‘Скіфське золото’ має повернутися до України
Верховний Суд Нідерландів постановив повернути “скіфське золото” Україні. Йдеться про експонати з кримського музею, які поїхали на міжнародні виставки ще до російської анексії Криму. Після окупації півострова Російська Федерація намагалася загарбати чужу історію, проте ніхто не хотів представляти її інтереси.
Своїм рішенням Верховний Суд підтвердив рішення Апеляційного суду Амстердама, винесене 26-го жовтня 2021-го року. Тоді у рішенні Апеляційного суду було зазначено, що старовинні артефакти “є частиною культурної спадщини української держави, яка існує як незалежна країна з 1991-го року”.
Харківська правозахисна група писала про колекцію, що налічує понад 565 музейних експонатів. Хоча колекцію часто називають “скіфське золото”, обрані артефакти представляють не лише культуру скіфів, а й культури сарматів і готів. Окрім виробів із золота, до неї увійшли бронзові та срібні прикраси, зброя та керамічний посуд, старовинні вироби з деревини та каменю. Детальніше про унікальні експонати, які стали заручниками історії, можна прочитати в нашому матеріалі.
У МЗС повідомили, що тепер відбуватимуться перемовини з музеєм Алларда Пірсона (де наразі перебуває колекція) про механізми повернення “скіфського золота”. Про це написала перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова на своїй фейсбук-сторінці.
“‘Скіфська’ правова війна, що тривала дев’ять років, завершилась перемогою України. Верховний суд Королівства Нідерланди відхилив касацію російських маріонеток і постановив передати ‘скіфське золото’ Україні”, — написала пані Еміне 9-го червня.
Заступниця міністра відзначила, що рішення Верховного Суду є остаточним та не підлягає оскарженню, та прокоментувала історію поневірянь української колекції:
“Цей кейс сам по собі був фактично абсурдним. Три учасники процесу: ‘кримські музеї’, Україна як держава та приватний музей Алларда Пірсона. Фейкові, неіснуючі в правовому просторі ‘кримські музеї’ як позивач у справі хотіли повернути артефакти, які є майном України, в окупований Крим. За музеями неформально була Росія. Всі про це знали. Вся світова міжнародно-правова спільнота відстежувала кейс. Він є показовим. Від найпершого засідання суду Україна не сумнівалась, що Росія з ляльковими ‘музеями’ не має шансів. Ми розуміли, що ними був обраний шлях ‘на пролом’, який зрештою проламав їх самих”, — підсумувала Еміне Джапарова й подякувала МКІП, Мін’юсту й командам адвокатів з України та Нідерландів.
Нагадаємо, що за законом України “Про музеї та музейну справу”, Музейний фонд України, до якого належать і колекції всіх кримських музеїв, “є національним багатством України” та “невід’ємною складовою частиною культурної спадщини України, яка охороняється законом”. З огляду на окупацію Автономної Республіки Крим (та міста Севастополя), Кабінет міністрів України ухвалив Постанову № 113 від 23.03.2014 року “Про внесення змін до Положення про Музейний фонд України”, у якій було передбачено, що “у разі настання обставин непереборної сили або наявності загрози знищення, втрати, пошкодження чи руйнування музейних предметів державної частини Музейного фонду України рішення про їх передачу на постійне або тимчасове зберігання, зміну строку тимчасової передачі або повернення таких предметів, переданих на тимчасове зберігання за межами України з метою їх експонування на виставках, проведення реставрації або наукової експертизи, приймається Мінкультури”.