Жертвами російського вторгнення в Україну стали і стають сотні тисяч людей. Мільйони людей змушені залишити свої будинки, деякі — вдруге і втретє. Кожна з цих людських історій унікальна та гідна донесення до навколишнього світу. Але досвід показує, що якими б драматичними не були події і якими б кричущими та жорстокими не були воєнні злочини, які скоює російська армія у спробах підкорити волелюбний український народ, із часом переживання втрачають гостроту, а спогади гаснуть, стаючи непомітними для історії. Навіть найжахливіші звірства губляться у вирі історичних подій. Забуття злочинів — шлях до повторення їх у майбутньому.
Харківська правозахисна група (або “Український Меморіал”) розпочала проєкт “Голоси війни”, щоб історії тисяч українців були почуті не лише у реальному часі, а й не були забуті у майбутньому. Це історії особистих трагедій, втрат, страждань від голоду та холоду, від втрати будинку, але водночас історії стійкості, братерства, милосердя та людяності. Водночас це свідчення про історичні події та злочини, об’єктивна юридична оцінка яких є абсолютно необхідною.
Українські правозахисні організації документують вбивства цивільних, катування, депортації, знищення історичних пам’яток та інші злочини, аналізуючи відкриті джерела за допомогою сучасних технік розслідування. Але інколи й технології стають безсилими, як це було під час блокади Маріуполя, коли було обірвано всі комунікації. Єдиним способом дізнатися про жахіття, які відбувалися в місті, було інтерв’ювання маріупольців, які дивом змогли вирватися із оточеного і палаючого міста. Саме вони стали тими голосами, які розповідали світу про страшну реальність. Не лише мешканці Маріуполя, а й ті, хто опинився під окупацією в інших регіонах.
Для цих людей бути почутими часто є не менш важливим, ніж для нас — почути їх. Героїні та герої інтерв’ю після запису часто говорили, що відчували. Від початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року на сайті та на каналі YouTube Харківської правозахисної групи було опубліковано сотні історій українською, англійською та російською мовами.
У рамках нового проєкту організації “Меморіалу” у Чехії, Польщі, Франції, Італії, Німеччині перекладуть ці інтерв’ю та створять субтитри до відео національними мовами, розмістять їх на своїх сайтах та сторінках у соціальних мережах та інших медіа. Передбачається поширення 4-5 інтерв’ю щомісяця. Цей проєкт підтриманий Prague Civil Society Centre. За рахунок інших джерел фінансування українська організація “Меморіалу” додасть ще переклад інтерв’ю іспанською мовою, а також публікацію всіма мовами проєкту щотижневих дайджестів російських протестів проти війни, підготовлених волонтерами “Меморіалу”.
Так історії війни зазвучать дев’ятьма мовами в усьому світі!
