MENU

Євген Захаров: Коли наступали росіяни, ув'язнених звільнили і вони пішли давати відсіч ворогові

17.03.2022 | kp.ua
Валерія Чепурко

Сьогодні кожен знаходить свій фронт. Поки військові відбивають атаки ворога, тероборона будує захисні укріплення, лікарі рятують життя, працівники комунальних служб у міру сил забезпечують життєдіяльність міст та сіл.

Про те, яка роль відводиться у боротьбі з російською агресією правозахисникам, "КП" в Україні" розмовляє з директором Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим.

Зберемо всі дані за місяць і передамо до Гааги

– Євгене Юхимовичу, відомо, що ваша організація зайнялася документуванням подій, які наразі відбуваються в Україні. Яка мета?

– Прокурор Міжнародного кримінального суду вже фактично відкрив провадження по Україні. Нині можна подавати інформацію про ймовірні злочини, які вчинили російські окупанти. Це дії, які вважаються злочинами відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду: геноцид, злочини проти людяності, військові злочини.

Ми документуємо події у Харкові та Харківській області, на більше поки що не вистачає сил. Але я сподіваюся, що за таким самим алгоритмом працюватимуть колеги в інших регіонах, щоб ми могли охопити і подати на суд у Гаазі повну картину того, що відбувається в Україні.

– Як відбувається документування?

– Ми робимо щоденні огляди подій у часовому порядку – виклад обстрілів, нападів, руйнувань та пожеж, які викликали обстріли. Підсумовуємо за день та публікуємо. Далі кожні десять діб даватимемо узагальнення, потім – за двадцять діб, і так по висхідній.

Те, що зберемо за перший місяць, відішлемо до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, щоб вони могли використати цю інформацію у своєму розслідуванні.

Юридично – «ймовірні». Для нас – сумнівів немає

– Офіс українського Генпрокурора також відкриває кримінальні справи.

– Розслідування злочинів за Римським статутом здійснює виключно офіс прокурора Міжнародного кримінального суду. Українські слідчі також можуть розслідувати військові злочини, але за українським законодавством. Я читав, що вже є 1717 кримінальних проваджень. Але навіть у моєму рідному Харкові таких проваджень має бути більше. Просто все одразу дуже важко охопити.

Злочини за Римським статутом – це масові злочини. Вважаю, що ця війна має явний геноцидний умисел – на знищення українського народу. Але поки що, слава богу, цей намір не отримав такого розмаху, щоб за критеріями МКС злочини вважалися геноцидом. Але якщо війна триватиме і росіяни продовжать творити те, що творять, то ця кваліфікація, як на мене, буде коректною. Сьогодні дії Росії – це вже військові злочини, і можна говорити про злочини проти людяності.

– На початку нашої бесіди ви, однак, сказали "імовірні злочини". Чому? Адже все жорстоко та очевидно!

– Поясню, чому доводиться вживати слово "імовірні". Коли ми говоримо про злочини, то точку ставить суд. Саме Міжнародний кримінальний суд має сказати: те, що ми вважаємо злочином, є таким відповідно до Римського статуту. Тому юридично ми маємо говорити «ймовірно скоєний злочин».

Це стандарт, якого дотримуються у всьому світі. Хоча для нас немає жодного сумніву і бути не може.

Міжнародні аналітики працюють із 2014 року

– Ви підтримуєте зв'язки із міжнародними правозахисними організаціями? Чим вони можуть допомогти?

– Звісно, підтримуємо зв'язки. У міжнародних організаціях є експерти професійніші за українських, бо подібним нам не доводилося раніше займатися. Ці експерти дають оцінки, роблять аналітичні розробки. Такий процес розпочато ще з 2014 року і продовжується.

Міжнародні правозахисники братимуть участь у Міжнародному суді. Ось буквально сьогодні я говорив із колегою з Парижа. Їхня організація «Міжнародна федерація з прав людини» збирається інтерв'ювати українців, яким довелося виїхати за кордон, і на основі цих розповідей робити висновки про характер злочинів, скоєних росіянами. Це вже велика допомога, бо ми не можемо опитати тих, хто виїхав.

– А чи можуть бути з боку Росії правозахисники, які дадуть свідчення в суді проти режиму Кремля?

– Безперечно! Щодня затримують по 300-500 осіб у всій Росії, які виступають проти війни в Україні. Це при тому, що за поширення «неправдивої інформації» загрожує до 15 років позбавлення волі.

Тільки вчора я говорив зі своїм другом. Його вже двічі затримували, а він усе одно виходить на протести. Я кажу: «Тебе ж посадять!» А він відповідає: "Мені краще сісти, ніж відчувати цю ганьбу". Я пропонував, але він не хоче їхати з Росії, хоче боротися там проти війни та агресії Путіна.

Від Росії у Гаазі на суді обов'язково будуть свідки!

Засудженим потрібна безпека, а охочим воювати – зброя

– Харківська правозахисна група завжди допомагала засудженим. І ось зараз, коли війна, коли законослухняні люди не знають, куди тікати і що робити, ви знову виступаєте за те, щоб засудженим забезпечили право на безпеку. Не всі це можуть зрозуміти.

– Засуджені – такі ж громадяни нашої країни, як і ми з вами. Тільки вони скоїли злочини та отримали покарання. Вони повинні покарання понести, але це не означає, що вони мають гинути під бомбами російських окупантів.

Вільні люди можуть їхати, якщо хочуть, можуть лишитися. З Харкова вже виїхало близько 500 000 людей. А у засуджених немає вибору. Якщо їх вивезуть, то вивезуть. А якщо ні? У цій війні вже знаємо випадок, коли бомба влучала у колонію, були загиблі та поранені.

– Ваша організація також ратувала за амністію.

– Насамперед ми говоримо про те, що багато засуджених, які хочуть воювати проти окупантів, мають отримати таке право. І держава вже зробила крок назустріч добровольцям. Я особисто бачив наказ, яким керівникам колоній та слідчих ізоляторів доручено провести бесіди із ув'язненими.

Якщо охочих воювати можна звільнити, то виноситься президентське помилування, і прямо з нар люди йдуть на фронт.

Так було у Менській колонії на Чернігівщині, де відбувають покарання правоохоронці, учасники АТО. Коли наступали росіяни, майже всіх звільнили, і колишні в'язні пішли давати відсіч ворогові.

Амністія – це інше. У колоніях залишаються люди, які скоїли не дуже тяжкі злочини, жінки, хворі. Їм також можна надати право вибору. Питання з амністією вирішувалося, але щось цей процес загальмувало.

ЄСПЛ не зупиняє процеси

– Правозахисниками називають тих, хто відстоює інтереси людей, які постраждали від дій чи бездіяльності державних органів. Наразі теж є такі звернення?

– Нині таких звернень набагато менше. Та й, по суті, до нас нема куди звертатися. Офіс у Харкові довелося закрити, бо працювати під постійними бомбовими ударами неможливо. Хтось виїхав, хтось лишився в місті. Ми всі працюємо віддалено, наша приймальня переключилася на допомогу переселенцям, волонтерам.

Вимушений зізнатися, що побоювання щодо порушення прав людини є. Не з боку наших військових – вони навчені, дисципліновані. Ексцеси можуть бути з боку тероборони, яка не з усіх питань добре підготовлена. Але наразі час такий – воєнний… Робитимемо розбір польотів після війни.

– У Європейському суді багато позовів українців проти України. Через війну ці процеси можуть призупинити?

– ЄСПЛ працює і працюватиме. Процеси не припиняються. Ті позови, які подано, будуть розглядатися. Якщо держава порушила права своїх громадян, вона має за це відповідати незалежно від того, війна чи не війна. Як можна пробачити незаконне затримання та взяття під варту? Якщо до в'язниці відправили невинних людей? Усі такі справи ЄСПЛ продовжить розглядати.


Міжнародний кримінальний суд є постійним міжнародним органом кримінальної юстиції, до компетенції якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, військові злочини, злочини проти людяності. Заснований на основі Римського статуту, розпочав роботу 1 липня 2002 року. Знаходиться в Гаазі, але засідання можуть відбуватися у будь-якій іншій точці світу.

Римський статут Міжнародного кримінального суду встановлює юрисдикцію, функції та структуру МКС. Прийнятий на дипломатичній конференції у Римі 17 липня 1998 року, набрав чинності 1 липня 2002 року.

 Поділитися