Меню
• Впровадження норм європейського права   • Події
ХПГ-інформ, 20 червня 2022

Стамбульську конвенцію ратифіковано. Нарешті

Парламент підтримав ратифікацію Стамбульської конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.  «За» висловилося 259 депутатів, «проти» – лише вісім.  

Фото: ANDRIY B, Shutterstock

Парламент підтримав ратифікацію Стамбульської конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. 

«За» висловилося 259 депутатів, «проти» – лише вісім. 

Стамбульську конвенцію Україна підписала ще в 2011 році, але понад десять років не могла ратифікувати. Це перший законодавчо закріплений інструмент, що створює вичерпний законодавчий підхід до боротьби з гендерно-обумовленим насильством.

Держави, які ратифікували конвенцію, зокрема мають криміналізувати психологічне насильство, переслідування, примусові аборти і стерилізацію, фізичне і сексуальне насильствою

«Гендер», згідно з Конвенцією, означає соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків. Саме цей термін був однією з причин, чому міжнародний документ не подобався українським депутатам.

Свого часу Рада церков і релігійних організацій неодноразово висловалася проти ратифікації Стамбульської конвенції: «Ці побоювання підкріплюються тим, що конвенція гарантує захист від дискримінації за ознакою „гендерної ідентичності“ та „сексуальної орієнтації“, що робить поняття „гендер“ залежним не від природних статевих ознак, а від самоідентифікації особи. У підсумку, наявні в законодавстві України поняття „гендеру“, „гендерної рівності“, „гендерної політики“, „гендерно-правової експертизи“ через Стамбульську Конвенцію можуть бути витлумачені не в розумінні рівності жінок і чоловіків, а в інтересах осіб, які ідентифікують себе як жінки або чоловіки». 

При цьому терміни «гендерної ідентичності», «гендерної рівності» вже давно були в українському законодавстві, зокрема, в Кодексі законів про працю. А Стамбульська конвенція захищає від насильства і жінок, і чоловіків, і людей будь-якої сексуальної орієнтації.  

Правозахисники двічі створювали петиції на сайті президента щодо необхідності ратифікувати Стамбульську конвенцію. Обидва рази вони досить швидко набирали необхідні 25 тисяч голосів. 

Ратифікація Стамбульської конвенції розглядалася як важливий крок на шляху затвердження для України статусу кандидата на членство в Євросоюзі. 

Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич привітала ратифікацію Стамбульської конвенції Україною. Її заяву цитує Укрінформ:

« у контексті того, що жінки і дівчата є особливо вразливими під час конфліктів, я щиро вітаю схвалення українським парламентом Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством (Стамбульська конвенція). Це великий крок уперед у захисті жінок і дівчат від усіх форм насильства, як в Україні, так і в інших країнах».


67 % жінок в Україні зазнавали психологічного, фізичного чи сексуального насильства з боку партнера чи іншої особи, починаючи з 15-річного віку.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Черговий суд за розстріл українського військовополоненого

Російський військовий, який минулого червня міг розстріляти полоненого воїна ЗСУ на Сумщині, постане перед судом.

• Російсько-українська війна   • Події

Ще одна підозра Злому — поліціянту з РФ, що очолив одну з катівень у Херсоні

Українські правоохоронці заочно повідомили про чергову підозру у вчиненні воєнного злочину старшому лейтенанту поліції РФ з Омська. Він керував захопленим ізолятором тимчасового тримання в Херсоні, де незаконно утримували й катували цивільних. Докладніше — у статті.

• Право на життя   • Російсько-українська війна

‘Підпиши, а потім дізнаєшся’

Тяжкохворого політвʼязня Тофіка Абдулгазієва, якому торік діагностували злоякісну пухлину головного мозку, росіяни змусили підписати документи, нібито він “абсолютно здоровий” і “не заперечує”, аби його перевели з лікарні назад до колонії. Кримський татарин не міг сам прочитати підписані папери: його зір погіршився настільки, що він просто не в змозі читати. Докладніше — у статті.

• Кримінально-виконавча система   • Катування та жорстоке поводження

Непокаране вбивство

На фотографії з цієї справи важко дивитися. На них — обличчя людини після побиття: набрякле, залите кров’ю, з численними ранами і синцями. Це Андрій Данилюк. Він помер не на вулиці і не під час бійки. Він помер у державній установі — у Хмельницькому слідчому ізоляторі. Там, де людина повністю перебуває під контролем держави. Там, де держава зобов’язана гарантувати безпеку і право на життя для кожного, хто опинився за ґратами.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти