Меню

“Люди понад усе!”: правозахисники звернулися до Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа

На тлі відновлення дипломатичних переговорів щодо припинення війни Росії проти України кампанія People First і лауреатка й лауреати Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, Алесь Беляцький та Олег Орлов звернулися з листом до Джареда Кушнера і Стіва Віткоффа, закликаючи їх від самого початку переговорів зробити пріоритетом звільнення, повернення та захист людей, позбавлених волі у зв’язку з війною. Публікуємо лист правозахисної інінціативи.

[People First]

Шановні панове Кушнере і Віткоффе!

Ми звертаємося до вас у зв’язку з вашою недавньою участю в обговореннях, що стосуються війни Росії проти України та можливих кроків щодо її врегулювання.

У міру відновлення дипломатичних перемовин ми закликаємо від самого початку приділити належну увагу правам і захисту людей поневолених, примусово переміщених, депортованих або іншим чином розлучених зі своїми родинами внаслідок війни та пов’язаних із нею репресій.

People First — це коаліція з 93 українських, російських, білоруських та міжнародних правозахисних організацій, які працюють задля звільнення, повернення та захисту людей, постраждалих внаслідок пов’язаних з конфліктом позбавлення волі та репресій.

Існує поширене припущення, що припинення вогню або укладення формальної мирної угоди автоматично призведе до звільнення всіх людей, поневолених і депортованих внаслідок війни. Однак автоматичне звільнення не можна вважати гарантованим. Якщо ці питання не будуть чітко визначені вже на початку перемовин, існує значний ризик, що люди, які перебувають в неволі або іншим чином позбавлені можливості повернутися додому, залишатимуться в невизначеному становищі навіть після досягнення інших домовленостей.

Десятки тисяч людей досі позбавлені свободи або розлучені зі своїми родинами. Серед них — військовополонені, українські цивільні, незаконно утримувані в Росії та на окупованих Росією територіях України, українські діти, примусово переміщені або депортовані до Росії чи на окуповані Росією території, а також російські та білоруські політичні в’язні, позбавлені волі за свою антивоєнну позицію.

Численні українські військовополонені та цивільні затримані зазнали катувань та жорстокого поводження в російській неволі, не отримували належної медичної допомоги та були позбавлені можливості підтримувати зв’язок зі своїми родинами. У деяких випадках їх засуджували до тривалих термінів ув’язнення за результатами судових процесів, які не відповідали основоположним вимогам справедливого судового розгляду.

Особлива увага має бути приділена людям, які зазнають особливих ризиків у місцях утримання або опинилися в складних гуманітарних обставинах, зокрема людям із тяжкими захворюваннями чи інвалідністю, жінкам, дітям, людям старшого віку та тим, хто тривалий час перебуває в неволі. Вони не повинні стати питанням, до якого повернуться лише після вирішення інших у межах мирного процесу. Права та захист цих людей мають стати пріоритетом дипломатичних перемовин, а не відкладатися до моменту досягнення остаточного політичного врегулювання.

Тому ми закликаємо Сполучені Штати зробити звільнення, повернення, захист і гуманне поводження з цими людьми невід’ємною частиною будь-яких відновлених перемовин із Росією.

Це має включати конкретні гуманітарні заходи, спрямовані на:

пріоритетне звільнення та повернення людей, які перебувають в особливо складних гуманітарних обставинах, зокрема людей із тяжкими захворюваннями чи інвалідністю, жінок, дітей, людей старшого віку, а також тих, хто тривалий час перебуває в неволі;
сприяння звільненню військовополонених в повній відповідності до норм міжнародного гуманітарного права щодо поводження з ними та їхньої репатріації;
забезпечення звільнення та повернення українських цивільних осіб, незаконно утримуваних на окупованих територіях України та в Росії;
забезпечення повернення українських дітей, незаконно депортованих або примусово переміщених до Росії чи на окуповані Росією території, до їхніх родин і громад;
сприяння звільненню російських та білоруських політичних в’язнів, позбавлених волі за свою мирну протидію війні;
забезпечення негайного доступу до належної медичної допомоги та захисту від катувань і жорстокого поводження для всіх тих, хто залишається в неволі;
відновлення та забезпечення регулярного зв’язку між утримуваними особами та їхніми родинами.
Будь-який дипломатичний процес щодо війни охоплюватиме важливі питання безпеки та політичних домовленостей. Але він також має розглядати та визначати пріоритетними нагальні потреби людей у сфері прав і захисту — людей, чиї свобода, безпека та сімейне життя були глибоко порушені війною та пов’язаними з нею репресіями.

Ваша участь у цих обговореннях дає змогу порушити ці гуманітарні та правозахисні питання від самого початку.

Ми віримо, що ви можете відіграти важливу роль у перетворенні звільнення та захисту людей на конкретний гуманітарний пріоритет у дипломатичному процесі.

Put people first.

З повагою,

Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод (Україна), лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року;

Алесь Беляцький, голова Правозахисного центру “Вясна” (Білорусь), лауреат Нобелівської премії миру 2022 року;

Олег Орлов, голова Правозахисного центру “Меморіал” (Росія), лауреат Нобелівської премії миру 2022 року;

і 93 організації ініціативи People First.

поширити інформацію

Подібні статті

• Екологічні права   • Російсько-українська війна

За час повномасштабної війни РФ вже загинули 120 тисяч чорноморських китоподібних

Понад 100 тисяч чорноморських китоподібних, що вже загинули за час повномасштабного вторгнення Росії. Мазут, важкі метали та рослинна олія, що загрожують екосистемам. Продовжуємо розповідати про мовчазних жертв російської агресії.

• Російсько-українська війна

Законопроєкт № 16050: необхідне оновлення у частині кримінальної відповідальності за воєнні злочини та злочин агресії

Україна ратифікувала Римський статут МКС два роки тому. Але цього недостатньо: необхідно ще оновити національне законодавство. Причому необхідність ця назріла вже давно.

• Російсько-українська війна   • Події

У полум’ї агресивної війни РФ

Російські удари по портовій структурі Миколаївщини цього липня та серпня завдали довкіллю України збитків у понад 8,5 млн грн. Після російських атак на Одещину у вересні та серпні в атмосферу потрапили тисячі тонн продуктів горіння. У серпні через російські обстріли займалися пожежі на території Дунайського біосферного заповідника, унаслідок чого вигорів сосновий ліс і постраждали плавневі екосистеми. Вчергове розповідаємо про злочинну війну РФ проти українського довкілля.

• Російсько-українська війна   • Події

Російські силовики в ролі “наставників” для користувачів інтернету

Як повідомив Центр протидії дезінформації, російський уряд затвердив нову “Концепцію цифрової грамотності”, згідно з якою, педагогів, працівників центрів надання державних послуг, а також силовиків зобов’яжуть стати “наставниками” для інтернет-користувачів. Розповідаємо про це та інші посилення цифрового контролю, які здійснює країна-агресор.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти