Квіти та поезія проти війни — дайджест російських протестів

Меморіали жертвам ракетного удару в Дніпрі

Через обстріли російської армії 14 січня у Дніпрі загинуло 46 людей. У пам’ять про них росіяни стали створювати стихійні меморіали. Щонайменше у 15 містах люди принесли квіти та дитячі іграшки до монументів, пов’язаних з Україною: до пам'ятників Лесі Українці, Тарасові Шевченку та іншим. Місцями поминання стали також пам’ятники жертвам політичних репресій. 

У багатьох містах державні структури та провокатори намагалися протистояти  меморіалам.

У Білгороді “за наказом адміністрації” комунальники розібрали стихійний меморіал. 17 січня у Москві поруч із пам’ятником Лесі Українці затримали чотирьох людей. Після того, як поблизу монумента став чергувати автозак, люди створили новий меморіал біля пам’ятника Гоголю на Нікітському бульварі. Ще два стихійних меморіали з’явилися у підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку та біля статуї “Співдружність”. Поблизу пам’ятника Лесі Українці поліцейські чергували безперервно та забороняли фотографувати меморіал. Ось що сказав правоохоронець жінці, що прийшла до пам’ятника: “Я знаю, що ви маєте право фотографувати, я сам не розумію, чому не можна, але начальство сказало, щоб не дозволяли, тому видаляйте фото”. 

18 січня біля пам’ятника затримали провокатора, який намагався викрасти іграшки, які москвичі залишили на місці стихійного меморіалу. 

21 січня в Санкт-Петербурзі невідомі знищили меморіал, наступного дня він з’явився знову.

У багатьох містах з’являлися меморіали, за ніч квіти викидали, але наступного дня вранці росіяни несли їх знов. Це триває вже понад тиждень. Подекуди люди намагалися протистояти знищенню меморіалів: у Краснодарі чоловік звернувся до поліції зі скаргою на те, що квіти зникають вже за пів години після покладання до пам’ятника Тарасу Шевченку. 

Одиночні пікети

21 січня мешканець Барнаула вийшов на одиночний пікет із плакатами розміром трохи більше за візитну картку “Нет войне” и “Свободу политзаключенным”. Чоловіка затримали. 

*

У Санкт-Петербурзі 17 січня пройшов метропікет поряд із входом на станцію “Купчино”.

*

У Москві активістка Катерина Вареник вийшла з одиночним пікетом до пам’ятника Лесі Українці, біля якого 14 січня з’явився стихійний меморіал жертвам обстрілу у Дніпрі. Жінку затримали. 

*

У Москві поруч із Кремлем, біля Собору Василія Блаженного, активіст провів одиночний пікет із плакатом “Путин! Надо бороться с коррупцией и нищетой, а не с Украиной, НАТО и Навальным”.

* 

У Єкатеринбурзі поліція затримала активістку Юлію Блощинську, що вийшла в одиночний пікет із плакатом “Нет войне”. Через декілька годин її відпустили з відділу з протоколом за статтею про дискредитацію російської армії.

Вірші (і не тільки) проти війни

У січневому випуску самарського літературного журналу “Волга” опублікували антивоєнні вірші Германа Лукомнікова. Журнал виходить у печатній (6 разів на рік тиражем 1000 екземплярів) та електронній версіях. Ось деякі з віршів підбірки:

***

Вставай, страна огромная,

Вставай на смертный бой

С фашистской силой тёмною,

С самою, блядь, собой.

***

я думал

что россия

это я

но этот псих

похоже

тоже так думает

15.11.22

*

Ще наприкінці 2022 року у видавництві Івана Лімбаха вийшла антологія антивоєнних віршів поетів, багато з яких перебувають у Росії, “Поезія останнього часу”. Антологія продається у багатьох книгарнях Петербурга, Москви та інших міст. “Поезія останнього часу” — документальне свідчення актуального літературного процесу в точці надлому російської культури, коли поетичні тексти, подібно до прапорців на карті, розмічають масштаби гуманітарної катастрофи. Написані з лютого до липня 2022 року вірші є своєрідною хронікою осмислення колективної травми художніми засобами. Понад сотні авторів розмірковують про сучасну історію, про відповідальність за те, що відбувається, і про метаморфози російської мови в умовах реальності, що змінюється. І "Це не симфонія, а ритуальний плач, трагічний хор сирен (у всіх сенсах останнього слова)"

*

Актор театру та кіно Дмитро Назаров виконував свої вірші проти військової агресії в Україні — трагічні та трагісатиричні — та записував їх на відео. Іноді у відео з’являлася його дружина актриса Ольга Васильєва. Відео зокрема публікувалися на ютуб-каналі Назарова. У січні 2023 року художній керівник Московського Художнього театру Костянтин Хабенський звільнив Дмитра Назарова та Ольгу Васильєву.

Виступи проти війни та кримінальні справи

Активістка “Мирного сопротивления” у Санкт-Петербурзі Ольга Смірнова виступила проти вторгнення Росії до України відразу після його початку. Ще у травні 2022 року її було арештовано за звинуваченням у поширенні фейків про російську армію з мотивів політичної ненависті. Ольга перебуває у СІЗО дотепер. Нещодавно на неї порушили ще одну кримінальну справу — цього разу через спалену літеру “Z”.

*

Мешканець Красноярська Ігор Орловський виступав проти війни та ще у березні опублікував у соцмережі “ВКонтакте” новину про ракетний удар російської армії по драмтеатру в Маріуполі. Нещодавно на нього порушили кримінальну справу за “фейки” про російську армію через березнівський пост у “Вконтакте”.

*

Сергій Міхайлов — журналіст та видавець газети “Листок”, яка публікувала інформацію про злочини російської армії в Україні, за що його було арештовано. Слідство отримало результати психолого-лінгвістичної експертизи матеріалів “Листка” про злочини російської армії в Бучі та бомбування Маріуполя, де стверджувалося, що у публікаціях Міхайлова є “ознаки переконання адресата у негативному характері використання ЗС РФ”. Нещодавно суд у Горно-Алтайську до 16 березня продовжив утримання в СИЗО Сергія Михайлова за справою про “фейки про армію”.

Огляд підготували волонтери Меморіалу на основі джерел: SOTA, ОВД-инфо,7х7 — Горизонтальна Росія, телеграм-каналів Феминистское Антивоенное Сопротивление, Весна, Активатика й інших.