Ракети біля Книжкової палати
Цього місяця країна-агресор завдала пошкоджень розташованій у Києві “Книжковій палаті України імені Івана Федорова”.
Про це розповіла директорка Книжкової палати Ольга Васьківська журналістам “Суспільне Культура”.
Як зазначала пані Ольга, 18 жовтня, близько 23 години вечора, поруч із Книжковою палатою впало кілька ракет. Вибухова хвиля пошкодила адміністративний корпус та архівосховище: у приміщеннях повилітали двері й потріскалися стіни.
Щобільше, у кожному приміщенні були вибиті вікна з першого по дев’ятий поверхи, казала Васьківська.
На щастя, співробітники не постраждали. На момент російської атаки в приміщенні перебував лише охоронець.
Наприкінці минулого року та на початку поточного року Книжкова палата вже зазнавала пошкоджень. Утім, попередні удари не завдали таких сильних руйнувань.
Поки керівництво не може оцінити остаточні збитки. Як зазначала пані Ольга, важко сказати, скільки коштуватиме відновлення, але будуть потрібні чималі кошти.
“Це треба терміново, бо у нас великий фонд, який треба зберегти”, — зазначала директорка Книжкової палати України.
Ольга Васьківська також пояснювала, що осіння погода й підвищена вологість критично впливають на видання, які зберігаються у фондах. Для безпечного утримання архіву температура в приміщеннях має стабільно триматися на рівні 17–18 градусів. Порушення постійного режиму вологості загрожує появою грибка й також може призвести до руйнування паперу, що згодом унеможливить вивчення матеріалів.
Нині фонд Книжкової палати налічує понад 15 мільйонів примірників. У Палаті зберігаються видання з 1917 року...
“Усі види друкованої продукції, які були видані на теренах України з 1917 року, по одному примірнику зберігаються в нашому архіві. Це книги, журнали, газети, образотворчі видання, текстові, аркушеві видання, а також картографічні”, — перелічувала пані Ольга.
Ба більше, Книжкова палата щодня отримує від 100 до 200 нових примірників, адже кожне українське видавництво зобов’язане надсилати палаті по одній копії своїх видань.
Про Книжкову палату
“Книжкова палата України імені Івана Федорова” — це державна наукова установа у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності.
Як зазначено в Українській бібліотечній енциклопедії, установу заснували відповідно до закону про створення Головної Книжної Палати в місті Києві. 24 січня 1919 року цей закон ухвалила Рада народних міністрів Української Народної Республіки й затвердив Голова УНР Володимир Винниченко за поданням міністра народної освіти Іларіона Огієнка.
Спочатку Книжкова палата розпочала свою діяльність у будівлі колишньої Першої (Імператорської Олександрівської) гімназії (нині це один із корпусів Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Тут провадилась реєстрація рухомого друку в Україні. У Палату також привозили, а згодом упорядковували віднайдені книжкові збірки — приватні, маєткові, ліквідованих установ і товариств. Формувався їх зведений каталог, виходив друком фаховий часопис “Книжна Літопись”, налагоджувалося видання бюлетенів нових видань та укладання української бібліографії за 1917–1919 роки, організовувалися бібліотечні курси.
Утім, від початку вересня до 16 грудня 1919 року діяльність Палати переривалась унаслідок окупації Києва Збройними силами Півдня Росії під командуванням А. Денікіна. 27 червня 1922 року постановою Ради Народних Комісарів Української РСР Палату організували у Харкові, а вже у 1989-му перевели до Києва.
Як зазначено в її оновленому Статуті з-поміж іншого Книжкова палата займається:
- державною бібліографічною реєстрацією та централізованою каталогізацією усіх без винятку видів видань, випущених в Україні;
- збором і використанням адміністративних даних, що характеризують динаміку й стан видавничої справи;
- аналізом тенденцій розповсюдження видавничої продукції, вивченням книжкового ринку та його регіональних особливостей;
- комплектуванням і збереженням повного і недоторканного фонду Державного архіву друку — головного сховища всіх видів видань, випущених в Україні;
- державною стандартизацією видавничої та бібліотечної справи, розробленням і контролем за дотриманням стандартів суб’єктами видавничої справи, а також сертифікацією баз даних;
- розробкою та обґрунтуванням прогнозів розвитку видавничої та бібліографічної справи в Україні;
- науковими дослідженнями в царині бібліографії, книгознавства, соціології книги та читання, консервації та реставрації документів, видання наукових праць;
- наукознавчими розвідками та розробкою бібліометричних методів визначення пріоритетних напрямів і рівнів розвитку наукових досліджень;
- створенням і виданням бібліографічних покажчиків, реферативних журналів і науково-аналітичних оглядів, а також друкованих карток;
- розробкою та експлуатацією бібліографічних баз даних і мереж бібліографічної інформації;
- організацією книгообміну;
- впровадженням Міжнародної стандартної нумерації книг (ISBN), присвоєнням міжнародних номерів виданням і їх реєстрацією в національних і міжнародних бібліографічних базах даних, а також обміном інформацією як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Загальний контекст
Нагадаємо, що лише за липень 2026 року російські атаки знищили понад 1,5 мільйона українських книжок. Ми докладно розповідали про це у матеріалі та згадували українські видавництва й друкарні, які постраждали від агресивної війни РФ цього липня.
Загалом, як повідомляв очільник Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Артем Біденко, упродовж літа поточного року Росія знищила близько 13 мільйонів книжок.
Ба більше, знищуючи українські книжки, Росія тоннами завозить свої видання на окуповані території України.
Торік ХПГ також розповідала про втрати архівного фонду України під час війни. Докладніше про це читайте за покликанням.
