MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Стамбульську конвенцію ратифіковано. Нарешті

20.06.2022   
ХПГ-інформ
Парламент підтримав ратифікацію Стамбульської конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. «За» висловилося 259 депутатів, «проти» – лише вісім. 

Фото: ANDRIY B, Shutterstock

Парламент підтримав ратифікацію Стамбульської конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. 

«За» висловилося 259 депутатів, «проти» – лише вісім. 

Стамбульську конвенцію Україна підписала ще в 2011 році, але понад десять років не могла ратифікувати. Це перший законодавчо закріплений інструмент, що створює вичерпний законодавчий підхід до боротьби з гендерно-обумовленим насильством.

Держави, які ратифікували конвенцію, зокрема мають криміналізувати психологічне насильство, переслідування, примусові аборти і стерилізацію, фізичне і сексуальне насильствою

«Гендер», згідно з Конвенцією, означає соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків. Саме цей термін був однією з причин, чому міжнародний документ не подобався українським депутатам.

Свого часу Рада церков і релігійних організацій неодноразово висловалася проти ратифікації Стамбульської конвенції: «Ці побоювання підкріплюються тим, що конвенція гарантує захист від дискримінації за ознакою „гендерної ідентичності“ та „сексуальної орієнтації“, що робить поняття „гендер“ залежним не від природних статевих ознак, а від самоідентифікації особи. У підсумку, наявні в законодавстві України поняття „гендеру“, „гендерної рівності“, „гендерної політики“, „гендерно-правової експертизи“ через Стамбульську Конвенцію можуть бути витлумачені не в розумінні рівності жінок і чоловіків, а в інтересах осіб, які ідентифікують себе як жінки або чоловіки». 

При цьому терміни «гендерної ідентичності», «гендерної рівності» вже давно були в українському законодавстві, зокрема, в Кодексі законів про працю. А Стамбульська конвенція захищає від насильства і жінок, і чоловіків, і людей будь-якої сексуальної орієнтації.  

Правозахисники двічі створювали петиції на сайті президента щодо необхідності ратифікувати Стамбульську конвенцію. Обидва рази вони досить швидко набирали необхідні 25 тисяч голосів. 

Ратифікація Стамбульської конвенції розглядалася як важливий крок на шляху затвердження для України статусу кандидата на членство в Євросоюзі. 

Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич привітала ратифікацію Стамбульської конвенції Україною. Її заяву цитує Укрінформ:

« у контексті того, що жінки і дівчата є особливо вразливими під час конфліктів, я щиро вітаю схвалення українським парламентом Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством (Стамбульська конвенція). Це великий крок уперед у захисті жінок і дівчат від усіх форм насильства, як в Україні, так і в інших країнах».


67 % жінок в Україні зазнавали психологічного, фізичного чи сексуального насильства з боку партнера чи іншої особи, починаючи з 15-річного віку.

 Поділитися