Звіт за результатами моніторингового візиту до Качанівської виправної колонії №54

21.01.2026 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи та ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Качанівська виправна колонія (№54)” (далі — КВК-54, установа, заклад, колонія).

Здійснено черговий плановий візит без попереджень, досліджено всі об’єкти установи. Попередній візит відбувся 15.06.2023 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіти моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Андрій Діденко — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ (Національний превентивний механізм), член консультативної ради НПМ;
• Сергій Зуйков — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження і покарання.

У діяльності КВК-54 простежуються позитивні зрушення, спрямовані на покращення матеріально-побутових умов, розвиток освітнього середовища та впровадження сучасних підходів до ресоціалізації. Протягом останніх років переобладнано житлові приміщення із забезпеченням нормативної площі та індивідуального простору, розширено бібліотечний фонд і відремонтовано бібліотеку, впроваджено корекційну програму для жінок, засуджених до довічного позбавлення волі, облаштовано кімнати для тривалих побачень і телефонних переговорів, відремонтовано інтернет-клас, створено додаткові місця в секторі середнього рівня безпеки.

Запроваджено автономні системи опалення і водопостачання, придбано генератори, що підвищує інженерну стійкість установи в умовах воєнного стану. Загалом ці заходи свідчать про намагання адміністрації покращити умови тримання та забезпечити базові потреби засуджених.

Водночас під час моніторингового візиту виявлено системні порушення національного законодавства і міжнародних стандартів, що стосуються порядку приймання і роздільного тримання засуджених, незаконного використання медичних приміщень для первинного розміщення довічно засуджених, фактичного використання праці новоприбулих без належного оформлення та оплати, недотримання санітарно-гігієнічних вимог, температурного режиму і правил пожежної безпеки.

Встановлено обмежений і переважно формальний доступ до мережі Інтернет, недоліки в облаштуванні укриттів, проблеми з достовірним обліком робочого часу та оплатою праці, що впливають на реалізацію права на працю і соціальний захист. У сфері охорони здоров’я зафіксовано порушення щодо документування тілесних ушкоджень, доступу до замісної терапії, лікування вірусного гепатиту, умов утримання в ізоляторах, забезпечення осіб з інвалідністю та дотримання санітарних і будівельних норм.

Сукупність цих обставин свідчить про необхідність системного приведення діяльності установи у відповідність до вимог Конституції України, Кримінально-виконавчого кодексу, галузевих нормативно-правових актів та рекомендацій Європейського комітету із запобігання катуванням.

Загальна інформація

КВК-54 — виправна колонія мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання для жінок, уперше засуджених до позбавлення волі. На території установи функціонує дільниця середнього рівня безпеки для жінок, засуджених до довічного позбавлення волі.

Установа розташована за адресою: провулок Вишневий, будинок 16, місто Харків, Харківська область, Україна, 61124.

КВК-54 розміщена на території колишньої садиби поміщика Качанова. Початки установи пов’язують із 1927 роком, коли на цій території було організовано філію Харківського “Будинку примусових робіт” (БУПР), а під час Другої світової війни діяльність переривалася через окупацію та евакуацію. Після звільнення Харкова наказом МВС УРСР у жовтні 1943 року було відновлено роботу колонії як промислової трудової, а перших засуджених прийнято у лютому 1944 року.

Надалі установа неодноразово змінювала профіль: зокрема, у 1948 році її реорганізували у колонію для неповнолітніх, а з 1957 року — у жіночу трудову колонію (що визначило її спеціалізацію на тривалий період). У новітній історії колонія набула широкої публічної відомості у зв’язку з триманням тут колишньої Прем’єр-міністерки України Юлії Тимошенко у 2011—2014 роках; цей факт відображений, зокрема, у матеріалах ЄСПЛ.

На час візиту керівник установи — полковник внутрішньої служби Шомахов Дмитро Олександрович.

Заклад складається з чергової частини, відділення КДіР (дільниця карантину, діагностики і розподілу), дільниць СПС (соціально-психологічної служби), харчоблоку, приміщень ДІЗО (дисциплінарний ізолятор), ПКТ (приміщення камерного типу), сектору середнього рівня безпеки для тримання засуджених довічно, медичної частини, лазне-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу становить 201,5 посади. Фактична чисельність — 168,5 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 29 співробітників. Фактична кількість осіб, що утримуються в установі, — 262. У закладі працює 2 психологи для засуджених і 1 — для співробітників.

Протягом 2025 року до колонії прибуло 222 засуджені. На оперативно-профілактичному обліку перебували: схильні до самогубства — 17 осіб, схильні до членоушкодження — 5 осіб, до втечі — 2 особи. Протягом 2024 року жодна особа не звернулася зі скаргою щодо неналежних умов тримання, і 1 особа поскаржилася на неналежне надання медичної допомоги; протягом 2025 року жодна особа не звернулася зі скаргою щодо неналежних умов тримання, і 6 осіб поскаржилися на неналежне надання медичної допомоги.

7 осіб мають інвалідність: 2 особи — II групи і 6 осіб — III групи. У власному користуванні засуджені мають 11 планшетів, і 19 електронних адрес (email) зареєстровано. Протягом 2025 року зафіксовано 1 випадок тілесних ушкоджень під час прибуття.

Групою моніторів проведено опитування близько 135 осіб з-поміж засуджених під час відвідування виробничих приміщень, майстерень, дільниць СПС, господарських приміщень, сектору середнього рівня безпеки для тримання засуджених довічно, під час загальних розмов із наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування щодо порушення прав людини, а також індивідуального спілкування з особами, у тому числі на умовах анонімності.

Позитивний досвід

У діяльності КВК-54 простежуються позитивні зміни, спрямовані на покращення умов тримання, розширення освітніх можливостей та вдосконалення підходів до виправлення і ресоціалізації засуджених. У сфері забезпечення належних умов тримання у 2025 році було переобладнано ще одну кімнату відділення СПС із забезпеченням індивідуального простору шляхом облаштування окремих спальних місць.

У напрямі розвитку освітнього процесу у 2025 році бібліотечний фонд установи поповнився новими українськими виданнями завдяки підтримці Центральної дитячої бібліотеки Слобідського району міста Харкова та Благодійного фонду “Бібліотечна країна”. Також проведено поточний ремонт приміщення бібліотеки, що сприяє створенню більш сприятливих умов для читання та самоосвіти.

В установі здійснюється удосконалення методів та інструментів виправлення і ресоціалізації. У 2025 році проведено апробацію корекційної програми “Шляхи до надії”, розробленої для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Програма спрямована на формування позитивної ідентичності, розвиток внутрішньої стійкості та зміцнення навичок конструктивної поведінки, що відповідає сучасним підходам до психологічної підтримки та підготовки до соціальної інтеграції.

З метою реалізації права засуджених на телефонні розмови обладнано окрему кімнату для проведення телефонних переговорів із встановленням сучасних телефонних апаратів. Це сприяє підтриманню соціальних зв’язків і родинних контактів.

У секторі середнього рівня безпеки для тримання жінок, засуджених до довічного позбавлення волі, облаштовано додаткову кімнату на чотири місця. В установі обладнано кімнату для тривалих побачень засуджених до довічного позбавлення волі, що сприяє збереженню родинних зв’язків і гуманізації умов відбування покарання.

У частині інженерного забезпечення запроваджено автономне функціонування системи опалення у відділенні СПС та дільниці соціальної реабілітації. Також забезпечено автономне водопостачання шляхом буріння свердловини, що дозволяє забезпечити водою всю установу. Придбано енергогенератори, що дає можливість підтримувати належне функціонування систем електропостачання, теплопостачання та водопостачання під час аварійних відключень.

Зазначені заходи свідчать про поступове покращення матеріально-побутових умов, розвиток освітніх і психологічних програм та посилення інженерної автономності установи, що позитивно впливає на забезпечення прав і законних інтересів осіб, які утримуються в ній.

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. Порядок та умови приймання засуджених осіб до установи не повною мірою відповідають вимогам чинного законодавства України та міжнародним стандартам поводження з в’язнями. КВК-54 є установою мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання для жінок, уперше засуджених до позбавлення волі. Засуджені розподілені по 5 відділеннях дільниці ресоціалізації, секторі для тримання осіб, узятих під варту, секторі середнього рівня безпеки, секторі мінімального рівня безпеки, дільниці соціальної реабілітації.

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 17.11.2023 року №3956/5 “Про створення секторів у державній установі “Качанівська виправна колонія (№54)” створено сектор мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання для жінок, уперше засуджених до позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого статтею 111, частинами третьою — восьмою статті 111/1, статтями 111/2, 113, 114, 114/1, 114/2, 436/2 Кримінального кодексу України, з плановим наповненням 50 осіб.

Водночас, попри функціонування в установі дільниці КДіР, адміністрацією установи не створено належних умов для роздільного тримання різних категорій засуджених під час їх перебування у зазначеній дільниці. Такий порядок порушує вимоги щодо роздільного тримання засуджених, суперечить принципам динамічної безпеки та не відповідає встановленим стандартам поводження з в’язнями.

Зазначене, зокрема, не узгоджується з вимогами частини п’ятої статті 92 Кримінально-виконавчого кодексу України, якою передбачено окреме тримання осіб, засуджених за вчинення злочину, передбаченого статтею 111, частинами третьою — восьмою статті 111/1, статтями 111/2, 113, 114, 114/1, 114/2, 436/2 Кримінального кодексу України.

2. На підставі наказу Департаменту з питань виконання покарань від 27.12.2003 року №277 “Про організацію секторів максимального рівня безпеки при виправних колоніях середнього рівня безпеки” у КВК-54 функціонує сектор середнього рівня безпеки для жінок, засуджених до довічного позбавлення волі, розрахований на 12 осіб.

Разом з тим встановлено, що у зв’язку з відсутністю належних умов для роздільного тримання зазначеної категорії засуджених у дільниці КДіР адміністрація установи поміщає їх строком до 14 діб до ізолятора для осіб із психічними розладами, розташованого в медичній частині установи. Зазначена практика не передбачена жодним нормативно-правовим актом, фактично підміняє встановлений законодавством порядок первинного розміщення засуджених та свідчить про використання приміщень медичного призначення не за функціональним призначенням.

Таке розміщення не забезпечує належної ізоляції та безпеки засуджених, створює додаткові ризики для їх життя і здоров’я у зв’язку зі спільним перебуванням з особами, які проходять стаціонарне лікування, а також порушує вимоги щодо роздільного тримання різних категорій засуджених. Вказані обставини суперечать принципам динамічної безпеки та не відповідають національним і міжнародним стандартам поводження із засудженими.

Зазначена практика не узгоджується з вимогами пунктів 1, 2 статті 94 та статті 95 Кримінально-виконавчого кодексу України, пункту 1 розділу V Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), розділу I Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5 (далі — Положення про дільницю КДіР), а також пункту 1 глави 5 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок).

3. Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу II Положення про КДіР з метою організації роботи з новоприбулими засудженими наказом начальника установи створюється робоча група, до складу якої входять заступники начальника установи, начальники структурних підрозділів, психолог та медичний працівник. З метою планування цієї роботи щороку складається програма ознайомлення новоприбулих засуджених із порядком та умовами відбування покарання, яка затверджується начальником установи.

Разом із тим встановлено, що проведення заходів, передбачених програмою ознайомлення новоприбулих засуджених із порядком та умовами відбування покарання, здійснюється з порушенням вимог щодо їх періодичності, зокрема обов’язку кожного члена робочої групи відвідувати дільницю КДіР не менше одного разу на тиждень. Так, у період з 5 по 9 січня 2026 року, відповідно до журналу обліку відвідування дільниці КДіР представниками адміністрації, заходи з новоприбулими засудженими проводили лише вісім із десяти членів робочої групи, що не відповідає вимогам пункту 5 розділу II Положення про дільницю КДіР.

Зокрема, участі у проведенні зазначених заходів не брали Семенча Руслан Олександрович, заступник начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення, та Колпащіков Ігор Миколайович, директор філії “Качанівська (№54)” Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)”.

4. Під час відвідування дільниці КДіР моніторинговою групою встановлено, що адміністрацією установи у житловому приміщенні №1 організовано роботу виробничої дільниці зі збору штучних квітів, до виконання робіт на якій систематично залучаються новоприбулі засуджені протягом усього 14-денного строку їх перебування в дільниці. Фактичне виконання робіт підтверджено безпосереднім спостереженням під час візиту, а також наявністю виробничих заготовок і упакованої готової продукції, що зберігалася у приміщенні кімнати виховної роботи. За результатами конфіденційних бесід із засудженими, які прибули до установи 16.01.2026 року та утримувалися у дільниці КДіР, встановлено, що вони виконують зазначені роботи нібито в порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Моніторинговою групою встановлено системний характер такої практики: за повідомленнями засуджених, вона застосовується понад один рік. Тривалість та обсяг їхнього робочого часу фактично відповідають режиму роботи працівників цеху №2, де виготовляється аналогічна продукція, та становлять з 08:00 до 17:00, шість днів на тиждень, що свідчить про виконання робіт на постійній основі. При цьому облік виконаних робіт не організовано, виробнича та облікова документація не ведеться, що є порушенням вимог Порядку організації виробничої діяльності та залучення засуджених до суспільно корисної праці, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.01.2013 року №26/5.

Зазначені обставини свідчать про фактичне використання праці засуджених без належного правового оформлення трудових відносин, без укладення трудових або цивільноправових договорів та без оплати праці, що має ознаки порушення вимог частини першої статті 118 та частини першої статті 120 Кримінально-виконавчого кодексу України. Одночасно така практика не відповідає функціональному призначенню дільниці КДіР, визначеному пунктом 1 розділу I Положення про дільницю КДіР, відповідно до якого дільниця створюється для первинного психолого-педагогічного вивчення особистості новоприбулих засуджених та проведення їх повного медичного обстеження, а не для організації виробничої діяльності.

5. Моніторинговою групою встановлено, що матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР не повною мірою відповідає встановленим нормативним вимогам. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), в дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання харчових продуктів; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу. Відсутність зазначених приміщень створює умови, які не відповідають побутовим стандартам, унеможливлює належне дотримання санітарно-гігієнічних вимог та ускладнює підтримання чистоти й порядку у місцях проживання засуджених.

6. У порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил, правила 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями та Норм забезпечення житлові приміщення дільниці не забезпечені баками для питної води ємністю 15 літрів з водорозбірним краном, кришкою, кухлем і тазом. 

7. У житлових приміщеннях дільниці КДіР моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря у приміщеннях складала +14°C, у той час, як відповідно до пункту 1 розділу XXII ПВР УВП у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче +18°C. 

8. Пунктом 1 розділу XXIII ПВР УВП визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у вигляді обмеження та позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, попередження та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань. Так, під час огляду житлових приміщень дільниці КДіР було зафіксовано встановлені камери відеоспостереження.

Разом із тим у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “Комітет згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку. Проте будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема при застосуванні протягом тривалого часу” (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52). 

9. Під час відвідування сектору середнього рівня безпеки (далі — ССРБ) встановлено, що біля зовнішніх дверей камер для тримання засуджених до довічного позбавлення волі розміщувалися поіменні картки з інформацією про короткий опис злочинів, скоєних особами, які утримуються в цих камерах. У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет наголосив на необхідності припинення такої практики, оскільки вона не переслідує жодної обґрунтованої мети та, окрім стигматизуючого ефекту, негативно впливає на взаємовідносини між ув’язненими і персоналом установи (CPT/Inf (2020) 40) пункт 52). 

10. Облаштування приміщень ДІЗО/ПКТ не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їх тримання з урахуванням індивідуальних потреб. Так, у камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ не забезпечено належного рівня природного освітлення, оскільки вікна камер розташовані на значній висоті, є невеликого розміру та виходять на стіну, унаслідок чого природне світло практично не проникає до приміщень. Зазначені умови можуть створювати додатковий психологічний тиск на засуджених у зв’язку з відсутністю будь-якого, у тому числі візуального, контакту із зовнішнім середовищем. Зазначене не відповідає вимогам правила 18.2 (a) Європейських пенітенціарних правил та правила 14 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели). 

11. Санвузли в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ не обладнані достатніми перегородками, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує правило 19.3 Європейських пенітенціарних правил. Разом із тим у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням та жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі — Комітет) закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема: усі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані; забезпечити регулярне і часте проведення дезінсекції; забезпечити достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах; внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі) (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

12. Радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ не працює, що суперечить вимогам пункту 3 розділу XX ПВР УВП та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями.

13. Згідно з абзацом двадцять третім пункту 6 розділу XXI ПВР УВП для надання медичної допомоги керівник медичної частини (черговий лікар) щодня відвідує ДІЗО, карцери, ПКТ (ОК) та, за необхідності, проводить прийом засуджених. За результатами відвідування ДІЗО, карцерів, ПКТ (ОК) він зобов’язаний робити відповідні відмітки у журналі обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора, приміщень камерного типу, одиночних камер та карцеру адміністрацією установи виконання покарань.

Разом із тим під час перевірки зазначеного журналу встановлено відсутність відповідних записів медичного працівника за 09.01.2026 року, попри те, що в цей період у ДІЗО відбувала дисциплінарне стягнення засуджена особа. Зазначене порушення може свідчити про фактичне невиконання медичним працівником обов’язку щодо щоденного відвідування дисциплінарного ізолятора, а також про відсутність належного медичного контролю за станом здоров’я засуджених, які перебувають у дисциплінарних приміщеннях.

14. Площа окремих прогулянкових двориків є недостатньою для забезпечення повноцінної фізичної активності засуджених. Дворики потребують проведення ремонтних робіт. Разом із тим Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн та розмір прогулянкових двориків “звідки в кращому випадку відкривається вид на небо” (пункт 122, пункт 127, CPT/Inf (2014) 15).

15. Згідно з пунктом 17 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення), в їдальні установи щодня повинні залишатися добові проби кожної страви раціону. Відбір проб здійснюється кухарем із казана у присутності медичного працівника закладу охорони здоров’я у чистий посуд із кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі. Добові проби зберігаються в холодильнику їдальні при температурі від +4°C до +8°C та мають зберігатися протягом доби до закінчення аналогічного приймання їжі наступного дня.

Разом із тим у порушення зазначених вимог під час огляду холодильника їдальні моніторинговою групою встановлено відсутність проб страв вечері за 20.01.2026 року, а також сніданку та обіду за 21.02.2026 року за нормою №№3А, 8А, 8Б, 8В, 50.

16. Під час відвідування установи моніторинговою групою встановлено, що в крамниці установи відсутні сукні, головні убори, пояси, капці, дзеркало, наявність яких передбачена додатком 5 до ПВР УВП. 

17. Під час візиту моніторинговою групою встановлено, що при проведенні особистих обшуків засуджених із роздяганням у кімнаті для обшуку персонал установи здійснює відеофіксацію із застосуванням нагрудних відеореєстраторів. Водночас відповідно до пункту 8 розділу VII Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5 (далі — Порядок), забороняється використання відеокамер та портативних відеореєстраторів у приміщеннях (камерах), де проводяться медичні обстеження (огляди) засуджених, особисті обшуки з роздяганням, а також у палатах медичних частин.

18. Моніторинговою групою встановлено низку порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі — Положення), санітарна обробка передбачає миття засуджених (осіб, узятих під варту) в лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну постільної та натільної білизни, а також проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекції (знищення комах і кліщів, які є переносниками інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері. Однак, як встановлено моніторинговою групою, дезінфекційна камера в установі не працює, що унеможливлює належну санітарну обробку постільних речей та одягу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань серед засуджених і персоналу, а також суперечить встановленим санітарно-гігієнічним нормам.

19. У порушення вимог пункту 4 розділу XXII ПВР УВП та пункту 3.19 розділу III Положення виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог належним чином не забезпечується. Зокрема, санітарна обробка засуджених, які прибувають до установи, не здійснюється. Так, під час перевірки книги обліку відвідування лазні установи встановлено, що засудженим, які прибули до установи 16.01.2026 року (5 осіб), санітарна обробка не проводилася.

20. У порушення вимог пункту 2.11 розділу II Положення у приміщенні пральні не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції.

21. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП, носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів в межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті з в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями, оскільки таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями (CPT/Inf (2011) 29) пункт 85; CPT/Inf (2013) 23) пункт 23; CPT/Inf (2014) 15) пункт 166).

22. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу IV Положення про програму диференційованого виховного впливу на засуджених “Підготовка до звільнення”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.05.2016 року №1418/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.05.2016 року за №735/28865, персонал соціально-психологічної служби установи, який безпосередньо організовує та здійснює заходи з реалізації програми “Підготовка до звільнення”, зобов’язаний надавати засудженим допомогу в оформленні (поновленні) паспорта громадянина України, реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), інших особистих документів, а також в оформленні пенсій. Водночас 11 засуджених потребують виготовлення паспорта громадянина України, 10 — отримання РНОКПП, що свідчить про недостатньо проведену роботу відділу соціально-виховної та психологічної роботи щодо забезпечення оформлення необхідних документів для засуджених, які їх не мають.

23. Згідно з наданою адміністрацією інформацією, у 2025 році у КВК-54 засудженим було надано 442 короткострокових побачення, з яких 314 відбувалися у безконтактний спосіб — через суцільне розмежувальне скло із використанням переговорного пристрою. Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення (наприклад, за столом) мають становити правило, а закриті — виняток, застосування якого допускається лише на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень після індивідуальної оцінки потенційного ризику конкретного засудженого. У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах з метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах (CPT/Inf (2024) 20) пункт 99).

24. Відповідно до службової документації некомплект персоналу по установі станом на 21.01.2026 року становить 29 штатних одиниць. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом, з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

25. За інформацією адміністрації установи, 11 засуджених мають у власному користуванні планшетні пристрої, а 19 осіб зареєстрували електронні поштові скриньки. Разом із тим під час безпосереднього спілкування із засудженими та відвідування дільниць СПС моніторинговою групою не було зафіксовано жодного планшетного пристрою у фактичному користуванні. У приміщеннях дільниць СПС мінімального рівня безпеки відсутнє підключення до мережі Інтернет, що унеможливлює використання будь-яких персональних пристроїв для доступу до онлайн-ресурсів.

Фактичний доступ до мережі Інтернет здійснюється виключно в окремо визначеному інтернет-класі. Вказане приміщення обладнане лише трьома комп’ютерами, що об’єктивно обмежує кількість осіб, які можуть одночасно користуватися мережею. З аналізу журналу здійснення засудженими відеозв’язку через мережу Інтернет та графіка надання доступу до мережі вбачається, що користування Інтернетом фактично зводиться до проведення відеодзвінків із родичами та близькими. Дані документи не містять відомостей про доступ засуджених до інших інформаційних ресурсів, освітніх платформ, державних сервісів або офіційних електронних джерел правової інформації. Окремого журналу обліку користування мережею Інтернет в установі не ведеться.

Відсутність системного обліку доступу, часу перебування в мережі, переліку дозволених ресурсів та фактичної кількості користувачів не дає можливості об’єктивно оцінити реальний обсяг та зміст реалізації права засуджених на отримання інформації. Така ситуація ускладнює перевірку відповідності задекларованих адміністрацією можливостей фактичному стану забезпечення доступу до цифрових ресурсів. Фактичні умови свідчать про те, що доступ до мережі Інтернет має обмежений характер та реалізується переважно як сервіс для відеозв’язку з родиною, а не як інструмент отримання інформації, освіти чи підтримання соціальних зв’язків у ширшому значенні. За відсутності підключення в дільницях СПС та фактичного користування планшетами заявлена можливість індивідуального доступу до мережі не підтверджується під час моніторингу.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова та на вільне отримання інформації. Стаття 107 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачає право засуджених користуватися дозволеними технічними засобами та отримувати інформацію у встановленому законом порядку. Європейські пенітенціарні правила та практика Європейського суду з прав людини виходять із необхідності забезпечення засудженим реального, а не декларативного доступу до інформації, з урахуванням вимог безпеки. Обмеження доступу до мережі виключно трьома комп’ютерами в одному приміщенні за відсутності можливості користування у житлових приміщеннях або дільницях СПС фактично зводить реалізацію цього права до мінімального рівня. Такий підхід не повною мірою відповідає сучасним стандартам цифрової доступності та принципу сприяння ресоціалізації, оскільки доступ до інформаційних ресурсів є важливим елементом підготовки до повернення в суспільство, отримання освіти та підтримання соціальних зв’язків.

Таким чином, фактична організація доступу до мережі Інтернет в установі має обмежений характер, не підтверджує заявленого індивідуального користування планшетами та потребує вдосконалення з метою забезпечення реальної реалізації права засуджених на доступ до інформації в межах, що не суперечать вимогам режиму та безпеки. 

26. В установі функціонують два укриття — одне розташоване в промисловій зоні, інше — в житловій частині. Наявність укриттів у місці несвободи є критично важливим елементом забезпечення права на життя і безпеку засуджених та персоналу в умовах воєнного стану. Разом із тим під час огляду встановлено низку суттєвих недоліків їх технічного стану.

Укриття, розташоване в промисловій зоні, обладнане другим виходом, що відповідає базовим вимогам безпеки щодо евакуації у разі блокування основного входу. Водночас у ньому відсутня система вентиляції та каналізації. Відсутність вентиляції у замкненому підземному або напівпідземному приміщенні створює ризик накопичення вуглекислого газу, зниження рівня кисню, погіршення самопочуття осіб, які перебувають в укритті, особливо у випадку тривалого перебування.

За відсутності каналізації неможливо забезпечити належні санітарно-гігієнічні умови, що може призвести до порушення вимог щодо мінімальних стандартів поводження з особами, які утримуються під вартою. Такий стан не забезпечує повною мірою безпечні умови перебування в укритті протягом часу, необхідного для реагування на загрозу.

Укриття, розташоване в житловій зоні, обладнане системою каналізації, що позитивно впливає на можливість дотримання санітарних умов. Разом із тим воно не має другого евакуаційного виходу, що суперечить основним вимогам безпеки до захисних споруд цивільного захисту. У разі пошкодження або блокування єдиного входу особи, які перебувають в укритті, можуть опинитися в ситуації фактичної ізоляції без можливості евакуації. Крім того, вентиляційна система перебуває у незадовільному технічному стані, має ознаки корозії та фізичного зносу, що ставить під сумнів її функціональність і ефективність у разі необхідності тривалого перебування людей у приміщенні.

Відповідно до статті 27 Конституції України держава зобов’язана захищати життя людини. Стаття 28 Конституції України гарантує право на повагу до гідності та забороняє поводження, що принижує гідність. У контексті місць несвободи ці положення означають обов’язок адміністрації забезпечити реальні, а не формальні умови безпеки під час повітряної тривоги чи інших надзвичайних ситуацій. Закон України “Про правовий режим воєнного стану” та законодавство у сфері цивільного захисту передбачають обов’язок суб’єктів господарювання та установ забезпечувати належний стан захисних споруд.

В умовах воєнної загрози технічні недоліки укриттів, зокрема відсутність вентиляції, другого евакуаційного виходу або належного санітарного обладнання, створюють потенційну небезпеку для життя і здоров’я засуджених. Особливо вразливою є ситуація в місцях несвободи, де особи не мають можливості самостійно обрати інший спосіб захисту чи покинути територію.

Таким чином, наявність двох укриттів формально забезпечує можливість реагування на повітряні тривоги, однак їх технічний стан не повною мірою відповідає вимогам безпеки та санітарним стандартам. Необхідним є приведення обох укриттів у відповідність до вимог цивільного захисту, зокрема облаштування повноцінної вентиляції, забезпечення другого евакуаційного виходу в житловій зоні та створення належних санітарно-гігієнічних умов, що гарантуватимуть реальний захист життя і здоров’я осіб, які утримуються в установі.

27. В установі організація праці засуджених здійснюється через філію державного підприємства, виробничі майстерні та господарську обслугу. За інформацією адміністрації на момент візиту до праці було залучено 216 осіб, усі оформлені на підставі строкових трудових договорів. Найбільша кількість працюючих залучена на виробничих об’єктах філії, де виконуються роботи виробничого характеру. У майстернях здійснюються роботи з виготовленням продукції, що підтверджується змінними завданнями, журналами обліку та табелями використання робочого часу. Господарська обслуга забезпечує функціонування самої установи, включаючи прибирання, ремонтні роботи, обслуговування приміщень та інші види внутрішньої діяльності. Окремо функціонує харчоблок, де працюють 12 осіб, оформлених на неповну ставку (0,25 ставки).

Водночас із табелів, рознарядок на виведення та фактичного режиму роботи встановлено, що окремі працівники харчоблока, зокрема П., Б., Ш., Б., фактично працюють повний робочий день із раннього ранку до післяобіднього або вечірнього часу, шість днів на тиждень. Такий режим роботи за своєю тривалістю відповідає повній зайнятості, що не узгоджується з оформленням на частину ставки. Аналогічні невідповідності між фактичним виконанням робіт і документальним оформленням простежуються при зіставленні списків залучених до праці, рознарядок, табелів та розрахункових відомостей у різних структурних підрозділах.

Аналіз текстів строкових трудових договорів свідчить про їх типовий, формалізований характер. У договорах визначено посаду, строк дії та загальні обов’язки, однак відсутня належна конкретизація режиму робочого часу, тривалості щоденної роботи, умов зміни графіка, порядку оплати надурочних робіт, гарантій щодо повного обліку відпрацьованого часу та забезпечення мінімального рівня оплати праці. Строковість договорів застосовується універсально до всіх працюючих без наведення об’єктивних підстав, які б обумовлювали неможливість встановлення трудових відносин на невизначений строк. Такий підхід свідчить про використання строкової форми як загального правила, що не відповідає змісту трудового законодавства та звужує гарантії стабільності трудових прав.

Табелі обліку використання робочого часу, надані для аналізу, ведуться вручну та характеризуються однотипністю відображення відпрацьованих годин. У більшості випадків фіксується однакова кількість годин щоденно, без відображення змінності, відхилень, простоїв або надурочних робіт. Частина сторінок не містить підсумкових розрахунків за місяць, а характер заповнення свідчить про формальний підхід до обліку. При зіставленні табелів із рознарядками на виведення на роботу та списками залучених до праці виявлено розбіжності у відображенні фактичної зайнятості.

Такий стан документації не забезпечує достовірного обліку фактично відпрацьованого часу та не дозволяє об’єктивно перевірити відповідність нарахованої заробітної плати реальному обсягу виконаної роботи. Розрахунково-платіжні відомості та платіжні інструкції підтверджують, що нарахування заробітної плати здійснюється виходячи з документально визначеної ставки та зафіксованої в табелях кількості годин. З нарахованих сум утримуються податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та інші передбачені законом відрахування.

Водночас у випадках оформлення на неповну ставку при фактичному повному навантаженні база нарахування заробітної плати є заниженою. Це безпосередньо впливає на розмір єдиного соціального внеску, що сплачується із задекларованої суми доходу, та на формування страхового стажу. За наданими відомостями щодо сплати ЄСВ внесок нараховується пропорційно фактично задекларованій заробітній платі, що у випадку неповної ставки означає формування неповного страхового місяця або зменшеного розміру майбутніх соціальних виплат.

Конкретні приклади, встановлені під час аналізу документів харчоблока, демонструють системну невідповідність між реальним режимом роботи та оформленою зайнятістю. Працівники, які фактично працюють повний день із шестиденним робочим тижнем, обліковуються як зайняті на частину ставки. Табелі не відображають повної тривалості роботи, а розрахункові відомості містять нарахування, що відповідають неповній зайнятості. У результаті занижується як розмір заробітної плати, так і база для нарахування ЄСВ, що впливає на обсяг соціальних прав.

Сукупність встановлених обставин свідчить про наявність ознак порушення права на справедливу оплату праці та права на соціальний захист. Формалізоване застосування строкових договорів без належного обґрунтування, невідповідність між фактичною зайнятістю та документально визначеною ставкою, недостовірний облік робочого часу та заниження бази нарахування єдиного соціального внеску свідчать про системні ризики звуження трудових гарантій засуджених.

Зазначені практики не узгоджуються з положеннями статті 43 Конституції України щодо права на належні умови праці та заробітну плату, статті 46 Конституції України щодо права на соціальний захист, статей 21, 23, 56, 95 Кодексу законів про працю України, статті 3 Закону України “Про оплату праці”, Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, а також статей 118—120 Кримінально-виконавчого кодексу України, які передбачають організацію праці засуджених із дотриманням законодавства про працю та забезпеченням їх соціальних гарантій.

Таким чином, аналіз наданих документів свідчить про необхідність приведення організації праці в установі у відповідність до вимог трудового та соціального законодавства, забезпечення достовірного обліку фактично відпрацьованого часу, відповідності ставки реальній зайнятості, повноцінного нарахування заробітної плати та формування повного страхового стажу для осіб, залучених до праці.

Медична частина №54 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Харківській та Луганській областях

Завідувачка медичної частини (№54) філії ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Харківській та Луганській областях — Сита Вікторія Михайлівна.

Станом на день візиту вакантні посади у штаті медичної частини відсутні. На стаціонарному лікуванні перебували 3 особи.

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. Під час візиту моніторинговою групою встановлено, що медичний персонал не забезпечує належної фіксації та документування тілесних ушкоджень осіб, позбавлених волі. У ході вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о до складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено пунктом 3 розділу I глави II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок).

Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, мають бути детально сфотографовані, а фотографії разом зі схемами тіла — зберігатися в індивідуальній медичній картці особи (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

2. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200. Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином зазначені особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їх право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”. Разом із тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розвʼязати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам; отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які мають пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

3. У порушення вимог пункту 9 Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 року №240, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.2016 року за №570/28700, пункту 8.3.4 Державних будівельних норм України В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я” палата-ізолятор для осіб із розладами психіки не відповідає встановленим вимогам. Приміщення розраховане на перебування більш ніж однієї особи (на 2 особи), що суперечить принципам ізоляції. Вікна розташовані на значній висоті, є невеликого розміру, унаслідок чого природне світло практично не проникає до приміщення. Меблі мають гострі кути, що становить потенційну небезпеку для пацієнтів. Санітарний вузол не обладнаний достатніми перегородками, що унеможливлює приватність. Відсутній бак із питною кип’яченою водою.

4. У порушення вимог Заходів та засобів щодо запобігання інфікування під час надання медичної допомоги пацієнтам, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, у медичній частині установи обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасне роздільне розміщення осіб із небезпечними інфекційними захворюваннями окремо одна від одної та від інших засуджених. Крім того, приміщення ізолятора не обладнане припливно-витяжною вентиляцією. Вікно має невеликий розмір, що не забезпечує достатнього рівня природного освітлення. Санітарний вузол не забезпечений достатніми перегородками, що не гарантує дотримання приватності. Також відсутній бак із кип’яченою питною водою.

5. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2012 року №280/5, засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат і капці госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною. Окремі матраци потребують заміни. 

6. У медичній частині, зокрема у палатах та кабінетах лікарів, моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря в окремих приміщеннях становила +16°C, що не відповідає вимогам розділу VI Державних санітарних норм і правил, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.04.2013 року №259, та пункту 1 розділу XXII ПВР УВП, відповідно до якого у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче +18°C. 

7. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2025 року №1178, не всі особи (15 осіб станом на 21.01.2026 року) з підозрою на вірусний гепатит C проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їх здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб. Крім того, на день візиту в аптеці медичної частини були відсутні препарати для лікування вірусного гепатиту C.

8. Диспансерний нагляд здійснюється за 36 особами, які мають інвалідність. З них І групи — 0 осіб, II групи — 1 особа, III групи — 6 осіб. Разом із тим у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Так, під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що у 1 особи, яка має інвалідність, відсутня індивідуальна програма реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим вона не отримує належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

9. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення” у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

10. У порушення пункту 37 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики” у медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

11. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

12. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентгенапарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасного надання належної стоматологічної допомоги. 

13. Згідно з пунктом 7 глави III розділу II Порядку засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних із посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників), переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення і вирощування тварин проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”.

На кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації №1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194.

Разом із тим під час перевірки особистих медичних книжок у засуджених, які працюють в їдальні, було встановлено, що цим працівникам не проводився огляд лікарем-отоларингологом, що порушує вимоги пункту 6 Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 року №280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150).

14. Приміщення для проведення рентгенологічних досліджень не відповідає вимогам розділу 2 Державних санітарних правил і норм “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294. Зокрема, приміщення перебуває у незадовільному технічному стані: на стелі наявні сліди протікань, на стінах — відшарування та осипання штукатурного покриття, дерев’яна підлога прогнила та місцями має наскрізні пошкодження (отвори).

Крім того, виявлено пошкоджену електричну розетку, а електропроводка експлуатується з порушенням вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі — Правила пожежної безпеки), — електродроти належним чином не ізольовані. Зазначені порушення створюють небезпечні умови експлуатації приміщення та можуть призвести до ураження осіб електричним струмом, виникнення пожежі й інших негативних наслідків, що становить загрозу життю та здоров’ю пацієнтів і персоналу медичної частини.

15. У порушення вимог підпункту 2.12 пункту 2 розділу III Правил пожежної безпеки двері електрощитової у холі медичної частини були не зачинені. 

16. У порушення вимог Правил пожежної безпеки приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Рекомендації:

1. Забезпечити роздільне тримання різних категорій засуджених у дільниці КДіР відповідно до ч. 5 ст. 92 КВК України, виключити змішування категорій під час первинного розміщення та переміщень.

2. Розробити і затвердити внутрішній алгоритм приймання новоприбулих із чіткою фіксацією всіх етапів розміщення, медичного огляду, психологічної оцінки, санітарної обробки та інформування про права і правила.

3. Припинити практику поміщення довічно засуджених до ізолятора для осіб із психічними розладами в медичній частині як форми первинного розміщення, забезпечити їх розміщення виключно у передбаченому законом порядку і приміщеннях.

4. Забезпечити належну роботу робочої групи КДіР, виконання вимоги щодо щотижневого відвідування КДіР кожним членом групи та обов’язкове внесення записів до журналу.

5. Припинити організацію виробничої діяльності у приміщеннях КДіР та систематичне залучення новоприбулих до робіт протягом 14 діб, забезпечити відповідність перебування у КДіР його функціональному призначенню.

6. Облаштувати у КДіР відсутні приміщення, передбачені Нормами забезпечення, зокрема кімнату для зберігання харчових продуктів, кімнату обмінного фонду, комору для тимчасового зберігання брудних речей.

7. Забезпечити житлові приміщення КДіР баками для питної води встановленої ємності та комплектації і організувати регулярне поповнення питної води.

8. Усунути порушення температурного режиму у КДіР, забезпечити підтримання температури не нижче +18°C у холодну пору року, організувати щоденний контроль температури з фіксацією.

9. Переглянути практику відеоспостереження у житлових приміщеннях, застосовувати його лише за наявності індивідуальної оцінки ризиків, з визначенням строків та регулярним переглядом підстав, оформлювати рішення письмово.

10. Припинити розміщення поіменних карток з описом злочинів на дверях камер довічно засуджених, усунути стигматизуючу інформацію.

11. Поліпшити умови тримання у ДІЗО/ПКТ, забезпечити належний рівень природного освітлення та заходи, що мінімізують ізоляцію від зовнішнього середовища.

12. Обладнати санвузли у ДІЗО/ПКТ перегородками, які забезпечують приватність, та забезпечити належний санітарний стан і регулярні заходи дезінсекції.

13. Відновити роботу радіофікації у камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ і забезпечити її стабільне функціонування.

14. Забезпечити щоденне відвідування ДІЗО/ПКТ медичним працівником з обов’язковими відмітками у журналі, у разі пропусків запровадити контроль і заміщення для недопущення повторення.

15. Привести прогулянкові дворики у відповідність до потреб фізичної активності, збільшити корисну площу там, де це можливо, та провести ремонт двориків і покриття.

16. Забезпечити щоденний відбір і зберігання добових проб усіх страв із дотриманням температурного режиму та веденням належного обліку, організувати внутрішній контроль за наявністю проб.

17. Забезпечити наявність у крамниці установи предметів першої необхідності згідно з додатком 5 до ПВР УВП та запровадити контроль за асортиментом і поповненням.

18. Припинити відеофіксацію нагрудними реєстраторами під час особистих обшуків із роздяганням, провести інструктаж персоналу та забезпечити контроль за дотриманням заборони.

19. Відновити роботу дезінфекційної камери або забезпечити альтернативний механізм дезінфекції і дезінсекції постільних речей та одягу з належним документуванням.

20. Забезпечити проведення санітарної обробки всіх новоприбулих з обов’язковою фіксацією у книзі відвідування лазні та контролем відповідальних посадових осіб.

21. Відновити роботу примусової припливно-витяжної вентиляції у пральні, провести ремонт і технічний контроль її функціонування.

22. Забезпечити приховане носіння спеціальних засобів персоналом під час прямого контакту із засудженими та провести інструктаж щодо стандартів динамічної безпеки і деескалації.

23. Організувати системну роботу з оформлення документів засуджених, які їх не мають, скласти план-графік оформлення паспортів та РНОКПП із визначенням відповідальних осіб і строків, забезпечити індивідуальний супровід.

24. Переглянути практику короткострокових побачень, забезпечити проведення відкритих побачень як правила, а безконтактних — як винятку лише за вмотивованими рішеннями після індивідуальної оцінки ризиків, забезпечити облік таких рішень.

25. Вжити заходів для укомплектування штату та посилення присутності персоналу в житлових зонах, переглянути графіки служби з метою поетапного припинення 24-годинних змін.

26. Забезпечити реальність і доступність користування планшетами та електронною поштою, усунути розрив між задекларованими можливостями і фактичним станом, забезпечити підключення в дільницях СПС або інше реальне рішення для індивідуального доступу.

27. Розширити доступ до Інтернету, збільшити кількість робочих місць та забезпечити використання мережі не лише для відеодзвінків, а й для доступу до дозволених інформаційних, освітніх і державних онлайн-ресурсів.

28. Запровадити окремий журнал обліку користування Інтернетом із фіксацією часу, тривалості.

29. Привести обидва укриття у відповідність до вимог безпеки: в укритті промислової зони забезпечити вентиляцію і санітарні умови, в укритті житлової зони забезпечити другий евакуаційний вихід та відновити справну вентиляцію.

30. Розробити і відпрацювати план реагування на повітряні тривоги із визначенням маршрутів, місткості укриттів, порядку евакуації та відповідальних осіб, провести навчання персоналу і засуджених.

31. Привести організацію праці у відповідність до фактичної зайнятості, не допускати оформлення на неповну ставку при фактичній повній зайнятості, забезпечити коректний облік робочого часу.

32. Переглянути практику універсального застосування строкових трудових договорів, застосовувати строковість лише за наявності обґрунтованих підстав, у договорах конкретизувати режим праці, оплату, надурочні роботи та гарантії обліку.

33. Забезпечити повноцінне нарахування заробітної плати та ЄСВ відповідно до фактично відпрацьованого часу і реальної зайнятості, щоб не занижувався страховий стаж і соціальні права засуджених.

34. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №54 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Харківській та Луганській областях.

35. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, та інших нормативно-правових актів.

36. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених.

37. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів.

38. Забезпечити обладнання необхідної кількості ізоляторів для інфекційних хворих.

39. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб із розладами психіки та поведінки відповідно до вимог.

40. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні).

41. Привести умови праці медичних працівників у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони здоров’я та охорони праці.

42. Забезпечити всім особам з підозрою на ВГС доступ до ПЛР-тестування у найкоротші терміни та організувати необхідне противірусне лікування для осіб із підтвердженим діагнозом.

43. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують.

44. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення”.

45. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування.

46. Забезпечити медичну частину дентальним рентгенапаратом та необхідним обладнанням для проведення повноцінного стоматологічного обстеження і лікування.

47. Виконати вимоги пункту 37 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

48. Забезпечити наявність у всіх працівників їдальні особистих медичних книжок та повного комплексу передбачених Порядком медичних обстежень, необхідних для їх допуску до роботи на об’єктах харчування.

49. Усунути виявлені недоліки приміщення для рентгенологічних досліджень.

50. Усунути порушення вимог пожежної безпеки.