Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Ірина Скачко, 27 січня 2023

“Прийшла до тями в лікарні” — на дівчину, що врятувалася з маріупольського пекла, напав невідомий

“Останнє, що я пам’ятаю, — як за мною хтось побіг, викрики чоловіка і удар чимось важким по потилиці”, — написала Марія Вдовиченко на своїй фейсбук-сторінці. Їй погрожують вже кілька місяців — відтоді, як вона з батьками вийшла з окупованого міста і розповіла свою історію.

Фото з фейсбук-сторінки Марії Вдовиченко

Фото з фейсбук-сторінки Марії Вдовиченко

“Останнє, що я пам’ятаю, — як за мною хтось побіг, викрики чоловіка ‘б****кая бандеровка, хохолка…’ і удар чимось важким по потилиці”, — написала Марія Вдовиченко на своїй фейсбук-сторінці. Їй погрожують вже кілька місяців — відтоді, як вона з батьками вийшла з окупованого міста і розповіла свою історію. Напад стався 25 січня. Дівчина не називає українське місто, в якому мешкає зараз, із міркувань безпеки.

Минулого року Марія Вдовиченко мала б закінчувати 11 клас Маріупольської школи №54. Вона захоплювалася історією, правом, музикою. Була першою бандуристкою міста Маріуполь при храмі ПЦУ.  Про початок страшної війни, тижні поневірянь, фільтраційний табір та евакуацію Марія розповіла в інтерв’ю: “Була людина і раз — розриває людину” — маріупольська випускниця, що пройшла крізь пекло. Під час фільтрації її тата так сильно побили, що він почав втрачати зір. 

Майже одразу після виїзду на підконтрольну Україні територію їй почали погрожувати з проросійських акаунтів.

— Коли ми перебували у місті Самбір, на мою електронну адресу почали надходити дивні е-мейли, дзвінки, повідомлення в телеграм, інстаграм, — розповідала Марія влітку. — Писали мені: “Так, хохлушка, що ти робиш, проси вибачення”. Я не розуміла, чому мені це все пишуть, що це за погрози, що взагалі коїться. Дивлячись на аватарки людей, які це все писали, я бачила триколори і не розуміла, що це таке. Я запитала в однієї людини: “Чому це ти мені таке пишеш? Що я такого зробила? Чого ти мене чіпаєш?” Мені прислали сюжет від телеканалу Росія 24, де показали мою фотографію у вишиванці, з бандурою і надписом: “Нове обличчя київської пропаганди. Вона показує наших військових у поганому світлі”. 

Марія розповідала, що в телеграмі було безліч чатів, де їй погрожували. Через небезпеку, а також для лікування батька родина виїхала за кордон. Недавно дівчина повернулася в Україну. 

Фейсбук Марії Вдовиченко Facebook Maria Udovichenko Фейсбук Марии Удовиченко

Фейсбук Марії Вдовиченко

Зараз Марія перебуває у лікарні. У неї черепно-мозкова травма. 

— Заява до поліції вже написана, а я залишилася одна і мені небезпечно розповсюджувати, де я, — каже Марія. — Мені страшно, я боюся повтору, я не знаю, як далі жити.

Марії треба лікуватися. Батьки дівчини теж мають серйозні проблеми із здоров’ям. Родина потребує фінансової допомоги. Якщо ви хочете та можете підтримати Марію, надаємо номер її банківської картки: 5375411423427348


Восени минулого року розслідування BBC виявило, що українські військові та проукраїнські активісти регулярно отримують погрози та образи після того, як їхня особиста інформація “зливається” у прокремлівські телеграм-канали. 

поширити інформацію

Подібні статті

• Інтерв’ю   • Голоси війни

«Була людина і раз – розриває людину» – маріупольська випускниця, що пройшла крізь пекло

Вона мала закінчувати 11 клас, складати іспити, танцювати на випускному. А потрапила в пекло. Сімнадцятирічна мешканка Маріуполя розповідає, як із родиною опинилась у блокаді, а потім пройшла крізь жахіття фільтраційного табору.

• Інтерв’ю   • Голоси війни

‘Ти спілкуєшся із сусідами ввечері, а на ранок немає навіть їхніх тіл’, — маріуполька, що виїхала з міста у травні

Аліна Козицька — молода маріупольська активістка, якій довелося на власні очі бачити руйнування міста, до розвитку якого вона докладала зусилля. Не зумівши вкрасти машину Аліни, російські військові намалювали на ній літеру Z.

• Інтерв’ю   • Голоси війни

Мешканка Маріуполя: ‘Я наливала собакам горілку, щоб у них не зупинилися серця’

Валерія Камінська — бізнесвумен із Маріуполя, яка у квітні виїхала з міста і через РФ та країни ЄС дісталася Львова. Вона розповідає моторошні історії про катування, життя під обстрілами, пригадує свій діалог із молодим чеченцем, від якого він розплакався.

• Інтерв’ю   • Голоси війни

‘Я зайшла у Metro і розплакалася’, — дівчина, яка 3 тижні прожила у Маріуполі під обстрілами

Маріуполька Ольга Шевченко розповідає, що кожного дня біля її будинку гинули люди, намагаючись приготувати їжу на вогні. Почувши вибухи 24 лютого, вона сказала синові, що це грім, але згодом сама не могла стримувати сліз, усвідомлюючи, що відбувається.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти