Сенс життя 2023: позитивна екзистенція українського виміру

Навіть коли більшість із нас не усвідомлює, що шукає власний сенс прямо зараз, ми все одно його вимагаємо, бо це закладено у нашій людській природі. Так, саме людській. Бо ми “духовні істоти”.

Ми формуємо своє життя не як тварина — відповідно до інстинктів, а як особистість, що рухається у просторі та часі, відповідно до своїх цінностей.

І тут не йде мова про інтелект, освіту чи науковий ступінь.

Потяг (воля) до сенсу прошитий на “жорсткому диску” людської підсвідомості.

Такий підхід не є новим.

Теза “Zoon logon echon” (із “Політики” Арістотеля) дуже влучно була перекладена Гайдеґґером під час Другої світової війни. Останній надав їй екзистенційних конотацій і зауважив, що у важкі часи людина бажає з’ясувати, що ж є благом і що справедливістю, а також, що вважати протилежністю цих чеснот.

Наразі, у 2023 році, кожен українець має вже достатньо досвіду, щоб визначитися, що для нього є благом і що справедливістю, таким чином з’ясувавши власний сенс життя.

Питання сенсу загострилися для кожного з нас у часи війни. Такі виклики, як смерть близьких, втрата оточення, майна, відносин, роблять ще більш драматичним процес пошуку сенсу.

Війна підштовхує нас до пошуку сенсів за допомогою таких переживань:

• близькість смерті;
• безсилля, безпорадність;
• страх;
• тривога...

Франкл також додавав до цього переліку “внутрішню порожнечу”.

Він говорив про дефіцит у знаходженні себе, самовідчуження, відсутність автентичності.

Під час війни все визначається іншими й людина не здатна до відмежування. Коли рішення відкладаються або приймаються несумлінно, людині не вдається персонально знайти сенс. Ці проблеми найчастіше є основою для описаного Франклом екзистенційного вакууму.

За Франклом, знайти сенс — не значить отримати гарантію. Але тут немає песимістичних конотацій, навпаки: він говорив про “можливості на фоні дійсності” та “зухвалість людського Духу”.

Один зі способів, який пропонує логотерапія в кризових ситуаціях, називається “модифікацією установок”.

Суть методу полягає у зміні ставлення людини до тих чи інших випадків її життя під час війни. Тут можуть бути використані: модуляція установки, когнітивна реструктуризація, сократівський діалог та інші.

Терапевт з’ясовує проблеми пацієнта, досліджує його історію та допомагає змінити ставлення до подій.

Ось, наприклад, жінка, яка була вимушена виїхати з Харкова під час перших днів війни, коли її оселя постраждала від авіаударів, засуджує себе за слабкодухість та тривожність. Вона стверджує, що ні на що не придатна, ні на що не впливає і нічого не може змінити.

Терапевт допомагає їй поглянути на інші аспекти ситуації: адже їй все ж таки вдалося врятувати життя своїх дітей, забезпечити родині гідні умови проживання в іншому місці. Таким чином вона виявила свою силу та життєстійкість. Крім того, акцентується увага, що на сьогодні вона вільна у виборі: повернутися до Харкова чи ні.

Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.

Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів у різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна, звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном.