Меню

«Давайте не вступати в неправильний бій! Ми повинні підтримувати українців без роздумів та пересторог» 

«У більшості наших країн занадто багато людей стали на бік російського диктатора. В ім’я антиімперіалізму, який з роками перетворився на пристрасну ненависть, вони аплодують кожному, хто виступає проти Заходу», – понад вісімдесят письменників та науковців з Тунісу, Алжиру, Марокко, Індії, Лівану, Бразилії закликають «всіх, хто вимагає свободи для себе», «стояти з українцями».

Фото: V. Arun Kumar, Shutterstock

Понад вісімдесят письменників та науковців закликають «всіх, хто вимагає свободи для себе», «стояти з українцями».

З 24 лютого Володимир Путін веде завойовницьку війну проти України. Його армія бомбить і руйнує міста, тисячами вбиваючи мирних жителів, як це було в Чечні та Сирії. Українці чинять опір. Ми повинні підтримувати їх, не замислюючись і не стримуючись.

Однак у більшості наших країн занадто багато людей стали на бік російського диктатора. В ім’я антиімперіалізму, який з роками перетворився на пристрасну ненависть, вони аплодують кожному, хто виступає проти Заходу.

Ми оцінюємо переважну відповідальність великих і малих західних держав за руйнування нашого світу. Ми засудили війни, які вони вели, щоб забезпечити продовження свого панування над величезними регіонами, включаючи наш власний, і засудили їхній захист диктатур, які неприпустимо захищати, щоб захистити свої інтереси. Ми знаємо, що вони вибірково використовують цінності, які декларують, дозволяючи біженцям з Півдня вмирати біля їхніх дверей і вітаючи «своїх» з розпростертими обіймами. Але давайте не вступати в неправильний бій. Усі, хто вимагає свободи для себе, хто вірить у право громадян обирати своїх лідерів і відмовлятися від тиранії, мають сьогодні стояти з українцями. Свободу потрібно захищати всюди.

Зі свого боку, ми відмовляємося підтримувати будь-яку диктатуру під приводом того, що її противники є нашими ворогами. Захищаючи війну Путіна, ми позбавляємо себе власного права бути вільними.


Діма Абдалла, письменниця (Ліван-Франція); Жільбер Ашкар, політичний дослідник (Ліван-Великобританія); Маріо Агілар, ісламолог (Великобританія); Надя Аіссауї, соціолог (Алжир-Франція); Юнес Ажарраї, радник з питань культури (Марокко); Санхаджа Акроуф, феміністична активістка (Алжир-Франція); Ченгіз Актар, політолог (Туреччина); Хала Алабдалла, кінорежисерка (Сирія); Тевфік Аллал, громадський активіст (Алжир-Франція); Чаукі Азурі, психіатр (Ліван); Маліка Бахті, інженер (Алжир-Франція); Бріжит Барде-Аллаль, професор (Франція); Алі Байрамоглу, журналіст (Туреччина); Ягута Белгасем, художній керівник (Туніс-Франція); Сухайр Белхассен, почесний президент FIDH (Туніс); Акрам Белкаїд, журналіст (Алжир-Франція); Рабаа Бен Ачур, академік (Туніс); Сана Бен Ачур, професор права (Туніс); Тахар Бен Джеллон, письменник (Марокко-Франція); Алі Бенсаад, географ (Алжир); Раджа Бен Слама, директор Національної бібліотеки (Туніс); Каріма Бергер, письменниця (Алжир-Франція); Мохамед Беррада, письменник (Марокко); Софі Бессі, історик (Туніс-Франція); Карім Еміль Бітар, професор міжнародних відносин (Ліван); Антуан Булад, письменник (Ліван); Рафік Бустані, демограф (Ліван); Нора Бустані, журналістка (Ліван-США); Соха Бсат Бустані, консультант (Ліван); Абдалла Шейх Муса, академік (Туніс-Франція); Хедіджа Шеріф, соціолог (Туніс); Аліса Черкі, психоаналітик (Алжир-Франція); Ноам Хомський, лінгвіст (США); Ахмед Дахмані, академік (Алжир-Франція); Камель Дауд, письменник (Алжир); Годофредо де Олівейра Нето, письменник (Бразилія); Альбер Діші, літературний керівник (Ліван-Франція); Каріма Діреш, антрополог (Алжир-Франція); Насер Джабі, соціолог (Алжир); Алісія Дуйовне Ортіс, письменниця (Аргентина); Анн-Марі Едде, академік (Ліван-Франція); Домінік Едде, письменниця (Ліван); Ханан Аль-Шейх, письменниця (Ліван-Великобританія); Аббас Фадхель, режисер (Ірак); Ель Хадж Сулейман Гассама (він же Ельгас), письменник (Сенегал); Аміра Хасс, журналістка (Ізраїль-Палестина); Мілтон Хатум, письменник (Бразилія); Ахмет Інсель, політолог (Туреччина); Рамін Джаханбеглу, філософ (Іран); Камель Джендубі, правозахисник (Туніс-Франція), Салам Кавакібі політолог (Сирія-Франція); Тахар Халфун, академік (Алжир-Франція); Дріс Ксікс, письменник (Марокко); Абделлатіф Лаабі, поет (Марокко); Смен Лаахер, соціолог (Франція); Камаль Лахбіб, правозахисник (Марокко); Ахмед Махіу, юрист (Алжир); Шаріф Мадждалані, письменник (Ліван); Зіад Маджед, політолог (Ліван-Франція); Джорджія Махлуф, письменниця (Ліван-Франція); Фарук Мардам Бей, видавець (Сирія-Франція); Мохамед Мбугар Сарр, письменник (Сенегал); Хадіджа Мохсен-Фінан, академік (Туніс-Франція); Селестін Монга, економіст (Камерун); Мохаммед Алі Амір-Моеззі, академік, ісламолог (Іран-Франція); Боніфацій Монго-Мбусса, письменник (Конго-Браззавіль-Франція); Вайді Муавад, драматург (Ліван-Франція); Мадлен Мукамабано, журналіст (Руанда-Франція); Набіль Мулін, історик (Марокко); Ламія Уалалу, журналістка (Марокко-Франція); Сесіль Умхані, письменниця (Франція); Атік Рахімі, письменник (Афганістан-Франція); Мішель Ракотосон, письменниця (Мадагаскар); Арундаті Рой, письменниця (Індія); Lamine Sagna, академік (Сенегал-США); Антоніо Карлос Секкін, письменник (Бразилія); Нада Сехнауї, візуальний художник (Ліван); Лейла Шахід, колишній посол (Палестина); Музна Шихабі Барт, правозахисниця (Палестина); Воле Соїнка, письменник, Нобелівська премія з літератури (Нігерія); Вассила Тамзалі, есеїстка (Алжир-Франція); Надя Тазі, філософ (Марокко-Франція); Хайам Яред, письменник (Ліван).

Ле-Монд

поширити інформацію

Подібні статті

• Публіцистика   • Російсько-українська війна

Нарешті прийняти Україну як суб’єкт (Про німецьку україністику і не тільки)

Україна є продуктивним дослідницьким полем для вивчення таких соціокультурних феноменів, як ситуативний білінґвізм, відносини урбаністичної і аграрної культур, релігійні та мовні трансформації в ситуації політичного плюралізму.

• Публіцистика   • Російсько-українська війна

Німецька україністика зараз

Що змінила війна у ставленні німецького суспільства та університетів до України, викладання української мови та історії? На ці питання відповідає історик Андрій Портнов, професор єдиної в Німеччині кафедри історії України – в Європейському університеті Віадріна у Франкфурті-на-Одері.

• Російсько-українська війна   • Події

Брав участь в організації підриву Каховської ГЕС

Українські правоохоронці зібрали доказову базу на російського генерал-майора, який командував підривом Каховської ГЕС на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини. Йому заочно повідомили про підозру.

• Російсько-українська війна

З полону повернулися 185 українських військових та 20 цивільних

Сьогодні відбувся 69-й обмін полоненими. Хтось нарешті почує рідний голос!



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти