
Неостаточні цифри
Потужні засоби ураження призводять до загибелі дедалі більшої кількості цивільних по всій Україні.
Про це 17 листопада повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (скорочено — ММПЛУ).
У жовтні 2026 року через російську агресію в Україні загинули щонайменше 372 мирні людини. Щонайменше 1981 мирна людина зазнала поранень, мовиться в щомісячній доповіді ММПЛУ.
Як зазначали в ММПЛУ, цього жовтня кількість загиблих і поранених з-поміж цивільного населення України була на 95% вищою, ніж у жовтні 2025 року, коли загинули щонайменше 183 мирні людини, а 1021 мирна людина зазнала поранень. Таким чином, цього року кількість жертв з-поміж цивільного населення є значно вищою, ніж у попередні роки.
Цього жовтня загиблі й поранені були у 22 областях України та в місті Києві. Найбільше людей загинули та дістали поранення у Києві, Краматорську, Харкові, Запоріжжі та Слов’янську.
Далекобійні засоби ураження (ракети й безпілотники) залишаються основною причиною жертв з-поміж цивільних — на них припадає понад половина всіх загиблих і поранених.
У жовтні 2026-го зросла кількість жертв від застосування керованих (планерних) авіабомб: цього жовтня від них загинули щонайменше 92 людини, а щонайменше 331 людина була поранена. Порівняно з вереснем 2026-го кількість загиблих через планерні авіабомби подвоїлася.
На керовані авіабомби та безпілотники малої дальності припала майже однакова частка жертв з-поміж цивільних осіб: 18 і 19 відсотків відповідно. Через них загинуло щонайменше 68 мирних людей, а 380 цивільних зазнали поранень.
“Кількість жертв з-поміж цивільного населення з січня по жовтень 2026 року (2957 загиблих і 17218 поранених) була на 63% вищою, ніж за аналогічний період 2025 року, та більш ніж удвічі вищою, ніж за аналогічний період 2024-го”, — мовилося у звіті ООН.
Крім того, у жовтні 2026-го російські військові суттєво посилили атаки на енергетичну інфраструктуру по всій Україні, зокрема здійснили масштабні скоординовані ракетні та безпілотні удари. Через атаки РФ пошкоджень зазнали енергетична та теплова інфраструктури. Це призвело до тимчасових порушень в електро-, а подекуди й у водопостачанні, а українська влада вимушено запроваджувала відключення електроенергії по всій країні.
На тимчасово окупованій Росією території України Місія змогла підтвердити загибель щонайменше 12 цивільних і поранення 18 мирних людей.
У Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні нагадали й про листопадову атаку російських військових на Комишуваху (селище в Запорізькій області). Нагадаємо, що другого листопада Росія скинула на селище кілька керованих авіабомб. Зокрема, російські військові атакували місцеву школу, де саме в цей час зібралися мирні люди, які хотіли отримати гуманітарну допомогу. На місце удару приїхали правоохоронці та співробітники ДСНС. Утім, під час рятувальної операції країна-агресор вдарила по укриттю, в якому сховалися люди.
16 листопада українська влада повідомила, що внаслідок цієї атаки загинули щонайменше 72 людини, а ще четверо людей вважалися зниклими безвісти. Моніторингова місія перевіряє дані щодо загиблих. Утім, монітори вже підтвердили, що десятки з них були цивільними: загинули місцеві жителі, працівники місцевої адміністрації та екстрених служб.
За перші десять місяців 2026-го вже загинуло більше цивільних, ніж за увесь 2025 рік. При цьому у 2025 році також загинуло більше мирних людей, ніж у 2024-му, зазначала очільниця ММПЛУ Даніель Белль.
“Світ не повинен звикати до того, скільки цивільних життів в Україні забирає ця війна”, — наголошувала пані Белль.
Загалом, за даними ММПЛУ, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні вже загинули 17994 мирні людини, а 57854 мирні людини зазнали поранень.
Раніше ми вже писали, що, згідно з даними Моніторингової місії, цього вересня в Україні було на 85% більше загиблих і поранених цивільних, ніж у вересні 2025-го. Ми також розповідали, як у жовтні 2026-го Росія завдала пошкоджень розташованій у Києві “Книжковій палаті України імені Івана Федорова”. 18 жовтня, близько 23 години вечора, поруч із Книжковою палатою впало кілька ракет. Вибухова хвиля пошкодила адміністративний корпус та архівосховище: у приміщеннях повилітали двері й потріскалися стіни. Нині фонд Книжкової палати налічує понад 15 мільйонів примірників. “Усі види друкованої продукції, які були видані на теренах України з 1917 року, по одному примірнику зберігаються в нашому архіві. Це книги, журнали, газети, образотворчі видання, текстові, аркушеві видання, а також картографічні”, — казала директорка Книжкової палати Ольга Васьківська.



