Заявники, які звернулися до ЄСПЛ, не зможуть скаржитися до інших міжнародних органів

Дещо раніше ми розповідали, чому звернення до Європейського суду з прав людини щодо воєнних злочинів, вчинених Росією, не має великого сенсу.

Також ми пояснювали, наскільки невиправданою є медійна кампанія, розпочата із закликами терміново звернутися до ЄСПЛ тим, хто втратив майно, у кого загинули родичі, хто став жертвою катувань, насильницьких зникнень, чи отримав поранення від обстрілів.

Урешті, із 16 вересня 2022 року закінчився “пільговий” перехідний період, протягом якого ще можна було звернутися до Європейського суду із заявою проти Росії навіть після рішення про її виключення з Ради Європи. Тепер процес звернення фактично зупинений, а написати заяву можуть лише ті, у кого порушення відбулося до 16 вересня 2022 року, і хто не пропустив чотиримісячний строк для звернення щодо нього.

Іншими словами, у більшості випадків, до суду можуть звертатися лише ті, у кого порушення сталося з 16 травня, і з кожним днем кількість таких заявників буде тільки зменшуватися. Останні заяви, у січні, зможуть надіслати ті, хто став жертвами злочинів у вересні.

Утім, за масовою подачею заяв до Європейського суду ховається ще один підводний камінь. Більшість міжнародних судових та договірних органів не дозволяють одночасне звернення до декількох із них. Тобто, звернувшись до Європейського суду з прав людини, заявники втратили свій шанс звернутися до більшості Комітетів ООН, та, навіть, можливо, Міжнародного кримінального суду (тут питання є спірним і до кінця практикою не вирішено, але суд цілком може піти за загальною схемою).

Тож хочемо звернути увагу як самих заявників, так і юристів та адвокатів: заявники, які раніше звернулися до ЄСПЛ, можуть втратити право звернутися із аналогічними заявами до структур та органів ООН.

А тим часом, структури ООН мають хоч якийсь вплив на РФ, на відміну від Ради Європи.

Тож виникає питання: а навіщо було взагалі звертатися до ЄСПЛ?