати для зберігання особистих речей, а також кабінетів начальників відділень. 

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводить до порушень прав засуджених осіб:

1. Порядок приймання засуджених до установи не повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства, стандартам поводження з в’язнями та умовам їх утримання відповідно до індивідуальних потреб. Державна установа “Райківська виправна колонія №73” є установою середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі.

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 09.06.2025 року №1600/5 “Про створення в державній установі “Райківська виправна колонія №73” сектору середнього рівня безпеки для чоловіків, уперше засуджених до позбавлення волі” в установі створено відповідну структурну дільницю. Водночас попри функціонування в установі дільниці карантину, діагностики і розподілу (КДіР) для осіб, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, в колонії не створено дільниці КДіР для чоловіків, які вперше засуджені до позбавлення волі.

У зв’язку з цим зазначену категорію засуджених розміщують у палатах стаціонару медичної частини установи. Під час відвідування медичної частини встановлено, що новоприбулі засуджені перебувають у палатах разом з іншими засудженими, користуються одними й тими самими приміщеннями та безконтрольно спілкуються. Такий порядок не забезпечує їх ізоляції, створює ризики для здоров’я у зв’язку зі спільним перебуванням із засудженими, які проходять стаціонарне лікування, та порушує вимоги щодо роздільного тримання різних категорій засуджених.

Це суперечить принципам динамічної безпеки та не відповідає встановленим стандартам поводження із засудженими. Зазначені обставини не узгоджуються з вимогами пунктів 1, 2 статті 94 та статті 95 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України), пункту 1 розділу V Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), розділу І Положення про дільницю КДіР, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5 (далі — Положення про дільницю КДіР), а також пункту 1 глави 5 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок).

2. У порушення пункту 1 розділу II Положення про дільницю КДіР до складу робочої групи з роботи з новоприбулими засудженими не входить начальник відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку — головний бухгалтер.

3. Моніторинговою групою встановлено, що матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР не відповідає встановленим нормативним вимогам. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната виховної роботи; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна.

Відсутність зазначених приміщень створює умови, що не відповідають побутовим стандартам, унеможливлює належне дотримання санітарно-гігієнічних вимог та ускладнює підтримання чистоти й порядку в місцях проживання засуджених. Такий стан організації побуту негативно впливає на загальний санітарний стан установи та може становити ризик для здоров’я осіб, які в ній утримуються.

4. У житловому приміщенні дільниці КДіР встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантується право на повагу до приватного життя. Зокрема, у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил ліжка розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує засудженим належного особистого простору.

5. У житловому приміщенні дільниці КДіР зафіксовано значну вогкість підлоги та стін. Такий стан створює суттєві ризики для здоров’я утримуваних осіб у зв’язку з тривалим перебуванням у вологому середовищі, імовірним утворенням плісняви та підвищеним ризиком розвитку захворювань органів дихання, шкіри й інфекційних хвороб. Зазначене суперечить вимогам статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України.

6. Під час відвідування дільниці КДіР у житловому приміщенні біля ліжок на тумбочках засуджених встановлено розміщення поіменних карток із наданням інформації з коротким описом злочинів, скоєних особами, які займають відповідні ліжка. Аналогічні порушення встановлено в приміщеннях дисциплінарного ізолятора установи.

У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році за аналогічних обставин Європейський комітет із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі — Комітет) зазначив, що цю практику слід припинити, оскільки вона не служить жодній розумній меті та, окрім стигматизації, має негативний вплив на стосунки між ув’язненими та працівниками в’язниці (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52). 

7. У порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення житлові приміщення дільниці не забезпечені баками для питної води ємністю 15 літрів з водорозбірним краном, кришкою, кухлем і тазом.

8. Санітарні вузли не обладнані достатніми перегородками, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує вимоги правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил. Разом із тим у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема утримувати всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включно із санітарними приміщеннями, у належному ремонтному та гігієнічному стані, забезпечити регулярне й часте проведення дезінсекції, достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах, а внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі) (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58). 

9. Під час відвідування приміщень дисциплінарного ізолятора (далі — ДІЗО) встановлено, що через малий розмір вікон у камерних приміщеннях ДІЗО не забезпечується належний рівень природного освітлення, що не відповідає вимогам правила 18.2а Європейських пенітенціарних правил та правила 14 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели). 

10. Під час відвідування ДІЗО/ПКТ встановлено, що засудженим, які відбували дисциплінарне стягнення, адміністрацією установи не було видано копії рішень про застосування до них стягнень із зазначенням можливості та порядку їх оскарження, що суперечить вимогам статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет рекомендує вжити заходів у пенітенціарних установах України для забезпечення того, щоб засуджені, до яких застосовано дисциплінарне стягнення, систематично отримували копію відповідного рішення. Крім того, засуджених слід інформувати про їхнє право на доступ до адвоката в контексті дисциплінарного провадження (CPT/Inf (2024) 20) пункт 103).

11. Площа окремих прогулянкових двориків є недостатньою для забезпечення повноцінної фізичної активності засуджених. Прогулянкові дворики потребують проведення ремонтних робіт. Водночас Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн і розміри прогулянкових двориків, “звідки в кращому випадку відкривається вид на небо” (пункти 122, 127 (CPT/Inf (2014) 15). 

12. В установі не функціонує дільниця посиленого контролю (далі — ДПК). Водночас ДПК є структурною дільницею виправної колонії середнього рівня безпеки, а порядок тримання засуджених у такій дільниці передбачений статтею 97 Кримінально-виконавчого кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

13. Під час відвідування житлових приміщень відділення соціально-психологічної служби (далі — СПС) №2 встановлено, що умови тримання не відповідають вимогам частини першої статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України, пункту 1 розділу XXII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, а також пунктам 13, 15, 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели). Зокрема, у житловому приміщенні №1 виявлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя. Так, у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил ліжка у спальних приміщеннях розташовані впритул одне до одного, що унеможливлює забезпечення засудженим належного особистого простору.

У порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення житлові приміщення не забезпечені баками для питної води ємністю 15 літрів із водорозбірним краном, кришкою, кухлем і тазом. Санітарні вузли зазначеного відділення не обладнані достатніми перегородками та дверцятами, що не дозволяє засудженим забезпечити приватність під час користування ними, чим порушуються вимоги правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

14. Крім того, у відділенні грубо порушуються вимоги Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417. Зокрема, розетки, якими користуються засуджені, перебувають у незадовільному технічному стані, електродроти оголені, що може призвести до ураження засуджених або персоналу установи електричним струмом та інших негативних наслідків. 

15. У порушення вимог Норм забезпечення в їдальні установи відсутні умивальник та гардеробна, унаслідок чого засуджені змушені приймати їжу у верхньому одязі та не мають можливості забезпечити належну гігієну рук перед харчуванням. Це створює суттєві санітарно-гігієнічні ризики та підвищує ймовірність поширення інфекційних захворювань. 

16. Згідно з пунктом 17 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення), в їдальні установи щоденно залишаються добові проби кожної страви раціону.

Відбір проб здійснює кухар з казана у присутності медичного працівника закладу охорони здоров’я в чистий посуд із кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі. Добові проби зберігаються в холодильнику їдальні при температурі від +4 до +8°C. Проби страв кожного прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня.

Разом із тим моніторинговою групою під час огляду приміщення їдальні встановлено, що добові проби зберігалися на столі з порушенням зазначеного температурного режиму. 

17. У порушення пункту 5 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення страви, подані на вечерю 12.11.2025 року, не відповідали затвердженій меню-розкладці. Зокрема, замість передбаченої страви “риба тушкована” було надано пробу страви “риба смажена”. Зазначені зміни були внесені без письмового дозволу начальника установи та без подання відповідного рапорту заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення, що є порушенням установленого порядку організації харчування в установі.

18. Моніторинговою групою встановлено низку порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі — Положення), санітарна обробка передбачає миття засуджених (осіб, узятих під варту) в лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну постільної й натільної білизни, а також проведення дезінфекції та дезінсекції особистого одягу й постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері.

Однак, як встановлено моніторинговою групою, дезінфекційна камера в установі не працює, що унеможливлює належну санітарну обробку постільних речей та одягу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань серед засуджених і персоналу, а також суперечить встановленим санітарно-гігієнічним нормам. 

19. У порушення вимог пункту 4 розділу XXII ПВР УВП та пункту 3.19 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування не забезпечено виконання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних правил. Санітарна обробка засуджених, які прибувають до установи, проводиться не в повному обсязі. Так, 06.11.2025 року до установи прибули засуджені, однак записи про проведення їх миття у книзі обліку відвідування лазні відсутні.

20. У порушення вимог пункту 2.11 розділу II Положення у приміщенні пральні не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції.

21. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні душової не забезпечено право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках.

22. У порушення вимог додатка 3 до Положення у пральні відсутні туалет і душова для працівників.

23. У порушення пункту 2.14 розділу II Положення в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

24. Під час відвідування установи моніторинговою групою вивчено питання якості питної води, яку споживають засуджені. Згідно з наданою документацією, зокрема результатами санітарно-мікробіологічного дослідження №10 від 12.05.2025 року, вода відповідає вимогам нормативно-технічних документів. Відповідно до протоколу дослідження питної води №298 від 14.05.2025 року її якість також відповідає вимогам Державних санітарних норм і правил “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

Разом із цим під час обходу гуртожитків відділень СПС встановлено, що засуджені вимушені встановлювати додаткові фільтри для очищення води через її жовтуватий колір під час подачі з водопроводу. Така невідповідність між офіційними результатами лабораторних досліджень та фактичним станом води на місцях може свідчити про нестабільну якість води в системі її розподілу в межах установи та створює у засуджених обґрунтовані сумніви щодо її безпечності. 

25. З метою реалізації права засуджених та осіб, узятих під варту, на придбання харчових продуктів і предметів першої потреби, передбаченого статтею 108 Кримінально-виконавчого кодексу України, в установі функціонує крамниця. Водночас моніторинговою групою встановлено, що вимога пункту 1 розділу XI ПВР УВП щодо щоденного функціонування крамниці не виконується. Згідно з установленим в установі графіком крамниця працює лише у вівторок та четвер з 10:00 до 15:00. 

26. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів у межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути, за можливості, максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті з в’язнями, не носили спеціальні засоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями, оскільки таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями (CPT/Inf (2011) 29) пункт 85); (CPT/Inf (2013) 23) пункт 23); (CPT/Inf (2014) 15) пункт 166).

27. Моніторинговою групою встановлено, що наявні в установі спеціальні засоби, зокрема захисні шоломи та бронежилети, не оснащені належною індивідуальною нумерацією. За таких умов у разі застосування працівником фізичної сили встановити особу, яка використовувала відповідний спецзасіб, є фактично неможливим.

Водночас Комітет у своїй доповіді за результатами візиту до України у 2012 році звертав увагу на проблему ідентифікації персоналу під час проведення втручань в установах та рекомендував забезпечити, щоб на кожному елементі одягу або захисному шоломі був чіткий ідентифікаційний номер, який дозволяв би встановити працівника у разі необхідності (CPT/Inf (2013) 23) пункт 21).

28. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу IV Положення про програму диференційованого виховного впливу на засуджених “Підготовка до звільнення”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.05.2016 року №1418/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2016 року за №735/28865, персонал соціально-психологічної служби установи, який безпосередньо організовує та здійснює заходи з реалізації програми “Підготовка до звільнення”, зобов’язаний надавати засудженим допомогу в оформленні (поновленні) паспорта громадянина України, реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), інших особистих документів, а також в оформленні пенсій.

Водночас значна частина засуджених потребує виготовлення паспорта громадянина України та реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), що свідчить про недостатньо проведену роботу відділу соціально-виховної та психологічної роботи щодо забезпечення оформлення необхідних документів для засуджених, які їх не мають.

29. Згідно з наданою адміністрацією інформацією, з початку 2025 року (станом на 13.11.2025 року) у державній установі “Райківська виправна колонія (№73)” засудженим було надано 66 короткострокових побачень, з яких 27 відбувалися у безконтактний спосіб — через суцільне розмежувальне скло із використанням переговорного пристрою.

Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту у 2023 році Комітет наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення (наприклад, за столом) мають становити правило, а закриті — виняток, застосування якого допускається лише на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень після індивідуальної оцінки потенційного ризику конкретного засудженого. У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах з метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах (CPT/Inf (2024) 20) пункт 99).

30. Відповідно до службової документації некомплект персоналу по установі станом на 13.11.2025 року становить 34 штатні одиниці. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом, з метою посилення присутності персоналу служб охорони та нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

31. Під час моніторингового візиту встановлено, що у РВК-73 відсутні захисні споруди цивільного захисту (укриття), придатні для перебування засуджених та персоналу під час повітряної тривоги або обстрілів. За поясненнями адміністрації установи, облаштування стаціонарних укриттів (у тому числі підвальних або заглиблених споруд) є технічно неможливим у зв’язку з високим рівнем ґрунтових вод та специфікою геологічних умов місцевості. Таким чином, установа фактично позбавлена інженерних можливостей забезпечити мінімальний рівень фізичної безпеки осіб, які перебувають під повним контролем держави.

Відсутність укриттів суперечить позитивним зобов’язанням держави щодо захисту життя та безпеки осіб, позбавлених волі. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я визнаються найвищою соціальною цінністю, а держава несе відповідальність за їх забезпечення. Статті 7 та 10 Кримінально-виконавчого кодексу України закріплюють обов’язок держави гарантувати повагу до людської гідності засуджених та забезпечувати безпечні умови відбування покарання.

Аналогічні вимоги випливають зі статті 2 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, яка покладає на державу обов’язок вживати всіх розумних заходів для захисту життя осіб, що перебувають під її юрисдикцією, а також зі статті 3 Конвенції в частині заборони нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження.

З погляду міжнародних стандартів Правила ООН щодо поводження з ув’язненими (Правила Мандели) вимагають, щоб умови тримання не створювали загрози для життя і здоров’я ув’язнених, а Європейські пенітенціарні правила зобов’язують державу забезпечити безпеку осіб, позбавлених волі, з урахуванням надзвичайних ситуацій. В умовах повномасштабної збройної агресії та регулярної загрози ракетних ударів відсутність укриттів у місці несвободи набуває системного характеру та не може виправдовуватися виключно технічними або геологічними обмеженнями.

За таких обставин держава зобов’язана розробляти та впроваджувати альтернативні, компенсаторні механізми захисту (зокрема організаційні, інженерні або евакуаційні), оскільки засуджені позбавлені можливості самостійно подбати про власну безпеку.

Неврегульованість питання укриттів у РВК-73 свідчить про структурну проблему забезпечення права на життя і безпеку в місцях несвободи та потребує системного реагування на рівні центральних органів виконавчої влади, відповідальних за виконання покарань і цивільний захист населення.

32. В установі засуджені залучаються до праці за кількома основними напрямами. Це роботи у виробничій зоні та майстернях (зокрема цехи, столярна дільниця, ремонтні роботи у промисловій зоні, ремонт/обслуговування транспорту), а також роботи із забезпечення життєдіяльності установи, насамперед у харчоблоці. За наданими відомостями значна частина робіт має сталий, щоденний характер, виконується у визначених приміщеннях установи за графіком, під контролем персоналу, з підпорядкуванням внутрішньому режиму. Сукупність цих ознак свідчить про наявність фактичних трудових відносин, які в окремих випадках або не оформлені належним чином, або оформлюються із застосуванням форм, що не відповідають реальному змісту виконуваної роботи.

У ході дослідження встановлено, що в установі застосовуються різні способи оформлення залучення до праці, зокрема строкові трудові договори, а також цивільноправові договори на виконання робіт/надання послуг. Окремі види робіт фактично виконуються без прозорого документального підтвердження умов зайнятості, обсягу робочого часу, режиму роботи та гарантованої оплати. Використання цивільноправових договорів для робіт, які мають постійний характер, виконуються в умовах трудової дисципліни, за графіком і з підпорядкуванням адміністрації, створює ризик підміни трудових відносин і позбавляє засуджених трудових та соціальних гарантій, у тому числі гарантій оплати праці, обліку стажу та належного соціального страхування.

Роботи у виробництві та майстернях організовані через цехи та ремонтні дільниці. Зокрема, у майстерні (цех №3) виконуються виробничі роботи, при цьому зафіксовано, що температура в цеху становить близько +14°C, що ставить під сумнів дотримання вимог безпечних і нешкідливих умов праці. Окремо привертає до себе увагу той факт, що засуджений Є. працює без паспорта, що прямо впливає на можливість належного оформлення трудових відносин, нарахування та виплати заробітної плати, а також реалізацію соціальних прав.

У цеху №2, за наявною інформацією, частина засуджених тривалий час залучена до робіт з прибирання та ремонтів у промисловій зоні, при цьому ремонтна бригада фактично виконує регулярні роботи в установі протягом місяців і років. Також в установі організовані роботи у столярній дільниці та роботи з ремонту/обслуговування транспорту. За своїм характером ці роботи мають ознаки постійної зайнятості, а отже потребують прозорого трудового оформлення, обліку робочого часу та підтвердженої оплати.

Окремим напрямом є харчоблок, де зафіксовано найбільш ризиковані практики з точки зору обліку праці, робочого часу та гарантій оплати. Вказано, що штатного розпису харчоблока немає, робочий час не фіксується, журнал погодинних перевірок на харчоблоці не ведеться, а в журналі відвідування адміністрації відділення СПС №1 не відображається фактична чисельність засуджених, оскільки під час перевірок інспектор не здійснює перерахунок осіб. За таких умов встановити реальну кількість осіб, які щоденно працюють у харчоблоці, тривалість їх роботи, наявність вихідних днів та підстави для нарахування заробітної плати є фактично неможливим.

Водночас із журналу огляду на гнійничкові захворювання випливає, що лікар оглядає 10 засуджених щодня; за відсутності обліку робочого часу це створює обґрунтовану підозру, що одна й та сама група осіб може бути залучена до робіт щоденно без належного режиму відпочинку та без прозорого підтвердження оплати.

Виявлені факти в цілому свідчать про системні порушення права засуджених на працю, оплату праці та соціальний захист.

По-перше, наявні ознаки допуску до роботи без належного оформлення трудових відносин або з оформленням, яке не відповідає реальному змісту роботи, що підриває гарантії, передбачені законодавством про працю, і суперечить вимозі організовувати працю засуджених із дотриманням трудових прав і гарантій.

По-друге, відсутність належного обліку робочого часу в окремих дільницях, насамперед у харчоблоці, унеможливлює контроль за дотриманням нормальної тривалості робочого часу, режиму роботи, щотижневого відпочинку, а також позбавляє засуджених можливості підтвердити обсяг виконаної роботи та захистити право на справедливу оплату.

По-третє, наявні ознаки порушень охорони праці та безпеки виробництва, зокрема виконання робіт у холодному приміщенні, а також ризикові практики організації обігу колючо-ріжучого інвентарю в харчоблоці, коли один засуджений отримує ножі, сокири та інший інвентар на всю групу без індивідуальної фіксації отримання кожним користувачем, що створює небезпеки та підриває належний контроль.

Порушення, які потребують перевірки документального оформлення та фактичної оплати, стосуються, зокрема, засуджених, залучених до виробничих робіт у майстерні цеху №3: А., Є., Щ., Б., Д., Т., Ф., С., а також осіб, залучених до робіт у цеху №2 і ремонтній бригаді, та у столярній дільниці. Окремо вказано на Є., який працює без паспорта, що створює ризик фактичної праці без належного оформлення, без повного соціального пакета і без гарантованої виплати.

У харчоблоці особливої уваги потребують відомості щодо режиму роботи та оплати праці К., який, за наданою інформацією, протягом шести місяців виконує роботи з ранку до пізнього вечора, а також Ф., який протягом п’яти місяців виконує роботи на овочерізці, і М. як старшого кухаря, з огляду на відсутність належного обліку робочого часу та документів, що підтверджують умови зайнятості та оплату.

У частині оплати праці та соціального захисту ключовою проблемою є відсутність прозорого зв’язку між фактично відпрацьованим часом і нарахуванням заробітної плати, а також ризик наявності осіб, які фактично працюють протягом тривалого часу без підтвердження отримання виплат.

Без ведення табелів, журналів погодинного обліку, без визначеного штатного розпису для харчоблока та без коректного відображення чисельності осіб, залучених до роботи, неможливо належно перевірити, чи отримують усі засуджені, які фактично працюють, заробітну плату, чи дотримуються гарантії мінімальної оплати, а також чи здійснюються необхідні відрахування, пов’язані із соціальним страхуванням і стажем. Це створює підвищені ризики експлуатаційних практик, прихованої праці та системного порушення соціально-економічних прав засуджених.

З огляду на встановлені обставини наявна практика суперечить вимогам статті 118 КВК України щодо організації праці засуджених із дотриманням законодавства про працю, а також низці норм КЗпП України: щодо недопустимості допуску до роботи без належного оформлення трудових відносин, щодо обов’язку вести достовірний облік робочого часу і виконаної роботи, щодо дотримання нормальної тривалості робочого часу і щотижневого відпочинку, а також щодо гарантій оплати праці та справедливої винагороди.

У контексті оплати праці та соціального захисту також актуальними є гарантії, закріплені Конституцією України та Законом України “Про оплату праці”, а використання цивільноправових договорів як інструменту підміни трудових відносин створює ризики невиконання вимог щодо соціального страхування та зарахування страхового стажу.

У підсумку виявлені факти свідчать про наявність системної проблеми в організації праці засуджених у РВК-73: частина робіт має ознаки стабільної трудової зайнятості, але не забезпечена належним трудовим оформленням, обліком робочого часу, гарантіями оплати та соціального захисту. Стан обліку і контролю, особливо в харчоблоці, не дозволяє достовірно встановити, хто саме працює, скільки часу, на яких умовах і чи отримує оплату, що потребує виправлення, проведення повної звірки фактичної зайнятості з документами, а також приведення практик оформлення праці у відповідність до вимог трудового законодавства та міжнародних стандартів.

Медична частина №73 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Житомирській області

Завідувач медичної частини №73 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Житомирській області (далі — медична частина) — Сірош В’ячеслав Миколайович.

На час відвідування неукомплектовані посади лікаря-терапевта — 0,5 штатної одиниці, клінічного психолога — 0,5 штатної одиниці.

1. Під час відвідування медичної частини встановлено, що новоприбулих засуджених замість розміщення у дільниці карантину, діагностики і розподілу (КДіР) на 14 діб фактично розміщують у палатах стаціонару медичної частини. Такий порядок не забезпечує їх належної ізоляції та створює ризики для здоров’я у зв’язку зі спільним перебуванням із засудженими, які проходять стаціонарне лікування.

Зазначені обставини суперечать вимогам пункту 1 глави 5 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок).

2. Під час відвідування медичної частини установи моніторинговою групою виявлено наявність металевої клітки в маніпуляційному кабінеті, яка використовується для безпеки медичного персоналу від засуджених та ув’язнених осіб. Слід зазначити, що у своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Європейський комітет із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі — Комітет) висловив занепокоєння з приводу практики встановлення кліток або металевих загороджень у медичних кабінетах, де ув’язнені зазвичай утримувалися під час проведення медичних консультацій чи процедур, зокрема для введення ін’єкцій.

Комітет підкреслив, що хоча застосування додаткових заходів безпеки може бути виправданим у поодиноких випадках, системна практика розміщення ув’язнених у клітках під час отримання медичної допомоги грубо порушує людську гідність, заважає формуванню довірливих відносин між пацієнтом і лікарем та може перешкоджати об’єктивності медичного висновку. Комітет настійно рекомендує українській владі негайно демонтувати клітки та заґратовані конструкції з медичних частин установ і повністю припинити таку практику в усіх закладах виконання покарань (CPT/Inf (2020) 40) пункт 60). 

3. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) для осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином зазначені особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їх право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом із тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розвʼязати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам. Отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб із наркотичною залежністю мають поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які мають пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

4. У порушення вимог абзацу десятого пункту 2 розділу XVII ПВР УВП у стаціонарі медичної частини цілодобово перебуває засуджений Х., який виконує функції днювального. Під час конфіденційного спілкування із засудженими, які перебували на лікуванні у стаціонарі, моніторинговою групою встановлено, що на нього покладається виконання різних робіт, зокрема догляд за важкохворими, прибирання приміщень, а також що він займає спальне місце в одній із палат стаціонару.

Зазначене порушує вимоги статті 96 Кримінально-виконавчого кодексу України. Разом із тим Комітет неодноразово рекомендував припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та як санітарів (доповідь Комітету за результатами візиту до України у 2005 році (пункт 132 (CPT/Inf (2007) 22), у 2013 році (пункт 151 (CPT/Inf (2014) 15) та у 2017 році (пункт 86 (CPT/Inf (2018) 41).

5. Моніторинговою групою встановлено, що профілактичний медичний огляд засуджених проводиться не в повному обсязі, як це передбачено Порядком. Зокрема, огляд не проводився лікарем-психіатром та лікарем-стоматологом, участь яких у профілактичному медичному огляді засуджених є обов’язковою. Про це свідчить відсутність внесених результатів профілактичного медичного огляду до медичної карти амбулаторного хворого за формою №025/о. Зазначене суперечить вимогам пункту 2 глави 3 розділу II Порядку.

6. Під час перевірки ДІЗО/ПКТ моніторами встановлено, що при поміщенні засудженого до дисциплінарного ізолятора до матеріалів справи долучається медична довідка, згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я може утримуватися в ДІЗО/ПКТ, при цьому довідка містить відомості про діагноз та інші дані медичного характеру.

Це свідчить про обізнаність працівників установи з конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених, які перебувають у ДІЗО. Зазначене порушує вимоги статті 391 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права особи на таємницю про стан здоров’я та не відповідає абзацу четвертому пункту 3 глави 1 розділу II Порядку. Разом із тим Комітет неодноразово підкреслював, що покладення на пенітенціарних лікарів обов’язку засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення не сприяє розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104). 

7. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення і на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підпису лікаря, який надавав пацієнту інформацію, що міститься у зазначеній формі первинної облікової документації.

8. У порушення вимог пункту 8 глави 5 розділу II Порядку в стаціонарі медичної частини відсутній облаштований ізолятор для осіб із психічними розладами, які становлять небезпеку для оточення.

9. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при вірусному гепатиті C у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи (30 осіб станом на 13.11.2025 року) з підозрою на вірусний гепатит C проходять ПЛР-тестування. У зв’язку з цим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їх здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб. Крім того, на день візиту в аптеці медичної частини були відсутні лікарські засоби для лікування вірусного гепатиту C.

10. Диспансерний нагляд здійснюється за 17 особами, які мають інвалідність. З них осіб з інвалідністю І групи — 0, II групи — 5 осіб, III групи — 12 осіб. Разом із тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійкі порушення функцій організму, зумовлені захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що три особи з інвалідністю не мають індивідуальної програми реабілітації (далі — ІПР). Крім того, рекомендації ІПР не виконуються, у зв’язку з чим зазначені особи не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів.

11. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення” у медичній частині не створено умов для перебування осіб з інвалідністю. 

12. У порушення пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики” в медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу для маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

13. У порушення вимог Норм належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2012 року №280/5, засуджені під час госпіталізації не отримують госпітальне майно (костюм, халат та госпітальні туфлі). Засуджені перебувають у стаціонарі в повсякденному одязі, іноді з власною постільною білизною. 

14. У медичній частині, зокрема в палатах та кабінетах лікарів, моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря в окремих приміщеннях становила +16°C, що не відповідає вимогам розділу VI Державних санітарних норм і правил, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.04.2013 року №259, а також пункту 1 розділу XXII ПВР УВП, відповідно до якого в холодну пору року температура в житлових приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче ніж +18°C.

15. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген-апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

16. У порушення вимог Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

17. У порушення пункту 7 глави III розділу II Порядку моніторинговою групою зафіксовано відсутність особистих медичних книжок у працівників їдальні та результатів обстежень у медичній документації, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), які є необхідними для допуску до роботи на об’єктах харчування.

18. У порушення вимог підпункту 2.12 пункту 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, двері електрощитової у холі медичної частини були не зачинені. 

19. Приміщення кабінету лікарів та рентген-кабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, а також пункту 10.18 глави 10 Державних санітарних правил і норм “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.11.2007 року за №1256/14523. 

20. У порушення вимог Правил пожежної безпеки приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Рекомендації:

1. Негайно припинити розміщення новоприбулих засуджених у палатах стаціонару медичної частини разом із хворими та забезпечити їх первинне розміщення виключно в умовах, що гарантують роздільне тримання різних категорій засуджених.

2. Створити та забезпечити фактичне функціонування дільниці карантину, діагностики і розподілу для осіб, вперше засуджених до позбавлення волі, відповідно до її цільового призначення.

3. Привести склад робочої групи з роботи з новоприбулими засудженими у відповідність до вимог нормативно-правових актів, включивши до її складу начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку.

4. Усунути порушення матеріально-побутового забезпечення дільниці КДіР шляхом облаштування відсутніх приміщень, передбачених нормативами (кімнати виховної роботи, приміщення для зберігання постільних речей і спецодягу, гардеробні та комори).

5. Забезпечити мінімальний особистий простір засуджених у житлових приміщеннях шляхом перегляду розміщення ліжок та зменшення перенаселеності.

6. Усунути вогкість у житлових приміщеннях КДіР, забезпечити належний санітарний стан, ефективну вентиляцію та достатнє природне освітлення.

7. Повністю припинити практику розміщення у житлових приміщеннях та дисциплінарних ізоляторах поіменних карток із зазначенням інформації про злочини засуджених.

8. Обладнати санітарні вузли у житлових приміщеннях перегородками та дверцятами, що забезпечують приватність під час користування ними.

9. Забезпечити всі житлові приміщення баками для питної води з водорозбірним краном та необхідним інвентарем.

10. Забезпечити належний рівень природного освітлення у камерних приміщеннях дисциплінарного ізолятора або обмежити їх використання до усунення виявлених порушень.

11. Забезпечити обов’язкове вручення засудженим копій рішень про застосування дисциплінарних стягнень із роз’ясненням порядку та строків їх оскарження.

12. Провести ремонт прогулянкових двориків та привести їх площу і технічний стан у відповідність до вимог, необхідних для забезпечення реальної фізичної активності засуджених.

13. Забезпечити функціонування дільниці посиленого контролю або привести організацію тримання засуджених у відповідність до вимог законодавства з чітким розмежуванням режимів.

14. Усунути порушення умов тримання у відділеннях соціально-психологічної служби, зокрема щодо приватності, санітарного стану та пожежної безпеки.

15. Обладнати їдальню умивальником і гардеробною та забезпечити можливість дотримання правил особистої гігієни перед прийманням їжі.

16. Забезпечити суворе дотримання затверджених меню-розкладок, температурного режиму зберігання добових проб та встановленого порядку організації харчування.

17. Відновити роботу дезінфекційної камери, забезпечити повноцінне лазне-пральне обслуговування та належне функціонування вентиляції у пральні.

18. Забезпечити ведення всіх обов’язкових журналів обліку (відвідування лазні, погодинних перевірок, санітарної обробки) у повному та достовірному обсязі.

19. Забезпечити щоденну роботу крамниці відповідно до встановлених вимог.

20. Припинити практику відкритого носіння спеціальних засобів персоналом у місцях контакту із засудженими та забезпечити індивідуальну ідентифікацію спеціальних засобів.

21. Забезпечити оформлення паспортів громадянина України та реєстраційних номерів облікових карток платників податків (РНОКПП) усім засудженим, які їх не мають, як обов’язкову умову реалізації трудових і соціальних прав.

22. Розробити та впровадити альтернативні заходи безпеки на випадок повітряних тривог і обстрілів (чіткі алгоритми дій, евакуаційні рішення, організаційні заходи) з урахуванням відсутності стаціонарних укриттів.

23. Провести повну перевірку залучення засуджених до праці, зокрема щодо фактично виконуваних робіт, форм оформлення трудових відносин, обліку робочого часу, нарахування та виплати заробітної плати.

24. Припинити використання цивільноправових договорів для робіт, що мають постійний характер і виконуються в умовах трудової дисципліни.

25. Забезпечити ведення журналів обліку робочого часу на всіх виробничих дільницях та у харчоблоці.

26. Забезпечити виплату заробітної плати всім засудженим, які фактично працюють, із чітким зв’язком між відпрацьованим часом і оплатою праці, а також забезпечити належне соціальне страхування.

27. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №73 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Житомирській області.

28. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, та інших нормативно-правових актів.

29. Забезпечити укомплектування штату медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до фактичних потреб.

30. Демонтувати металеву клітку в медичній частині установи та привести умови тримання у відповідність до рекомендацій Європейського комітету із запобігання катуванням, забезпечивши гідне поводження з ув’язненими.

31. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії для осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів на підставі встановленого діагнозу.

32. Припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах.

33. Забезпечити проведення профілактичних медичних оглядів засуджених у повному обсязі із залученням усіх необхідних лікарів-спеціалістів.

34. Забезпечити дотримання конфіденційності медичної інформації та припинити практику засвідчення лікарями стану здоров’я засуджених і ув’язнених при поміщенні їх до ДІЗО/ПКТ.

35. Забезпечити отримання інформованої добровільної згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі.

36. Забезпечити облаштування ізолятора для осіб із психічними розладами після завершення ремонтних робіт відповідно до вимог пункту 8 глави 5 розділу II Порядку.

37. Забезпечити всім особам з підозрою на вірусний гепатит C доступ до ПЛР-тестування у найкоротші строки та організувати необхідне противірусне лікування для осіб із підтвердженим діагнозом.

38. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб з інвалідністю відповідно до їх індивідуальних програм реабілітації.

39. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення”.

40. Виконати вимоги пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

41. Забезпечити видачу госпітального майна засудженим під час госпіталізації відповідно до встановлених норм належності.

42. Забезпечити дотримання температурного режиму у приміщеннях медичної частини на рівні не нижче ніж +18°C.

43. Забезпечити медичну частину дентальним рентген-апаратом та необхідним обладнанням для проведення повноцінного стоматологічного обстеження і лікування.

44. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення лікарями запитів на телемедичні консультації.

45. Забезпечити наявність у всіх працівників їдальні особистих медичних книжок та повного комплексу передбачених Порядком медичних обстежень, необхідних для допуску до роботи на об’єктах харчування.

46. Усунути всі виявлені порушення вимог пожежної безпеки.