Меню
• Впровадження норм європейського права   • Події
ХПГ-інформ, 20 червня 2022

Стамбульську конвенцію ратифіковано. Нарешті

Парламент підтримав ратифікацію Стамбульської конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.  «За» висловилося 259 депутатів, «проти» – лише вісім.  

Фото: ANDRIY B, Shutterstock

Парламент підтримав ратифікацію Стамбульської конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. 

«За» висловилося 259 депутатів, «проти» – лише вісім. 

Стамбульську конвенцію Україна підписала ще в 2011 році, але понад десять років не могла ратифікувати. Це перший законодавчо закріплений інструмент, що створює вичерпний законодавчий підхід до боротьби з гендерно-обумовленим насильством.

Держави, які ратифікували конвенцію, зокрема мають криміналізувати психологічне насильство, переслідування, примусові аборти і стерилізацію, фізичне і сексуальне насильствою

«Гендер», згідно з Конвенцією, означає соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків. Саме цей термін був однією з причин, чому міжнародний документ не подобався українським депутатам.

Свого часу Рада церков і релігійних організацій неодноразово висловалася проти ратифікації Стамбульської конвенції: «Ці побоювання підкріплюються тим, що конвенція гарантує захист від дискримінації за ознакою „гендерної ідентичності“ та „сексуальної орієнтації“, що робить поняття „гендер“ залежним не від природних статевих ознак, а від самоідентифікації особи. У підсумку, наявні в законодавстві України поняття „гендеру“, „гендерної рівності“, „гендерної політики“, „гендерно-правової експертизи“ через Стамбульську Конвенцію можуть бути витлумачені не в розумінні рівності жінок і чоловіків, а в інтересах осіб, які ідентифікують себе як жінки або чоловіки». 

При цьому терміни «гендерної ідентичності», «гендерної рівності» вже давно були в українському законодавстві, зокрема, в Кодексі законів про працю. А Стамбульська конвенція захищає від насильства і жінок, і чоловіків, і людей будь-якої сексуальної орієнтації.  

Правозахисники двічі створювали петиції на сайті президента щодо необхідності ратифікувати Стамбульську конвенцію. Обидва рази вони досить швидко набирали необхідні 25 тисяч голосів. 

Ратифікація Стамбульської конвенції розглядалася як важливий крок на шляху затвердження для України статусу кандидата на членство в Євросоюзі. 

Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич привітала ратифікацію Стамбульської конвенції Україною. Її заяву цитує Укрінформ:

« у контексті того, що жінки і дівчата є особливо вразливими під час конфліктів, я щиро вітаю схвалення українським парламентом Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством (Стамбульська конвенція). Це великий крок уперед у захисті жінок і дівчат від усіх форм насильства, як в Україні, так і в інших країнах».


67 % жінок в Україні зазнавали психологічного, фізичного чи сексуального насильства з боку партнера чи іншої особи, починаючи з 15-річного віку.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

В Україні загинули понад 15000 цивільних від початку повномасштабного вторгнення РФ

Крім того, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини, понад 41000 мирних людей в Україні зазнали поранень. Згадуємо злочини, вчинені представниками РФ, які задокументували в Моніторинговій місії ООН.

• Російсько-українська війна   • Події

Ще одна підозра за удар по Київській телевежі

Українські правоохоронці заочно повідомили про підозру генерал-майору й командиру 22-ї гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Військово-повітряних сил російської армії. Згадуємо й інших російських військовопосадовців, причетних до удару по Києву 1 березня 2022 року, внаслідок якого загинули й були поранені мирні люди.

• Російсько-українська війна   • Події

22 обірвані історії

Наостанок розповідаємо про убитих Росією українських спортсменів, зображених на “шоломі пам’яті”, який коштував Владиславу Гераскевичу участі в цьогорічних Олімпійських іграх.

• Події   • Російсько-українська війна

Дискваліфікація за намір

Раніше ми докладно писали про зняття з Олімпійських ігор Владислава Гераскевича. Тепер розповідаємо більше про саме рішення Спортивного арбітражного суду й роль МОК у дискваліфікації українського скелетоніста.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти