
Харків
Вночі 3 листопада росіяни били по Харкову балістикою та КАБами. Серед іншого, ворог поцілив по міській клінічній лікарні в Немишлянському районі Харкова — удар прийшовся по переходу між корпусами. Вибухова хвиля пошкодила кардіологічне відділення, де на лікуванні перебувало чимало людей похилого віку. Постраждали понад 70 людей. На щастя, більшість пацієнтів перебувала в укритті.
“Там є травми, уламкові поранення вторинним знаряддям, склом, і ситуаційна реакція. Звичайно, вони злякалися, бо хворі люди, переважно, дуже похилого віку, яких спустили в бомбосховище, які потім сиділи там у приймальному відділенні на холоді”, — розповів Суспільному директор обласного центру екстреної меддопомоги Віктор Забашта. Понад дві сотні пацієнтів довелося евакуювати до інших медичних закладів.

У лікарні та розташованих довкола десяти багатоповерхівках вибило понад 1000 вікон. Також пошкоджено ще один медичний заклад та медичну лабораторія, а також 13 автомобілів.
За попередніми висновками правоохоронців, для удару по цивільній лікарні росіяни могли використати керовану авіаційну бомбу з реактивним двигуном (ФАБ-250 з модулем керування УМПК-5Р). “Авіаційний боєприпас летів через територію Купʼянського та Чугуївського районів та залітав до міста Харкова. Попередньо, ми припускаємо, що авіаційний удар було завдано з окупованої території України, а саме з території Луганської області”, — припустила в коментарі Суспільному речниця Харківської обласної прокуратури Валерія Чиріна.
Вночі проти 3 листопада ворог завдав масованого удару по критичній інфраструктурі. “Головна мішень — енергетика, генерація та підстанції в Одеській, Черкаській, Житомирській, Вінницькій, Харківській, Дніпровській, Чернівецькій, Чернігівській, Рівненській областях”, йдеться в повідомленні Володимира Зеленського. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, росіяни випустили по Україні балістичні ракети Іскандер-М/KN-23, протикорабельні Циркони, 59 крилатих ракет Х-101/Х-59/Х-69/Іскандер-К, 289 дронів (поміж них — 120 реактивних) Зафіксовано влучання ракет та безпілотників на 23 локаціях, падіння уламків — на 14 локаціях.
Комишуваха
2 листопада в селищі Комишуваха (Запорізька область) загинуло щонайменше 29 мирних мешканців, 48 людей вважають зниклими безвісти (станом на ранок 3 листопада). За інформацією Суспільного, між десятою та одинадцятою годинами ранку росіяни скинули на селище кілька керованих авіабомб. Однією з цілей стала місцева школа, де саме в цей час зібралися люди, щоб отримати гуманітарну допомогу. На місце приїхали правоохоронці та співробітники ДСНС. Під час рятувальної операції ворог вдався до повторної атаки. Цього разу — по укриттю, куди сховалися люди.

За словами очільника Запорізької ОВА Михайла Семкіна, загалом росіяни застосували дев’ять потужних авіабомб (ФАБ-3000).
Серед загиблих — двоє рятувальників (Денис Коноваленко та Олексій Сущевський) та четверо поліцейських (Михайло Буженко, Микола Баланда, Михайло Романов і Дмитро Бєсєдін).
“Під час ворожої атаки поліцейські допомагали місцевим жителям пройти в укриття, яким служила підземна школа. Підступний повторний удар заблокував усіх, хто намагався порятуватися, — у тому числі чотирьох працівників поліції і двох рятувальників. Кілька десятків людей — працівники ЦНАПу, представники громади — загинули під завалами”, — повідомили в пресслужбі Національної поліції.
Як стало відомо, загинули співробітниця місцевого ЦНАПу Ольга Тверденко та керівниця гуманітарного штабу Тетяна Іванівна.
Під час удару руйнування зазнав і Свято-Єлисаветинський жіночий монастир.
Фото: Запорізька єпархія УПЦ
“Росіяни не могли не знати, що щотижня місцеві, які залишились в Комишувасі, отримували гуманітарну допомогу саме там. І це черговий доказ, що Росія не хоче жодної деескалації, жодної реальної справедливості”, — заявив Володимир Зеленський.
Під завалами залишаються люди. Рятувальна операція триває. Новина оновлюватиметься.
ОНОВЛЕНО: Станом на 6 листопада внаслідок ворожого удару по Комишувасі загинуло щонайменше 53 людини, 59 осіб шукають.
Дніпро

29 жовтня Росія вдарила реактивним дроном по вокзалу в Дніпрі. Удар припав на перон, біля якого стояли приміська електричка та пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя. 15 людей загинули, ще 13 поранені (поміж них — 11-річний хлопчик).
Серед загиблих п’ятеро працівників залізниці: адміністраторка дитячого простору Яна Шпакова, дві провідниці (Вікторія Носікова і Катерина Борисова) та співробітники станції й депо (Євгеній Кривко та Руслан Діль).
За даними “Укрзалізниці”, попри повітряну тривогу і заклики перейти в укриття, частина людей залишалася біля поїздів. У пресслужбі компанії пояснювали: “В електропоїзді, який мав прямувати до Запоріжжя, було оголошено евакуацію (лишалося ще понад 10 хвилин до удару). Запрацювали голосові оголошення, й помічник машиніста, згідно з протоколом, обійшов кожен вагон поїзда (в електричці в кожному вагоні є плакат, оголошення також чітко вказують на необхідність не просто вийти з поїзда, а якнайшвидше залишити платформу, відійти щонайменше на 200 м). Локомотивна бригада поїзда завчасно евакуювалася… На жаль, попри це все, чимало людей у роковий момент удару перебували в безпосередній близькості до поїзда, відтак така значна кількість загиблих і поранених”.

30 жовтня росіяни знову прицільно атакували залізничний вокзал Дніпра. “Евакуацію було оголошено завчасно. За попередньою інформацією, і пасажири, і залізничники цілі”, — повідомляли в Укрзалізниці.
Нагадаємо, за даними Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні, у вересні цього року через російські атаки в Україні загинули щонайменше 328 мирних людей, а 2105 цивільних зазнали поранень.
Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення. Зокрема, йдеться про
- умисне спрямування нападів на цивільне населення;
- умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
- умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
- умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.



