Зростання російських атак дронами малого радіуса дії
Лише за перші чотири місяці 2026 року правоохоронці зареєстрували понад дві тисячі кримінальних проваджень за фактами російських атак із використанням дронів малого радіуса дії. Про це днями сповістили в Офісі Генпрокурора України.
Як зазначили в Офісі Генпрокурора, правоохоронці реєструють все більше кримінальних проваджень за фактами вчинених Росією атак із застосуванням дронів малого радіуса дії.
Якщо у 2024 році правоохоронці зафіксували 2427 таких атак, у 2025 році йшлося вже про 6771 кримінальне провадження.
Цьогоріч Росія ще більше посилила атаки дронами малого радіуса дії: з січня по квітень 2026-го за фактами таких атак вже було зареєстровано 2010 кримінальних проваджень.
“Безпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони, Росія дедалі частіше використовує не як засіб ведення бою, а як інструмент цілеспрямованого терору проти цивільного населення, — наголошували в Офісі Генпрокурора. — Прокурори та слідчі фіксують численні випадки, коли дрони спрямовуються на житлові квартали, цивільний транспорт, об’єкти критичної інфраструктури, лікарні, місця скупчення людей, а також на працівників екстрених служб під час ліквідації наслідків атак”.
В ОГП наголосили, що такі дії країни-агресора мають ознаки грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права та кваліфікуються як воєнні злочини.
Правоохоронці також підкреслили, що йдеться не про поодинокі випадки, а про системну, повторювану й організовану практику застосування безпілотників проти цивільних.
Ідеться про системні моделі ураження, які використовують російські військові: “прицільне застосування FPV-дронів проти людей у відкритому просторі, на зупинках громадського транспорту, біля житлових будинків та об’єктів інфраструктури; повторні удари по місцях влучань після прибуття екстрених служб; атаки на маршрутні таксі, приватні автомобілі та інший цивільний транспорт, який не має жодного військового значення”, перелічували правоохоронці.
В Офісі Генпрокурора звернули увагу й на повторні (так звані “подвійні” удари), яких російські війська завдають тоді, коли на місце попередньої атаки прибувають рятувальники, медики, поліціянти тощо.
Тактика завдання подвійних ударів може свідчити про навмисне ураження тих, хто рятує життя та ліквідовує наслідки обстрілів, наголошували в ОГП.
Українські правоохоронці вже зареєстрували 34 кримінальні провадження за фактами атак на працівників екстрених служб під час виконання ними службових обов’язків у зоні бойових дій або під час ліквідації наслідків ударів БпЛА. З них дев’ять проваджень стосуються нападів на працівників ДСНС, 25 — нападів на медичних працівників, зазначали в Офісі Генпрокурора. Там також додавали, що внаслідок таких атак постраждали 52 медичні працівники, троє з них загинули. Також постраждали 20 працівників ДСНС.
Ба більше, правоохоронці вже розслідують 95 кримінальних проваджень за фактами російських атак дронами на працівників Національної поліції України. Унаслідок цих ударів були поранені 167 поліціянтів, четверо — загинули.
“Атаки відбувалися під час евакуації населення, реагування на обстріли, несення служби та пересування територією населених пунктів”, — мовилося в повідомленні ОГП.
Крім того, за даними Офісу Генпрокурора, через завдані Росією удари БпЛА були пошкоджені 52 одиниці спеціалізованого транспорту: 44 автомобілі екстреної медичної допомоги та вісім пожежно-рятувальних автомобілів.
Аналіз кримінальних проваджень засвідчує чітку тенденцію до зростання інтенсивності подібних атак країни-агресора. Якщо на початковому етапі повномасштабного вторгнення РФ такі епізоди були поодинокими, то у 2024 – 2026 роках застосування дронів Росією стало масовим.
Нині бувають періоди, коли українські правоохоронці реєструють до 45 – 50 кримінальних проваджень на добу, зазначали в Офісі Генпрокурора.
Правоохоронці також відзначали, що змінюється не лише кількість, а й сам характер таких атак. Зокрема, Росія дедалі частіше використовує засоби точкового ураження FPV-дрони та безпілотники, обладнані системами дистанційного скидання боєприпасів. Окрему загрозу становлять FPV-дрони на оптоволокні — їх складніше виявити та нейтралізувати засобами радіоелектронної боротьби.
“Найбільш показовою є ситуація на Херсонщині. На деокупованих територіях області правоохоронці зареєстрували 5303 кримінальні провадження за фактами атак дронів різних модифікацій на цивільну інфраструктуру. Унаслідок цих атак загинули 287 мирних мешканців, серед них — діти. Ще 2549 людей отримали поранення, зокрема 41 дитина”, — зазначали в Офісі Генпрокурора.
Там також уточнили, що лише у місті Херсон унаслідок таких атак 127 людей загинуло, а 1754 людини зазнали поранень. Це 44% від загальної кількості загиблих і майже 69% усіх поранених унаслідок російських атак дронів по області, відмічали в Офісі Генпрокурора.
Системний і повсюдний дроновий терор РФ
Нагадаємо, що минулого квітня журналісти “Слідство.Інфо” оприлюднили матеріал, що висвітлював, як російські військові полюють на мирних херсонців за допомогою дронів. Ми переповідали основне з розслідування колег і писали про нескінченний терор мешканців Херсонщини у статті “Російські дрони на полюванні”.
Минулого листопада правозахисники Truth Hounds також презентували дослідження “Кілзона: як російські дрони спустошують правобережжя Дніпра”. Дослідження спиралося на інтерв’ю з потерпілими й свідками атак дронів ближнього радіуса дії, а також на інтерв’ю з фахівцями у сфері безпілотних технологій і систем оповіщення та аналіз відкритих джерел і матеріалів моніторингу.
“Попри відносну простоту дронів ближнього радіуса дії, їхня точність, маневровість і швидкість перетворили їх на зброю, здатну здійснювати високоточні ураження. Водночас результати цього дослідження свідчать, що дрони дедалі частіше використовують не для вибіркових атак на військові цілі, а як інструмент невибіркового насильства чи умисних нападів на цивільне населення”, — зазначали в Truth Hounds й наголошували, що дронові атаки РФ проти цивільного населення “мають систематичний характер і є сталим елементом тактики російських сил”.
Характер атак (зокрема регулярні напади на мирних людей, удари по рятувальниках, медиках і волонтерах, так само як і удари по цивільних транспортних засобах) “свідчать про нехтування російськими військовими принципом розрізнення та у багатьох випадках про умисне спрямування ударів проти цивільного населення й цивільних об’єктів”, мовилося в дослідженні. Що ще вдалося встановити, читайте у матеріалі.
Цього травня ми також розповідали про гуманітарну катастрофу, що склалася в окупованих Росією Олешках, Голій Пристані, а також Старій Збур’ївці та Новій Збур’ївці, у тому числі згадували атаки російських дронів.
Щобільше, минулого жовтня Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні визнала, що дронові атаки РФ є злочинами проти людяності і воєнними злочинами. Атаки безпілотників малої дальності, здійснені російськими Збройними силами, становлять злочини проти людяності у вигляді вбивств, а також воєнні злочини у формі навмисних нападів на цивільних та об’єкти цивільної інфраструктури. Оскільки ці атаки були вчинені у рамках скоординованої політики, спрямованої на виселення мирних мешканців, вони також становлять злочини проти людяності у формі примусового переміщення населення. Такі напади порушили право на життя та інші фундаментальні права людини, зазначали в Комісії. Докладніше про це читайте у матеріалі.
Цього травня в Моніторинговій місії ООН з прав людини також зазначали, що за перші чотири місяці 2026 року в Україні загинуло й отримало поранення більше людей, ніж за аналогічний період будь-якого з останніх трьох років. В ООН згадували й травневі атаки дронів, зокрема, на медичний персонал. Харківська правозахисна група неодноразово повідомляла про такі злочини, зокрема, писала про випадок, коли у березні 2026-го російський дрон убив двох медиків на Харківщині, й висвітлювала російські атаки на українську медицину.
У Моніторинговій місії також нагадували, як 12 травня поточного року російський безпілотник малої дальності атакував чітко маркований вантажний автомобіль Всесвітньої продовольчої програми ООН, що доставляв харчові продукти цивільному населенню поблизу лінії фронту. Унаслідок таких дій водій вантажівки отримав поранення. Раніше ми також розповідали, як минулого жовтня Росія атакувала дронами вантажівки ООН на Херсонщині, й писали про інші злочини, вчинені країною-агресором.
Ще минулої весни в ООН згадували прифронтові райони, де мирні люди постійно перебувають під постійною загрозою ударів безпілотників малого радіуса дії. Зокрема, в Моніторинговій місії нагадували, що 23 квітня 2025 року в місті Марганець (Дніпропетровської області) російський FPV-дрон влучив у цивільний автобус, що перевозив працівників на гірничозбагачувальний комбінат:
“Атака сталася близько 07:25 ранку. Загинуло дев’ятеро цивільних: вісім жінок та один чоловік. Ще десятки людей отримали поранення, багато з них залишаються в лікарнях. Усі загиблі та значна частина постраждалих були працівниками цього підприємства”, — зазначали в Моніторинговій місії. “Безпілотник, яким керували в режимі реального часу, давав оператору змогу бачити, що ціль — це звичайний рейсовий автобус. І попри це він став мішенню”, — наголошувала очільниця Моніторингової місії ООН із прав людини в Україні.
Ми писали і про цей удар і зауважували, що Росія вдавалася до пропагандистської тактики звинувачення українських оборонців у власних злочинах та дезінформації. Зокрема, країна-агресор поширювала фейк, нібито сьогоднішній удар російського дрона по автобусу з людьми у Марганці ― це “українська провокація”.
Ми також писали про вбивства українських надзвичайників, скоєні Росією, у тому числі цього травня. Раніше ми неодноразово писали про прицільний терор РФ і розповідали про атаки на рятувальників, які російські військові вчиняли минулого вересня та червня. У лютому 2025-го ми також писали про те, як російські військові атакують українських надзвичайників. Крім того, ХПГ висвітлювала російську тактику подвійних ударів. Нагадаємо, що Женевська конвенція захищає надзвичайників під час війни, адже вони виїжджають на місця ударів для порятунку людей та надання допомоги. Утім, як наголошували у ДСНС України, “російські терористи грубо порушують ці домовленості”.
ХПГ писала й про атаки російських дронів на журналістів і згадувала французького фотожурналіста Антоні Лаллікана, який минулого жовтня загинув на Донеччині через атаку російського FPV-дрона. Національна антитерористична прокуратура Франції розслідує цей випадок як воєнний злочин.
Притулки для тварин і мирні люди, які намагалися виїхати на безпечну територію разом зі своїми домашніми улюбленцями, також страждали, у тому числі від атак російських дронів. Зокрема, третього листопада 2025 року у населеному пункті Кругляківка Харківської області російські військові вдарили безпілотником по цивільних мешканцях, які рухалися дорогою під білим прапором. Унаслідок цілеспрямованої атаки були вбиті дві беззбройні людини та їхній собака... Зооволонтери також неодноразово ставали ціллю для російських дронів. Минулого лютого ми розповідали, як російський дрон влучив в автобус UAnimals, коли тварин евакуювали поблизу Покровська… На жаль, це був далеко не поодинокий випадок.
Цього січня ми також розповідали, як Росія полює на цивільних, а запущені нею дрони атакують пасажирський потяг на Харківщині і маршрутні автобуси на Запоріжжі. У лютому 2026-го ми також розповідали, як країна-агресор атакувала автобус з шахтарями на Дніпропетровщині.
Ми також писали про те, як у лютому 2025-го Росія атакувала безпілотником з фугасною бойовою частиною укриття Чорнобильської АЕС, і наслідки цієї атаки. ХПГ детально висвітлювала подробиці російського удару по ЧАЕС та інші випадки енергетичного та ядерного терору РФ.
“Свідомий удар РФ по Чорнобильській АЕС є потенційно одним із найтяжчих воєнних злочинів, скоєних проти України”, — наголошував фахівець з ядерної енергетики українського Greenpeace Ян Ванде Путте минулого березня.
Більше про злочини країни-агресора читайте у нашій рубриці.
