Найбільша атака на Київ з початку повномасштабного вторгнення — Україна скликає засідання Радбезу ООН

Уночі проти 24 травня армія РФ завдала масованого удару по  Україні. Найбільше руйнувань — у столиці.

“Важкий був удар — ракет різних типів 90, із них багато балістики — 36. 600 дронів. На жаль, не всю балістику вдалося збити. Найбільше влучань у Києві, і саме Київ був основною мішенню цієї російської атаки, — написав у своєму телеграм-каналі Володимир Зеленський. — Путін вже й слово ‘ура’ не може нормально вимовити — шамкає, — а все ще своїми ракетами перемагає житлові будинки. Три російські ракети проти обʼєкта водопостачання, спалив ринок, десятки житлових будинків пошкодив, кілька звичайних шкіл. Запустив свій ‘орєшнік’ проти Білої Церкви. Реально неадеквати. Важливо, щоб це для Росії не залишалось без наслідків. Сьогодні кожен у світі, хто не промовчить, хто допомагатиме Україні, є захисником життя”.

Київ

По столиці росіяни цілили численними дронами та ракетами. Станом на ранок 25 травня відомо про 87 поранених (серед них — троє дітей), та двох загиблих. Ще дві людини загинули в Київській області.  У лікарнях залишається 21 людина, три — у тяжкому стані, двоє дітей — у стані середньої тяжкості.  

Як розповідають в ДСНС України, у Києві було пошкоджено близько 300 обʼєктів, з яких 150 — це приватні і багатоповерхові будинки.  У Київській міській військовій адміністрації назвали атаку найбільшою серед тих, які здійснила РФ з початку повномасштабного вторгнення за кількістю локацій з пошкодженнями.

“Уперше ворог вдався до системних ударів по історичній архітектурі та місцях памʼятування. Будівля МЗС, Музей Чорнобиля, Художній музей, МЦКМ, Кабмін та десятки інших споруд. Сьогодні всім боляче за тим, як постраждав Поділ — найбільші пошкодження для історичної перлини Києва за ці роки. Вкотре війна залишила шрами на метро Лукʼянівська та прилеглих вулицях”,  — заявив очільник КМВА Тимур Ткаченко.

Пошкодження і руйнування було зафіксовано на 49 локаціях в дев’яти районах міста

— Шевченківському, Солом’янському,  Печерському, Подільському, Оболонському, Деснянському, Дніпровському, Дарницькому, Голосіївському. 

У Шевченківському районі зруйновано під’їзд п’ятиповерхівки, з-під завалів дістали тіла двох жінок. Крім того, повідомлялося про удар біля школи, в укритті якої ховалися люди. Внаслідок удару вхід до нього засипало. Також було заблоковано укриття зруйнованого бізнес-центру. Людей, які перебували в обох локаціях вдалося врятувати. Крім того, від обстрілів спалахнула пожежа у ще одній школі району, горів ринок. 

Було пошкоджено станцію метро “Лук’янівська”. Журналісти “Суспільне Київ” з посиланням на КМДА повідомляли про те, що вибуховою хвилею у вестибюль внесло двері та конструкції ескалатора: “Одним з уламків з ніг збило чоловіка, який отримав тяжкий відкритий перелом”.

У Дарницькому районі горів двоповерховий гуртожиток, уламки також упали на СТО та автівки.

В Оболонському, Дніпровському, Подільському, Голосіївському та Святошинському районах внаслідок падіння уламків та влучання дронівбуло пошкоджено приватні та багатоповерхові будинки, склади, гаражний кооператив, горів будівельний гіпермаркет. 

У Деснянському уламки безпілотника упали на супермаркет та торгівельний центр.

У Печерському та Солом’янському районах російські БпЛА влучили у житлові висотки, спалахнули пожежі.

Також повідомлялося про пошкодження офісу Deutsche Welle, студії німецького суспільного мовника ARD, будівель Нацбанку, Кабміну, зокрема Міністерства закордонних справ.  

Культура у вогні

Чимало влучань прийшлося по музеях і закладах культури, історичних пам’ятках. Зокрема було пошкоджено Національний музей “Чорнобиль”: повідомляється про безповоротну втрату 40% експозиції. “Рятувальники та працівники музею одразу після удару розпочали евакуацію експонатів. Зокрема, вдалось зберегти предмети з фондосховищ, картину Марії Примаченко та прапор України, який був встановлений на ЧАЕС одразу після деокупації у 2022 році”, — розповіли у пресслужбі Міністерства внутрішніх справ України. 

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО також заявила про пошкодження 

• Національного художнього музею України;
• Українського дому;
• Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та його унікальних книгосховищ;
• Київської опери (Київського муніципального академічного театру опери та балету);
• Національної музичної академії України;
• Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби КНУ ім. Т. Шевченка;
• Національної філармонії України;
• Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого;
• Малої опери в Києві.

Також на Подолі зазнав пошкоджень державний історико-архітектурний заповідник “Стародавній Київ”: зведений на початку 19 сторіччя Контрактовий дім, Поштова станція та Церква Різдва Христового. 

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО висловила рішучий протест та категорично засудила масований ракетно-дроновий удар по Києву: “Держава, яка нищить світову спадщину, не має права перебувати у цивілізованих міжнародних інституціях. Як свідчить історія, політика умиротворення агресорів лише заохочує їх до нових злочинів, у тому числі, проти культури”. Комісія  закликала ЮНЕСКО “надати публічну та принципову оцінку російській атаці та її наслідкам для культурної, освітньої і наукової сфери України; сприяти фіксації та документуванню пошкоджень культурних і освітніх об’єктів, посилити міжнародні механізми захисту української культурної спадщини та підтримки постраждалих установ; розглянути питання посилення відповідальності Російської Федерації за систематичне знищення культурної спадщини України, що має ознаки воєнних злочинів”.

Київська область: “Орєшнік”, ракети, дрони

В наслідок атаки 24 травня  в усіх районах Київської області було зафіксовано руйнування та пошкодження. Загинуло двоє людей  у Бучанському і Обухівському районах. Серед поранених — кількамісячна дівчинка.  Ворог бив безпілотниками, крилатими та балістичними ракетами, зокрема ударив “Орєшніком” по Білоцерківському району. 

Міністерство оборони Російської Федерації підтвердило масований ракетний удар по території України із застосуванням різних типів озброєння, зокрема ракети “Орєшник”.

Фото: ДСНС Київщини

Як ми раніше розповідали, “Орєшнік” — це російська балістична ракета, яка може бути носієм ядерних боєголовок. Її бойова частина розділена на шість окремих блоків наведення. Перед ударом вони розділяються, щоб поцілити по шести різних об’єктах, при цьому відхилення від цілі для цієї ракети становить до 50 метрів. Росія вже не вперше застосовує цей тип ракет –  ворог вже бив “Орєшніком” по Дніпру та Львівщині. Росіяни подають цей тип зброї як новітній, при цьому чимало західних та українських експертів вказують на те, що “Орєшнік” близький до ракети РС-26 “Рубєж”. 

За повідомленням Київської обласної прокуратури, цього разу внаслідок удару “Орєшніком” було пошкоджено гаражний кооператив і будівлі підприємства. Правоохоронці все ще встановлють тип озброєння, яким було завдано цього удару. 

Про це також заявив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк. За його словами, все, що залишилося від “Орєшніка”, експерти вже зібрали і досліджують: “Всі залишки (більше очікуваного) зібрали і передали на дослідження. Щодо ефективності: знищено пару гаражів. Але це була дуже-дуже важка ніч. Все доступне з засобів ураження вже передано на дослідження”.

Також на Київщині спалахнула масштабна пожежа на складі. Вогонь охопив площу 10 000 кв. м. До гасіння залучали авіацію — два гелікоптери.

Крім того, росіяни ударили по підрозділу рятувальників. Було знищено одразу 10 пожежних автівок. На щастя, всі співробітники встигли сховатися в укриття..

“Одразу після вибуху половина особового складу піднялася гасити власну будівлю, а інша половина — продовжила приймати виклики та координувати допомогу по всій області”, — розповів голова ДСНС України Андрій Даник.

Російське міноборони підтвердило удар

У міністерстві оборони РФ заявили, що застосували в ніч на 24 травня “високоточну зброю великої дальності наземного та морського базування, у тому числі рухомий ракетний комплекс середньої дальності ‘Орєшнік’, а також ударні безпілотні літальні апарати”.

“Цілі удару досягнуто,   –  йдеться в повідомленні.   –  Вражені об’єкти виробництва безпілотних літальних апаратів, які використовувалися під час терористичної атаки, а також енергетичної інфраструктури, які забезпечують роботу військово-промислового комплексу України”. 

Україна скликає засідання Радбезу ООН

“Ми негайно просимо скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН та спільне засідання Форуму ОБСЄ з безпеки та Постійної ради ОБСЄ,   –  заявив увечері 24 травня міністр  закордонних справ України Андрій Сибіга .  — Путін намагається залякати Україну, атакуючи цивільних осіб і руйнуючи житлові будинки, музеї, школи та критичну інфраструктуру. Він також намагається залякати світ, запускаючи балістичні ракети середньої дальності проти мирних міст”. 

Він наголосив, що ООН, ОБСЄ, Рада Європи та ЮНЕСКО мають надати рішучу відповідь агресору. 

Представники європейських урядів висловлюють підтримку Україні. Так, наприклад, очільниця МЗС Великої Британії Іветт Купер заявила, що ескалація російських атак на українських цивільних осіб викриває слабкість Москви. “Жахливі сцени в Києві та по всій Україні вночі після чергового масованого російського удару…Ми продовжимо тиснути на Росію. Велика Британія непохитна у своїй підтримці України”,   –  підкреслила вона. 

“Володимир Путін продовжує свої сумні удари по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі ракетними атаками в Україні сьогодні ввечері. Ми закликаємо Росію негайно припинити цю незаконну війну агресії. Канада стоїть пліч-о-пліч із хоробрим народом України — сьогодні ввечері”, — заявила Міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд. 

“Сталий мир не можна побудувати на безкарності. Відповідальність має бути частиною будь-якого майбутнього врегулювання. У цьому контексті нещодавнє рішення щодо Спеціального трибуналу Ради Європи за злочин агресії — підтримане 36 країнами та ЄС — є суттєвим кроком”, — наголосив Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.

Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:

• умисне спрямування нападів на цивільне населення;
• умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
• умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
• умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.

Крім того, пам’ятки культури та історії  вимагають захищати під час воєнних дій  Гаазька конвенція про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року, Перший Додатковий протокол 1977 року до Женевських конвенцій про захист жертв війни, Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.