Росія дедалі інтенсивніше атакує українську енергетичну інфраструктуру, а кількість жертв з-поміж цивільного населення залишається високою. Про це заявила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) у звіті, який було оприлюднено 12 листопада.
Як зазначили у Моніторинговій місії, три масштабні атаки минулого місяця (10, 22 і 30 жовтня) були спрямовані на об’єкти енергетичної інфраструктури й призвели до аварійних відключень електроенергії у більшості областей України.
На жаль, у листопаді 2025-го ситуація не покращилася, адже російські війська завдали нових ударів по енергомережі України, а це знову спричинило перебої з електропостачанням по всій країні.
Крім того, упродовж цього жовтня загинули щонайменше 148 мирних людей. Ще 929 цивільних зазнали поранень. Це свідчить про незмінно високий рівень жертв, який був високим і у попередні два місяці — у вересні та серпні 2025-го, відмітили в ООН.
У жовтні 65% жертв серед цивільних (яких було вбито або поранено) було зафіксовано в районах, розташованих поблизу лінії фронту. Найбільше людей постраждало в Херсонській, Харківській і Донецькій областях України. Загалом цього жовтня мирні люди гинули й зазнавали поранень у 13 областях України та у місті Києві.
“Коли цивільні в Україні готуються до ще однієї зими, зростання кількості атак на енергетичну інфраструктуру та спричинені ними відключення електроенергії підвищують ризики для населення. Тривалі перебої з опаленням, електроенергією чи водопостачанням створюють надзвичайно важкі умови, особливо для людей старшого віку, осіб з інвалідністю, родин із малими дітьми, а також для жінок, які часто несуть основну відповідальність за догляд і забезпечення базових потреб сім’ї”, — цитувала пресслужба Місії очільницю ММПЛУ Даніель Белль.
У Моніторинговій місії ООН також зазначили, що загальна кількість загиблих і поранених з-поміж цивільних з січня по жовтень 2025 року на 27% перевищує показники за аналогічний період минулого року. Загальна кількість загиблих і поранених за перші десять місяців 2025 року вже перевищила показники за увесь 2024 рік.
Загальний контекст
Нагадаємо, що в ніч із 7 на 8 листопада Росія здійснила одну з найпотужніших атак на енергетику України: російські війська випустили по Україні понад 450 дронів і 45 ракет різних типів. Унаслідок цього державна компанія “Центренерго” втратила всю генерацію, а її обидві теплові станції — Трипільська теплова електростанція (ТЕС) на Київщині та Зміївська ТЕС на Харківщині — зупинилися. Як повідомляла “Економічна правда”, тоді ж Росія атакувала Придніпровську ТЕС, Кременчуцьку ГЕС, а також об’єкти “Укренерго” й обленерго, що відповідають за передавання й розподіл електроенергії. Дісталося й об’єктам газового й нафтового сектору, а також підстанціям Хмельницької та Рівненської атомних електростанцій.
“Це були не випадкові, а добре сплановані удари. Росія навмисно ставить під загрозу ядерну безпеку Європи”, — казав Міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Країна-агресор продовжує енергетичний терор: у ніч проти 13 листопада російські війська вчергове атакували енергетичну інфраструктуру в декількох областях України. Зокрема, через російські удари було пошкоджено обладнання й знеструмлено споживачів у Дніпропетровській, Запорізькій і Одеській областях, повідомляло “Укренерго”.
Ми неодноразово писали про енергетичний терор РФ. ХПГ також розповідала, як у ніч проти 10 жовтня Росія вчинила масштабний ракетний обстріл енергетичних об’єктів у всій Україні, що призвів до загибелі й поранень мирних людей, а також спричинив відключення електроенергії у низці областей України. Як раніше зауважували в Моніторинговій місії ООН з прав людини, цього вересня кількість атак на енергетичну інфраструктуру в Україні зросла на 15% порівняно з серпнем 2025 року. Цього серпня у Міненерго повідомляли, що станом на той час з березня 2025 року Росія здійснила понад 2900 атак на енергетичну інфраструктуру України.
Нагадаємо, що ще у березні 2023 Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна й оголосив про розслідування справ щодо незаконного переміщення українських дітей на територію РФ і окупованих РФ територій України та щодо атак на інфраструктуру України. Вже у червні 2024-го Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського ексміністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова, а ще раніше, у березні 2024-го, ордери на арешт отримали командувач дальньої авіації Сергій Кобилаш і командувач Чорноморського флоту Віктор Соколов. З-поміж іншого їх вважали відповідальними за удари по об’єктах української енергетики.
Раніше у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні також зазначали, що “офіційні особи Міністерства оборони та Збройних сил Російської Федерації у своїх регулярних заявах відкрито зазначали, що електроенергетична інфраструктура є ціллю атак”. Ба більше, “скоординований характер”, масштабність і визнання атак офіційними органами РФ свідчили про те, що російські удари по українських електромережах відбувалися систематично. Такі атаки мали на меті “завдати шкоди або знищити українську електроенергетичну інфраструктуру в цілому, включно з виробництвом, передачею та розподілом електроенергії”, заявляли в ООН.
Крім того, цього жовтня Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні представила доповідь, що висвітлювала атаки російських дронів на мирних людей і цивільні об’єкти на правому березі Дніпра та депортацію й насильницьке переміщення населення з ТОТ Запорізької області. Згідно з оприлюдненою доповіддю, дії російських військових становлять злочини проти людяності та воєнні злочини. Атаки безпілотників малої дальності, здійснені російськими Збройними силами, становлять злочини проти людяності у вигляді вбивств, а також воєнні злочини у формі навмисних нападів на цивільних та об’єкти цивільної інфраструктури. Оскільки ці атаки були вчинені у рамках скоординованої політики, спрямованої на виселення мирних мешканців, вони також становлять злочини проти людяності у формі примусового переміщення населення. Такі напади порушили право на життя та інші фундаментальні права людини.
Як зазначала Комісія, атаки дронів малої дальності, здійснені російськими Збройними силами, були широкомасштабними й систематичними й відбувалися в рамках скоординованої політики, спрямованої на примусове виселення мирних людей з обстрілюваних Росією районів. У Комісії також зауважили, що упродовж року російські військові завдавали ударів безпілотниками по широкому спектру цивільних цілей. Це призвело до поранень і вбивств мирних людей, спричинило значні руйнування і поширення страху серед населення. Російські військові атакували окремих людей, будівлі та житлові будинки, пункти розподілу гуманітарної допомоги, медичні заклади й іншу цивільну інфраструктуру, у тому числі енергетичну. Це призвело до збоїв у наданні життєво важливих послуг мирному населенню. Ба більше, в Комісії відмітили, що Росія атакувала аварійно-рятувальні служби — карети швидкої допомоги та пожежні бригади — всупереч тому, що вони перебувають під особливим захистом, гарантованим міжнародним гуманітарним правом.
Раніше ми вже висвітлювали прицільний терор РФ і розповідали про атаки на рятувальників, які російські військові вчиняли цього червня і вересня. У лютому 2025-го ми також розповідали, як російські військові атакують українських надзвичайників. Цього жовтня ми повідомляли про атаки російських дронів на дитячий садок у Харкові й вантажівки ООН на Херсонщині, а також писали про вбивство французького фотожурналіста, який загинув через атаку російського FPV-дрона. Ми також писали, як російські військові скидали з дрона вибухівку на “швидку” в Херсоні й тероризували жителів Херсонщини безпілотниками. Цього року журналісти “Слідство. Інфо” оприлюднили розслідування, як російські військові полюють на мирних херсонців за допомогою дронів Ми переповідали основне з розслідування колег. Раніше ХПГ також висвітлювала російську тактику подвійних ударів. Більше про злочини, скоєні країною-агресором, можна прочитати у нашій рубриці.
