“Не мав умислу ухилитися від військової служби”
Бориспільський міськрайонний суд Київської області виправдав українця, якого звинувачували в ухиленні від військової служби під час мобілізації.
Про цей випадок повідомили журналісти видання “Судовий репортер”, які посилаються на вирок від 12 січня.
Суд вважає, що обвинувачений не мав умислу ухилитися від військової служби, а його відмова була проявом релігійних переконань, які не дозволять йому використовувати зброю та проходити військову службу, в тому числі під час воєнного стану та для захисту Батьківщини.
У своєму рішенні судді посилалися на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та на рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) 2015 року. Тоді ВССУ констатував, що відсутність механізму проходження альтернативної (невійськової) служби в період мобілізації не може бути підставою для притягнення до відповідальності. Крім цього, судді згадали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, ратифіковану у 1997 році Законом України № 475/97-ВР, за якою кожен має право на свободу думки, совісті та релігії.
Передісторія
Як розповіли журналісти, у червні минулого року після військово-лікарської комісії чоловіку виписали повістку. За три дні обвинуваченого мали відправити до навчального центру ЗСУ, проте він відмовився отримувати повістку і їхати на навчання.
Під час судового засідання обвинувачений надав довідку релігійної організації, яка підтверджувала, що він є присвяченим охрещеним служителем Релігійного об’єднання Свідків Єгови в Україні ще з кінця 1998 року. Через свої релігійні переконання чоловік не міг користуватися зброєю та брати участь у війні та військових навчаннях. З огляду на це обвинувачений волів скористатися своїм конституційним правом на невійськову службу. Чоловік також звертався до Бориспільської територіальної громади, аби йому змінили військову службу за призовом на альтернативну цивільну службу.
Натомість юристка з мобілізаційного відділу, яка консультувала призовників, під час судового засідання стверджувала, нібито законодавство України не передбачає альтернативної невійськової служби в умовах воєнного стану при мобілізації.
Рішення суду
Згідно з законом України “Про військовий обовʼязок та військову службу”, за умов воєнного або надзвичайного стану можуть бути окремі обмеження щодо права громадян проходити альтернативну службу.
В Указі Президента від 26 листопада 2018 року “Про введення воєнного стану в Україні” також зазначено, що на період воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30–34, 38, 39, 41–44, 53 Конституції України, а також запроваджуватися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юросіб у тих межах та обсязі, які необхідні для забезпечення правового режиму воєнного стану.
При цьому право вірян на свободу світогляду і віросповідання забезпечене статтею 35 Конституції України, яка гарантує повагу до релігії, якщо вона передбачає відмову від насилля. Зокрема, в статті 35 зазначено, що “у разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою”.
Указ Президента України про воєнний стан не обмежує права на свободу світогляду і віросповідання. Закони “Про правовий режим воєнного стану”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов`язок і військову службу” також не містять подібних обмежень.
З огляду на це суд вважає, що обвинувачений має право на заміну військової служби альтернативною невійськовою під час мобілізації, оскільки належить до релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю.
Водночас суд звернув увагу на прогалини в законодавстві. При цьому, зважаючи на те, що немає законодавчих обмежень конституційних прав на свободу світогляду і віросповідання, прохання про заміну військового обовʼязку альтернативною (невійськовою) службою не може розцінюватися як ухилення від призову під час мобілізації, вважає суд.
Альтернативна служба за умов воєнного стану
Раніше Харківська правозахисна група писала про вірянина Віталія Алексеєнка, який не хотів іти воювати через релігійні переконання. Його засудили до одного року позбавлення волі. Минулого року Верховний Суд України скасував обвинувальний вирок. Справу Алексеєнка відправили на новий розгляд.
Харківська правозахисна група неодноразово підкреслювала, що в самому Указі Президента “Про введення воєнного стану в Україні” жодним чином не обмежується стаття 35 Конституції, яка забезпечує право проходження альтернативної служби. Таким чином, невійськова служба має гарантуватися і під час воєнного стану. Певна прогалина в законах виникає тому, що альтернативна служба застосовується лише до строкової військової служби, яка формально відрізняється від служби в межах мобілізації.
Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, проблеми з проходженням альтернативної служби доволі легко залагодити. Для цього достатньо додати лише одну норму в закон “Про мобілізацію”, зауважував пан Євген. Більше про ситуацію з альтернативною службою за умов воєнного стану можна прочитати у статті ХПГ.
