Рішення Комітету Міністрів Ради Європи щодо групи справ ‘Пєтухов (№ 2) проти України’

1459-та зустріч, 7-9 березня 2023 року (DH)

Група H46-33 Пєтухов (№ 2) проти України (Заява № 41216/13)

Нагляд за виконанням рішень Європейського суду

Довідковий документ: CM/Notes/1459/H46-33

Заступники

1. нагадали, що в цій групі справ Європейський суд встановив основні порушення статті 3 через незмінність довічного ув’язнення в Україні та заборону на спілкування довічно ув’язнених з іншими ув’язненими з інших камер під час позакамерних заходів;

Що стосується індивідуальних заходів

2. зазначили, що індивідуальні заходи, необхідні для припинення цих порушень, пов’язані з прийняттям загальних заходів, тобто створенням відповідного до Конвенції механізму перегляду довічних вироків і забезпеченням можливостей для реабілітації довічно ув’язнених і, зокрема, зняттям заборони на спілкування для довічно ув’язнених;

3. прийняли до уваги інформацію, надану владою щодо стану здоров’я заявника у справі Пєтухова та його доступу до медичної допомоги; наполегливо закликали владу продовжувати забезпечувати охорону його здоров’я під час тримання під вартою та надати Комітету інформацію з цього приводу;

4. беручи до уваги зміни у правовій базі, що регулює права на побачення в місцях позбавлення волі з 2014 по 2016 рік, і те, що заявник у справі Полторацького не подавав останнім часом жодних заяв на побачення, дійшли висновку, що подальші індивідуальні заходи в цьому відношенні не потрібні;

5. беручи до уваги інформацію, надану владою щодо умов тримання заявника у справі Івана Карпенка, наполегливо закликали владу зняти заборону на його спілкування з ув’язненими з інших камер та продовжувати надавати інформацію щодо ситуації заявника і, зокрема, щодо його доступу до професійної підготовки та працевлаштування, а також щодо стану його здоров’я;

Що стосується загальних заходів

6. привітали прийняття механізму перегляду для довічно ув’язнених, можливість заміни довічного ув’язнення на строкове за результатами такого перегляду, можливість умовно-дострокового звільнення після відбуття ув’язненим певного строку строкового ув’язнення, а також можливість періодичного перегляду у разі неуспішних клопотань; тим не менш, з жалем відзначили, що їхня критика щодо зобов’язання довічно ув’язнених готувати плани реінтеграції не була взята до уваги під час ухвалення цього законопроєкту;

7. з метою оцінки його ефективності на практиці, запропонували органам влади в установленому порядку надати інформацію про функціонування механізму перегляду, зокрема деталі адміністративної та судової практики: роль тюремної адміністрації в перегляді, тлумачення судами підстав і критеріїв для такого перегляду, а також те, як на практиці виконується обов’язок ув’язнених готувати і подавати плани реінтеграції, а також обов’язок тюремної адміністрації брати активну участь у такій же роботі;

8. нагадуючи про позитивне зобов’язання забезпечити для довічно ув’язнених тюремні режими, сумісні з метою реабілітації, підтвердила необхідність подальшого вдосконалення таких режимів, щоб дозволити довічно ув’язненим просуватися до реабілітації з чітким доступом до діяльності, об’єднань і соціальної реабілітації; запросили оновлену інформацію в цьому відношенні;

9. запропонували владі надати додаткову інформацію про можливості довічно ув’язнених спілкуватися один з одним під час дозволених групових заходів і закликали їх вжити всіх необхідних заходів для запровадження заходів, що забезпечують можливості для довічно ув’язнених спілкуватися під час позакамерних заходів;

10. зазначивши, що оскарження санкцій, накладених на ув’язнених за порушення тюремних правил, підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, запропонували владі надати додаткові приклади відповідних судових рішень, які б підтверджували, що така практика є усталеною;

11. запропонували владі надати оновлену та вичерпну інформацію про всі події та невирішені питання до 1 вересня 2024 року.

Переклад Харківської правозахисної групи