За чотири роки та один місяць з початку повномасштабного вторгнення Росія вчинила 901 злочин проти журналістів та медіа в Україні.
Про це повідомив Інститут масової інформації (ІМІ), який з першого дня російської повномасштабної війни здійснює моніторинг злочинів РФ, скоєних проти журналістів і медіа в Україні.
Лише з 24 лютого цього року до 24 березня Інститут масової інформації вже зафіксував п’ять злочинів проти медіа та журналістів, які вчинила країна-агресор. Йшлося про замах на вбивство, удар по телевежі та Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, а також про кіберзлочини.
В Інституті масової інформації розповіли про нещодавні злочини країни-агресора, скоєні упродовж місяця.
Полювання дрона
Зокрема, 17 березня цього року замаху на вбивство вдалося уникнути знімальній групі “Суспільне Дніпро”, яка працювала в прифронтовому селищі Демурине Межівської громади на Дніпропетровщині. У складі знімальної групи були кореспондент Роман Михальчук, оператор Даниїл Ніколаєнко та водій Василь Тинний. У Демуриному вони готували репортаж про життя місцевих мешканців, які залишаються у прифронтовому селищі (за даними DeepState, Демурине розташоване орієнтовно за 13 кілометрів від лінії фронту). Лише завдяки детектору дронів знімальна група змогла уникнути атаки російського FPV-дрона:
“По закінченню зйомки, коли ми сіли в машину, буквально метрів, може, 10 проїхали, у нас спрацювала ‘Чуйка’ [детектор дронів], яка, власне, і допомогла нам — вона перехопила ‘картинку’ з дрона. На екрані детектора я побачив вокзал — там у них залізнична станція, що вже не функціонує, — а ми буквально поряд з ним були, метрів, може, 100 максимум. Ми швидко прямо машиною заїхали під дерево. Бо ховатися там особливо не було де”, — розповідав кореспондент “Суспільне Дніпро” Роман Михальчук.
Коли медійники вибігли з автомобіля, вони почули звук дрона, що кружляв поруч. Знімальна група сховалася між деревом і пошкодженим парканом. За словами Романа Михальчука, більше й не було де ховатися. Найближче укриття було на зруйнованому залізничному вокзалі, але, аби до нього дістатися, треба було подолати кілька десятків метрів, а це було вкрай небезпечно.
За словами кореспондента, російський FPV-дрон кружляв прямо над ними. Знімальна група не мала сумнівів, що ворожий безпілотник був націлений саме на них.
“У нас усе знято на камеру, ми це все зафіксували. Там, крім нас, нікого не було. Село майже порожнє, і плюс це вже виїзд із села був, далі — поле, якісь покинуті будівлі, закинутий завод розбомблений… А інше село — за кілька кілометрів звідти. Ми зрозуміли, що однозначно це за нами, тому що ми одні й на вулиці були, й машина одна”, — казав Роман Михальчук.
Ховатися знімальній групі довелося близько п’яти хвилин. Згодом неподалік пролунав вибух.
“Щойно настала тиша, ми чимдуж чкурнули звідти. Може, метрів за 100 від нас упав [дрон] або навіть ближче”, — зазначав оператор знімальної групи “Суспільне Дніпро” Даниїл Ніколаєнко.
Удар по телевежі
У ніч проти 6 березня у Кривому Розі у Дніпропетровській області російські ударні дрони влучили в телевежу та інфраструктурний об’єкт Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ). Унаслідок атаки в місті зник сигнал цифрового мовлення. Як зазначала представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Дніпропетровській області Олена Демченко, тоді російські військові пошкодили як саму телерадіотрансляційну вежу, так і будівлю поруч. Хоча частина обладнання вціліла, його повністю знеструмили з міркувань безпеки.
Технічний директор КРРТ Сергій Семерей казав ІМІ, що в об’єкт влучили три ворожі безпілотники. У такий спосіб російські війська цілеспрямовано знищують обʼєкти телекомунікацій, наголошував техдиректор Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.
Кібератаки й атаки на супутник
Цього лютого у Чернівцях відбулася кібератака на сервери інтернет-провайдера, який забезпечує функціонування кабельного телебачення. Унаслідок цього 23 лютого стався тимчасовий збій у роботі кабельного телебачення “Чернівецького променя”, а 25 лютого — у роботі телеканалу С4. Через ворожу атаку на телеканалах тимчасово транслювалися матеріали, що містили російські пропагандистські наративи. На щастя, збій тривав усього декілька хвилин, після чого фахівці відновили мовлення й посилили заходи кібербезпеки.
26 лютого також відбулося втручання в роботу супутника Astra 4A, який, зокрема, ретранслює канали “Суспільного”. Сигнал супутника був заглушений і недоступний упродовж кількох годин, що вплинуло на частину глядачів супутникового та кабельного мовлення. Пізніше сигнал відновили, а інцидент підтвердили на рівні мовника.
Потужної кібератаки російських хакерів зазнав і сайт онлайн-медіа “Новини Донбасу”. Як повідомляла головна редакторка сайту “Новини Донбасу” Юлія Діденко Інституту масової інформації, хакери зламали акаунт одного з адміністраторів сайту й отримали доступ до бази авторів, а також до архіву новин. Сайт онлайн-медіа частково відновив роботу, але вдалося відновити лише архів починаючи з 25 лютого 2025 року.
Відповідальність за кібератаку взяла на себе кібергрупа “Кібер Серп”, яка заявила про знищення сайту. Хакери назвали “Новини Донбасу” “інструментом психологічної війни” й заявили, що “завдали удару по одному з антиросійських рупорів дезінформації, який довгі роки отруював інформаційний простір”.
Як відмічала Юлія Діденко, це була не перша кібератака на сайт онлайн-медіа. На початку повномасштабного вторгнення РФ, коли українські сайти зламували через банерну рекламу, постраждали й “Новини Донбасу”. Тоді ворог причепив величезну георгіївську стрічку на головну сторінку сайту. Подібні атаки свідчать про те, що “Новини Донбасу” становлять загрозу для РФ, адже вони весь час із 2014 року системно працюють для авдиторії в окупації, наголошувала головна редакторка онлайн-медіа. Як нагадували в ІМІ, сайт “Новини Донбасу” працює з 2003 року, а з 2014 року висвітлює події війни та окупації. Зараз це онлайн-медіа висвітлює новини не лише Донеччини, а й регіонів, що межують з РФ або перебувають у зоні бойових дій.
Загибель колишнього медійника на війні
Крім того, у березні стало відомо про загибель медійника, який захищав Україну від російських загарбників. Загинув Володимир Фоміченко-Закуцький — колишній директор з маркетингу “Заборона Медіа”. Відомо, що пан Володимир загинув 26 лютого 2026 року в Покровську на Донеччині під час виконання бойового завдання.
З повним переліком порушень свободи слова, оприлюдненим ІМІ, можна ознайомитися за покликанням.
Цього лютого міжнародна організація захисту прав людини та свободи слова “Репортери без кордонів” (Reporters sans frontières) повідомляла, що після початку російського повномасштабного вторгнення понад 175 працівників медіа в Україні постраждали від зловживань з боку РФ, що є складовими воєнних злочинів. Ми згадували деякі зі злочинів РФ, що були вчинені проти українських медійників, та розповідали, що ще встановили “Репортери без кордонів”.
Ми також писали, що минулого року “Репортери без кордонів” та правозахисники Truth Hounds оприлюднили дослідження “Останнє заселення: російські атаки на готелі в Україні та як вони впливають на роботу медіа”. З-поміж іншого дослідники встановили, що атаки РФ на готелі в Україні не є випадковими, а становлять частину російської стратегії. Зокрема, Росія може прагнути залякати медійників і документаторів, які спиняються в готелях, і унеможливити їхню роботу. ХПГ докладно переповідала, що встановили наші колеги, у матеріалі.
