MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

‘Снаряд прилетів у п’ятиповерхівку. Було безліч поранених’, — перші дні повномасштабної війни у Харкові‘У нашому купе було сімнадцять осіб’, — харків'янин про березневу евакуацію з міста ‘Тільки починається бомбардування — собаки біжать у льох. І я за ними’‘Вирва була така, що можна танк заховати’, — перші дні війни у Лисичанську«Вдень і вночі вони обстрілювали нас із мінометів, гармат, танків і БТР» — реабілітолог із Бучі«Там убило п’ятьох людей, зокрема вагітну жінку»«У коридорі я знайшов залізний уламок розміром з руку»«Було п’ятсот будинків, а залишилося поле»«В сусідньому будинку загинула сім’я» – мешканка Сєвєродонецька«… Ніч, мороз -22, сніг, а нас поставили на коліна, і всіх дуже сильно побили…»«На багатоповерхівку з людьми скинули авіабомбу» «Росіяни катували хлопця з Червоного Хреста…»«Сашка та Василя Васильовича вбило при обстрілі, а Славка й Миколу застрелили росіяни», – житель села Мощун«Ми їхали, а навкруги все вибухало»«Я вкрав у росіян бензовоз» – пенсіонер з Димера знайшов для лікарні соляркуЗавдяки справжнім друзям знайшла прихисток у Дрогобичі: історія переселенки з Харкова«Я дуже просила Бога, щоб мої дерева встояли» «На нашій вулиці всі будинки зруйновано» – мешканець Рубіжного«Дідуся від розриву снаряду відкинуло метрів на сто»«Після удару по нашому сховищу обірвало трубу з гарячою водою. Товариша облило окропом, одяг весь приклеївся»

‘Тридцятиметрова заграва палала десять днів...’

15.08.2022   
Тарас Зозулінський
Літаки “лупили” по “Азоту”, — мешканець Лисичанська став свідком бомбардування Рубіжного та Сєверодонецька.

Євген Харитоненко, Лисичанськ

Мені тридцять п'ять років, народився у місті Лисичанську, маю дитину. Жив із дружиною, але згодом ми розійшлися. У чотирнадцятому році я працював у Лисичанську на Водоканалі. Також на Лисичанському НПЗ, який належить наполовину росії. У чотирнадцятому році сепаратисти почали вербувати молодих хлопців, мовляв, пішли воювати. Але жодної зброї не було. Вони зібралися на блокпосту: у двох по автомату, а решта з пляшками стояли. Вони у нас були три дні, а потім українські ЗСУ їх прогнали.

Як минув ваш перший день повномасштабної агресії?

Я пам'ятаю, що все почалося десь о четвертій. Спочатку я подумав, що це грім гримить, та навіть не вставав. У мене з вікна Сєвєродонецьк та Рубіжне видно. Воно гриміло та гриміло. Почав дзвонити телефон. Раз дзвонить, другий дзвонить. Думаю, ну хто це, хочеться ж поспати. Телефонувала мама, але я вирішив, що пізніше відповім.

Потім друг зателефонував, мовляв, дзвони терміново матері. А вона мені: “Сину, почалася війна. Давай бігом сюди”. А маршрутки у них всі вже перестали їздити. Побіг я на ринок, гроші взяв. Люди почали скуповувати хліб, сірники. В перший день уже нічого не було.

Постійно, всі ці дні скільки я там був, жодного разу бої не зупинялися. Мені добре було видно, як літаки літають та бомблять Рубіжне та Сєвєродонецьк. Потім у нас недалеко від міськвідділу поцілили в кухню житлового будинку. У шести будинках поряд взагалі вибило всі вікна. А на дев'ятому поверсі зрушила плита.

Як минули ваші наступні дні?

Ми почали спускатися до підвалу. Підвал низький, не розігнешся. Пісок скрізь, вогкість. Ще каналізація почала протікати. Але наші дівчата молодці. Прибрали у підвалі, постелили килими як у квартирі. Дітей багато було. Квартир напевно сім жило там. Я тільки в туалет підіймався на гору. Так само і дівчата. Бо постійно “лупили та лупили”. За Рубіжним, особливо ввечері, починалися спалахи: багато спалахів, десь по сорок. Було видно як машини тікають.

Обстріли були постійні. У Сєвєродонецьку потрапили, здається, в газопровід. Ця заграва була метрів тридцять у висоту. Горіло десять днів. Я не знаю, може і досі горить.

Зруйнували лінії електропостачання — не було світла. Літаки “гатили” по сєвєродонецькому “Азоту”. Я мешкав на горі, а Рубіжне та Сєверодонецьк у низині. Техніки їхньої не бачив, але бачив багато літаків, розвідників, безпілотників.

Чи зустрічалися Вам події, в яких ви бачили злочинні дії проти таких мирних жителів, як ви?

Після одного із вибухів було багато вбитих, дітей у тому числі. У сто дев'ятому будинку вбило маленьку дівчинку і її матір. На вулиці Леніна теж убило людей, коли снаряд поцілив у кухню.

Матеріал підготовлено за підтримки Prague Civil Society Centre
 Поділитися