MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

В Росії помер вже другий український політв’язень, який потребував медичної допомоги

10.02.2023   
Марина Гарєєва
Хоча ще у 2016 році Україна перемогла на Євробаченні, справжнє європейське бачення, цінності й права людини програли й продовжують програвати Zоні Російської Федерації. Всі, хто з 2014 до 2023 року пройшли етапом смерті, доводять це без зайвих голосів.

Джеміль Гафаров

Джеміль Гафаров

У російському СІЗО, в місті Новочеркаськ, помер український політв’язень Джеміль Гафаров, засуджений до 13 років позбавлення волі за надуману участь у “терористичній організації”.

Про смерть політв’язня повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

В день оголошення вироку, 11 січня 2023 року, Гафаров ледь дістався залу засідань. “Вже на той момент він скаржився на біль у серці, але перетерпів. Вони підіймалися на третій поверх, і коли він піднявся, то поскаржився, що йому зле й дуже пече [серце]. Потім попрохав викликати швидку, але її не викликали”, — розповідав адвокат Еміль Курбедінов.

Після оголошення вироку стан 60-річного політв’язня погіршився: чоловік майже не підводився й скаржився на біль у грудях. Ув’язненому, який потребував госпіталізації, країна-терорист відмовляла навіть у проведенні медичного обстеження.

27 січня 2023 року Джеміль Гафаров розповідав своєму адвокату Емілю Курбедінову, що в СІЗО йому намагалися призначити лікування навмання. Без консультацій з профільними лікарями таке лікування могло обернутися на гірше, адже політв’язень страждав на хронічну ниркову недостатність і серцеві захворювання.

“Він каже, що йому вкрай зле: двічі на день стаються напади”, — наголошував адвокат.

Гафаров розповідав, що росіяни ледь погодилися взяти в нього кров на аналізи, хоча він неодноразово їх про це просив. Уже взявши кров, її не відносили до лікарні, хоча, за словами політв’язня, вона розташовувалася зовсім поруч. Також Джеміль Гафаров скаржився, що росіяни намагалися дати йому якісь ліки, проте він не міг їх приймати без консультації з лікарем, адже вони могли позначитися на роботі нирок.

“Він навіть не підводиться, коли говорить”, — розповідав адвокат.

Джеміль Гафаров підозрював, що в Росії йому взагалі не збираються призначати лікування й очікував на етапування до російської колонії.

“Виживу я на етапі чи ні — незрозуміло. Як мене будуть місяцями етапувати? Їхати буде вкрай важко”, — казав політв’язень.

Адвокат також непокоївся через етапування й вважав, що це питання життя та смерті для хворої людини, яка не отримує належного лікування.

Дружина політв’язня розповідала, що у 2017 році Джеміль Гафаров переніс обширний інфаркт міокарда. Того самого року йому діагностували хронічну ниркову недостатність із порушенням фільтрації нирок. Проблеми з нирками призвели до хвороби серця. Правозахисники постійно нагадували, що політв’язень потребував регулярного діалізу нирок, який неможливо було проводити в умовах СІЗО.

“На момент ув’язнення Джеміль Гафаров мав 3-тю групу інвалідності через проблеми з серцем. Через ігнорування його стану здоров’я та ненадання медичної допомоги, Гафаров переніс серцевий напад у СІЗО та отримав 2-гу групу інвалідності”, — написав Дмитро Лубінець у своєму телеграм-каналі.

Уповноважений ВР України з прав людини наголосив, що “антигуманне поводження з незаконно ув’язненими Росією громадянами України і ненадання належної медичної допомоги є порушенням основоположних прав людини, норм міжнародного права та прирівнюється до катування”. З огляду на це, Україна готує листа до Комітету ООН проти катувань.

Це не перша смерть українського політв’язня в Росії.

Буквально кілька днів тому, в колонії №5, у місті Новотроїцьк Оренбурзької області, помер 61-річний українець Костянтин Ширінг, засуджений до 12 років позбавлення волі за сфабрикованим звинуваченням у “шпигунстві”.

Костянтин Ширінг. Фото: Владислав Єсипенко / фейсбук

Костянтин Ширінг. Фото: Владислав Єсипенко / фейсбук

Про смерть Костянтина Ширінга 7 лютого повідомила Кримська правозахисна група (КПГ), яка посилалася на власні джерела в колонії.

Костянтин Ширінг страждав на серцево-судинні захворювання й потребував операції на серці. Він декілька разів звертався до адміністрації СІЗО й просив надати йому медичну допомогу. Після цього його переводили з камери до камери. З кожним таким переведенням умови утримання в камері погіршувалися.

Голова КПГ наголошувала, що “це не поодинокі випадки, а системна практика”, коли українцям, які опинилися в російських в’язницях, не надають необхідної медичної допомоги.

Костянтин Ширінг пройшов процес етапування, яке тривало більше двох місяців. У червні 2022 року стало відомо, що чоловік прибув до колонії в Оренбурзькій області. Політв’язень писав, що умови етапування позначилися на його стані здоров’я, до якого всім було байдуже. Росіяни відібрали в ув’язненого не тільки ліки, а й тонометр…

……..

Коли приходять чужинці.
Вони приходять в твій дім.
Вони вбивають усіх
І кажуть: “Ми не винні. Не винні”.

Джамала. “1944”.

Чи 2014? Чи 2023?

Хоча ще у 2016 році Україна перемогла на Євробаченні, справжнє європейське бачення, цінності й права людини програли й продовжують програвати Zоні Російської Федерації. Всі, хто з 2014 до 2023 року пройшли етапом смерті, доводять це без зайвих голосів.

Закатовані, замордовані, доведені до смерті українці й українки не голосують. Мовчки очікують на справедливе покарання своїм убивцям і замовникам убивств.

Якщо виконавці й замовники вкотре уникнуть покарання — євробачення програє вже назавжди.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися