Вночі проти 12 червня російські військові атакували залізничну інфраструктуру в Сумській області: загинула жінка, яка працювала на одному з об’єктів Укрзалізниці. Як заявили в держпідприємстві, об’єкт мав мобільне укриття, проте залізничниця не встигла до нього добігти. Працівниця поста електричної централізації зазнала тяжких поранень і перебуває в лікарні.
Днем раніше, 11 червня, пресслужба Укрзалізниці повідомляла про ще одну трагедію на Сумщині: внаслідок ворожого удару по локомотивному депо в Конотопі загинула залізничниця, четверо співробітників УЗ зазнали поранень. З опіками їх доправили до лікарні.
“Країна-терорист продовжує цілеспрямовано атакувати об’єкти цивільної інфраструктури та людей, які забезпечують роботу країни”, — написав у соцмережах віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.
Статистика обстрілів
На початку квітня під час виступу на VIII Міжнародній конференції “Залізниці України: розвиток та інвестиції” директор департаменту стратегії та трансформації акціонерного товариства Укрзалізниця Олег Яковенко заявляв, що кількість атак значно збільшилася торік. У 2025 році їх було близько 1,2 тисячі, що перевищує кількість нападів за попередні два роки разом. За його словами, станом на квітень росіяни пошкодили 7,3 тисячі об’єктів інфраструктури та рухомого складу, 9,9 тисячі — знищили. Крім того, він заявив, що, виконуючи службові обов’язки, від лютого 2022 року загинули 40 залізничників.
Цьогоріч ця динаміка ворожих обстрілів лише посилилася. На початку червня Укрзалізниця оприлюднила фінансову звітність за перший квартал 2026 року. “Ворог завдав 541 удар по залізничній інфраструктурі та рухомому складу — це як половина від кількості всіх атак за 2025 рік. Внаслідок цього було пошкоджено 1 718 залізничних об’єктів. Під час виконання своїх службових обов’язків поранення отримали 28 залізничників — машиністи, колійники, енергетики, вагонники та інші”, — йдеться в повідомленні пресслужби. Під ворожим вогнем опинилася припортова інфраструктура підприємства, промислові об’єкти, рухомий склад, зокрема локомотиви. Системні атаки росіян на пасажирські потяги призвели до зменшення пасажирських перевезень далекого сполучення: протягом перших місяців цього року Укрзалізниця перевезла на 10% менше людей, ніж за такий самий період торік. Все це, спільно зі здорожчанням енергоресурсів, призвело до того, що збитки компанії склали близько 7,9 млрд грн.
Крім того, станом на середину травня Укрзалізниця повідомляла про 46 знищених ворогом пасажирських вагонів. “До цієї цифри можемо додати ще 200 вагонів та цілий поїзд Інтерсіті+, які у черзі на ремонт через обстріли, нальоти дронів та зіткнення. 1050 вагонів очікують на обстеження й виключення з експлуатації через свій вік та непридатний стан”, — заявляли в підприємстві.
Загалом, згідно з інформацією на сайті “Залізна родина”, під час повномасштабного вторгнення було поранено 3075 і убито 1100 залізничників. Ця кількість включає і тих співробітників компанії, які стали на захист України. Серед пасажирів Укрзалізниці теж є загиблі і поранені внаслідок ворожих обстрілів. У січні російські три “шахеди” поцілили по пасажирському потягу “Барвінкове — Львів — Чоп” в Ізюмському районі Харківської області. Загинуло шість осіб. 4 жовтня минулого року російські війська завдали подвійного удару по вокзалу в Шостці на Сумщині. Тоді було вражено два потяги: “Терещенська — Новгород-Сіверський” та “Шостка-Київ”. Загинув пасажир. Поранень дістали семеро людей, серед них — троє дітей. 24 червня під час ракетної атаки на Дніпро зазнав пошкоджень пасажирський потяг сполученням “Одеса — Запоріжжя”, чимало пасажирів зазнали порізів. Найкривавішою стала атака на вокзал у Краматорську у квітні 2022 року: тоді загинуло понад 50 цивільних людей, що чекали на евакуацію. Поранень дістало майже сто осіб.
Нещодавні атаки
10 червня російські безпілотники атакували вокзал в Сумах. Уламки шахеда впали на пасажирський потяг “Суми — Рахів”., один з вагонів загорівся. На щастя, обійшлося без постраждалих.. Як результат — загоряння даху останнього вагона.
2 червня росіяни завдали удару БпЛА по теплотягу на Харківщині, було поранено залізничника.
Вночі 30 травня кілька десятків російських дронів знищили будівлю вокзалу в Шостці на Сумщині та пошкодили інфраструктуру станції. Того ж дня під ударом опинилася залізнична інфраструктура та рухомий склад у Запоріжжі. Загинув машиніст, двоє залізничників були травмовані.
На початку травня повідомлялося про розгортання 800 модульних укриттів Укрзалізниці по всій країні: “Насамперед такі укриття встановлюють у найбільш небезпечних місцях: біля критично важливих об’єктів, що забезпечують рух поїздів, а також на станціях, де немає стаціонарних сховищ”.
Правовий вимір
Міжнародне гуманітарне право забороняє удари по цивільних об’єктах. Втім, залізнична інфраструктура вважається об’єктом подвійного призначення — може використовуватися як для цивільних потреб, так і для воєнних.
— У кожному конкретному випадку треба дивитися на контекст: по чому конкретно було завдано удару? Це впливатиме на кваліфікацію (або некваліфікацію) атаки як воєнного злочину в контексті Римського статуту або порушення Міжнародного гуманітарного права, — пояснює експерт ХПГ Микола Комаровський. — В Україні, зокрема в Сумській і Харківській областях, ми часто бачимо ситуації, які явно підпадають під визначення воєнних злочинів. Наприклад, коли FPV-дрон атакує пасажирський поїзд, що рухається, тут очевидно є порушення, адже у ворога є можливість в режимі реального часу бачити, по чому він цілить. І відрізнити вантажний потяг від пасажирського — елементарно. Людина, яка направляє цей дрон у вагон, розуміє, що в ньому перебувають цивільні. Аналогічна ситуація, коли росіяни б’ють по вокзалах, адже вони використовуються для цивільних потреб. Тож це також порушення. Що стосується ударів по локомотивах, то тут є нюанси. Для пасажирських та вантажних цілей використовуються різні локомотиви. Взагалі, кваліфікуючи дії росіян за Римським статутом, треба зважати на різні аспекти. Проте, досить часто є чіткі підстави вважати, що російські атаки на залізницю мають ознаки воєнного злочину.
