Меню
• Події   • Екологічні права
Марина Гарєєва, 27 липня 2025

На узбережжі Криму вже зібрали понад 1758 тонн мазуту

Таку цифру назвали у російському МНС. Російські загарбники досі не ліквідували наслідки торішньої катастрофи: частини танкерів “Волгонєфть” так і лишаються на дні Чорного моря. Мазутні згустки дісталися й Одещини: у червні забруднення виявили у Національному природному парку “Тузлівські лимани”.

9 січня 2025 року. Мазут з російських танкерів, який зібрали волонтери на узбережжі Судака. Фото з соцмереж, оприлюднене журналістами “Крим. Реалії”.

9 січня 2025 року. Мазут з російських танкерів, який зібрали волонтери на узбережжі Судака. Фото з соцмереж, оприлюднене журналістами “Крим. Реалії”.

Неподолана катастрофа

Російські загарбники досі не ліквідували наслідки трощі танкерів “Волгонєфть”, що сталася наприкінці минулого року. На тимчасово окупованому півострові продовжують збирати ґрунт і пісок, забруднені нафтопродуктами. Як повідомляли у МНС Росії, загалом у Криму вже зібрали понад 1758 тонн.

У Криму “обстежили 500 кілометрів берега від Керчі до села Портове; очистили понад 259,5 кілометра берега; зібрали приблизно 908,4 тонни забрудненого піску та ґрунту”. Крім того, у Севастополі “обстежили 165 кілометрів берега між Ласпі та Андріївкою; усього зібрали й вивезли для збору та утилізації понад 850 тонн”, звітувало МНС Росії у телеграм-каналі 25 липня 2025 року.

Російські водолази щодня збирають мазут і поблизу російської Анапи та Темрюцького району. За даними російського МНС, там вже зібрали 13 328 мішків з відходами, що містять нафтопродукти. У Краснодарському краю РФ також вже зібрали понад 175 тисяч тонн забрудненого піску, ґрунту і гальки.

23 липня “Крим. Реалії” повідомляли, що в Темрюцькому районі Краснодарського краю РФ були зафіксовані нові викиди мазуту. Згустки нафтопродуктів розміром від трьох до десяти сантиметрів виявили 22 липня, а вже наступного дня на пляжі приїхали волонтери, співробітники місцевих адміністрацій і російського МНС. Як заявляли в російському оперативному штабі, до прибирання були залучені щонайменше 90 людей і 13 машин. За тиждень до того, 18 липня, на тій же ділянці вже був зафіксований викид.

Як нагадали журналісти “Суспільне Крим”, під час засідання Арбітражного суду Краснодарського краю РФ, що стосувався аварії танкерів, представниця “Росприроднагляду” заявила, що нафтопродукти із затонулого у грудні 2024 року танкера “Волгонєфть-212” продовжують витікати у Чорне море.

Носова частина танкера “Волгонєфть-239”, а також носова і кормова частини танкера “Волгонєфть-212” досі лишаються на дні Чорного моря. Спочатку представники РФ планували підняти уламки танкерів до червня 2025-го. Проте вже в середині квітня віцепрем’єр РФ Віталій Савєльєв заявив, що судна, у трюмах яких може залишатися майже чотири тисячі тонн мазуту, накриють саркофагами, а потім відкачають паливо через спеціальні люки, нагадували “Крим. Реалії”.

Як цього червня зазначав декан факультету природничих наук Києво-Могилянської академії Євген Хлобистов, російська влада навіть не перевіряє воду Чорного моря на залишки мазуту після аварії танкерів. Востаннє такі тести робили ще взимку. Тоді представники РФ заявляли, буцімто забруднення не було виявлено. Пан Євген також зауважував, що мазут виявляли навіть на узбережжях у Румунії та Болгарії, проте оскільки його кількість була незначною, там не вводили обмежень курортного сезону. Оскільки мікрочастинки вкрай складно виявити, наслідки катастрофи ще тривалий час будуть відчутні у Чорному морі, наголошував науковець.

Раніше у Представництві Президента України в АР Крим підкреслювали, що відновлення морських екосистем потребує міжнародної співпраці й комплексного підходу.

“Лише звільнення Кримського півострова від російської окупації дозволить повноцінно відновити екологічну безпеку регіону та вжити ефективних заходів для усунення негативних наслідків окупації”, — наголошували у Представництві.

Мазутні згустки у Національному природному парку “Тузлівські лимани”

У червні екологи сповіщали, що згустки мазуту дісталися берегів Національного природного парку “Тузлівські лимани” на Одещині. Громадська організація “Зелений лист”, яка покликалася на дані польового обстеження піщаного пересипу, проведеного 24 червня 2025 року, повідомляла, що речовина подолала понад 650 кілометрів. Від Керченської протоки мазут міг переміщуватися уздовж узбережжя Криму, потім — через південно-західну частину Чорного моря й нарешті — до Північно-західного шельфу, звідки потрапив до берегів Національного природного парку.

Згусток деградованого мазуту, змішаний з піском та рослинністю. Такі згустки виявили на пересипі в НПП “Тузлівські лимани”. Фото громадської організації “Зелений лист”.

Згусток деградованого мазуту, змішаний з піском та рослинністю. Такі згустки виявили на пересипі в НПП “Тузлівські лимани”. Фото громадської організації “Зелений лист”.

“Виявлене мазутне забруднення вразило масштабом: на відрізку між 13-м і 19-м кілометрами воно було майже суцільним, з рівномірно розподіленими згустками щільної темної речовини”, — зазначали в організації. Усі зразки були класифіковані як важкі деградовані фракції мазуту, характерні для багатомісячного перебування у водному середовищі. “... Саме важкі фракції — найбільш токсичні для екосистеми: вони прилипають до піску, накопичуються, потрапляють у донну фауну”, — пояснювали експерти.

Забруднення було зафіксовано в зоні гніздування десятків видів птахів, розмноження ракоподібних, молюсків, риб. Мазутні агрегати погіршують газообмін у піску, а також створюють хімічне навантаження на лагуни та можуть бути смертельно токсичними для молодих тварин, наголошували в організації та додавали, що факт виявлення мазуту на території Національного природного парку “Тузлівські лимани” є не просто “екологічним сигналом”, а реальним доказом міжнародного злочину.

Передісторія 

Цього квітня ми писали, що нелегітимні “поліціянти” окупованого півострова затримали та оштрафували активіста через те, що він показував замазучене каміння на узбережжі в Алушті. Юрій Озаровський, активіст із Краснодарського краю РФ, заявляв, що його добу утримували в окупаційній “поліції” Криму, а потім оштрафували на 15 тисяч рублів через демонстрацію каміння, забрудненого мазутом. Після витоку нафтопродуктів у Керченській протоці Озаровський щодня розповідав про ситуацію на кубанському узбережжі та регулярно відвідував Крим. Активіст зазначав, що він не мав жодних корисливих цілей, лише “хотів убезпечити людей”, які перебувають на набережній, і зробити природу й повітря чистішим.

Скриншот з відео

Скриншот з відео

ХПГ детально розповідала про трощу двох російських танкерів, яка сталася 15 грудня 2024 року поблизу Керченської протоки й спричинила масштабну екологічну катастрофу. Як зазначали у Greenpeace, у море могло потрапити 4300 тонн мазуту та інших нафтопродуктів. Справжні цифри могли бути значно більшими. За попередніми підрахунками Державної екологічної інспекції України, витік мазуту вже завдав екосистемам збитків на понад 14 мільярдів доларів.

Це забруднення вже було визнане міжнародною екологічною катастрофою. До прикладу, лише за два дні цього січня у тимчасово окупованому Севастополі зібрали 111,8 тонни ґрунту, забрудненого мазутом, що витік з російських танкерів. Як сповіщали журналісти “Крим. Реалії”, які покликалися на дані окупаційних адміністрацій, упродовж 5 січня цього року було вивезено 84,5 тонни забрудненого мазутом ґрунту, а 6 січня зібрали ще 27,3 тонни.

Довготривалі наслідки

Цього квітня ХПГ писала, що затонулі російські танкери становили значну загрозу для довкілля й навесні 2025-го. Супутникові знімки зафіксували, що станом на квітень із них продовжував витікати мазут. Через це у Криму масово гинули дельфіни, а біля Маріуполя помирала риба. Від мазуту також гинули птахи. Як пояснювала екоактивістка, дослідниця екокатастроф і лідерка екоруху “Let’s Do It Ukraine” Юлія Мархель, забруднювальні речовини (бензол, толуол і ксилол), які містяться в мазуті, проникають у ґрунт, воду, пісок і викликають мутації мікроорганізмів. “Усі ці токсичні речовини накопичуються в організмах риб, в організмах молюсків і є смертельно небезпечними для споживання”, — попереджала Мархель. Щобільше, згустки мазуту, які вкрили дно Чорного моря, становлять серйозну загрозу для бентосу — екологічного угруповання організмів, які мешкають на дні. “Бентос включає бактерії, рослини, безхребетних, молюсків, ракоподібних, багатощетинкових хробаків тощо. Згустки мазуту перекривають доступ кисню до дна, порушують нормальну життєдіяльність організмів і викликають їх масове відмирання”, — пояснювали на фейсбук-сторінці Державної екоінспекції. Окрім того, розчинені у воді фракції мазуту негативно впливають на зоопланктон і фітопланктон, які слугують основним джерелом харчування для дрібних риб. “Цей вплив здатний викликати ланцюгову реакцію, що призведе до значних порушень у харчовому ланцюзі та катастрофічних наслідків для іхтіофауни Чорного моря”, — наголошували експерти. Крім того, “навіть після видалення мазуту токсини залишаються в піску та рослинах, отруюючи середовище на роки”, зазначала Юлія Мархель. 

“Екологи вважають, що ліквідація наслідків розливу мазуту триватиме не менш як три роки, а на повне відновлення узбережжя Чорного моря може знадобитися від п’яти до десяти років”, — наголошували в Центрі протидії дезінформації. Доктор біологічних наук Павло Гольдін казав журналістам “Крим. Реалії”, що наслідки трощі танкерів у Керченській протоці даватимуться взнаки щонайменше упродовж 20 років. Аби хімічні речовини, які містить мазут, розклалися, потрібні роки. Проте навіть коли російські танкери нарешті дістануть з води, викиди мазуту можуть тривати. Як пояснював Гольдін, оскільки мазут фактично всмоктується у ґрунт морського дна, там утворюється своєрідний “пиріг” — з кількох шарів мазуту й піску. Вже згодом — під дією бактерій, які теж живуть у ґрунті, — відбуватиметься його біорозщеплення. Проте під дією вітрів, течій, тектонічних процесів або землетрусів мазут може знову виходити на морське дно й знову розчинятися у воді. “До прикладу, коли тепло, він розчинятиметься і виходитиме у верхні шари води. Коли холодно, він накопичуватиметься на дні й згодом всмоктуватиметься у ґрунт”, — пояснював експерт.


Станом на сьогодні Державна екологічна інспекція України вже задокументувала 9187 фактів заподіяння шкоди українському довкіллю внаслідок збройної агресії РФ. Попередня сума завданих довкіллю збитків сягнула 5302 трлн грн. Нагадаємо, що зараз Україна кваліфікує злочини агресора проти українського довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (стаття 438) та екоцид (стаття 441). Як раніше наголошували в Офісі Генпрокурора, Україна вперше в історії людства розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини. Більше про злочини РФ, вчинені проти українського довкілля, можна почитати в рубриці Екологічні права

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
Подібні статті

• Екологічні права   • Російсько-українська війна

Пропаганда замість води

Розповідаємо про проблеми з водопостачанням на тимчасово окупованих Росією територіях України та бездіяльність окупаційних сил.

• Події   • Екологічні права

Затримали за те, що показував забруднене мазутом каміння у Криму

Кримські “поліціянти” оштрафували й добу утримували російського активіста, який показав замазучене каміння на узбережжі Алушти. На нього також склали протокол “за поширення неправдивої інформації”. Попри екологічну катастрофу у Криму цього літа планують відкрити 381 табір, де зможуть “відпочивати” діти. Більше про знищення довкілля тимчасово окупованого півострова — у статті.

• Події   • Екологічні права

На Півдні України російські військові убили червонокнижного зубра

Про убивство рідкісної тварини повідомили зоозахисники UAnimals та журналісти. Тим часом правозахисники Truth Hounds подали до Міжнародного кримінального суду рекомендації щодо розслідування злочинів проти довкілля.

• Події   • Екологічні права

24 кримінальні справи за злочини, вчинені представниками РФ проти довкілля Херсонщини

Саме стільки проваджень вже розпочали у спеціалізованій екологічній прокуратурі від початку російського повномасштабного вторгнення до 14 січня цього року.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти