Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва , 19 листопада 2026

Все більше жертв російської війни

Як повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, цього жовтня кількість загиблих і поранених з-поміж цивільного населення України була на 95% вищою, ніж у жовтні 2025 року.

Фото “Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг”, — писав Президент України 29 жовтня 2026 року та оприлюднював світлини ДСНС України.

“Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг”, — писав Президент України 29 жовтня 2026 року та оприлюднював світлини ДСНС України.

Неостаточні цифри

Потужні засоби ураження призводять до загибелі дедалі більшої кількості цивільних по всій Україні.

Про це 17 листопада повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (скорочено — ММПЛУ).

У жовтні 2026 року через російську агресію в Україні загинули щонайменше 372 мирні людини. Щонайменше 1981 мирна людина зазнала поранень, мовиться в щомісячній доповіді ММПЛУ.

Зауважимо, що це можуть бути неостаточні цифри, адже йдеться лише про підтверджені ММПЛУ випадки. Зокрема, у звіті зазначено, що через удар РФ по вокзалу в Дніпрі 29 жовтня загинули 11 людей. Утім, вже станом на ранок 30 жовтня кількість загиблих зросла до 15 людей: у лікарні помер 40-річний чоловік, який дістав поранень через цю атаку РФ.

Як зазначали в ММПЛУ, цього жовтня кількість загиблих і поранених з-поміж цивільного населення України була на 95% вищою, ніж у жовтні 2025 року, коли загинули щонайменше 183 мирні людини, а 1021 мирна людина зазнала поранень. Таким чином, цього року кількість жертв з-поміж цивільного населення є значно вищою, ніж у попередні роки.

Цього жовтня загиблі й поранені були у 22 областях України та в місті Києві. Найбільше людей загинули та дістали поранення у Києві, Краматорську, Харкові, Запоріжжі та Слов’янську.

Далекобійні засоби ураження (ракети й безпілотники) залишаються основною причиною жертв з-поміж цивільних — на них припадає понад половина всіх загиблих і поранених.

У жовтні 2026-го зросла кількість жертв від застосування керованих (планерних) авіабомб: цього жовтня від них загинули щонайменше 92 людини, а щонайменше 331 людина була поранена. Порівняно з вереснем 2026-го кількість загиблих через планерні авіабомби подвоїлася.

На керовані авіабомби та безпілотники малої дальності припала майже однакова частка жертв з-поміж цивільних осіб: 18 і 19 відсотків відповідно. Через них загинуло щонайменше 68 мирних людей, а 380 цивільних зазнали поранень.

“Кількість жертв з-поміж цивільного населення з січня по жовтень 2026 року (2957 загиблих і 17218 поранених) була на 63% вищою, ніж за аналогічний період 2025 року, та більш ніж удвічі вищою, ніж за аналогічний період 2024-го”, — мовилося у звіті ООН.

Крім того, у жовтні 2026-го російські військові суттєво посилили атаки на енергетичну інфраструктуру по всій Україні, зокрема здійснили масштабні скоординовані ракетні та безпілотні удари. Через атаки РФ пошкоджень зазнали енергетична та теплова інфраструктури. Це призвело до тимчасових порушень в електро-, а подекуди й у водопостачанні, а українська влада вимушено запроваджувала відключення електроенергії по всій країні.

У листопаді країна-агресор продовжила такі атаки. 9 листопада, під час засідання Ради безпеки ООН директорка відділу з питань Європи та Центральної Азії Департаментів політики та миробудування й миротворчих операцій Кайоко Ґото закликала Росію негайно припинити удари по енергетичній інфраструктурі України. Якщо їх не зупинити, цієї зими вони завдадуть величезних страждань цивільному населенню України та призведуть до подальшого переміщення людей, зазначала пані Ґото. Ба більше, ще у жовтні 2026-го Незалежна міжнародна комісія ООН визнала атаки РФ на енергетичну інфраструктуру України злочинами проти людяності.

На тимчасово окупованій Росією території України Місія змогла підтвердити загибель щонайменше 12 цивільних і поранення 18 мирних людей. 

У Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні нагадали й про листопадову атаку російських військових на Комишуваху (селище в Запорізькій області). Нагадаємо, що другого листопада Росія скинула на селище кілька керованих авіабомб. Зокрема, російські військові атакували місцеву школу, де саме в цей час зібралися мирні люди, які хотіли отримати гуманітарну допомогу. На місце удару приїхали правоохоронці та співробітники ДСНС. Утім, під час рятувальної операції країна-агресор вдарила по укриттю, в якому сховалися люди.

16 листопада українська влада повідомила, що внаслідок цієї атаки загинули щонайменше 72 людини, а ще четверо людей вважалися зниклими безвісти. Моніторингова місія перевіряє дані щодо загиблих. Утім, монітори вже підтвердили, що десятки з них були цивільними: загинули місцеві жителі, працівники місцевої адміністрації та екстрених служб.

“Загинули 72 людини, зокрема рятувальники, поліцейські, працівники гімназії та ЦНАПу, комунальники та медпрацівники. Серед загиблих — вчителька, яка щодня приходила до укриття, аби провести онлайн-уроки для дітей, які виїхали з громади”, — казав очільник МВС України Іван Вигівський. ХПГ висвітлювала цинічні дії країни-агресора у статті.

За перші десять місяців 2026-го вже загинуло більше цивільних, ніж за увесь 2025 рік. При цьому у 2025 році також загинуло більше мирних людей, ніж у 2024-му, зазначала очільниця ММПЛУ Даніель Белль.

“Світ не повинен звикати до того, скільки цивільних життів в Україні забирає ця війна”, — наголошувала пані Белль.

Загалом, за даними ММПЛУ, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні вже загинули 17994 мирні людини, а 57854 мирні людини зазнали поранень.


Раніше ми вже писали, що, згідно з даними Моніторингової місії, цього вересня в Україні було на 85% більше загиблих і поранених цивільних, ніж у вересні 2025-го. Ми також розповідали, як у жовтні 2026-го Росія завдала пошкоджень розташованій у Києві “Книжковій палаті України імені Івана Федорова”. 18 жовтня, близько 23 години вечора, поруч із Книжковою палатою впало кілька ракет. Вибухова хвиля пошкодила адміністративний корпус та архівосховище: у приміщеннях повилітали двері й потріскалися стіни. Нині фонд Книжкової палати налічує понад 15 мільйонів примірників. “Усі види друкованої продукції, які були видані на теренах України з 1917 року, по одному примірнику зберігаються в нашому архіві. Це книги, журнали, газети, образотворчі видання, текстові, аркушеві видання, а також картографічні”, — казала директорка Книжкової палати Ольга Васьківська.

поширити інформацію

Матеріал створено в межах проєкту “Seeking Justice for Survivors”, що реалізується ДІГНІТІ – Данським інститутом проти тортур за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Думки, висновки та погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією ДІГНІТІ та Міністерства закордонних справ Данії.
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Організував удар по багатоповерхівці в Києві

Заочну підозру отримав російський військовопосадовець, який 8 липня 2024 року брав участь в організації удару крилатими ракетами типу 3М-14 “Калібр” по багатоквартирному будинку у Києві, внаслідок якого загинули мирні люди, зокрема й діти. Розповідаємо про підозрюваних у цій атаці та в ударі по спеціалізованій дитячій лікарні “Охматдит”, який країна-агресор здійснила того ж 8 липня.

• Події   • Російсько-українська війна

В ООН закликали Росію негайно припинити атаки на енергетичну інфраструктуру Україну

Якщо не зупинити ці атаки, вони завдадуть величезних страждань цивільному населенню України та призведуть до подальшого переміщення людей, зазначала Кайоко Ґото. Як повідомляли в Міненергетики України, лише упродовж минулого тижня Росія 128 разів цілеспрямовано атакувала енергетичний і нафтогазовий сектори України.

• Російсько-українська війна   • Аналітика

Продовження енергетичного терору РФ

Цими днями Росія продовжувала атакувати енергетичну інфраструктуру України, а російські дрони вдарили по критично важливій для Хмельницької АЕС підстанції, вчергове поставивши під загрозу ядерну безпеку. Розповідаємо про все це, а також згадуємо доповідь Незалежної міжнародної комісії ООН, яка минулого місяця визнала атаки РФ на енергетичну інфраструктуру України злочинами проти людяності.

• Російсько-українська війна

Пункт видачі гуманітарної допомоги, лікарня, вокзал — “військові цілі” росіян

За останні кілька днів військові РФ вбили і поранили чимало цивільних. Щонайменше дев’ять КАБів поцілили по школі в Комишувасі. У Харкові ворог ударив по міській лікарні. Міжнародне гуманітарне право розглядає обстріли цивільних об’єктів і населення як воєнні злочини.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвістиПрава людини за ґратами (Український тюремний портал)