
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, ППО вдалося знешкодити 244 цілі, 18 ракет і 16 ударних безпілотників ударили по 19 локаціях. Є загиблі і поранені, екстрені відключення світла запроваджені у кількох регіонах, зокрема на Києвщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині. У столиці також виникли перебої з водопостачанням та опаленням.
“Потрібна чітка реакція світу. Передусім Сполучених Штатів, на які в Росії дійсно зважають. Росія повинна отримувати сигнали, що це її обов’язок — зосередитись на дипломатії, та відчувати наслідки щоразу, коли знов зосереджується на вбивствах та руйнації інфраструктури. Також сьогоднішній удар максимально гучно нагадує всім нашим партнерам, що підтримка ППО для України — це постійний пріоритет” — заявив Володимир Зеленський.
Львівщина
Тривога на Львівщині пролунала 8 січня о 23:36. За кілька хвилин в обласному центрі пролунали вибухи. Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив: “Є приліт по об’єкту критичної інфраструктури. На місці працюють усі відповідні служби, триває ліквідація пожежі. Інформації про постраждалих наразі немає. Цивільні об’єкти та житлові будинки міста не постраждали”.
Незабаром Повітряні сили ЗСУ підтвердили, ворог завдав по місту удару балістичною ракетою середньої дальності, запущеною з полігону Капустін Яр.
“Це перший випадок застосування такого типу удару по Львову за час повномасштабної війни. Місто розташоване менш ніж за 70 кілометрів від кордону з Європейським Союзом. Це чіткий сигнал для наших міжнародних партнерів: війна росії не зупиняється перед жодними кордонами”, — наголосив Садовий.
Міністерство оборони РФ не приховувало, що ударило по Львівському регіону балістичною ракетою середньої дальності “Орєшнік”. Вранці 9 січня у відомстві заявили, що це, мовляв, відповідь на “терористичну атаку” по путінській резиденції на Валдаї 29 грудня. Слід зазначити, що Україна і союзники одразу заперечили такий удар. Експерти припускали, що завдяки вигаданим “терористичним атакам” в РФ намагаються виправдати нові удари по Україні, а також затягування мирного процесу.
Втім, офіційного підтвердження з боку України, що ворог задіяв саме “Орєшнік”, не було доти, доки слідчі не дослідили місце удару і не знайшли уламки ракети. За попередньою інформацією СБУ, виявлені компоненти належать саме до ракетного комплексу “Орєшнік”:
- блок стабілізації і наведення — “мізки” ракети;
- запчастини з двигунної установки;
- фрагменти механізму орієнтації;
- сопла з платформи блоку розведення тощо.
Усі ці уламки передадуть для поглибленої експертизи.
![Фото: СБУ [Орєшнік]](https://khpg.org/files/img/1608825731.jpg)
“Слідчі СБУ кваліфікують застосування цієї зброї по цивільній інфраструктурі України як воєнний злочин з боку рф, — йдеться в повідомленні служби безпеки. — …Атакувавши цивільні об’єкти нашої держави поблизу кордону з Євросоюзом, кремль намагався знищити інфраструктуру життєзабезпечення регіону в умовах різкого погіршення погодних умов”.
Розпочато досудове розслідування за статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).
Що таке “Орєшнік”?
Як пояснив у коментарі “Фактам” провідний науковий співробітник Державного музею авіації імені О. К. Антонова Валерій Романенко, “Орєшнік” — російська балістична ракета, яка може бути носієм ядерних боєголовок. Її бойова частина розділена на шість окремих блоків наведення. Перед ударом вони розділяються, щоб поцілити по шести різних об’єктах. На думку експерта, цей тип зброї не можна вважати високоточним, відхилення від цілі для цієї ракети становить до 50 метрів.
“Орєшнік” дуже важко перехопити, хоча повідомляється, що сучасні системи протиракетної оборони можуть протидіяти і такому типу ракет.
Перший бойовий пуск цієї ракети ворог здійснив в листопаді 2024 року по Дніпру. Путін тоді у спеціальному зверненні назвав зброю “новітньою”, хоча чимало західних та українських експертів вказували на те, що “Орєшнік” близький до ракети РС-26 “Рубєж”. І тоді, і сьогодні росіяни використали ракету у без’ядерному оснащенні.
Тим часом самопроголошений президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко в середині грудня заявив, що ракетний балістичний комплекс “Орєшнік” “заступає на бойове чергування” в РБ.
Через удар по Львівщині Україна вже скликала термінове засідання Ради безпеки ООН та Ради Україна-НАТО, а також ініціювала реагування в рамках ЄС, Ради Європи та ОБСЄ. Про це повідомив Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга: “Такий удар поблизу кордонів ЄС та НАТО є серйозною загрозою безпеці на європейському континенті та випробуванням для трансатлантичної спільноти. Ми вимагаємо рішучої відповіді на безрозсудні дії Росії… Абсурдно, що Росія намагається виправдати цей удар фальшивим ‘нападом на резиденцію Путіна’, якого ніколи не було. Ще один доказ того, що Москві не потрібні жодні реальні причини для терору та війни”.
Київщина
“Вночі росія цілеспрямовано била по цивільній і критичній інфраструктурі. Нелюдська мета ворога — залишити мільйони людей без світла, тепла й води посеред морозної зими. Це — свідомий та безжальний терор цивільних”, — заявив Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
Серед найбільш постраждалих регіонів — Київська область і столиця. У Києві пошкоджено 40 об’єктів, серед них 20 — житлові будинки, решта — торгівельний центр, санаторій, дитячий майданчик, об’єкти критичної інфраструктури. Удари зафіксовані у Дніпровському, Дарницькому, Печерському, Деснянському та Печерському районах. У Києві загинуло п’ятеро людей, 25 — зазнали поранень. Ворог знову застосував підступну тактику повторних (або подвійних) ударів. Так було поранено п’ятьох рятувальників ДСНС, загинув медик.
“У Дарницькому районі Києва ворог повторно вдарив по багатоповерхівці в момент, коли там працювали рятувальники та медики. Загинув медичний працівник, — розповів Ігор Клименко, назвавши повторну атаку росіян свідомим ударом по екстрених службах і по людяності.

Докладніше про загиблого медика розповіли у Міністерстві охорони здоров’я. Ним виявився 56-річний Сергій Смоляк. “Медики не можуть бути мішенню, люди не можуть бути мішенню” — заявили в МОЗі.
За словами пресофіцера ДСНС Олександра Хорунжого, троє рятувальників 24-ї пожежно-рятувальної частини перебувають у важкому стані, ще у двох стан легший.
У Київській області ворог бив майже по всіх районах, зокрема пожежі палали у Броварському, Обухівському та Бориспільському. У Броварському районі з вогню вдалося врятувати родину: батьків, бабусю та п’ятирічну дитину. Сім’я ховалася у підвалі, коли по їхній оселі поцілив безпілотник. Самостійно вибратися вони не могли. В усіх чотирьох діагностували отруєння чадним газом і доправили до лікарні.
Стан енергетики
Ще сьомого січня Дніпропетровська і Запорізька області були майже цілком знеструмлені через російський масований удар по цих регіонах. Як заявили у Міненерго, увечері восьмого і вночі дев’ятого січня збройні сили РФ знову атакували енергетичну інфраструктуру одразу в кількох регіонах.
“Наймасованішим був удар по Києву та Київщині. Внаслідок цього — на ранок у столиці та області є значна кількість знеструмлених абонентів. Також вкотре повністю знеструмлені споживачі міста Славутич, — наголосили у відомстві. — …Через ворожі обстріли також є знеструмлення на Донеччині. Скрізь, де це дозволяє безпекова ситуація, вже розпочалися аварійно-відновлювальні роботи”.
Заходи обмеження споживання 9 січня застосовувалися по всіх областях. Загалом, за інформацією Кабміну, від початку повномасштабного вторгнення ворог пошкодив близько десяти тисяч об’єктів електроенергетики, з яких близько двох тисяч — протягом минулого року.
Нагадаємо, восени минулого року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні вказувала, що Росія дедалі інтенсивніше атакує енергетичну інфраструктуру України. І це попри кілька ордерів Міжнародного кримінального суду, виданих на арешт російських військових високопосадовців саме за удари по енергетичній інфраструктурі України.
Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:
- умисне спрямування нападів на цивільне населення;
- умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
- умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
- умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.



