Цього вересня через російські атаки в Україні загинули щонайменше 328 мирних людей, а 2105 цивільних зазнали поранень.
“Це найвищий показник для вересня місяця від початку повномасштабного вторгнення РФ”, — сповістила Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні у черговому звіті.
Загальна кількість цивільних, які загинули або зазнали поранень цього вересня, була на 85 відсотків вищою, ніж у вересні 2025 року, коли загинуло 249 мирних людей, а 1068 цивільних були поранені, зазначали у ММПЛУ.
Кількість жертв з-поміж цивільних з січня до вересня 2026 року (2570 загиблих і 15211 поранених) була на 59 відсотків вищою, ніж за аналогічний період 2025 року, і більш ніж удвічі перевищувала показник за аналогічний період 2024 року.
У вересні 2026-го мирні люди загинули чи були поранені у 22 областях України і у місті Києві. Особливо багато жертв було зафіксовано в столиці України, а також у Херсоні, Сумах і Запоріжжі. Тільки у Києві жертви з-поміж цивільних осіб були зафіксовані упродовж 22 днів із 30. Це частіше, ніж у будь-якому попередньому місяці від початку повномасштабного вторгнення РФ, зазначали у ММПЛУ.
Далекобійні засоби ураження (ракети й безпілотники) залишалися основною причиною жертв серед цивільних. За даними ММПЛУ, на їхню частку припало 53 відсотки від загальної кількості жертв (165 загиблих і 1119 поранених мирних людей).
Безпілотники малої дальності стали другою причиною жертв з-поміж цивільних (87 загиблих і 475 поранених мирних людей), на їхню частку припало 23 відсотки від усіх жертв з-поміж цивільних у вересні.
У Місії додали, що на окупованій РФ території України їхні монітори підтвердили дані щодо 18 загиблих і 44 поранених мирних людей. Утім, це лише попередні цифри: фактична кількість постраждалих може бути значно вищою, адже відсутність доступу та незалежних джерел інформації ускладнює перевірку багатьох інцидентів.
У перший місяць осені російські Збройні сили відновили масштабні скоординовані атаки на інфраструктуру електропостачання та опалення по всій Україні. Зокрема, 30 вересня внаслідок російських атак були пошкоджені об’єкти генерації, розподілу та передачі електроенергії у трьох областях України та у місті Києві, що спричинило аварійні відключення електроенергії. При цьому Росія анонсувала такі атаки: ще 30 серпня цього року Міністерство оборони Російської Федерації оголосило, що розпочало підготовку до завдання “масованих ударів по енергетичних об’єктах України”.
Як наголосили в ООН, посилення російських атак у вересні продовжило тенденцію цього року, коли кількість жертв з-поміж цивільних значно перевищує показники, підтверджені в попередні роки. Це має руйнівні наслідки для цивільного населення.
Ми писали, що цього вересня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні також повідомляла, що за вісім місяців 2026 року в Україні загинуло й було поранено більше цивільних, ніж за весь минулий рік.
Цього жовтня країна-агресор продовжила атакувати мирних людей. Харківська правозахисна група висвітлювала атаки 7 і 8 жовтня, коли російські війська убили цивільних у Прилуках, Києві, Кременчуці, Олександрії, Краматорську. З-поміж загиблих були і діти. Ми писали й про те, що після російських атак на Одещину у вересні та серпні цього року в атмосферу потрапили тисячі тонн продуктів горіння. Минулого місяця ХПГ також розповідала, як вдень восьмого вересня російські війська завдали дронового удару по будівлі телеканалів “Ми — Україна” та “Ми — Україна +” в Києві. Тоді вибухи пролунали просто під час етеру телемарафону.
Нагадаємо, що Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення. Зокрема, йдеться про
- умисне спрямування нападів на цивільне населення;
- умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
- умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
- умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.
