Президент України Володимир Зеленський запропонував відзначати День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 8-го травня.
Своєю чергою 9-те травня стане Днем Європи.
У своєму відеозверненні Президент розповів, що для цього він підписав указ щодо 9-го травня та подав до парламенту відповідний законопроєкт.
Як зауважив Президент України, саме 8-е травня поставило крапку в кровопролитній історії й позначило перемогу над нацизмом:
“Саме 8-го травня 1945-го року набрав чинності акт про беззастережну капітуляцію вермахту. Саме 8-го травня світ вшановує пам’ять усіх, чиї життя були забрані тією війною. Це чиста історія, без ідеологічних домішок. І це — історія нашого народу, наших союзників, усього вільного світу. Сьогодні ми повертаємо її нашій державі”.
Адже, як наголосив Володимир Зеленський, “чесна пам’ять про минуле завжди зміцнює віру в майбутнє”.
Президент запевнив, що Україна ніколи не забуде про роль українців й не дасть спотворити історію: “Ми ніколи не забудемо внесок українського народу в перемогу над нацизмом. І нікому не дамо стерти роль українців у цій перемозі, наших людей, того покоління, про яке бережемо пам’ять майже в кожній нашій родині. Ми не дозволимо присвоїти спільну перемогу народів антигітлерівської коаліції й не дамо брехати, ніби перемога могла відбутись і без участі якоїсь країни або народу”.
“Зло ми знищували разом! — підкреслив Зеленський. — Так само, як разом протистоїмо зараз аналогічному злу. Згадуючи героїзм мільйонів українців у тій війні проти нацизму, ми бачимо такий же героїзм у діях наших воїнів зараз — нащадків тих, хто здобув перемогу — капітуляцію нацизму того дня, 8-го травня 45-го року”.
Проте зло повернулося. І хоча агресор змінився, мета лишилася тією ж: ідеться про “поневолення або знищення” цілого народу.
“Як і в Другій світовій війні, ми зараз не наодинці проти зла, — наголосив Президент. — Ми б’ємося проти нього разом так само — з усім вільним світом. З державами й народами, які творили тоді спільну перемогу. Які, пам’ятаючи страшні роки тієї війни, не кажуть ‘Можем повторить!’, а захищають сенс слів ‘Ніколи знову!’ Які не зрадили памʼяті своїх героїв і бережуть силу наших спільних цінностей: людського життя та свободи, рівності й гідності та світу без ксенофобії й антисемітизму, без расизму й нетерпимості, без ідеологій ненависті”. Тож “все те старе зло, яке сучасна Росія повертає, буде розбите так само, як і нацизм був розбитий”.
Зеленський переконаний: попри те, що Російська Федерація підважує наші ідеали, відповіддю на численні злочини РФ (“агресію та анексію, окупацію й депортацію, масові вбивства й катування, бомбардування міст і спалення сіл”) буде спільна перемога:
“Перемога України та вільного світу. Звільнення наших земель. Повернення наших людей. Захист наших цінностей. І обов’язково — справедливість, обов’язково — правосуддя проти рашистської ідеології ненависті”.
Володимир Зеленський підкреслив, що зараз, як і 80 років тому, Україна “б’ється проти тотального зла” й спирається “на спільну силу вільних народів”. Україна завжди буде частиною вільної Європи, яка не скориться злу. Тож відтепер Україна відзначатиме День Європи разом з вільним світом 9-го травня.
“Сьогодні я підписав відповідний указ, і щороку відзавтра, 9-го травня, ми будемо вшановувати нашу історичну єдність — єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм, — зауважив Президент. — Це буде День Європи, яка підтримує українців усі дев’ять років агресії й уже 439 днів повномасштабного вторгнення. Це буде День Європи, яка допомагає нам боротися на всіх напрямах”.
І нехай ми поки “не знаємо дати нашої перемоги”, ми знаємо, “що це буде свято для всієї України, для всієї Європи, для всього вільного світу”, наголосив Президент України.
Наразі 8-го травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення, а 9-го травня — День перемоги над нацизмом. Як зазначав голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир Тиліщак, Україні варто відходити від радянських дискурсів і підходів до відзначення свят. Проте, на думку експерта, саме лише зміна переліку вихідних і святкових днів не розв’яже проблему. Тож Тиліщак пропонував змінити усю систему свят, аби вона охоплювала всі “важливі аспекти української історії, повсякдення та майбутнього”. Ще у 2016-му УІНП розробляв законопроєкт про державні свята (проєкт закону виносили на громадське обговорення, проте зміни так і не ухвалили). Тоді в Інституті пропонували розділити свята за категоріями: державне свято, день жалоби, пам’ятна дата, професійне свято, скорботний день і традиційне свято. Своєю чергою державні свята пропонували ділити на робочі й неробочі.
