Тогорічний ракетний удар по Сумах у Вербну неділю — ідентифіковано підозрюваних

Рік тому, вранці 13 квітня 2025 року, російські ракети ударили по середмістю Сум. На вулицях було людно: родини гуляли, діти поспішали на гуртки в освітньому хабі, у храмі неподалік саме святили вербу… Два вибухи перетворили весняний ранок на пекло. Ворожа атака вбила 35 людей, серед яких — двоє хлопчиків віком 11 і 17 років, 125 мирних мешканців включно з 22 дітьми, зазнали поранень.

“Перша [ракета — ред.] влучила в будівлю — одну з будівель університету, — заявляв тоді Володимир Зеленський. — Друга розірвалась фактично над вулицею… Удар прийшовся просто по центру міста. У Вербну неділю. Тільки абсолютно відбита сволота може робити таке”.

Як згодом з’ясувало слідство, російські балістичні ракети “Іскандер” були споряджені осколково-фугасними бойовими частинами, що призвело до великої кількості жертв.

Ворожий удар завдав збитків на близько 200 млн грн: було знищено і пошкоджено понад 70 будівель, зокрема й історичних памʼяток, — будівлю університету, дитячий театр, університетську бібліотеку, Інститут фізики, костел. Основний удар прийшовся по Конгрес-центру Сумського державного університету, в якому розміщувалося багато установ, дитячих гуртків, освітній хаб. Так, було повністю зруйновано офіс Представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Сумській області. Згоріли 36 автівок і автобус.

Як повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко, за рік, що минув від трагедії, правоохоронцям вдалося встановити особи російських військовослужбовців, які можуть бути відповідальними за воєнний злочин: “...Ініціювали та віддали першочерговий наказ на атаку генерал-полковник Олексій Кім та полковник Василь Соловйов. Підготовку та координацію забезпечували віцеадмірал Сергій Пінчук, полковник Олександр Кісєдобрєв, контрадмірал Олексій Петрушин та полковник Анатолій Городецький. Безпосередні накази на пуски ракет віддали полковники Роман Полушин і Сергій Пономарьов”.

Усі восьмеро отримали підозри за фактом вчинення воєнних злочинів за попередньою змовою групи осіб, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 438 КК України).

Моніторингова група ООН торік звертала увагу на те, що організатори атаки не могли не усвідомлювати, наскільки багато жертв серед цивільних спричинить цей ракетний обстріл: “Багато загиблих були пасажирами міського автобуса, знищеного вибухом. Незадовго після атаки в конгрес-центрі мала відбутися дитяча театральна вистава — це ще раз підкреслює, що удар був завданий у час і місце, де очікувалася присутність великої кількості цивільних осіб, зокрема сімей із дітьми”.

Для генерала-полковника Олексія Кіма це не перша підозра: як встановило слідство, саме він може стояти за ударом балістичною ракетою по готелю у Краматорську 24 серпня 2024 року. Тоді загинув Раян Еванс, співробітник Reuters, інші медійники й містяни зазнали поранень. Крім того, Кім, Петрушин та Кісєдобрєв серед тих, кого підозрюють в організації ракетного удару по дитячому майданчику в Кривому Розі 4 квітня 2025 року. Ця атака забрала життя 21 людини, серед яких 9 дітей. Поранень зазнали десятки містян.

Сергій Пінчук з 28 лютого 2022 року перебуває під персональними санкціями ЄС. У березні 2024 року йому було оголошено підозру в організації масованих ракетних ударів з 10 жовтня 2022-го до січня 2023 року, обстрілах української припортової інфраструктури та замінуванні морського “зернового коридору”.

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), торік в Україні було зафіксовано найбільшу кількість жертв серед цивільних осіб від початку повномасштабного вторгнення — загинуло 2 514 мирних жителів, дістали поранень 12 142 осіб. “Наш моніторинг показує, що це зростання було зумовлене не лише інтенсифікацією бойових дій уздовж лінії фронту, а й більшим застосуванням далекобійної зброї, через що цивільні особи по всій країні стикаються з підвищеним ризиком”, — наголошувала Даніель Белль, голова ММПЛУ. У січні 2026 року загинула 161 цивільна людина, а в лютому — щонайменше 188 осіб. У березні кількість жертв серед цивільних осіб значно зросла: загинуло 211 мирних мешканців.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення до початку квітня цього року через воєнні дії втратили життя 15575 цивільних українців, поранення дістали — 43350.

Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:

• умисне спрямування нападів на цивільне населення;
• умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
• умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
• умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.