Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва, 18 листопада 2026

Організував удар по багатоповерхівці в Києві

Заочну підозру отримав російський військовопосадовець, який 8 липня 2024 року брав участь в організації удару крилатими ракетами типу 3М-14 “Калібр” по багатоквартирному будинку у Києві, внаслідок якого загинули мирні люди, зокрема й діти. Розповідаємо про підозрюваних у цій атаці та в ударі по спеціалізованій дитячій лікарні “Охматдит”, який країна-агресор здійснила того ж 8 липня.

Будинок у Шевченківському районі Києва після атаки 8 липня 2024 року, коли російські військові зруйнували один під’їзд багатоповерхівки. Фото: Дарина Коломієць / “Суспільне Новини”.

Будинок у Шевченківському районі Києва після атаки 8 липня 2024 року, коли російські військові зруйнували один під’їзд. Фото: Дарина Коломієць / “Суспільне Новини”.

Підозра за удар по багатоповерхівці 

Служба безпеки України та прокуратура зібрали доказову базу та заочно повідомили про підозру російському віцеадміралу, який у липні 2024 року навів “Калібри” на багатоповерхівку у Києві.

У СБУ повідомили, що ідеться про Аркадія Романова, начальника штабу і першого заступника командувача Чорноморського флоту Військово-морського флоту Збройних сил РФ.

Підозрюваний Аркадій Романов. Фото: СБУ.

Підозрюваний Аркадій Романов. Фото: СБУ.

Слідчі зʼясували, що 8 липня 2024 року Романов брав участь в організації удару крилатими ракетами типу 3М-14 “Калібр” по багатоквартирному будинку у Києві. Унаслідок цієї атаки країни-агресора було повністю зруйновано частину житлової будівлі. Тоді загинули 13 людей, зокрема пʼятеро дітей. Як нагадували в Книзі катів українського народу, російські військові влучили у п’ятиповерховий житловий будинок у Шевченківському районі Києва.

Згідно з матеріалами справи, рішення щодо прицільного обстрілу багатоповерхівки прийняв командувач Чорноморського флоту РФ, адмірал Сергій Пінчук. Цього жовтня СБУ заочно повідомила йому про підозру у вчиненні воєнного злочину. Як тоді розповідали есбівці, обстріл цивільного об’єкта відбувся на підставі бойового наказу за підписом Пінчука.

Підозрюваний Сергій Пінчук. Фото: СБУ.

Підозрюваний Сергій Пінчук. Фото: СБУ.

“Слідство встановило, що Пінчук особисто віддав злочинний наказ завдати удару, отримавши бойове розпорядження із головного штабу Військово-морського флоту РФ. Він усвідомлював, що ціль є цивільною і її ураження призведе до загибелі людей, однак не лише спрямував удар на житловий будинок, а й особисто контролював виконання наказу, — мовилося в Книзі катів. — Як командувач Чорноморського флоту РФ Пінчук несе персональну відповідальність за рішення щодо застосування підпорядкованих йому сил і за наслідки виконання наданих ним розпоряджень”.

Під час досудового розслідування було встановлено, що Романов, який був підлеглим Пінчука, “спланував та організував виконання злочинного наказу на вогневе ураження цивільного об’єкта”.

Для здійснення повітряного удару російські військові використали 10 ракет. Їх запускали з фрегата “Адмірал Макаров” та підводного човна Б-268 “Великий Новгород” в акваторії Чорного моря.

Своїми діями російський віцеадмірал грубо порушив статтю 147 Четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, наголошували у СБУ.

На підставі зібраних доказів Аркадію Романову повідомили про підозру за частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством).

Оскільки нині зловмисник перебуває на території Росії, тривають комплексні заходи для притягнення його та спільників до відповідальності за скоєні злочини.

Розслідування здійснюють співробітники Головного управління СБУ у місті Києві та Київській області за процесуального керівництва Київської міської прокуратури.

Атака на “Охматдит”

Ми докладно розповідали про атаки, які російські військові вчиняли 8 липня 2024 року. Нагадаємо, що тоді країна-агресор також атакувала найбільшу в Україні спеціалізовану дитячу лікарню “Охматдит”. На момент удару в лікарні перебували понад 600 пацієнтів (дітей, яких лікували) і майже стільки ж працівників. Унаслідок російської атаки одразу загинули двоє людей, пошкоджень зазнали 24 відділення лікарні.

“Охматдит” після російської ракетної атаки 8 липня. Фото з фейсбук-сторінки лікарні.

“Охматдит” після російської ракетної атаки 8 липня. Фото з фейсбук-сторінки лікарні.

Раніше ми вже писали про майора Дениса Шейнова, який був одним із відповідальних за підготовку ракетного удару по “Охматдиту”, та російського генерал-лейтенанта Сергія Кобилаша, який командував атакою. Як наголошували у СБУ, “це був цілеспрямований удар рашистів”. На користь цього свідчили “не тільки уламки ракети, знайдені на місці удару, але й аналіз даних траєкторії польоту, характер завданих пошкоджень, а також велика кількість відео- і фотоматеріалів”. Україна мала передати до МКС усі матеріали та докази щодо російської атаки 8 липня. Підозри за цей обстріл також отримали російські генерали Сергій Кувалдін і Микола Варпахович.

Цього жовтня Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора оголосили підозри ще трьом командирам військових підрозділів РФ, які брали участь у плануванні удару та доведенні відповідного бойового наказу до підлеглих. Зокрема, підозри отримали:

  • полковник Олег Скітський — командир 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку ЗС РФ;
  • полковник Ілля Корякін — заступник командира та начальник штабу 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії;
  • підполковник Олександр Сенченко — начальник штабу і заступник командира 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку цього з’єднання країни-агресора.

Як встановило слідство, зловмисники наказали підлеглим здійснити атаку по “Охматдиту” крилатою ракетою, яку випустили з російського бомбардувальника Ту-95МС, зазначала пресслужба СБУ.

Постраждалі в Києві

8 липня 2024 року унаслідок атак РФ також постраждали мешканці сімох районів Києва: Солом’янського, Дніпровського, Дарницького, Святошинського, Деснянського, Шевченківського та Голосіївського.

Як ми вже писали вище, у Шевченківському районі, окрім “Охматдиту”, російські війська зруйнували цілий під’їзд багатоповерхівки, а інші під’їзди були пошкоджені. Люди опинилися під завалами… 

Шевченківський район Києва після російського обстрілу 8 липня. Фото: Вікторія Коломієць / hromadske.

Шевченківський район Києва після російського обстрілу 8 липня. Фото: Вікторія Коломієць / hromadske.

Також у Шевченківському районі пошкоджень зазнав промисловий об’єкт. З-поміж мешканців району були і загиблі, і поранені. У Солом’янському районі був пошкоджений бізнес-центр “Доміно”. Два поверхи загальною площею 1500 квадратних метрів були поруйновані, зайнялася пожежа, а люди загинули та зазнали поранень. У Голосіївському районі частково була зруйнована житлова п’ятиповерхівка, виникли два осередки пожежі по 10 квадратних метрів, була пошкоджена покрівля. Постраждали десятки людей. Також пошкоджень зазнав дошкільний навчальний заклад і гаражі, зайнялися автівки. У Дніпровському районі люди також загинули й зазнали поранень, була частково зруйнована чотириповерхова будівля медичного центру. У Дарницькому районі був пошкоджений приватний будинок, постраждала людина. У Деснянському районі зайнявся двоповерховий будинок, а у Святошинському районі — промислова будівля. Крім того, у Святошинському районі були пошкоджені приватні будинки та будівля Фахового економічного коледжу. Постраждали люди.

Загалом через російські атаки 8 липня в Києві загинули понад 30 людей. Того ж дня російська армія била по Дніпру, Кривому Рогу, Покровську, Слов’янську, Краматорську. Докладніше про ці атаки, людей, які загинули та зазнали поранень, і докази того, що терористична держава цілеспрямовано била по лікарні з онкохворими дітьми, можна прочитати у нашому аналітичному матеріалі.

поширити інформацію

Матеріал створено в межах проєкту “Pursuing Justice for International Crimes in Ukraine”, що реалізується ДІГНІТІ – Данським інститутом проти тортур за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Думки, висновки та погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією ДІГНІТІ та Міністерства закордонних справ Данії.
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

В ООН закликали Росію негайно припинити атаки на енергетичну інфраструктуру Україну

Якщо не зупинити ці атаки, вони завдадуть величезних страждань цивільному населенню України та призведуть до подальшого переміщення людей, зазначала Кайоко Ґото. Як повідомляли в Міненергетики України, лише упродовж минулого тижня Росія 128 разів цілеспрямовано атакувала енергетичний і нафтогазовий сектори України.

• Російсько-українська війна   • Аналітика

Продовження енергетичного терору РФ

Цими днями Росія продовжувала атакувати енергетичну інфраструктуру України, а російські дрони вдарили по критично важливій для Хмельницької АЕС підстанції, вчергове поставивши під загрозу ядерну безпеку. Розповідаємо про все це, а також згадуємо доповідь Незалежної міжнародної комісії ООН, яка минулого місяця визнала атаки РФ на енергетичну інфраструктуру України злочинами проти людяності.

• Російсько-українська війна

Пункт видачі гуманітарної допомоги, лікарня, вокзал — “військові цілі” росіян

За останні кілька днів військові РФ вбили і поранили чимало цивільних. Щонайменше дев’ять КАБів поцілили по школі в Комишувасі. У Харкові ворог ударив по міській лікарні. Міжнародне гуманітарне право розглядає обстріли цивільних об’єктів і населення як воєнні злочини.

• Право на справедливий суд   • Події

Справа Юлії Тимошенко: Amicus Curiae колишніх суддів ЄСПЛ та незалежна оцінка ROLE

Висновок Amicus Curiae колишніх суддів ЄСПЛ Йонко Грозева та Армена Арутюняна у кримінальній справі щодо Юлії Тимошенко, а також незалежну рецензію на нього від міжнародної організації ROLE. Документи зосереджені на можливих порушеннях права на справедливий суд (ст. 6 ЄКПЛ), зокрема щодо доступу захисту до доказів, допиту свідків обвинувачення, імовірної провокації злочину та ознак прихованої політичної мети переслідування.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвістиПрава людини за ґратами (Український тюремний портал)