Чоловіка, який відмовився від військової служби через релігійні переконання, засудили до одного року позбавлення волі

16 січня 2023 року Івано-Франківський апеляційний суд відхилив апеляцію 46-річного християнина Віталія Алексеєнка, який оскаржував вирок, винесений за відмову мобілізуватися через релігійні переконання. Чоловіка засудили до одного року позбавлення волі.

Про деталі справи розповів Forum 18.

Віталія Алексеєнка мали відправити до в’язниці 19 січня, у день, коли судове рішення мало набрати чинності.

За даними Forum 18, від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації це п’ятий обвинувальний вирок за відмову йти до армії через переконання. При цьому це перше реальне ув’язнення: в чотирьох інших справах йшлося про умовні терміни.

“Я сказав суду, що погоджуюсь з тим, що порушив закон України, але я не винен за Божим законом. Я хочу лишатися чесним перед собою”, — прокоментував Алексеєнко рішення суду.

Віталій вважає, що якби він покаявся в так званому “злочині”, то отримав би умовний термін. Але “як я міг зробити це, якщо я не винен”, запитував вірянин.

За інформацією Forum 18, Алексеєнко збирається подавати касаційну скаргу. Проте навіть перегляд справи не відверне ув’язнення, що мало початися 19 січня.

Історія Алексеєнка й позиція військкомату

Віталій Васильович Алексеєнко народився 2 грудня 1976 року й на момент повномасштабного вторгнення проживав у місті Слов’янськ. 2017 року він був зареєстрований у військкоматі у Слов’янську, але не отримав військового квитка. Натомість йому видали довідку, чинну до 2022 року, яка підтверджувала те, що коли чоловік проживав в Узбекистані, він не служив в армії через сумління.

У травні 2022 року Віталій Алексеєнко переїхав з Донецької області. Чоловік є внутрішньо переміщеною особою.

2 червня Віталія викликали до військкомату в Івано-Франківську. Алексеєнко пояснив, що не може брати в руки зброю з релігійних міркувань. “Я сказав їм, що готовий пройти альтернативну службу й написав відповідну заяву”, — згадує Віталій. Він також пояснив, що ще в Узбекистані відмовлявся проходити військову службу.

6 червня Алексеєнка знову викликали до військкомату. Там чоловіку повідомили, що його заяву щодо проходження альтернативної служби відхилили. Коли Віталій Алексеєнко відмовився від мобілізації, урядовці викликали поліцію.

Алексеєнко розповів, що не боявся й вирішив не тікати й не ховатися від влади. “Я не боюся навіть в’язниці”, — казав він Forum 18.

Як повідомляє Forum 18, співробітник Івано-Франківського військкомату, який відмовився називати своє ім’я, заявив, що нічого не знає про справу Алексеєнка, тому не може відповісти на запитання. “Зазвичай ми пропонуємо альтернативну службу членам релігійних громад”, — сказав він Forum 18. При цьому посадовець відмовився назвати кількість випадків, коли люди змогли обрати альтернативну службу після 24 лютого 2022 року. Співробітник військкомату також не надав пояснень, чому Віталію Алексеєнку не призначили альтернативну службу за потрібним фахом.

Коли Forum 18 повідомив працівнику військкомату, що небажання Алексеєнка служити в лавах ЗСУ ґрунтуються на його релігійних переконаннях, чиновник відповів: “Нехай заходить до нас вдруге”. Дізнавшись, що Алексеєнко не зможе знову завітати до військкомату, бо незабаром його буде ув’язнено, у військкоматі лише повторили, що не знають обставин справи…

Судове рішення

Слідчий повідомив Віталія Алексеєнка, що на нього буде відкрито кримінальну справу за статтею 336 КК, яка передбачає покарання за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. За цією статтею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном від трьох до п’яти років.

За порадою слідчого, Алексеєнко визнав себе винним, але відмовився каятись у своїх діях, “оскільки переконаний, що поводився пристойно, по-християнськи, дотримувався велінь совісті й не робив нічого поганого”.

15 вересня 2022 року під час судового процесу в Івано-Франківському міському суді суддя Роман Хоростіл визнав Алексеєнка винним за статтею 336 Кримінального кодексу України. У Forum 18 зазначили, що прокурорка Ольга Газукіна наполягала на трьох роках умовного ув’язнення.

Однак суддя Хоростіл проігнорував клопотання прокурорки. Він звернув увагу на досудовий протокол, в якому було зазначено, що Віталій Алексеєнко не становить небезпеки для суспільства, і скоротив покарання до одного року позбавлення волі. У вироку зазначено, що термін відбування покарання починається з фактичного затримання Алексеєнка.

“Мені сказали, що немає певності в тому, що я вірянин, — розповідав Віталій Forum 18. — Вони сказали, що лише представники зареєстрованих конфесій мають право на проходження альтернативної служби”. Чоловік пояснив, що вірить в Ісуса Христа і його веління протистояти злу, не вдаючись до насильства, як написано у Нагірній проповіді. “Але я не ходжу до жодної церкви, бо вони не дотримуються того, що казав Христос”, — прояснив свою позицію Алексеєнко.

Апеляція

Алексеєнко звернувся до Івано-Франківського апеляційного суду. Згідно з протоколами суду, після перенесення засідання апеляції через відсутність електрики, слухання відбулося 16 січня 2023 року. Головував суддя Володимир Повзло, якого супроводжували колеги-судді Олександр Васильєв та Богдан Кукурудз.

Один із суддів запитав Віталія, як він може довести, що вбивство людей несумісне з його релігійними переконаннями. Чоловік відповів, що якщо суд йому не вірить, то він не зможе його переконати. Після цього Алексеєнко знову виклав свої релігійні переконання.

Forum 18 не зміг зв’язатися з прокуроркою Газукіною 17 січня, аби отримати коментар щодо рішення суду.

Алексеєнко повідомив Forum 18, що й далі оскаржуватиме винесене рішення, адже “не хоче, щоб хтось ще страждав через це”. Однак Віталій сказав, що змирився з власною долею.

Судові рішення у справах відмовників

Forum 18 навів статистику судових рішень у подібних справах. За наявними даними, окрім вироку у справі Алексеєнка, у 2022 році українські суди винесли ще чотири вироки у справах відмовників. В усіх вироках йшлося саме про умовне засудження.

• 18 травня, Андрій Кучер, місто Мукачево, умовно засуджений до чотирьох років позбавлення волі.
• 21 червня, Дмитро Кучеров, місто Олександрія Кіровоградської області, умовно засуджений до трьох років позбавлення волі.
• 17 серпня, Олександр Коробко, місто Мукачево, умовно засуджений до трьох років позбавлення волі.
• 22 серпня, Мар’ян Капац, місто Мукачево, умовно засуджений до трьох років позбавлення волі.

З-поміж чотирьох засуджених лише Кучеров відмовився йти до війська саме з релігійних переконань.

Право на відмову від воєнної служби

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 10 листопада 1999 року, альтернативну (невійськову) службу було дозволено обирати вірянам, які належать до десяти релігійних організацій, визнаних пацифістськими. В Україні до таких організацій належать:

• Адвентисти-реформісти;
• Адвентисти сьомого дня;
• Євангельські християни;
• Євангельські християни-баптисти;
• Покутники (Слов’янська Церква Святого Духа);
• Свідки Єгови;
• Товариство Свідомості Крішни;
• Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівняні до них згідно з зареєстрованими статутами);
• Християни віри євангельської (та церкви, прирівняні до них згідно з зареєстрованими статутами);
• Християни євангельської віри.

Люди, які не були членами цих спільнот, не мали права проходити альтернативну службу.

Як зазначав дослідник релігії та права Дмитро Вовк, суд мав би орієнтуватися не на укладений колись перелік, а на Конституцію України. Доцільно було б перевіряти не те, чи є людина в переліку релігійних організацій (адже цей перелік може змінюватися з плином часу), а чи справді конкретна людина має переконання, несумісні з несенням військової служби. “Відповідно, якщо людина їх має, то суди мають визнавати, що вона має право на альтернативну службу”, — зауважував Дмитро Вовк.

Стаття 35 Конституції України передбачає свободу віросповідання та гарантує повагу до релігії, якщо вона передбачає відмову від насилля.

“Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою”, ― йдеться у Конституції.

Так, Свідки Єгови відмовляються від військової служби в усіх країнах світу. При цьому більшість членів цієї спільноти готові нести альтернативну службу.

Як розповіли Forum 18 Свідки Єгови, після повномасштабного вторгнення РФ і оголошення воєнного стану, до військкоматів викликали тисячі їхніх вірян. Після відмови нести військову службу, прокурори порушили кримінальні провадження щодо 67 осіб. Наразі 44 провадження вже закриті.

“Якщо врахувати, що тисячі Свідків Єгови викликали до військкоматів, це вкрай позитивна ситуація, — розповідали віряни Forum 18. — Це позитивний знак того, що уряд поважає відмовників за мотивами переконань навіть під час військового конфлікту”. Представники організації подякували українській владі за те, що вона, “попри складні обставини”, поважає прохання проходити альтернативну службу.

Закритий реєстр судових рішень

На жаль, право на проходження альтернативної служби все ще порушується. Крім того, вироки у п’яти справах відмовників за переконаннями більше не фігурують у публічному онлайн-реєстрі судових рішень.

Державна судова адміністрація у Києві не відповіла на письмовий запит Forum 18 щодо того, чому вироки у цих п’яти справах більше не відображаються у публічному онлайн-реєстрі судових рішень.

Під час спроб отримати доступ до відповідних судових рішень, відбувається перехід на сторінку з написом “Перегляд сторінки недоступний. Недійсне або застаріле посилання”. Більшість із вердиктів у інших справах, винесених тими ж судами в ті ж дати, були загальнодоступними ще 17 січня 2023 року, зауважили у Forum 18 й додали, що власноруч переглядали ці рішення. 

Позиція ООН й альтернативна служба в умовах воєнного стану

Комітет з прав людини ООН у Заключних зауваженнях щодо України від 9 лютого 2022 року наголошував, що альтернативна служба має бути доступна для всіх осіб, які відмовляються від військової служби через власні переконання. Після розгляду чергової доповіді України щодо виконання пакту в 2013 році, у висновках комітету йшлося про те, що “заходи альтернативної служби мають бути відкритими для всіх осіб, які відмовляються від військової служби через сумління”, незалежно від їхніх переконань і того, чи є ці переконання релігійно мотивованими.

У 2019 році робоча група ООН із довільних затримань заявила, що “право на відмову від військової служби через сумління є частиною абсолютно захищеного права дотримуватися переконань згідно зі статтею 18 (1) Пакту, яке не може бути обмежене державами”.

За статтею 4 закону “Про військовий обов’язок і військову службу”, громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та законом України “Про альтернативну (невійськову) службу”. При цьому за умов воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

Раніше Харківська правозахисна група писала, що в самому Указі Президента “Про введення воєнного стану в Україні” не обмежується стаття 35 Конституції, яка забезпечує право проходження альтернативної служби. Відтак, невійськова служба має гарантуватися і під час воєнного стану. Прогалина в законах виникає тому, що альтернативна служба застосовується лише до строкової військової служби, яка формально відрізняється від служби в межах мобілізації.

“При цьому 35 Стаття Конституції юридично продовжує діяти, але законодавство не вирішує порядок проходження невійськової служби під час воєнного стану. Стаття 23 закону ‘Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію’ про це мовчить”, ― відмічав юрист Андрій Новак. У випадках коли мобілізують людину, віра якої не дозволяє їй використовувати зброю, Новак радив писати заяву до військкомату та виконувати невійськову роботу. Якщо людину все одно призивають для несення військової служби, варто писати заяву до суду й посилатися на статтю 35 Конституції України.

Forum 18 згадує лист, направлений до Міноборони, щодо проходження альтернативної служби під час воєнного стану.

У відповіді від 21 серпня 2022 року було зазначено, що, відповідно до закону “Про альтернативну службу”, громадяни України можуть вибрати альтернативну службу, “якщо виконання військових обов’язків суперечить їхнім релігійним переконанням” та “якщо ці громадяни належать до чинних згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю”. Як стверджує Forum 18, таку відповідь надав заступник начальника Головного управління кадрів Генерального штабу, полковник Олег Христенко.

Поза тим Христенко відмітив, що через російське вторгнення та оголошення воєнного стану призов на військову службу був припинений та замінений мобілізацією. “Тому, виходячи з викладеного, реалізація конституційного права громадян на проходження альтернативної (невійськової) служби в умовах правового режиму воєнного стану та в період мобілізації у зв’язку з відсутністю призову на строкову військову службу не застосовується”. Полковник Христенко додав, що закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” “не передбачає альтернативної (невійськової) служби для призовників, призваних на військову службу під час мобілізації”.

Натомість у Зауваженні загального порядку № 22 Комітету з прав людини ООН до статті 18 (Свобода думки, совісті та релігії) Міжнародного пакту про громадянські та політичні права наголошується, що “від цього права не можна відступати навіть під час надзвичайного стану в країні, що загрожує життю нації”.

Як раніше зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, якби питання призову вирішували безпосередньо командири військових частин, вони б категорично відмовлялися від людини, “яка не хоче брати в руки зброю та не хоче воювати”, адже військовим “потрібні мотивовані люди, які хочуть йти служити й захищати свою країну”. Крім того, вкрай легко залагодити проблеми з проходженням альтернативної служби. Для цього достатньо додати лише одну норму в закон “Про мобілізацію”, підкреслював Євген Захаров.