Чергове посилення репресій
27 жовтня цього року в аеропорту російського Краснодара усі пасажири з кримською реєстрацією, які прибували міжнародними рейсами, зазнали фільтрації.
Про це журналістам “Крим.Реалії” (проєкту Радіо Свобода) розповів один із кримських правозахисників на умовах анонімності.
Через фільтрацію люди змушені були затримуватися на декілька годин, багато хто запізнився на вечірні рейси автобусів і поїздів до Криму.
Як зазначав правозахисник, ішлося не про звичайні бесіди зі співробітниками прикордонної служби та ефесбівцями. Це була повноцінна фільтрація, яку раніше не застосовували щодо кримчан, які мають російські паспорти.
“Поголовно всіх кримчан відправляли на фільтрацію. Не просто опитували, а ретельно вносили всі дані, у тому числі щодо членів сім’ї. Заносили інформацію про місце фактичного проживання, місце роботи, освіту, наявність родичів на території України, номери телефонів, адреси сторінок у соцмережах, якими месенджерами користуються, які країни відвідували до анексії, записували дані мобільних телефонів і ще багато запитань — усі відповіді ретельно вносили до бази даних на ноутбуці співробітника спецслужби”, — цитували журналісти правозахисника.
Ба більше, на завершення перевірки від кримчан вимагали, аби вони підписали згоду на проходження поліграфа (у тому разі якщо перевірка озвучених даних виявить розбіжності), та фотографували з цією згодою.
Як зазначав співрозмовник журналістів, вочевидь, таким чином російські силовики продовжують посилювати тиск на жителів окупованого півострова та хочуть продемонструвати, що для Кремля усі вони (навіть лояльні до Росії) не є повноцінними громадянами РФ.
За інформацією краснодарських медіа, 22 і 25 жовтня цього року пасажирів із кримською пропискою в аеропорту Краснодара також відправляли на додаткову перевірку. При цьому людям не надавали жодних пояснень.
Загальний контекст
Раніше ми розповідали, як громадянок України викрадали в аеропорту Сочі, утримували інкомунікадо, катували, а згодом обвинувачували у злочинах, яких вони не скоювали, й засуджували за державну зраду країни-окупанта. Історії Вікторії Сергєєвої та Діани Гаврилюк (Абдурашитової) читайте за покликаннями.
Ми неодноразово писали й про фільтрацію на ТОТ. Ще у липні 2024-го Центр національного спротиву сповіщав, що російські окупанти посилили контроль над усіма цивільними, які хотіли виїздити з тимчасово окупованих частин Херсонщини, та прискіпливо перевіряли українців, які відмовилися отримувати російські паспорти. В одному з населених пунктів росіяни перевіряли людей просто у місцевому аеропорту, повідомляв ЦНС.
Ми також писали, що на тимчасово окупованих територіях створюють окремі загони, які відповідатимуть за фільтраційні заходи.
Раніше директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров неодноразово розповідав про фільтраційні в’язниці, етапи та мету фільтрації.
За визначенням пана Євгена, фільтрацією є “насильницький, неврегульований процес з’ясування персональних даних затриманих людей, їхніх соціальних контактів, поглядів та ставлення до держави-окупанта, їхньої безпеки для влади чи служб держави-окупанта, а також їхньої готовності та згоди на співпрацю з владою або службами держави-окупанта”.
Як зазначав пан Євген, окупувавши частину України, Росія “мала на меті знищення свідомих українців, залякування всіх інших, примус до виїзду до Росії чи залишення на місці лояльних до Росії мешканців”. Більше про те, як відбувається фільтрація та яка доля чекає на людей, які її не / проходять, можна прочитати у статті Євгена Захарова.
Звільнення Тофіка Абдулгазієва
Оновлено та доповнено:
Раніше ми неодноразово писали про постановчі суди, абсурдні обвинувачення та ненадання медичної допомоги мешканцям Криму, зокрема кримським татарам.
Як стало сьогодні відомо, тяжкохворого політвʼязня Тофіка Абдулгазієва нарешті звільнили з російського увʼязнення за станом здоров’я. Металургійний районний суд міста Челябінська ухвалив таке рішення 26 жовтня. 29 жовтня Тофік Абдулгазієв повернувся до рідних у Крим.
Нагадаємо, що Тофіку діагностували злоякісну пухлину головного мозку, через її прогресування він майже повністю втратив зір, страждав від безперервних головних болів, нападів задухи та регулярних втрат свідомості. Він також мав критично високий рівень цукру в крові. Крім того, Абдулгазієву діагностували двобічну пневмонію та накопичення рідини в легенях, серцево-судинні патології (синдром сполучнотканинної дисплазії з ураженням мітрального клапана та хронічну серцеву недостатність) й інші хронічні захворювання: важку анемію, камені в нирках і хронічний гастрит.
Як наголошував Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, ще 26 лютого поточного року медична комісія підтвердила, що Тофік Абдулгазієв має захворювання, включене до Переліку захворювань, що перешкоджають відбуванню покарання. Того ж дня відповідні документи були направлені до суду. Проте замість того, аби звільнити тяжкохворого політбранця, його направили на повторний медогляд. 29 липня 2026 року лікарська комісія вчергове підтвердила, що Тофік Абдулгазієв страждає на захворювання, що є несумісним з його утриманням у місцях позбавлення свободи… Фактично ішлося про місяці штучних зволікань...
“Правозахисники характеризують цей час як умисне створення російською владою нестерпних умов, внаслідок яких життю Абдулгазієва загрожувала пряма небезпека смерті. Ми поки не знаємо усіх наслідків, до яких призвело це восьмимісячне затягування зі звільненням, коли він міг би вчасно отримати необхідну медичну допомогу”, — наголошував Чубаров.
Раніше ми неодноразово писали, як Росія затягувала звільнення Тофіка Абдулгазієва та висвітлювали історію російського кривосуддя щодо нього. Більше про це читайте у матеріалі.
