Раніше ми писали, як Росія знищує українське довкілля пожежами. У вогні гинуть лісові й степові екосистеми, плавнева рослинність, очерет тощо. Країна-агресор знищує середовище існування для багатьох видів птахів, риб та інших тварин… Ще однією мовчазною жертвою агресивної війни РФ стають китоподібні.
Трагедія китоподібних
Як у розмові з журналістами “Крим. Реалії” зазначав Іван Русєв, український вчений, співробітник Національного природного парку “Тузлівські лимани”, лише за поточне літо він та інші фахівці нарахували 95 тіл чорноморських китоподібних… Пан Іван наголошував, що це значна кількість, а вчені не спостерігали такої кількості загиблих за літо китоподібних з 2022 року.
“Це свідчить про продовження загибелі чорноморських китоподібних, що триває вже п’ятий рік. За нашими оцінками, на сьогодні загинуло близько 120 тисяч чорноморських китоподібних трьох видів — азовка [також відома як морська свиня], білобочка [або дельфін звичайний] та афаліна”, — розповідав Русєв в етері “Радіо Крим. Реалії”.
Ці дані вдалося отримати завдяки моніторингу узбережжя, інформації від людей, які знаходили рештки китоподібних, а також завдяки обміну відомостями з колегами з країн Чорноморського регіону, казав вчений. Русєв пояснював, що до кількості знайдених тіл застосовують спеціальну формулу, винайдену американськими дослідниками, які вивчали процес загибелі китів і дельфінів в океанах. Як з’ясували дослідники, море чи океан викидає на берег лише 5% тіл (решта тоне в безодні, тож їх неможливо фізично порахувати). “Саме з цієї цифри ми й виходимо, — пояснював Русєв. — До прикладу, у 2022 році ми зафіксували 2,5 тисячі викинутих на берег тіл. Якщо 5% — це 2,5 тисячі, це означає, що загалом у Чорному морі тоді загинуло не менше 50 тисяч китоподібних”.
До того як РФ розпочала повномасштабну війну проти України, у Чорному морі вчені нараховували від 450 до 500 тисяч особин китоподібних. За словами Русєва, загибель 120 тисяч з них може бути спричинена двома групами факторів: хімічними й фізичними.
Першим фізичним фактором є бойові дії у Чорному морі.
“Це вплив сонарів, які продовжують працювати в різних акваторіях — до прикладу, біля Новоросійська та Туапсе. До наших берегів припливають вже контужені дельфіни. Це бої, які тривають біля Кінбурнської коси, біля Джарилгача, де наші військові намагаються вибити ворога. Це фізичний вплив через запуски ‘Калібрів’, бомбардування моря й вибухи протикорабельних мін”, — цитували Івана Русєва “Крим.Реалії”.
Другим фактором є хімічне забруднення моря.
“Це вплив мазуту, який досі з’являється на узбережжі нашого національного парку та на інших ділянках берега. Це вплив рослинної олії, нафти й важких металів, які у великій кількості потрапили в Дніпровський лиман, а згодом — на шельф Чорного моря. Усе це потрапляє в харчовий ланцюг екосистеми, і оскільки китоподібні перебувають на його вершині, вони зазнають одночасно і фізичного, і вкрай сильного хімічного впливу”, — зазначав пан Іван.
Вчений також пояснював, що популяція китоподібних відновлюється вкрай повільно: вони досягають статевої зрілості лише на сьомому – десятому році життя. Крім того, китоподібні не щороку народжують потомство й дуже довго його виховують.
“Потрібні десятки, а може, й 50 років, для відновлення популяції до рівня, який був до повномасштабного вторгнення, — до 500 тисяч особин. Тобто вже зараз можна сказати, що наслідки розтягнуться на багато десятиліть”, — підсумовував фахівець.
Рослинна олія в Національному природному парку “Тузлівські лимани”
Цього квітня ми вже розповідали про забруднену олією акваторію Чорного моря.
8 вересня цього року Іван Русєв повідомляв, що рослинна олія знову з’явилася в Національному природному парку “Тузлівські лимани”. Як нагадував науковець, після удару РФ 26 квітня цього року по порту Чорноморська, у Чорне море вилилося близько 6500 тонн соняшникової олії, а Одеська обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження.
Вже за декілька тижнів після ворожої атаки олія з’явилася на узбережжі моря в “Тузлівських лиманах”. Як розповідав пан Іван, олію викинуло на різних ділянках піщаного пересипу, вона потрапила і в заповідну зону національного парку. За даними науковця, у ті дні загальна площа пересипу, яка була забруднена рослинною олією, сягала близько 10000 кв. м. Ба більше, олія не тільки накрила пісок, а дійшла до деяких внутрішніх озер, полімеризувалася та осіла на дно, писав Русєв на своїй фейсбук-сторінці. Після потужних штормів олію накрило піском, тож після цього віднайти її на пересипі було неможливо.
“Днями, при проведенні моніторингу загиблих дельфінів, ми знову виявили олію на відшнурованому озері піщаного пересипу в заповідній зоні нацпарку, — писав Іван Русєв 8 вересня 2026 року. — Це свідчить про довгий процес очищення водних і наземних екосистем моря і лиманів від забруднення і негативний вплив на їх біорізноманіття”.
Русєв також нагадав, що 20 грудня 2025 року Росія вдарила по інфраструктурі в районі порту Південний (поблизу виходу Великого Аджалицького лиману в Чорне море). Унаслідок цього удару загинуло чимало птаства: через місяць на береги нацпарку викидало загиблих від олії птахів, а значні площі піщаного пересипу зазнали забруднень.
Цього лютого Іван Русєв також повідомляв, що на узбережжя парку виносить забруднену олією воду.
Вже третій тиждень на береги тільки нашого нацпарку кожного дня викидає десятки й сотні мертвих птахів. Викидає і багато різних видів крабів… Олією забруднено десятки гектарів піщаного пересипу, а внаслідок катастрофи могло загинути щонайменше п’ять тисяч птахів у Північно-Західній частині Чорного моря, писав пан Іван 17 лютого.
“Ця чергова трагедія дикої природи від московитів — це мовчазна жертва страшної війни”, — наголошував науковець.
Небезпека рослинної олії
Раніше Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу пояснювала, що відбувається, коли рослинна олія потрапляє у воду, та чим це загрожує біорізноманіттю. Річ у тім, що коли рослинна олія опиняється у воді, вона створює плівку на поверхні води. Це блокує газообмін між водою та атмосферою та знижує рівень кисню, а процес подальшого розкладання створює критичне навантаження на водне середовище. Навіть якщо пляма візуально зникає, загроза біорізноманіттю залишається, наголошували в Держекоінспекції.
Там також відмічали, що це питання особливо гостро стоїть для портових акваторій Одещини, де внаслідок російських обстрілів у Чорне море неодноразово потрапляли значні обсяги рослинної олії.
Як зазначали в Держекоінспекції, у разі таких інцидентів інспектори дотримуються чіткого алгоритму:
- обстежують акваторію та визначають масштаби плями;
- відбирають проби води для лабораторних досліджень;
- розраховують розмір шкоди, завданої державі.
“Кожен факт забруднення морського середовища потребує оперативної фіксації та належного юридичного реагування, адже наслідки для екосистеми можуть бути довготривалими”, — наголошували в Держекоінспекції.
Загальний контекст
У березні 2026-го ми писали й про транскордонне забруднення Дністра, що виникло через масовану атаку Росії й торкнулося не лише України, а і Молдови.
ХПГ також висвітлювала трощу двох російських танкерів, яка сталася у грудні 2024 року поблизу Керченської протоки й спричинила масштабну екологічну катастрофу. Це забруднення було визнане міжнародною екологічною катастрофою. У квітні 2025-го ХПГ продовжувала розповідати про екологічну катастрофу в Чорному та Азовському морях. Згідно з супутниковими знімками, з російських танкерів продовжував витікати мазут — через це у Криму масово гинули дельфіни, а біля Маріуполя помирала риба.
Минулого липня на тимчасово окупованому півострові продовжували збирати ґрунт і пісок, забруднені нафтопродуктами. Навіть у МНС Росії підтверджували, що станом на липень 2025-го загалом у Криму зібрали понад 1758 тонн мазуту. Мазутні згустки дісталися й Одещини: минулого червня забруднення виявили у Національному природному парку “Тузлівські лимани”.
“Виявлене мазутне забруднення вразило масштабом: на відрізку між 13-м і 19-м кілометрами воно було майже суцільним, з рівномірно розподіленими згустками щільної темної речовини”, — зазначала громадська організація “Зелений лист”, яка покликалася на дані польового обстеження піщаного пересипу, проведеного 24 червня 2025 року.
Усі зразки були класифіковані як важкі деградовані фракції мазуту, характерні для багатомісячного перебування у водному середовищі.
“...Саме важкі фракції — найбільш токсичні для екосистеми: вони прилипають до піску, накопичуються, потрапляють у донну фауну”, — пояснювали експерти. Влітку 2025-го забруднення було зафіксовано в зоні гніздування десятків видів птахів, розмноження ракоподібних, молюсків, риб. Мазутні агрегати погіршують газообмін у піску, а також створюють хімічне навантаження на лагуни та можуть бути смертельно токсичними для молодих тварин, наголошував “Зелений лист”.
Згустки мазуту, що вкривали дно Чорного моря, становили серйозну загрозу й для бентосу — екологічного угруповання організмів, які мешкають на дні. “Бентос включає бактерії, рослини, безхребетних, молюсків, ракоподібних, багатощетинкових хробаків тощо. Згустки мазуту перекривають доступ кисню до дна, порушують нормальну життєдіяльність організмів і викликають їх масове відмирання”, — пояснювали на фейсбук-сторінці Державної екоінспекції. Окрім того, розчинені у воді фракції мазуту негативно впливають на зоопланктон і фітопланктон, а вони є основним джерелом харчування для дрібних риб. “Цей вплив здатний викликати ланцюгову реакцію, що призведе до значних порушень у харчовому ланцюзі та катастрофічних наслідків для іхтіофауни Чорного моря”, — наголошували експерти. Крім того, “навіть після видалення мазуту токсини залишаються в піску та рослинах, отруюючи середовище на роки”, казала екоактивістка, дослідниця екокатастроф і лідерка екоруху “Let’s Do It Ukraine” Юлія Мархель.
Цього року також надходила інформація, що через мазут в Криму гинуть птахи… Зокрема, як розповідав кримський краєзнавець, який у лютому 2026-го на умовах анонімності говорив з журналістами “Крим. Реалії”, на південно-східному узбережжі окупованого Криму місцеві жителі фіксували викиди мазуту на пляжі та загибель диких водоплавних птахів. Як казав краєзнавець, проблема почала проявлятися у третій декаді лютого після штормів.
“Сильні шторми збовтали придонні води, і мазут, що залягав там, почав підійматися на поверхню”, — зазначав фахівець.
Російські окупанти послідовно замовчували цю проблему. Ще у квітні 2025-го окупаційні “поліціянти” оштрафували й добу утримували російського активіста, який показав замазучене каміння на узбережжі Алушти. Тоді на чоловіка також склали протокол “за поширення неправдивої інформації”.
Нагадаємо, що Україна кваліфікує злочини РФ проти українського довкілля як воєнні злочини та екоцид. У лютому 2024-го генерал-полковнику РФ уперше повідомили про підозру в скоєнні екоциду. Вже цього лютого стало відомо, що за руйнування греблі Оскільського водосховища судитимуть двох російських генералів, яких також обвинувачували у скоєнні екоциду та порушенні законів і звичаїв війни.
