Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва, 16 лютого 2026

Дискваліфікація за намір

Раніше ми докладно писали про зняття з Олімпійських ігор Владислава Гераскевича. Тепер розповідаємо більше про саме рішення Спортивного арбітражного суду й роль МОК у дискваліфікації українського скелетоніста.

“Шолом пам’яті” Владислава Гераскевича. Фото з сайту Національного олімпійського комітету України.

“Шолом пам’яті” Владислава Гераскевича. Фото з сайту Національного олімпійського комітету України.

‘Співчуття’ за гайдлайнами МОК

Як ми раніше писали, ввечері 13 лютого Спортивний арбітражний суд (CAS) відхилив позов українського скелетоніста Владислава Гераскевича щодо його неправомірного відсторонення на Олімпійських іграх через “шолом пам’яті”.

Як повідомляли журналісти “Суспільне Спорт”, судове засідання тривало дві з половиною години. Потім було ще майже шість годин розгляду справи, після яких арбітриня з Німеччини Аннетт Ромба відхилила позов Гераскевича проти Міжнародного олімпійського комітету та Міжнародної федерації бобслею та скелетону (ІBSF).

За даними журналістів, Владислав Гераскевич просив скасувати рішення журі IBSF щодо його дискваліфікації та вимагав, щоби CAS негайно поновив його участь у зимових Олімпійських іграх 2026 (або щоби він виконав офіційний заїзд під наглядом CAS до ухвалення остаточного рішення).

“Ми підтверджуємо, що свобода самовираження дозволена на Олімпіаді, але не в місці змагань. Суддя послухала аргументи обох сторін та ухвалила рішення, згідно гайдлайнів МОК”, — цитували журналісти “Суспільне Спорт” генерального секретаря Спортивного арбітражного суду Меттью Ріба.

“Суспільне Спорт” виклало ключові пункти з рішення CAS:

  • Міжнародна федерація бобслею та скелетону дискваліфікувала Гераскевича через намір одягнути шолом із зображенням портретів українських спортсменів, які загинули на війні. На підтвердження цього наміру наводилися слова Гераскевича від 10 лютого, що він змагатиметься у своєму шоломі.
  • Міжнародна федерація бобслею та скелетону та МОК визнали шолом “таким, що не відповідає Олімпійській хартії та Керівним принципам щодо вираження поглядів спортсменів”.
  • Арбітриня CAS визнала “розумними й пропорційними” правила, які Міжнародний олімпійський комітет запропонував Гераскевичу: привернути увагу до цієї теми у мікс-зоні, на пресконференціях, у соціальних мережах та носити шолом під час тренувальних заїздів.

Арбітриня також додала, що було несправедливо позбавляти пана Гераскевича акредитації та підтримувала рішення МОК повернути її…

Основні положення вердикту Спортивного арбітражного суду

Згодом “Суспільне Спорт” отримало текст, у якому були пояснені мотиви рішення, тож журналісти оприлюднили основні положення вердикту Спортивного арбітражного суду.

Як було зазначено у вердикті, хоча одноосібна арбітриня “співчуває вшануванню пам’яті паном Гераскевичем”, вона обмежена правилами Керівних принципів МОК щодо вираження поглядів спортсменів і вважає, що ці принципи “забезпечують розумний баланс між інтересами спортсменів висловлювати свої погляди та інтересами спортсменів отримувати безроздільну увагу до їхніх спортивних виступів на полі гри”.

У вердикті згадували й саме рішення Міжнародної федерації бобслею та скелетону, у якому було зазначено, що Владислав Гераскевич мав намір одягнути на змагання шолом із зображенням портретів українських спортсменів, які загинули на війні. Як ми вже писали вище, це було визнано таким, що не відповідає Олімпійській хартії та Керівним принципам щодо вираження поглядів спортсменів.

Прикметно, що рішення Міжнародної федерації бобслею та скелетону було винесено на виконання рішення МОК від 10 лютого 2026 року, в якому констатувалося порушення Олімпійської хартії.

Як було зазначено у вердикті Спортивного арбітражного суду, призначена для розгляду цієї справи арбітриня “хотіла заявити, що вона повністю співчуває вшануванню пам’яті паном Гераскевичем та його спробі привернути увагу до горя та спустошення, яких зазнав український народ та українські спортсмени через війну”.

У вердикті також мовилося, що арбітриня вивчила Керівні принципи щодо вираження поглядів спортсменів, згідно з якими свобода слова є фундаментальним правом будь-якого спортсмена, який бере участь в Олімпійських іграх, але обмежують право висловлювати погляди під час змагань на спортивному майданчику.

Арбітриня “визнала ці обмеження розумними та пропорційними, враховуючи інші можливості для спортсменів привернути увагу”, і зазначила, нібито метою цього є “збереження фокуса Олімпійських ігор на виступах та спорті, що є спільним інтересом усіх спортсменів, які роками працювали, щоб виступити на Олімпійських іграх, і які заслуговують на безроздільну увагу до своїх спортивних виступів та успіхів”.

Передісторія

Ми докладно розповідали про тиск на українського скелетоніста та цинічну дискваліфікацію, у тому числі наводили позицію організації Global Rights Compliance.

“МОК є комерційною структурою і, відповідно до норм міжнародного права, зобов’язаний поважати права людини, зокрема не спричиняти, не сприяти та не бути пов’язаним із їх порушеннями. Надавати перевагу тим, хто підтримує воєнні злочини, і водночас змушувати мовчати жертв — це серйозний виклик дотриманню цих зобов’язань”, — наголошували правозахисники.

У Global Rights Compliancе також звертали увагу на те, що Міжнародний олімпійський комітет сам порушив так звані “правила участі”, коли дозволив щонайменше чотирьом спортсменам із Росії брати участь в Іграх попри їхні очевидні прояви підтримки вторгнення Росії.  Ба більше, вже під час змагань МОК дозволив італійському сноубордисту Роланду Фішналлеру виступати в шоломі з російським прапором. І це при тому, що прапор був забороненим символом на Олімпійських іграх, зауважували правозахисники.

Більше про дискваліфікацію МОКом самого себе та зняття Владислава Гераскевича з Олімпійських ігор можна почитати у матеріалі.

Дискваліфікація за намір

Адвокат українського скелетоніста Євген Пронін зазначав, що ця справа “була значно ширшою за індивідуальний спір”.

“Суд став на сторону МОК та підтвердив рішення, за яким спортсмен може бути усунений від Олімпійських ігор без фактичного порушення, без технічної чи безпекової загрози та ще до виходу на старт. Ця справа була значно ширшою за індивідуальний спір. Вона стосувалася свободи вираження спортсменів, меж дискреції спортивних органів і самого розуміння олімпійських цінностей”, — наголошував Пронін.

Згодом адвокат розповів деталі судового слухання в етері телеканалу “Перший”. За словами Проніна, це був цілком “стандартний процес у спортивному арбітражі”.

“Єдине — ми скористалися арбітражем ad hoc, це такий підрозділ CAS, що виїжджає на місце проведення Олімпіади та перебуває на час, коли вона відбувається. Там є дві палати: одна розглядає антидопінгові справи, інша — термінові, які вона намагається вирішити впродовж 24 години”, — пояснював адвокат скелетоніста.

Після довгих годин очікування ми “отримали рішення на один рядочок, де було написано, що наша скарга відхилена”. Лише потім з’явився медіареліз, але навіть він не все прояснив, казав Євген Пронін.

Адвокат також звернув увагу на те, що фактично Владислава дискваліфікували за намір.

“У нас була можливість запитати, чому його дискваліфікували за намір, а, наприклад, ізраїльтянина, американця, норвежку не дискваліфікували, хоча у них були схожі порушення — теж демонстрували зображення померлих друзів, батьків чи близьких. МОК відповів, що вони [інші спортсмени] зробили це зненацька і не заявляли про це. [У випадках з іншими спортсменами] ми вже постали перед фактом, а ви заявляли, що зробите це, тож ми вирішили цього не допустити...”, — ділився Пронін так званою “аргументацією” МОК.

Адвокат наголошував, що раніше не зустрічав подібних рішень. Насправді Владислав навіть не дійшов до треку — ані арбітри, ані МОК не могли напевно знати, що в нього в чохлі — саме той шолом, який вони забороняли. Можливо, спортсмен заклеїв світлини? Цього ніхто не перевіряв!

Пронін також розповів, що коли адвокат МОК намагався обґрунтувати, що з боку Владислава Гераскевича була політична пропаганда, він вдавався до не менш цікавої “аргументації”. Мовляв, спочатку ми самі сумнівалися, чи пропаганда це. Але коли Президент України присудив Владиславу орден, ми переконалися, що це — політика. От тільки орден було присуджено вже після того, як спортсмена дискваліфікували…

Євген Пронін також повідомив, що Гераскевич не погоджується з вердиктом CAS і продовжить відстоювати свої права в інших інстанціях, можливо, у Швейцарському суді.

МОК чи IBSF?

Де-юре українського скелетоніста дискваліфікувала саме Міжнародна федерація з бобслею та скелетону (IBSF). Утім, як зауважувала "Українська правда”, навіть стисла хронологія подій свідчила про неабиякий вплив МОК.

9 лютого Владислав Гераскевич вийшов на перше тренування у “шоломі пам’яті”, а Міжнародна федерація бобслею та скелетону повідомила МОК про цей інцидент.

Того ж 9 лютого представники МОК зустрілися з тренером Владислава та заступником керівника місії НОК України, аби пояснити, що шолом нібито не відповідає вимогам.

Він нібито порушує статтю 50 олімпійських правил, яка звучить так: “Жоден вид демонстрацій або політичної, релігійної чи расової пропаганди не допускається на будь-яких олімпійських об'єктах, місцях проведення змагань або в інших зонах”.  

Вже наступного дня, 10 лютого 2026 року, МОК у листі сповістив самого спортсмена, що шолом не відповідає вимогам, і запропонував вдягнути чорну стрічку замість нього. Того ж дня Владислав заявив на пресконференції, що використовуватиме шолом на змаганнях.

11 лютого МОК надіслав до Гераскевича вже другого листа й повідомив, що йому не дозволять змагатися в цьому шоломі…

Чи не забагато Міжнародного олімпійського комітету (як для рішення від IBSF), риторично запитували журналісти. В УП наголошували, що Міжнародна федерація з бобслею та скелетону лише проінформувала та перевірила спорядження, а всі розмови з українцем, зокрема фінальну, проводили представники Міжнародного олімпійського комітету.

Навіть у своїй заяві про дискваліфікацію Владислава Гераскевича Міжнародна федерація з бобслею та скелетону також покликалася на Міжнародний олімпійський комітет.

“МОК та IBSF визнали намір виступати у такому шоломі під час змагань таким, що не відповідає Олімпійській хартії та Керівним принципам щодо самовираження спортсменів на Іграх-2026, і повідомили про це спортсмена”, — мовилося у заяві.

В УП також зауважили, що оскільки Олімпійська Хартія — вище за регламент федерації, МОК має вплив на журі та може вимагати дискваліфікації. Тож навіть якби IBSF не відсторонив Гераскевича, це цілком міг би зробити Міжнародний олімпійський комітет, зазначали журналісти.

До того ж, як ми писали на початку статті, згідно з наданими журналістам матеріалами, рішення Міжнародної федерації бобслею та скелетону про дискваліфікацію було винесено на виконання рішення МОК від 10 лютого 2026 року, в якому йшлося про нібито порушення Олімпійської хартії.

Крім того, “Українська правда” нагадала, що саме Міжнародний олімпійський комітет наприкінці 2025 року допустив юнаків з Росії та Білорусі до Юнацьких Олімпійських ігор під власними прапорами та опублікувала рекомендацію для міжнародних федерацій вчинити так само на власних турнірах…

Оглядачі провідних німецьких видань різко критикували дискваліфікацію українського скелетоніста Владислава Гераскевич та дії МОК:

“Те, що повернення Росії в спорт (...) є лише питанням часу — незалежно від російських убивств в Україні, — лише посилює враження, що МОК під керівництвом своєї президентки поступається тиску командира в Кремлі. Таке враження відчувається вже десятиліттями і від того воно стає ще нестерпнішим”, — цитувала українська команда DW німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Пошук справедливости для тих, хто вижив”
Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Аналітика

Неолімпійські ігри на полі РФ

Нечуваний тиск і шалена підтримка. Вбиті українські атлети, про яких можна згадувати за зачиненими дверима, та дозволений російський прапор. Відмивання воєнних злочинів РФ через спорт і подвійні стандарти МОК. Розповідаємо про справу українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого зняли з Олімпійських ігор через шолом з зображеннями убитих Росією українських спортсменів.

• Російсько-українська війна

У Богодухові на Харківщині російські дрони за два дні вбили чотирьох дітей 

У Богодухові 9 лютого загинула мама з десятирічним сином, а вночі проти 11 лютого — інша родина: ветеран і троє його маленьких дітей. Крім того, днями окупанти вбили дитину у Слов’янську на Донеччині, а на Сумщині — поранили п’ятьох неповнолітніх.

• Російсько-українська війна

Ринок і торговельний ряд — росіяни б’ють туди, де більше цивільних

4 лютого російські військові поцілили по ринку в Дружківці на Донеччині, а днем раніше — по запорізькій вулиці, де завжди багато перехожих.

• Російсько-українська війна   • Події

У перший день лютого РФ атакувала автобус з шахтарями на Дніпропетровщині

Працівники шахти загинули й зазнали поранень. 2 лютого було оголошено Днем жалоби за загиблими шахтарями. Розповідаємо про черговий злочин країни-агресора та інші атаки РФ на цивільних по всій Україні.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти