MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

РФ скоїла понад 7000 екологічних злочинів в Україні

22.01.2025   
Марина Гарєєва
Згадуємо збитки, завдані агресивною війною РФ українському довкіллю, та розповідаємо про наслідки міжнародної екокатастрофи — трощі російських танкерів біля Керченської протоки — у статті.

11 січня 2025 року. Волонтери збирають мазут на Бердянській косі. Фото з соцмереж, оприлюднене Центром журналістських розслідувань.

11 січня 2025 року. Волонтери збирають мазут на Бердянській косі. Фото з соцмереж, оприлюднене Центром журналістських розслідувань.

Забруднення та кліматичні зміни

Як уточнили у пресслужбі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, понад сім тисяч злочинів щодо довкілля Росія скоїла від початку повномасштабного вторгнення.

“Збитки перевищують €72,9 мільярда — це забруднення земель і ґрунтів, шкода, завдана природно-заповідному фонду та охоронюваним екосистемам, забруднення повітря, водних об’єктів і морів, а також вплив війни на кліматичні зміни”, — повідомило Міністерство на офіційній фейсбук-сторінці 21 січня 2025 року.

Як зазначала заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ольга Юхимчук, “дані про екологічні збитки стануть основою для подальшого зеленого відновлення України”. За словами Юхимчук, зараз Міндовкілля працює над рамковим законом “Про основи зеленого відновлення”. Цей закон визначатиме ключові принципи й підходи до сталого відновлення країни та враховуватиме європейські стандарти, говорить посадовиця.

Неостаточні цифри

Як зазначено на офіційному сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, згідно з орієнтовними підрахунками Державної екологічної інспекції, через воєнні дії РФ Україна вже зазнала збитків у 3 175 трильйонів гривень. Крім того, було задокументовано 7241 факт заподіяння шкоди українському довкіллю внаслідок збройної агресії РФ. У листопаді минулого року Президент України казав, що станом на той час загальна сума збитків, яких Україна зазнала внаслідок російської агресії, сягнула 800 мільярдів доларів.

Нещодавно ми писали про збитки, яких РФ завдала національним природним паркам і біосферним заповідникам Херсонщини. За попередніми підрахунками, через дії російських військ національний природний парк “Кам’янська Січ” зазнав збитків у 49,9 мільйона гривень, біосферний заповідник “Асканія-Нова” зазнав збитків у майже 85,3 мільйона гривень, національний природний парк “Нижньодніпровський” — у понад 72,6 мільярда гривень, а збитки, завдані російськими окупантами Джарилгацькому національному природному парку, вже перевищили 7,2 мільярда гривень.

Минулого жовтня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль казав, що станом на той час сума збитків, яких зазнали українські екосистеми через війну РФ, сягнула 65 мільярдів доларів. 

Вже цього січня Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук зазначала, що підрив греблі Каховської гідроелектростанції спричинив збитки у 14 мільярдів доларів, а гендиректор “Укргідроенерго” Ігор Сирота уточнював, що це — неостаточна сума, адже в неї не включено шкоду, завдану аграрному сектору та промисловості. Як наголошували в “Укргідроенерго”, збитки через знищення Каховської ГЕС можуть сягати 10 мільярдів гривень щороку.

Катастрофічні наслідки

Троща двох російських танкерів, що сталася 15 грудня минулого року поблизу Керченської протоки, спричинила ще одну масштабну екологічну катастрофу. Судна “Волгонєфть-212” та “Волгонєфть-239” могли перевозити мазут і інші нафтопродукти для російської армії і зазнали аварії під час шторму. Як зазначали у Greenpeace, у море могло потрапити 4300 тонн мазуту та інших нафтопродуктів. Справжні цифри могли бути значно більшими, адже, за даними російських ЗМІ, лише один танкер “Волгонєфть-212” перевозив 4300 тонн мазуту. Як повідомляли російські телеграм-канали, приблизно стільки ж нафтопродуктів могло бути на борту іншого танкера, тож у води могло потрапити близько 8000 тонн речовин. Світлана Гринчук наголошувала, що Росія має нести відповідальність за наслідки виливу нафтопродуктів в море. За попередніми підрахунками Державної екологічної інспекції України, витік мазуту вже завдав екосистемам збитків на понад 14 мільярдів доларів, казала міністерка. 

Скриншот з відео

Скриншот з відео

Як пояснювала директорка Greenpeace Україна Наталія Гозак, оскільки аварія відбулася південніше Керченської протоки, забруднення щонайменше з одного (а, можливо, і з обох танкерів) одразу потрапляло у води Чорного моря. Упродовж першого тижня після аварії було зафіксовано забруднення на російському узбережжі — від Анапи до Керченської протоки. Вже за кілька тижнів почали фіксувати забруднення і в українській частині, у Криму. Станом на минулий тиждень було забруднене фактично все узбережжя Криму. І найгірше — те, що забруднення з затонулої частини танкера продовжує витікати, казала Гозак журналістам “Новини Приазов’я” (проєкту Радіо Свобода). Це забруднення вже було визнане міжнародною екологічною катастрофою, а Україна, Румунія та Болгарія узгодили дії з міжнародними інституціями для координації зусиль у подоланні наслідків аварії, повідомляла команда екоруху “Let’s Do It Ukraine”. 

Лише за два дні cічня у тимчасово окупованому Севастополі зібрали 111,8 тонни ґрунту, забрудненого мазутом, що витік з російських танкерів. Як сповіщали журналісти “Крим. Реалії”, що покликалися на дані окупаційних адміністрацій, за 5 січня цього року було вивезено 84,5 тонни забрудненого мазутом ґрунту, а 6 січня зібрали ще 27,3 тонни.

20 січня цього року в Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу зазначали, що, як і прогнозували науковці, під впливом низьких температур мазут збився у згустки. Нині ці згустки вкривають дно Чорного моря і становлять серйозну загрозу для бентосу — екологічного угруповання організмів, які мешкають на дні. “Бентос включає бактерії, рослини, безхребетних, молюсків, ракоподібних, багатощетинкових хробаків тощо. Згустки мазуту перекривають доступ кисню до дна, порушують нормальну життєдіяльність організмів і викликають їх масове відмирання”, — пояснювали на фейсбук-сторінці Державної екоінспекції. Окрім того, розчинені у воді фракції мазуту негативно впливають на зоопланктон і фітопланктон, а вони є основним джерелом харчування для дрібних риб. “Цей вплив здатний викликати ланцюгову реакцію, що призведе до значних порушень у харчовому ланцюзі та катастрофічних наслідків для іхтіофауни Чорного моря”, — наголошували експерти. Крім того, “навіть після видалення мазуту токсини залишаються в піску та рослинах, отруюючи середовище на роки”, казала екоактивістка, дослідниця екокатастроф і лідерка екоруху “Let’s Do It Ukraine” Юлія Мархель. 

Супутниковий моніторинг Sentinel-1, який здійснювали 4 січня 2025 року, зафіксував забруднення у вигляді плям нафтопродуктів площею близько двох квадратних кілометрів поблизу Феодосії та 0,25 км² біля мису Такіль. Імовірні сліди забруднення також виявили між Партенітом та Судаком, повідомляли у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. Вже 5 січня цього року супутникові знімки підтвердили значне поширення мазуту вздовж південного узбережжя Криму, а поблизу Севастополя та Качі були зафіксовано мазутні плями довжиною до 15 км. “Загальна площа забрудненої акваторії становила близько 1000 км²”, — мовилося у фейсбук-дописі міністерства. Щобільше, як повідомляли ЗМІ, у багатьох районах були виявлені забруднені мазутом птахи (за даними Юлії Мархель, вже загинуло понад 400 птахів), а станом на 5 січня від забруднення загинув щонайменше 61 дельфін. Пані Юлія наголошувала, що реальні цифри можуть бути набагато більшими, а забруднювальні речовини (бензол, толуол і ксилол), які містяться в мазуті, проникають у ґрунт, воду, пісок і викликають мутації мікроорганізмів. “Усі ці токсичні речовини накопичуються в організмах риб, в організмах молюсків і є смертельно небезпечними для споживання”, — попереджала Мархель. 

12 січня Центр журналістських розслідувань оприлюднив супутникові знімки, які свідчили про те, що забруднення досягло берегів Азовського моря. Нагадаємо, що нині все Азовське узбережжя окуповане Росією.

11.01.2025. Мазут в Азовському морі на знімку супутника Sentinel-1.

Мазут в Азовському морі. 11 січня 2025 року. Знімок супутника Sentinel-1, оприлюднений Центром журналістських розслідувань.

На іншому знімку — супутника Sentinel-2 — було зафіксовано, як днем раніше, 10 січня, пляма нафтопродуктів дісталася Бердянської коси. Вже 11 січня гауляйтер окупованих частин Запорізької області Євген Балицький підтвердив викид мазуту у Бердянську й повідомив про забруднену ділянку на косі Пересип. Як заявляв Балицький 11 січня, “на цю мить зафіксовано викид мазуту на Азовському узбережжі, на Бердянській косі з боку відкритого моря виявлено забруднену ділянку завдовжки 14,5 кілометрів із дрібними фрагментами твердої фракції мазуту”. Журналісти зазначали, що загарбники можуть навмисно применшувати масштаби забруднення берегової лінії та давати менші цифри.

Як наголошували у Бердянській міській раді, спочатку Балицький відправляв волонтерів чистити пляжі біля російської Анапи та ігнорував ситуацію на Азовському узбережжі Запорізької області попри те, що перші ознаки забруднення з’явились у сусідній Кирилівці вже протягом двох діб після затоплення російських танкерів. Згодом Балицький повідомив, що для боротьби з забрудненням залучили понад 200 людей і 24 одиниці техніки. Вже 15 січня Балицький казав, ніби берегова лінія Запорізької області повністю очищена від мазуту. Проте ці твердження — вкрай сумнівні, вважає редактор видання “Локатор-Медіа” Олександр Пилипенко. “Забруднення дуже велике. Самі окупанти [окупаційна влада] повідомляють, що це 14,5 кілометрів. Це майже вся [Бердянська] коса. Коса — 18 кілометрів завдовжки. Вони залучили і своїх рятувальників, і волонтерів з усієї окупованої території області — молодь переважно. Навіть залучали сили з території, яка контролюється угрупуванням ‘ДНР’. Звучала цифра, що 300 людей прибирали територію. Ще в четвер [16 січня] оголосили, що операція з очищення пляжу завершена. Зібрали вони майже 2400 мішків. Тобто виходить 80 мішків на людину, це якась така неймовірна цифра — майже 60 тонн піску, забрудненого нафтовиробами”, — цитували Пилипенка “Новини Приазов’я” (проєкт Радіо Свобода).

Уточнення від редакції: У наведених Пилипенком підрахунках є помилка, адже якщо 300 людей зібрали 2400 мішків, то одна людина зібрала не 80, а 8 мішків.

Забруднення зафіксували й біля берегів Кирилівки, курортного селища, розташованого за 116 кілометрів від Бердянська. Селищний голова Кирилівки Іван Малєєв казав журналістам Радіо Свобода, що біля Кирилівки дійсно виявили мазут. “Що робили окупанти? Окупанти проводили суботник, виводили людей, але їх було небагато. Залишки мазуту були в різних місцях — на Золотому березі, Федотовій косі й далі, та у самій Кирилівці”, — казав посадовець. Вже 16 січня окупаційна адміністрація Мелітополя закликала мешканців Кирилівки та шести сіл тимчасово окупованого Мелітопольського району (Ю’рївки, Малої Тернівки, Єфремівки, Косих, Лиманського, а також села Шелюги) не пити воду з кранів, нібито через підйом ґрунтових вод і невідповідність води санітарним нормам. Як повідомляли загарбники, використання водопровідної води могло призвести до кишкових захворювань. Такі обмеження могли бути повʼязані з наслідками забруднення нафтопродуктами, припускав Іван Малєєв. Російська окупаційна “влада” вимкнула водопостачання у Кирилівці та у прилеглих селах (Шелюгах, Охрімівці, Косих, Лиманському). Людям возили воду з Мелітополя та видавали по графіку, але і цю воду слід було кип’ятити. Окупаційна “влада” закрила водогін Шелюги–Кирилівка і свердловини в Охримівці, проте не повідомляла людям, чому так чинить. Ми припускаємо, що це було саме через нафтопродукти, наголошував Малєєв.

Якщо вміст нафтових вуглеводнів у воді перевищує допустимі концентрації, це становить загрозу здоров’ю людей, які контактують з цією водою, казала екологиня Юлія Мархель команді “Новини Приазов’я”. Такий самий ризик є і для людей, які вживають морську живність з цієї території. Якщо у воді є забруднення, її не потрібно торкатися, наголошувала екологиня. Крім того, Мархель зазначала, що якщо належним чином не ліквідувати наслідки цієї екокатастрофи, туристичні місця будуть знищені. “Пісок, який вкритий мазутом, стає непридатним для відпочинку. Його потрібно повністю вивозити й замінювати. Не можна лежати на тому піску, де був мазут. Навіть якщо його просто з поверхні прибирали. Якщо територія зазнала дотику цієї мазутної плями, то такі піски, такі пляжі, потрібно буде повністю оновлювати”, — говорила екологиня.

Краснодарський край РФ. Волонтери збирають мазут лопатами.

Краснодарський край РФ. Волонтери збирають мазут лопатами.

Троща російських танкерів біля Керченської протоки є “наймасштабнішою екологічною катастрофою сторіччя”, казав голова громадської організації “Зелений лист”, біолог Владислав Балінський. Це катастрофа того ж масштабу, що і підрив Каховської ГЕС Росією, наголошував експерт. “Подібне вже траплялося у 2007 році, тоді в море потрапило близько 3000 тонн нафти. Але зараз ситуація набагато небезпечніша”, — говорив Балінський журналістам “Суспільного”. На думку пана Владислава, троща російських танкерів сталася через ненадійність конструкцій, які переробляли ще у 1990-х роках. “Ці судна скорочували, зварювали, і тепер вони переламалися саме на місцях зварювання. Це питання умов експлуатації”, — казав Балінський. Крім того, як раніше відмічав речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, російські танкери порушили норми судноплавства, коли вийшли в море у шторм. Очільник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко також зазначав, що оскільки танкери є річковими, а не морськими судними, вони не повинні були виходити в море під час такого шторму. Щобільше, танкери були дуже старими — 1951 та 1955 років випуску. ХПГ писала про це у статті.

На думку директорки Greenpeace Україна Наталії Гозак, цю аварію можна було попередити. Гозак також згадувала, що 2007 року у Керченській протоці сталася фактично така сама аварія з таким самим танкером “Волгонєфть”, який перевозив нафтопродукти. “Росія не винесла жодних уроків і фактично демонструвала злочинну бездіяльність на перших етапах ліквідації катастрофи, — наголошувала Гозак. — ...Потрібно було швидко реагувати та швидко ліквідувати наслідки, як відкачуючи нафтопродукти з самого танкера, який зазнав аварії, так і використовуючи належну техніку для збору нафтопродуктів на воді й на узбережжі. Цього не було зроблено”.

Правовий вимір

Нині Україна кваліфікує злочини агресора проти українського довкілля за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (стаття 438) та екоцид (стаття 441). Як раніше наголошував тодішній Генеральний прокурор Андрій Костін, Україна “вперше в історії людства” розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини.

Крім того, хоча у міжнародних договорах поки немає поняття “екоцид”, триває рух за визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином. Ще у 2023 році радник Генпрокурора Максим Попов зазначав, що Україна співпрацює з коаліцією Stop Ecocide International. “Наприкінці березня 2023-го Європарламент прийняв резолюцію, якою радив внести зміни до відповідної Директиви ЄС, криміналізувати цей злочин на рівні держав-членів ЄС та доповнити Римський статут п’ятим злочином — екоцидом”, — казав радник Генпрокурора. Ми писали, що минулого лютого українські правоохоронці уперше повідомили про підозру в скоєнні екоциду російському генерал-полковнику. У вересні 2024-го Тихоокеанські острови — Вануату, Фіджі та Самоа — подали клопотання до Міжнародного кримінального суду щодо кримінальної відповідальності за екоцид. Щобільше, минулого року Бельгія стала першою європейською країною, яка офіційно криміналізувала екоцид як на національному, так і на міжнародному рівні. Новий кримінальний кодекс, який ухвалив федеральний парламент Бельгії, передбачав позбавлення волі до 20 років для осіб, винних в екоциді, та штрафи до 1,6 мільйона євро для корпорацій.

Більше про злочини РФ, вчинені проти українського довкілля, можна почитати в рубриці Екологічні права

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися