MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Україна перша в історії людства розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини, — Костін

23.10.2023   
Марина Гарєєва
Детальніше про російську війну проти українського довкілля та механізми притягнення РФ до відповідальності — у статті ХПГ.

Світлина оприлюднена Офісом Генерального прокурора України.

Світлина оприлюднена Офісом Генерального прокурора України.

Глобальна платформа з оцінки збитків довкіллю внаслідок війн

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець презентував проєкт Міжнародної довкіллєвої декларації.

Це відбулося під час міжнародної конференції “Об’єднані заради правосуддя. Об’єднані заради природи” (United for Justice. United for Nature), до якої долучилися міністри довкілля низки країн світу: Німеччини, Чехії, Болгарії, Румунії, Молдови, Литви, повідомляє “Урядовий кур’єр”.

Як зазначили в пресслужбі Офісу Генерального прокурора, конференція мала на меті “консолідувати зусилля світової спільноти, аби забезпечити належну оцінку екологічних збитків, спричинених війною, та повну відповідальність агресора за воєнні злочини проти довкілля”.

Щодо Міжнародної довкіллєвої декларації: вона має юридично закріпити статус Глобальної платформи з оцінки збитків довкіллю внаслідок війн, зауважив Руслан Стрілець.

“Головна мета — на прикладі українських кейсів запропонувати універсальні рішення для всіх країн, які страждають від війн та збройних конфліктів. Ми пропонуємо — виробити єдині для всіх інструменти з оцінки збитків довкіллю та притягнення будь-якого агресора до відповідальності”, — розповів міністр. 

Стрілець також відмітив, що вкрай важливо закріпити поняття “екоциду” в системі міжнародного права, і висловив сподівання, що напрацювання Глобальної платформи з оцінки збитків довкіллю внаслідок війн дозволять включити всі злочини РФ проти довкілля до Міжнародного реєстру збитків, започаткованого у Рейк’явіку.

“Декларація має стати тим документом, який сприйматимуть абсолютно всі країни, незалежно від того, в якому часовому або кліматичному поясі вони перебувають. А ще довести будь-якому агресору: війна — це дорого, і не тільки з точки зору вартості військової техніки, а й з точки зору збитків навколишньому середовищу”, — зауважив Руслан Стрілець.

23 жовтня у Міндовкіллі також сповістили, що Україна і партнер PwC у Німеччині підписали Меморандум про співробітництво. Фахівці PwC Німеччина мають колосальний досвід судових розслідувань, спорів і міжнародного арбітражу, зауважили у пресслужбі Міндовкілля. Своєю чергою Руслан Стрілець розповів, що Україна разом з партнерами працюватиме як над Глобальною платформою з оцінки збитків довкіллю внаслідок війн, так і “над методологією оцінки шкоди довкіллю внаслідок війни”.

“Німецькі колеги надаватимуть підтримку Уряду України у зборі доказів про екологічні злочини Росії. Плануємо реалізувати і пілотні проєкти за повним треком: від фіксації таких злочинів до визначення збитків та підготовки позовів, — повідомив Руслан Стрілець. — Ми не припиняємо працювати над тим, щоб окупант поніс справедливу відповідальність за кожен сантиметр знищеної української землі, а також над тим, щоб кожний агресор у майбутньому чітко знав: руйнувати довкілля у будь-якому куточку планети — це дорого і [за такі дії] доведеться платити”.

Як наголошував Генеральний прокурор Андрій Костін, Україна “вперше в історії людства” розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини. “На міжнародному рівні ми поглиблюємо партнерство з Міжнародним Кримінальним судом, Незалежною міжнародною слідчою комісією ООН та іншими інституціями”, — зауважував Костін під час конференції “Об’єднані заради правосуддя. Об’єднані заради природи”. 

Російське сміття на тимчасово окупованих територіях України

Ілюстративне фото оприлюднене в телеграм-каналі “Андрющенко Time”.

Ілюстративне фото оприлюднене в телеграм-каналі “Андрющенко Time”.

Тим часом, як 21 жовтня зазначали у Центрі національного спротиву, росіяни планують збудувати три полігони на територіях України, що перебувають під контролем російських збройних сил.

На новостворених полігонах представники РФ планують зберігати сміттєві відходи, в тому числі і сміття, завезене з Ростовської області РФ.

“Ідеться саме про полігони, а не сміттєпереробні заводи”, — наголосили у ЦНС. Там також зауважили, що “у самій Ростовській області від ідеї створити новий полігон відмовились через протести місцевих мешканців й тому проблему вирішують коштом тимчасово окупованих територій”.

За даними Центру, зараз ворог розробляє проєктну документацію для створення полігонів.

У серпні 2023-го ХПГ писала, що Москва планує витратити 1,3 млрд рублів на обладнання сміттєвих звалищ на ТОТ Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, куди росіяни планують вивозити сміття з території РФ. Окрім цього, у червні 2023-го у Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів сповіщали, що після російського повномасштабного вторгнення в Україні утворилося від 10 до 12 мільйонів тонн сміття. Приблизно стільки твердих побутових відходів утворюються в країні за рік. 

“Управління браконьєрів” на ТОТ Херсонщини 

Щобільше, 22 жовтня у ЦНС повідомили, що на тимчасово окупованих частинах Херсонщини росіяни створили так званий “відділ Азово-Чорноморського управління Росриболовлі”. У Центрі Нацспротиву наголосили, що такий відділ “є нічим іншим як управлінням браконьєрів”.

“Окупанти не мають права розпоряджатись ресурсами на території України й будь-які посвідки від фейкових структур є юридично нікчемними й невизнані у світі. Відтак відділ риболовлі, відкритий у Скадовську є профанацією”, — підкреслили у ЦНС. 

Нагадаємо, що у квітні цього року було зареєстровано Законопроєкт 9218 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою захисту права власності Українського народу”, який пропонував заборонити державі-агресору та її громадянам, юридичним особам і міжнародним об’єднанням, а також організаціям, створеним та зареєстрованим відповідно до законодавства держави-агресора, набувати право власності на землю, земельні ділянки, ліса, надра, користуватися водними об’єктами України. За теперішніх обставин “право власності РФ (та підконтрольних їй осіб) на природні ресурси (національні багатства) України становить пряму загрозу національним інтересам. У зв’язку з цим існує об’єктивна необхідність законодавчо обмежити доступ громадян держави-агресора, юридичних осіб та міжнародних об’єднань, організацій, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства держави-агресора, а також самої держави-агресора до володіння та/або користування найважливішими об’єктами права власності Українського народу — землею, лісами та надрами”, — йшлося в проєкті закону. Детальніше про захист українських надр від російських загарбників, можна прочитати у статті Харківської правозахисної групи. 

Загальний контекст 

Херсонський пес, урятований з холодної води. Через переохолодження він не може стати на задні лапи. Світлина: Сергій Коровайний.

Херсонський пес, урятований з холодної води. Через переохолодження він не може стати на задні лапи. Світлина: Сергій Коровайний.

Як зазначали у Мінекономіці, від початку повномасштабного вторгнення Російська Федерація вже вчинила дві з половиною тисячі екологічних злочинів в Україні. При цьому ідеться лише про задокументовані випадки. Росіяни “жорстоко вбивають українців, вони руйнують наші міста і села, вони винищують наші ліси, наші великі природні ресурси, поля і озера. Вони мінують дороги і споруди, мінують систему водопостачання”, — перелічувала злочини РФ очільниця міністерства Юлія Свириденко.

Своєю чергою очільник Міндовкілля наголошував, що якщо рік тому сума нарахованих збитків, завданих українському довкіллю, сягала близько 26 млрд євро, сьогодні вона вже зросла вдвічі та становить 55 мільярдів євро.

Як відзначала Свириденко, через дії РФ “мільйон українців втратили доступ до питної води, 100 тисяч мешканців у 80 населених пунктах постраждали від підтоплення, 140 тисяч — залишилися без світла”. Нагадаємо, що Російська Федерація завдає непоправної шкоди й українським ґрунтам. Ще у квітні поточного року голова комісії міськради з питань екології й захисту навколишнього середовища ради Максим Бородин попереджав, що у Маріуполі може бути настільки критична ситуація, що після проведення всіх досліджень доведеться знімати шар ґрунту, як це робили після Чорнобильської катастрофи. 

Читайте також: Від острова Джарилгач до Баренцового моря: як Росія знищує все живе на своєму шляху

Станом на червень 2023-го українські правоохоронці розпочали понад 190 кримінальних проваджень, які стосувалися злочинів, вчинених РФ проти українського довкілля. 14 з них були кваліфіковані як екоцид. Наразі Україна кваліфікує злочини агресора проти довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (стаття 438) та екоцид (стаття 441). Хоча у міжнародних договорах поки немає поняття “екоцид”, наразі триває рух за визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином.

У червні цього року Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець підкреслював, що, підірвавши Каховську ГЕС, Росія завдала колосальних збитків українському довкіллю. Наразі, за підрахунками Міндовкілля, орієнтовна сума збитків, завданих українському довкіллю через підрив Росією Каховської ГЕС, становить 146,4 млрд гривень. Раніше Руслан Стрілець повідомляв, що, за орієнтовними підрахунками Держекоінспекції України, через підрив Каховської греблі можлива загибель диких тварин оцінювалася у понад 883 мільйони гривень. На жаль, ця сума не є остаточною. Міністр пояснював, що росіяни скоїли злочин у сезон масового розмноження й позбавили життя безліч тварин, які навіть не встигли народитися.

При цьому російські військові підтверджували, що Каховську ГЕС підірвала російська диверсійна група (про це свідчили їхні розмови), а за тиждень до підриву гідроелектростанції у Росії дозволили не розслідувати аварії на небезпечних об’єктах, які сталися унаслідок “воєнних дій” і терактів, у тому числі й аварії на тимчасово окупованих територіях України. При цьому сам підрив гідроелектростанції порушує заборону, встановлену статтею 56 Першого Додаткового протоколу до Женевських конвенцій щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, згідно з якою, заборонено здійснювати напади на установки та споруди, які містять небезпечні сили (до яких належать греблі, дамби, атомні електростанції), навіть коли такі споруди є військовими об’єктами, якщо подібний напад може викликати вивільнення небезпечних сил і подальші тяжкі втрати серед цивільного населення. Харківська правозахисна група писала про підрив гідроелектростанції, подальші обстріли постраждалих територійпровалену евакуацію на окупованому лівобережжі Херсонщини та ліквідацію наслідків теракту. Більше про злочини РФ проти українського довкілля можна почитати в рубриці Екологічні права

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися