Звіт за результатами моніторингового візиту до Старобабанівської виправної колонії №92

27.04.2026 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, з урахуванням положень Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України “Відвідування установ виконання покарань” групою моніторів Харківської правозахисної групи та ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Старобабанівська виправна колонія (№92)” (СВК-92, установа, заклад, колонія). Візит здійснено у плановому порядку без попередження; оглянуто всі об’єкти установи.

Попередній візит відбувся 08.02.2020 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених та їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіти моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проведено в межах проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Андрій Діденко — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ (Національний превентивний механізм), член консультативної ради НПМ;
• Сергій Зуйков — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдського поводження.

Під час моніторингового візиту виявлено порушення порядку організації роботи дільниці карантину, діагностики і розподілу, неналежні матеріально-побутові умови тримання засуджених, недотримання вимог щодо забезпечення приватності та санітарно-гігієнічних умов, відсутність належного забезпечення питною водою та умов для особистої гігієни, незабезпечення безбар’єрного доступу для осіб з інвалідністю, а також недоліки в інформуванні засуджених щодо механізмів захисту їхніх прав.

Встановлено порушення умов тримання у дисциплінарному ізоляторі та приміщеннях камерного типу, зокрема щодо природного освітлення, вентиляції, забезпечення приватності, функціонування кнопок виклику персоналу, радіофікації, використання відкидних ліжок, а також недоліки в організації соціально-виховної, психологічної та медичної роботи із засудженими, які відбувають дисциплінарні стягнення.

Зафіксовано недоліки в організації прогулянок, лазне-прального обслуговування, функціонуванні крамниці установи, порядку носіння персоналом спеціальних засобів, організації короткострокових побачень, підготовці засуджених до звільнення, а також проблему некомплекту персоналу.

Виявлено порушення в організації соціально-виховної та психологічної роботи, веденні документації відділень соціально-психологічної служби та функціонуванні автоматизованої системи “Касандра”.

Встановлено недоліки у забезпеченні безпеки засуджених та персоналу під час воєнного стану, пов’язані зі станом та облаштуванням захисних споруд цивільного захисту.

Виявлено проблемні питання щодо реалізації права засуджених на працю та соціальний захист, зокрема стосовно тривалості робочого часу, умов праці, документального оформлення трудових відносин, нарахування винагороди та забезпечення права на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У діяльності медичної частини встановлено недоліки кадрового забезпечення, порушення порядку фіксації тілесних ушкоджень, відсутність програм замісної підтримувальної терапії, неналежні умови тримання осіб із психічними розладами, порушення порядку отримання інформованої згоди на психіатричні огляди, наявність металевих кліток у приміщеннях медичної частини, недотримання вимог щодо доступності для маломобільних груп населення, проблеми з діагностикою та лікуванням вірусного гепатиту C, оснащенням медичної частини, поводженням з медичними відходами, використанням телемедицини, стоматологічним обладнанням, веденням медичної документації, проведенням профілактичних медичних оглядів, дотриманням температурного режиму та вимог пожежної безпеки.

Загальна інформація

СВК-92 є виправною колонією середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі. Колонія розташована за адресою: с. Старі Бабани, Уманський район, Черкаська область, 20330.

Керівник закладу — Жерепа Василь Миколайович.

Старобабанівська виправна колонія №92 була заснована 29.06.1962 року. Спочатку установа функціонувала як виправно-трудова колонія в системі органів виконання покарань Української РСР. Одночасно з розвитком виробничої бази установи здійснювалося будівництво житлових будинків для працівників колонії та об’єктів соціальної інфраструктури. Упродовж своєї діяльності установа неодноразово реорганізовувалася відповідно до змін у кримінально-виконавчій системі держави. Після здобуття Україною незалежності колонія увійшла до складу Державної кримінально-виконавчої служби України та продовжила функціонування як установа виконання покарань середнього рівня безпеки.

Заклад складається з чергової частини, відділення КДіР (дільниця карантину, діагностики і розподілу), дільниць СПС (соціально-психологічної служби), харчоблока, приміщень ДІЗО (дисциплінарний ізолятор), ПКТ (приміщення камерного типу), ДПК (дільниця посиленого контролю), медичної частини, лазне-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати приймання передач та адміністративних приміщень.

За даними адміністрації закладу штатна чисельність персоналу становить 254,5 посади, фактична — 222 посади. Загальний некомплект персоналу по установі — 32,5 співробітника.

Планове наповнення СВК-92 — 1008 осіб. В установі утримуються всього 369 засуджених. У закладі функціонують 4 дільниці СПС. Працюють 3 психологи. Протягом 2026 року до колонії прибуло 42 особи. У 2025 році помер 1 засуджений. Працевлаштовано 42 засуджених за ЦПД (цивільноправовими договорами).

На оперативно-профілактичному обліку перебувало: схильних до самогубства — 4 особи, схильних до членоушкодження — 17 осіб, схильних до втечі — 2 особи, злісних порушників режиму тримання — 21 особа. Протягом 2025 року 1 особу звільнено через тяжке захворювання. Протягом 2025–2026 років не зафіксовано жодної скарги від засуджених на неналежні умови тримання або на неналежне надання медичної допомоги. 6 осіб мають інвалідність: II групи — 2 особи, III групи — 4 особи.

У власному користуванні засуджені мають 50 планшетів і зареєстровано 50 електронних адрес (email). Відторгнутих загалом — 25 осіб. Протягом 2025 року зафіксовано 10 випадків тілесних ушкоджень під час перебування в установі, а протягом 2026 року — 1 випадок під час прибуття та 12 випадків під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 170 осіб з-поміж засуджених під час відвідування виробничих приміщень, майстерень, дільниць СПС, дисциплінарних приміщень, господарських приміщень, під час загальних розмов з наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування на предмет порушення прав людини, а також індивідуального спілкування з особами, у тому числі й на умовах анонімності.

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. Порядок та умови приймання засуджених осіб до установи не повною мірою відповідають вимогам чинного законодавства України та міжнародним стандартам поводження з в’язнями.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу II Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5 (далі — Положення про дільницю КДіР), з метою організації роботи з новоприбулими засудженими наказом начальника установи створюється робоча група, до складу якої входять заступники начальника установи, начальники структурних підрозділів, психолог та медичний працівник. З метою планування зазначеної роботи щороку складається програма ознайомлення новоприбулих засуджених із порядком та умовами відбування покарання, яка затверджується начальником установи. Відповідно до пункту 8 розділу II Положення про дільницю КДіР тримання засуджених в умовах ізоляції (карантину), серед іншого, передбачає виконання програми ознайомлення засуджених з умовами та порядком відбування покарання.

Разом із тим під час конфіденційного спілкування із засудженими та аналізу службової документації моніторинговою групою встановлено, що члени робочої групи не в повному обсязі виконують заходи, передбачені зазначеною програмою.

Відсутність належної організації роботи підтверджується, зокрема, записами у журналі обліку відвідування дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР) представниками адміністрації установи. Так, у період з 30.03.2026 року по 05.04.2026 року заходи з новоприбулими засудженими проводили лише дванадцять із сімнадцяти членів робочої групи, що не відповідає вимогам пункту 5 розділу II Положення про дільницю КДіР.

Зокрема, участі у проведенні зазначених заходів не брали: Орловський Ігор Володимирович — заступник начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи; Андрущенко Юлія Володимирівна — старша інспекторка з питань підготовки до звільнення; Бебешко Олександр Анатолійович — начальник відділу ІТЗО; Дикий Сергій Петрович — начальник відділу з контролю за виконанням судових рішень; Глущик Оксана Сергіївна — виконувачка обов’язків головного бухгалтера.

2. Моніторинговою групою встановлено, що матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР не в повному обсязі відповідає встановленим нормативним вимогам. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у дільниці відсутня низка приміщень, а саме: коридор; кімната виховної роботи; кімната для зберігання особистих речей засуджених; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна та спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна та спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка.

Крім того, житлові приміщення дільниці не забезпечені у достатній кількості табуретами та приліжковими тумбочками з розрахунку один табурет на одну особу та одна тумбочка на дві особи відповідно.

Також окремі приміщення дільниці потребують проведення ремонтних робіт. На стінах та стелі окремих приміщень наявні сліди надмірної сирості та плісняви, що виникли внаслідок затікання води.

Відсутність зазначених вище приміщень, недостатнє забезпечення меблями, а також неналежний санітарно-технічний стан приміщень призводять до порушення санітарно-гігієнічних норм, ускладнюють підтримання належного рівня чистоти та порядку в місцях тримання засуджених, що, своєю чергою, негативно впливає на загальний санітарний стан установи.

3. У дільниці КДіР встановлено факти, що свідчать про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя. Зокрема, у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил ліжка у житловому приміщенні дільниці розташовані впритул одне до одного, що унеможливлює забезпечення засудженим мінімально необхідного особистого простору. 

4. Моніторинговою групою встановлено, що дільниця КДіР розрахована на розміщення 29 засуджених. Водночас у дільниці наявні лише дві туалетні кабіни. Таким чином, одна туалетна кабіна припадає на 14 осіб за встановленої норми — одна кабіна на 12 засуджених, що суперечить Нормам забезпечення та призводить до неналежних санітарно-гігієнічних умов, які порушують право засуджених на гідність і приватність.

Крім того, санвузол дільниці КДіР не обладнаний достатніми перегородками та дверцятами, які забезпечують можливість усамітнення, що є порушенням правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил, а також правила 15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели). Також санвузол не обладнаний належною системою змивання води.

5. У порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил, правила 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та Норм забезпечення житлове приміщення дільниці КДіР не забезпечене баком для питної води ємністю 15 літрів з водорозбірним краном, кришкою, кухлем і тазом.

6. Під час відвідування дільниці КДіР встановлено, що кімната для умивання не обладнана відповідно до вимог Норм забезпечення, зокрема душовою кабіною зі змішувачем і душовою сіткою на гнучкому шлангу, у зв’язку з чим не забезпечуються належні умови для підтримання особистої гігієни засуджених. 

7. Адміністрацією установи не вжито достатніх заходів щодо забезпечення безбар’єрного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будівель і приміщень установи, що не відповідає вимогам Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення”. Зокрема, сходи, що ведуть на другий поверх будівлі, де розташовані житлові приміщення дільниці КДіР, не відповідають вимогам безпечності та доступності для осіб з інвалідністю, особливо для осіб із порушеннями опорно-рухового апарату. Фактичний стан зазначених сходів свідчить про створення перешкод у доступі та дискримінаційних умов для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, що потребує невідкладного усунення шляхом технічного переобладнання або забезпечення альтернативних безпечних способів доступу. 

8. Під час відвідування дільниці КДіР встановлено відсутність наочної інформації із зазначенням поштової адреси Європейського суду з прав людини. Зазначене суперечить пункту 6 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП).

9. Облаштування приміщень дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО) не повною мірою відповідає встановленим стандартам поводження з в’язнями та не забезпечує належних матеріально-побутових і санітарно-гігієнічних умов, що призводить до порушення прав засуджених осіб. У камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ не забезпечено належного рівня природного освітлення, оскільки вікна камер є малими за розміром, розташовані на значній висоті та мають надмірну заґратованість, унаслідок чого доступ природного світла є обмеженим і недостатнім для забезпечення нормальних умов перебування. Зазначені умови створюють додатковий психологічний дискомфорт для засуджених та ув’язнених у зв’язку з обмеженим візуальним контактом із зовнішнім середовищем.

Зазначене не відповідає вимогам правила 18.2 (а) Європейських пенітенціарних правил та правила 14 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели). 

10. Санвузли в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ не обладнані достатніми перегородками, які забезпечують можливість усамітнення, що є порушенням правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил, а також правила 15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели). Крім того, у камерному приміщенні №3 умивальник перебуває у незадовільному технічному стані, у зв’язку з чим потребує заміни.

11. У камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ не забезпечено роботу механічної вентиляції, що не відповідає вимогам правила 13 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

12. У порушення пункту 4 розділу IV Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5 (далі — Порядок використання технічних засобів), камерні приміщення ДІЗО/ПКТ не обладнані кнопками виклику персоналу, що ускладнює оперативний контакт засуджених із працівниками установи.

13. Радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ відсутня, що суперечить вимогам пункту 3 розділу XX ПВР УВП та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

14. Моніторинговою групою встановлено, що у камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ встановлено засоби для фіксації ліжка до стіни. Водночас нормативно-правові акти не передбачають закривання на замок відкидних ліжок у карцерах, приміщеннях камерного типу та дисциплінарних ізоляторах, де засуджені відбувають стягнення. Це створює умови для можливих зловживань із боку працівників установи, оскільки особи, узяті під варту, та засуджені можуть бути позбавлені можливості сидіти або лежати на ліжку протягом дня. 

15. Згідно з абзацом двадцять третім пункту 6 розділу XXI ПВР УВП для проведення індивідуально-профілактичної роботи начальник відділення соціально-психологічної служби при поміщенні/переведенні засудженого та не рідше одного разу на тиждень відвідує ДІЗО, карцери, ПКТ (ОК). За результатами відвідування ДІЗО, карцерів, ПКТ (ОК) він зобов’язаний робити відповідні відмітки у журналі обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора, приміщень камерного типу, одиночних камер та карцеру адміністрацією установи виконання покарань.

Разом із тим під час перевірки журналу обліку відвідування дисциплінарного ізолятора (ДІЗО) встановлено відсутність записів, які відповідно до чинних нормативних вимог мали бути внесені начальником відділення соціально-психологічної служби №12 Чиженком А.Д. під час відбування дисциплінарного стягнення засудженим Х.

Зазначене порушення може свідчити про фактичне невиконання начальником відділення соціально-психологічної служби №12 своїх обов’язків та неналежну організацію соціально-виховної та психологічної роботи.

16. Під час відвідування ДІЗО/ПКТ та аналізу службової документації моніторинговою групою встановлено, що психолог не відвідує засуджених, які відбувають дисциплінарне стягнення у ДІЗО у період з 13.04.2026 року по 20.04.2026 року, як це передбачено абзацом двадцять шостим пункту 6 розділу XXI ПВР УВП, зокрема не менше одного разу на тиждень. Зазначене підтверджується відсутністю відповідних відміток у журналі обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора, приміщень камерного типу представниками адміністрації установи виконання покарань.

17. Згідно з абзацом двадцять третім пункту 6 розділу XXI ПВР УВП для надання медичної допомоги керівник медичної частини (черговий лікар) щодня відвідує ДІЗО, карцери, ПКТ (ОК) та, за необхідності, проводить приймання засуджених. За результатами відвідування ДІЗО, карцерів, ПКТ (ОК) він зобов’язаний робити відповідні відмітки у журналі обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора, приміщень камерного типу, одиночних камер та карцеру адміністрацією установи виконання покарань.

Разом із тим під час перевірки зазначеного журналу встановлено відсутність відповідних записів медичного працівника у період з 18.04.2026 року по 23.04.2026 року, попри те, що в цей період у ДІЗО відбували дисциплінарне стягнення засуджені особи.

Зазначене порушення може свідчити про фактичне невиконання медичним працівником обов’язку щодо щоденного відвідування дисциплінарного ізолятора, а також про відсутність належного медичного контролю за станом здоров’я засуджених, які перебувають у дисциплінарних приміщеннях.

18. Під час відвідування ДІЗО/ПКТ встановлено, що засудженим, які відбували дисциплінарне стягнення, адміністрацією установи не було видано копію рішення про застосування до них стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження, що суперечить статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет рекомендує вжити заходів у пенітенціарних установах України для забезпечення того, щоб засуджені, до яких застосовано дисциплінарне стягнення, систематично отримували копію відповідного рішення. Крім того, засуджених слід інформувати про їхнє право на доступ до адвоката в контексті дисциплінарного провадження (CPT/Inf (2024) 20) пункт 103).

19. Під час відвідування дільниці посиленого контролю (далі — ДПК) встановлено відсутність у приміщеннях дільниці наочної інформації із зазначенням номерів телефонів “гарячих ліній”, а також поштових і електронних адрес Міністерства юстиції України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратур, Департаменту, міжрегіонального управління, а також регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Зазначене суперечить пункту 6 розділу II ПВР УВП.

20. Пунктом 1 розділу XXIII ПВР УВП визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у виді обмеження волі, позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, запобігання та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Так, під час огляду житлового приміщення ДПК було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження. Разом із тим у своїй доповіді за результатами візиту до України у 2012 році Комітет критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер та зазначав, що будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має регулярно переглядатися. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема при застосуванні протягом тривалого часу (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52). 

21. Площа окремих прогулянкових двориків є недостатньою для забезпечення повноцінної фізичної активності засуджених. Дворики потребують проведення ремонтних робіт. Разом із тим Комітет неодноразово рекомендував переглянути дизайн та розмір прогулянкових двориків, “звідки в кращому разі відкривається вид на небо” (CPT/Inf (2014) 15) пункти 122, 127. 

22. Моніторинговою групою встановлено низку порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. У порушення вимог пункту 4 розділу XXII ПВР УВП та пункту 3.19 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі — Положення), в установі не забезпечено дотримання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог. Зокрема, санітарна обробка засуджених, які прибувають до установи, не проводиться. Так, 30.03.2026 року та 24.04.2026 року до установи прибули засуджені, однак відомості про проведення їх миття у книзі обліку відвідування лазні відсутні.

23. У порушення пункту 2.11 розділу II Положення у приміщенні пральні, лазні належним чином не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції.

24. У порушення вимог абзацу другого пункту 1 розділу XI ПВР УВП адміністрацією установи не забезпечено функціонування крамниці для придбання засудженими харчових продуктів і предметів першої потреби.

25. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів у межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення. Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті з в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями, оскільки таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями (CPT/Inf (2011) 29) пункт 85; (CPT/Inf (2013) 23) пункт 23; (CPT/Inf (2014) 15) пункт 166).

26. Згідно з наданою адміністрацією інформацією, за 2026 рік у державній установі “Старобабанівська виправна колонія (№92)” засудженим було надано 26 короткострокових побачень, з яких 25 відбувалися у безконтактний спосіб — через суцільне розмежувальне скло із використанням переговорного пристрою. Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення (наприклад, за столом) мають становити правило, а закриті — виняток, застосування якого допускається лише на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень після індивідуальної оцінки потенційного ризику конкретного засудженого. У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах з метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах (CPT/Inf (2024) 20) пункт 99).

27. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу IV Положення про програму диференційованого виховного впливу на засуджених “Підготовка до звільнення”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.05.2016 року №1418/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.05.2016 року за №735/28865, персонал соціально-психологічної служби установи, який безпосередньо організовує та здійснює заходи з реалізації програми “Підготовка до звільнення”, зобов’язаний надавати засудженим допомогу в оформленні (поновленні) паспорта громадянина України, реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), інших особистих документів, а також в оформленні пенсій. Водночас 32 засуджених потребують виготовлення паспорта громадянина України, 23 — отримання РНОКПП, що свідчить про недостатньо проведену роботу відділу соціально-виховної та психологічної роботи щодо забезпечення оформлення необхідних документів для засуджених, які їх не мають.

28. Відповідно до службової документації некомплект персоналу по установі станом на 27.04.2026 року становить 32,5 штатної одиниці. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на “передовій лінії”, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом, з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

29. Під час моніторингового візиту здійснено вибіркове дослідження щоденників індивідуальної роботи засуджених та документації відділень соціально-психологічної служби. Так, встановлено, що засуджений О., який перебуває у відділенні СПС №3 та прибув до установи 20.02.2026 року, має заведений щоденник індивідуальної роботи. Разом із тим встановлено відсутність відміток про здійснення начальником відділення соціально-психологічної служби перевірок щоденника, які відповідно до встановлених вимог повинні проводитися щоквартально. Також у щоденнику відсутні результати щоквартального оцінювання поведінки засудженого, не зафіксовано проведення індивідуальних бесід начальником відділення СПС, які мають проводитися не рідше одного разу на квартал. Крім того, станом на день візиту не складено індивідуальної програми соціально-виховної роботи, яка повинна бути розроблена не пізніше 30 календарних днів після прибуття засудженого до установи, а надалі переглядатися кожні шість місяців. У щоденнику також відсутні відомості про результати реалізації індивідуальної програми та рекомендації щодо подальшої роботи із засудженим.

Аналогічні порушення встановлено під час дослідження щоденника індивідуальної роботи засудженого О., який також перебуває у відділенні СПС №3 та прибув до установи 23.01.2026 року. Попри наявність щоденника індивідуальної роботи, у ньому відсутні відмітки про щоквартальні перевірки начальником відділення СПС, не проводилося щоквартальне оцінювання поведінки засудженого, відсутні записи про проведення індивідуальних бесід начальником відділення СПС. Крім того, не розроблено індивідуальну програму соціально-виховної роботи, не відображено результати її реалізації та не визначено рекомендації щодо подальшої соціально-виховної роботи із засудженим.

Встановлені обставини свідчать про невиконання вимог абзацу сьомого та абзацу десятого пункту 9 розділу I Положення про відділення соціально-психологічної служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, а також пункту 4 розділу II Методичних рекомендацій щодо проведення оцінки ризиків учинення повторного кримінального правопорушення засудженими до позбавлення волі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2020 року №4121/5.

Крім того, під час перевірки діяльності відділень соціально-психологічної служби встановлено, що у відділеннях СПС №5 та СПС №8 відсутні квартальні плани роботи на II квартал 2026 року, а також відомості до щоденників індивідуальної роботи. Зі слів працівників установи, внесення відомостей до автоматизованої системи “Касандра” не здійснюється у зв’язку із закінченням строку дії електронного носія (флешнакопичувача), який використовується для роботи із системою.

Наведене свідчить про неналежну організацію соціально-виховної та психологічної роботи, формальний підхід до ведення службової документації та створює ризики невиконання індивідуальних програм ресоціалізації засуджених, що негативно впливає на досягнення цілей виконання покарання.

30. Під час моніторингового візиту моніторинговою групою було досліджено стан забезпечення безпеки засуджених та персоналу установи в умовах воєнного стану, зокрема наявність та стан захисних споруд цивільного захисту, призначених для укриття осіб під час повітряних тривог та інших загроз. Моніторинговою групою встановлено, що на території СВК-92 для укриття засуджених та персоналу використовуються два приміщення.

Перше укриття (протирадіаційне укриття №6701) перебуває у стадії проведення ремонтних робіт. Під час відвідування встановлено, що приміщення фактично не обладнане системою вентиляції та не має каналізації. Крім того, укриття не забезпечене другим (аварійним) евакуаційним виходом, що у разі виникнення надзвичайної ситуації може створювати додаткові ризики для осіб, які в ньому перебуватимуть.

Друге приміщення, яке використовується адміністрацією установи як укриття, фактично є складським приміщенням для зберігання речей. Під час моніторингового візиту встановлено, що воно має другий евакуаційний вихід, однак не обладнане системою вентиляції та не забезпечене каналізацією. Використання складського приміщення як захисної споруди без створення належних санітарно-побутових умов не повною мірою відповідає вимогам щодо забезпечення безпечного перебування осіб у разі тривалого перебування в укритті.

Таким чином, моніторингова група дійшла висновку, що наявні в установі захисні споруди не в повному обсязі забезпечують належні умови для тривалого перебування засуджених та персоналу під час повітряних тривог та інших надзвичайних ситуацій. Відсутність систем вентиляції та каналізації в обох укриттях, а також відсутність другого евакуаційного виходу в одному з них створюють ризики для життя та здоров’я осіб, які можуть у них перебувати. Зазначені обставини можуть свідчити про недотримання вимог статей 3, 27 та 28 Конституції України, статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також положень Кодексу цивільного захисту України та Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 року №579.

За результатами моніторингового візиту моніторингова група дійшла висновку, що питання належного облаштування та утримання захисних споруд цивільного захисту у СВК-92 потребує вжиття додаткових організаційних та технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпечних умов перебування засуджених та персоналу в умовах збройної агресії проти України.

31. Під час моніторингового візиту моніторинговою групою було досліджено питання реалізації права засуджених на працю та соціальний захист. З цією метою вивчено цивільноправові договори, розрахункові відомості щодо нарахування винагороди засудженим, робочі наряди, журнал обліку інструменту, а також проведено конфіденційні бесіди із засудженими, залученими до виконання робіт.

За інформацією адміністрації установи, у СВК-92 до оплачуваної праці залучено 42 засуджених, з якими укладено цивільноправові договори. Встановлено, що засуджені залучаються до виконання робіт на харчоблоці, у хлібопекарні, на господарському дворі, до прибирання території та інших робіт, пов’язаних із забезпеченням функціонування установи. Характер зазначених робіт свідчить про їх постійний та систематичний характер. Моніторинговою групою встановлено, що на харчоблоці установи виконували роботи 14 засуджених. Відповідно до журналу огляду на гнійничкові захворювання, засуджені, залучені до роботи на харчоблоці, проходять регулярні медичні огляди.

Під час конфіденційного спілкування із засудженими встановлено, що К. працює кухарем близько двох років, А. протягом приблизно одного року шести місяців виконує обов’язки кухаря других страв, М. працює стажером близько одного місяця, Г. працює прибиральником харчоблока близько двох місяців. Ф. повідомив, що працює на митті посуду близько одного року та щоденно виконує роботи з 05:30 до 19:00 без вихідних днів. І. повідомив, що працює близько одного року шести місяців із 05:30 до 19:30, а Ш., який виконує роботи на овочерізці, повідомив про щоденне виконання робіт з 05:30 до 18:00 без вихідних днів.

Під час аналізу наданих адміністрацією розрахункових відомостей встановлено, що К. було нараховано винагороду в розмірі 1 590,30 грн, А. — 2 510,00 грн, І. — 2 908,50 грн, Ш. — 2 510,00 грн, Ф. — 3 410,00 грн, Г. — 2 829,99 грн. Наявність зазначених нарахувань свідчить про документальне оформлення їхнього залучення до праці.

Разом із тим тривалий характер виконання робіт, а також відомості, отримані під час конфіденційних бесід, свідчать про те, що окремі засуджені фактично виконують роботу щоденно протягом тривалого часу та, зі слів опитаних осіб, без вихідних днів. Зокрема, заявлена тривалість робочого дня окремих засуджених становить від 12 до 14 годин. Зазначені обставини потребують додаткової перевірки щодо дотримання вимог законодавства про працю в частині тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Окремої уваги потребують обставини залучення до праці Х., який, зі слів засудженого, протягом близько двох років виконує обов’язки днювального ДПК, а також Ф., який близько чотирьох років працює на господарському дворі. Під час моніторингового візиту моніторинговій групі не було надано документів, які б дозволили встановити наявність укладених з ними договорів, факт нарахування та виплати винагороди, а також забезпечення їхнього права на соціальний захист.

Крім того, під час вивчення документації моніторинговій групі не було надано документів, які б підтверджували нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за засуджених, залучених до оплачуваної праці, а також документів, що дозволяли б перевірити питання зарахування періодів їхньої роботи до страхового стажу. У зв’язку з цим моніторингова група не мала можливості оцінити повноту реалізації права засуджених на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи постійний характер виконуваних робіт, їх спрямованість на забезпечення безперервного функціонування установи, тривалі строки залучення окремих засуджених до праці та систематичність виконання ними відповідних функцій, практика застосування цивільноправових договорів при залученні засуджених до оплачуваної праці потребує додаткового аналізу з погляду відповідності характеру фактично виконуваних робіт правовій природі цивільноправових відносин, оскільки окремі з них можуть мати ознаки трудових відносин та потребують належної правової оцінки.

Зазначені обставини можуть свідчити про недотримання вимог статей 118 та 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, статей 43 та 46 Конституції України, а також створюють ризики порушення права засуджених на належні умови праці, відпочинок та соціальний захист.

За результатами моніторингового візиту моніторингова група дійшла висновку, що питання організації праці засуджених, дотримання вимог щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку, повноти нарахування винагороди, а також забезпечення права засуджених на загальнообов’язкове державне соціальне страхування потребують додаткової перевірки та належної правової оцінки.

Медична частина №92 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Черкаській та Кіровоградській областях

Завідувачка медичної частини №92 — лікарка філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Черкаській та Кіровоградській областях (далі — медична частина) — Перепелиця Ольга Михайлівна.

На час відвідування вакантними залишаються посади: лікар-терапевт — 0,5 штатної одиниці; лікар-нарколог — 0,5 штатної одиниці; клінічний психолог — 0,5 штатної одиниці.

На стаціонарному лікуванні перебували 2 особи.

Під час моніторингового візиту моніторинговою групою здійснено вивчення медичної документації, огляд приміщень медичної частини, а також проведено індивідуальні бесіди (опитування) із засудженими, за результатами чого встановлено недоліки в організації медичного забезпечення, що призводять до порушення прав зазначених осіб:

1. Відповідно до пунктів 2, 3 глави III розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог. Разом із тим у медичній частині вакантна посада лікаря-терапевта, що свідчить про неповноту проведення первинного та профілактичного медичного огляду, у зв’язку з чим засуджені та ув’язнені не отримують належної медичної допомоги.

Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Європейського комітету із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі — Комітет), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам у цивільних медичних закладах. Має бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також мають бути надані відповідні приміщення, обладнання й устаткування (CPT/Inf (93) 12-part).

2. Під час візиту моніторинговою групою встановлено, що медичний персонал не забезпечує належної фіксації та документування тілесних ушкоджень осіб, позбавлених волі.

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу II Порядку у разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник, який виявив такі ушкодження, складає довідку у трьох примірниках, у якій детально зазначаються:

• відомості (письмова заява, усне або письмове пояснення засудженого, що стосуються обставин отримання тілесних ушкоджень (дата, час, місце отримання, способи заподіяння ушкоджень, відомості про особу (осіб), яка (які), на думку засудженого, їх заподіяла(ли)), а також інші відомості щодо отримання тілесних ушкоджень);
• вичерпний опис медичних показників, що характеризують стан здоров’я засудженого, характер ушкоджень, їх розміри та розташування;
• припущення медичного працівника з огляду на відомості, надані засудженим, та медичні показники, а також обґрунтування їх співвідношення.

До довідки медичним працівником додаються форма первинної облікової документації №511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2012 року за №661/20974, та фотографії наявних тілесних ушкоджень засудженого. Два примірники довідки та додатків до неї долучаються до матеріалів особової справи та медичної карти амбулаторного хворого №025/о, третій примірник видається особисто засудженому, який пройшов огляд.

Натомість, як встановлено під час моніторингового візиту, у випадках виявлення тілесних ушкоджень медичним персоналом фактично заповнюється лише форма первинної облікової документації №511/о без складання довідки у трьох примірниках та без здійснення повного комплексу дій, передбачених Порядком. Це свідчить про системне порушення вимог пункту 3 глави 1 розділу II Порядку та про неналежну організацію медичної фіксації тілесних ушкоджень.

Відсутність належної фіксації тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету, відповідно до якого медичні служби у місцях позбавлення волі повинні сприяти запобіганню насильству шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, за необхідності, інформування компетентних органів (CPT/Inf (93) 12).

3. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином, зазначені особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом із тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування. Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

4. У порушення вимог пункту 9 Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 року №240, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.2016 року за №570/28700, а також пункту 8.3.4 Державних будівельних норм України В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я”, палата-ізолятор для осіб із психічними розладами не відповідає встановленим вимогам.

Зокрема, вікно зі склоблоків розташоване на значній висоті та має малий розмір, унаслідок чого природне освітлення практично не проникає до приміщення.

У приміщенні відсутні умивальник та санітарний вузол, що позбавляє осіб можливості безперешкодного доступу до санітарно-гігієнічних умов; не встановлено баки для питної води; відсутня механічна вентиляція.

У сукупності зазначені умови унеможливлюють безпечне та гідне перебування особи в умовах ізоляції, створюють ризики для життя і здоров’я та є несумісними з принципами гуманного поводження.

5. Моніторинговою групою встановлено, що лікар-психіатр проводить психіатричні огляди пацієнтів без належного оформлення письмової інформованої згоди. Зокрема, усупереч вимогам Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №003-7/о “Усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.09.2016 року №970, установлено, що в медичній документації, зокрема в медичній карті амбулаторного хворого форми №025/о та медичній карті стаціонарного хворого форми №003/о, відсутня підписана пацієнтом інформована згода на проведення психіатричного огляду.

6. Під час відвідування медичної частини установи моніторинговою групою виявлено наявність металевої клітки в палаті та маніпуляційному кабінеті, яка використовується для безпеки медичного персоналу від засуджених та ув’язнених осіб. Слід зазначити, що у своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет висловив занепокоєння з приводу практики встановлення кліток або металевих загороджень у медичних кабінетах, де ув’язнені зазвичай утримувалися під час проведення медичних консультацій чи процедур, зокрема для введення ін’єкцій. Комітет підкреслив, що хоча застосування додаткових заходів безпеки може бути виправданим у поодиноких випадках, системна практика розміщення ув’язнених у клітках під час отримання медичної допомоги грубо порушує людську гідність, заважає формуванню довірливих відносин між пацієнтом і лікарем та може перешкодити об’єктивності медичного висновку. Комітет настійно рекомендує українській владі негайно демонтувати клітки та заґратовані конструкції з медичних частин установ та повністю припинити таку практику в усіх закладах виконання покарань (CPT/Inf (2020) 40) пункт 60). 

7. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення” у медичній частині не створено умов щодо тримання людей з інвалідністю.

8. У порушення пункту 37 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики” у медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

9. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2025 року №1178, не всі особи (68 осіб станом на 27.04.2026 року) з підозрою на вірусний гепатит C проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

10. Під час перевірки справності дефібрилятора було встановлено відсутність електродів. Разом із тим Європейський комітет із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню рекомендував, щоб медичні служби в усіх відвіданих в’язницях і всіх інших пенітенціарних установах в Україні були оснащені обладнанням для порятунку життя. (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2017 році (CPT/Inf (2018) 41) пункт 87).

11. У порушення Державних санітарних норм та правил “Порядок управління медичними відходами, у тому числі вимоги щодо безпечності для здоров’я людини під час утворення, збирання, зберігання, перевезення, оброблення таких відходів”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.10.2024 року №1827, філією державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Черкаській та Кіровоградській областях не укладено угоду зі спеціалізованою установою на утилізацію медичних відходів, у зв’язку з чим у медичній частині з початку 2026 року не організовано належного збирання, сортування та утилізації медичних відходів.

12. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

13. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген-апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

14. Під час візиту встановлено, що у формі первинної облікової документації №025/о “Медична карта амбулаторного хворого” медичним персоналом здійснюється внесення інформації щодо короткого опису вчинених засудженими кримінальних правопорушень із зазначенням статей, за якими їх засуджено, що не передбачено жодним нормативно-правовим актом.

Зазначена практика не має правового обґрунтування, не переслідує легітимної мети у сфері надання медичної допомоги та призводить до стигматизації пацієнтів. Крім того, внесення такої інформації негативно впливає на довірливі відносини між пацієнтом і медичним працівником, що є необхідною передумовою для належного надання медичної допомоги.

15. Згідно з пунктом 7 глави III розділу II Порядку засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних із посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників), переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення і вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”. На кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації №1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194.

Разом із тим під час перевірки особистих медичних книжок у засуджених, які працюють в їдальні, було встановлено, що цим працівникам не проводився огляд лікарем-терапевтом, що порушує вимоги пункту 6 Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 року №280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150).

16. У медичній частині, зокрема у палатах та кабінетах лікарів, моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря в окремих приміщеннях становила +12–16°C, що не відповідає вимогам розділу VI Державних санітарних норм і правил, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.04.2013 року №259.

17. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Рекомендації:

1. Забезпечити належне виконання членами робочої групи заходів, передбачених програмою ознайомлення новоприбулих засуджених з умовами та порядком відбування покарання, а також посилити контроль за організацією роботи дільниці карантину, діагностики і розподілу.

2. Привести матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР у відповідність до встановлених норм, забезпечити наявність необхідних приміщень, меблів та провести ремонт приміщень, що перебувають у незадовільному санітарно-технічному стані.

3. Забезпечити засудженим мінімально необхідний особистий простір у житлових приміщеннях дільниці КДіР шляхом перегляду розміщення спальних місць.

4. Усунути недоліки санітарно-гігієнічного облаштування дільниці КДіР, забезпечивши нормативну кількість санітарних вузлів, належне функціонування системи змивання води та створення умов для приватності під час користування туалетами.

5. Забезпечити житлові приміщення дільниці КДіР баками для питної води відповідно до встановлених вимог.

6. Обладнати кімнату для умивання дільниці КДіР відповідно до вимог нормативно-правових актів та забезпечити належні умови для підтримання особистої гігієни засуджених.

7. Вжити заходів щодо забезпечення безбар’єрного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень установи.

8. Забезпечити розміщення у дільниці КДіР наочної інформації із зазначенням поштової адреси Європейського суду з прав людини.

9. Привести умови тримання у приміщеннях ДІЗО/ПКТ у відповідність до національних та міжнародних стандартів, забезпечивши належний рівень природного освітлення.

10. Забезпечити належне облаштування санітарних вузлів у ДІЗО/ПКТ, створивши умови для приватності та усунувши технічні несправності сантехнічного обладнання.

11. Забезпечити функціонування механічної вентиляції у приміщеннях ДІЗО/ПКТ.

12. Обладнати камерні приміщення ДІЗО/ПКТ кнопками виклику персоналу.

13. Забезпечити радіофікацію камерних приміщень ДІЗО/ПКТ.

14. Усунути умови, які створюють можливості для неправомірного обмеження використання відкидних ліжок у дисциплінарних приміщеннях.

15. Забезпечити належне проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, які відбувають дисциплінарні стягнення, та належне ведення відповідної документації.

16. Забезпечити регулярне відвідування психологом засуджених, які тримаються у ДІЗО/ПКТ, відповідно до встановлених вимог.

17. Забезпечити щоденне відвідування ДІЗО/ПКТ медичними працівниками та належне документування результатів таких відвідувань.

18. Забезпечити вручення засудженим копій рішень про застосування дисциплінарних стягнень із роз’ясненням порядку їх оскарження та права на правничу допомогу.

19. Розмістити у дільниці посиленого контролю інформаційні стенди із контактними даними органів державної влади, правоохоронних органів та установ, уповноважених на захист прав людини.

20. Провести оцінку необхідності застосування відеоспостереження у житлових приміщеннях дільниці посиленого контролю та забезпечити його використання виключно на підставі індивідуальної оцінки ризиків.

21. Вжити заходів щодо збільшення площі та покращення стану прогулянкових двориків для забезпечення належної фізичної активності засуджених.

22. Забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час лазне-прального обслуговування та проведення санітарної обробки новоприбулих засуджених.

23. Забезпечити належне функціонування примусової припливно-витяжної вентиляції у приміщеннях лазні та пральні.

24. Забезпечити функціонування крамниці для придбання засудженими харчових продуктів та предметів першої потреби.

25. Забезпечити максимально приховане носіння персоналом спеціальних засобів під час безпосереднього контакту із засудженими.

26. Переглянути порядок організації короткострокових побачень та забезпечити проведення відкритих побачень як загального правила.

27. Активізувати роботу щодо оформлення засудженим паспортів громадянина України, реєстраційних номерів облікових карток платника податків та інших документів, необхідних для підготовки до звільнення.

28. Вжити заходів щодо укомплектування установи персоналом та забезпечення достатньої присутності працівників у місцях тримання засуджених.

29. Забезпечити належну організацію соціально-виховної та психологічної роботи, своєчасне складання індивідуальних програм соціально-виховної роботи, проведення оцінювання поведінки засуджених, своєчасне ведення службової документації та внесення відомостей до автоматизованої системи “Касандра”.

30. Вжити організаційних і технічних заходів щодо приведення захисних споруд цивільного захисту у відповідність до встановлених вимог, забезпечивши їх системами вентиляції, каналізації та безпечними шляхами евакуації.

31. Провести додаткову перевірку організації праці засуджених, фактичного характеру правовідносин, дотримання вимог щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку, повноти нарахування і виплати винагороди, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також забезпечення реалізації права засуджених на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та зарахування періодів роботи до страхового стажу.

32. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження і покарання у медичній частині №92 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Черкаській та Кіровоградській областях.

33. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, та інших нормативно-правових актів.

34. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб.

35. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених.

36. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів.

37. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб з розладами психіки та поведінки відповідно до встановлених вимог.

38. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі.

39. Демонтувати металеву клітку в медичній частині установи та привести умови тримання у відповідність до рекомендацій Європейського комітету із запобігання катуванням, забезпечивши гідне поводження із засудженими.

40. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення”.

41. Виконати вимоги пункту 37 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

42. Забезпечити всіх осіб з підозрою на ВГС доступом до ПЛР-тестування у найкоротші строки та організувати необхідне противірусне лікування для осіб з підтвердженим діагнозом.

43. Забезпечити оснащення медичної частини дефібрилятором та іншим необхідним обладнанням для порятунку життя відповідно до рекомендацій Європейського комітету із запобігання катуванням.

44. Забезпечити належну утилізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

45. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення лікарями запитів на телемедичне консультування.

46. Забезпечити медичну частину дентальним рентген-апаратом та необхідним обладнанням для проведення повноцінного стоматологічного обстеження і лікування.

47. Забезпечити наявність у всіх працівників їдальні особистих медичних книжок та повного комплексу передбачених медичних обстежень, необхідних для їх допуску до роботи на об’єктах харчування.

48. Припинити практику внесення до форми первинної облікової документації №025/о “Медична карта амбулаторного хворого” інформації щодо вчинених засудженими кримінальних правопорушень як такої, що не передбачена вимогами нормативно-правових актів, не пов’язана з наданням медичної допомоги та призводить до стигматизації пацієнтів.

49. Забезпечити дотримання температурного режиму у приміщеннях медичної частини не нижче +18°C.

50. Усунути порушення вимог пожежної безпеки.