Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва, 23 березня 2023

У Києві відкриють офіс МКС, а Ісландія визнала Голодомор геноцидом

23.03 в Гаазі підписали міжнародну угоду щодо відкриття офісу. Він дозволить МКС ще інтенсивніше й ефективніше розслідувати скоєні в Україні воєнні злочини й притягти винних до відповідальності. Тим часом парламент Ісландії визнав Голодомор геноцидом.

Підписання меморандуму про відкриття офісу МКС. Гаага, 23 березня 2023 року. Фото: Укрінформ

Підписання меморандуму про відкриття офісу МКС. Гаага, 23 березня 2023 року. Фото: Укрінформ

Сьогодні, 23 березня 2023 року, в Гаазі відбулося підписання угоди між українським урядом та МКС про відкриття офісу Міжнародного кримінального суду в Україні.

Про це повідомили в “Укрінформі”.

Відповідне рішення було ухвалене ще 3-го березня.

Генеральний прокурор України Андрій Костін розповів, що офіс МКС відкриють у Києві, й прокоментував підписання меморандуму. Офіс дозволить команді МКС працювати за більш стабільних умов і довше перебувати в Україні. Крім цього, новостворений офіс “буде захищений в усіх можливих вимірах”.

Генпрокурор пояснив, що, з-поміж іншого, йдеться про захист інформації.

За словами Костіна, відкриття офісу дозволить Міжнародному кримінальному суду ще інтенсивніше й ефективніше працювати в Україні й розслідувати ймовірні воєнні злочини, скоєні представниками РФ в Україні та проти українців.

Андрій Костін також назвав визнання Путіна та Львової-Бєлової підозрюваними у воєнному злочині (депортації українських дітей) історичним досягненням.

Нагадаємо, що 17-го березня 2023 року МКС видав ордери на арешт Президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.

Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, у справі про незаконну депортацію українських дітей на територію РФ (так само як і в справі про атаки на інфраструктуру України, яку також розслідує МКС) буде найлегше пов’язати вчинені злочини з найвищим політичним керівництвом країни.

Як виданий ордер вплине на очільника країни-терориста й саму РФ, ми детально розбирали у статті “Ордер для Путіна: що кажуть експерти та чи врятує Президента РФ міжнародний імунітет?”.


23 березня відзначилося ще одним кроком для відновлення історичної справедливості. Парламент Ісландії Альтинг визнав Голодомор геноцидом українського народу.

Про це сповістила голова МЗС Тордіс Колбрун Рейкфіорд Ґільфадоттір у своєму твітері.

Пані міністерка вже була в Україні декілька разів. Зокрема, торік у березні пані міністерка побувала в Бучі, а в жовтні відвідала Меморіал жертвам Голодомору у Києві. За її словами, “це було болісне нагадування про страшний злочин”.

Ісландські парламентарі визнали, що “штучний голод зими 1932–1933 років є геноцидом, здійсненим тоталітарним урядом у Москві проти народу України”.

“Сільський будинок в Україні, жителі якого померли з голоду в 1933 році” (авторський підпис). Околиці Харкова. Фото А. Вінербергера © Ілюстрація із книги “Hart auf hart. 15 Jahre Ingenieur in Sowjetrußland. Ein Tatsachenbericht, Salzburg 1939” [голодомор околиці харкова геноцид]

“Сільський будинок в Україні, жителі якого померли з голоду в 1933 році” (авторський підпис). Околиці Харкова. Фото А. Вінербергера © Ілюстрація із книги “Hart auf hart. 15 Jahre Ingenieur in Sowjetrußland. Ein Tatsachenbericht, Salzburg 1939”

Президент України Володимир Зеленський подякував за ухвалене рішення й наголосив, що воно слугує чітким сигналом того, “що такі злочини не залишаються безкарними”.

Верховна Рада України ухвалила Закон “Про Голодомор 1932–1933 років в Україні” ще у 2006 році, а вже 10 років потому закликала світові держави визнати Голодомор геноцидом. Понад 20 країн вже визнали Голодомор геноцидом, а наприкінці 2022 року відповідне рішення ухвалив і Європарламент. Тоді євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.

В інтерв’ю “Це було за Сталіна, це відбувається за Путіна” Євген Захаров детально розповідав про особливості доведення злочину геноциду й дивні рейки історії, які подекуди зводять евакуаційний потяг Людства у темне провалля смертей, породжене злом безкарності.

поширити інформацію

Матеріал створено в межах проєкту “Pursuing Justice for International Crimes in Ukraine”, що реалізується ДІГНІТІ – Данським інститутом проти тортур за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Думки, висновки та погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією ДІГНІТІ та Міністерства закордонних справ Данії.
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Організував удар по багатоповерхівці в Києві

Заочну підозру отримав російський військовопосадовець, який 8 липня 2024 року брав участь в організації удару крилатими ракетами типу 3М-14 “Калібр” по багатоквартирному будинку у Києві, внаслідок якого загинули мирні люди, зокрема й діти. Розповідаємо про підозрюваних у цій атаці та в ударі по спеціалізованій дитячій лікарні “Охматдит”, який країна-агресор здійснила того ж 8 липня.

• Право на справедливий суд   • Події

Справа Юлії Тимошенко: Amicus Curiae колишніх суддів ЄСПЛ та незалежна оцінка ROLE

Висновок Amicus Curiae колишніх суддів ЄСПЛ Йонко Грозева та Армена Арутюняна у кримінальній справі щодо Юлії Тимошенко, а також незалежну рецензію на нього від міжнародної організації ROLE. Документи зосереджені на можливих порушеннях права на справедливий суд (ст. 6 ЄКПЛ), зокрема щодо доступу захисту до доказів, допиту свідків обвинувачення, імовірної провокації злочину та ознак прихованої політичної мети переслідування.

• Права жінок   • Події

17 років колонії постраждалій від насильницького зникнення

Днями Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив до 17 років колонії загального режиму Хатідже Буюкчан, яку минулого травня викрали в окупованому Росією Криму. Докладніше — у матеріалі.

• Російсько-українська війна

Як написати лист рідному в російському полоні

Міжнародне гуманітарне право гарантує військовополоненим і цивільним, яких незаконно утримують, право на листування з родиною. Українці пишуть своїм рідним у неволі, але на шляху листа стоїть російська цензура. Тому важливо не лише те, що ви напишете, а й те, як оформите лист: від цього залежить, чи його взагалі передадуть адресату і чи не нашкодить він людині в полоні. 



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвістиПрава людини за ґратами (Український тюремний портал)