Меню
• Події
Марина Гарєєва, 29 червня 2023

Англійська мова — з садочка

Президент вніс на розгляд Парламенту Проєкт Закону щодо статусу англійської мови. Законопроєкт визначає, хто має знати англійську, в яких сферах вона має застосовуватися поруч з українською, та пропонує шляхи її популяризації, зокрема, перегляд фільмів в оригіналі та вивчення англійської змалку.

Ілюстративне зображення з сайту освітнього проєкту “На урок”.

Ілюстративне зображення. Джерело fluencycorp.com і сайт освітнього проєкту “На урок”.

28-го червня Президент України Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт № 9432 “Про застосування англійської мови в Україні”.

У проєкті закону запропоновано офіційно закріпити статус англійської як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні.

Окрім цього, законопроєкт унормовує особливості застосування англійської мови в роботі органів державної та місцевої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги населенню, а також у сферах освіти, культури, транспорту, охорони здоров’я тощо.

У законопроєкті запропоновано визначити категорії посад, для зайняття яких кандидати зобов’язані володіти англійською. Ідеться про держслужбовців; військовослужбовців офіцерського складу, які служать за контрактом; співробітників Нацполіції середнього та вищого складу; посад керівного складу співробітників інших правоохоронних органів та служби цивільного захисту; прикордонників, прокурорів, податківців і митників, керівників суб’єктів господарювання у держсекторі економіки й інших.

Особи, які претендують на перелічені вище посади, повинні будуть скласти іспит. Іспит можна буде складати повторно необмежену кількість разів, проте не частіше одного разу на чотири місяці. Іспит буде безкоштовним для громадян України.

Також англійська може використовуватись у діяльності ЗСУ та інших військових формувань. У разі оголошення мобілізації (за винятком цільової) або введення воєнного стану, вимоги щодо обов’язкового знання англійської військовими, поліціянтами та усіма співробітниками правоохоронних органів і служб цивільного захисту скасовуються.

У першій статті законопроєкту зазначено, що “держава сприяє вивченню англійської мови громадянами України”. Проєктом закону передбачено, що учні старшого дошкільного віку обов’язково вивчатимуть англійську в дитячих садках.

Щобільше, згідно з проєктом закону, англомовні фільми в кінотеатрах мають показувати в оригіналі з субтитрами українською: з 2025-го року так мають показувати половину фільмів, у 2026-му — три чверті, а з 2027-го року — всі. У ці роки держава надаватиме грошову допомогу на придбання квитків для перегляду таких фільмів.

У музеях, аеропортах, вокзалах, портах, усіх видах громадського транспорту подана українською інформація також має дублюватися англійською мовою.

Що стосується державного кордону: з іноземцями або особами без громадянства, які не володіють українською, прикордонники та митники мають спілкуватися англійською або іншою — “прийнятною для сторін” — мовою. Медичні працівники також мають або володіти англійською, або мати перекладача, надаючи послуги іноземцям чи особам без громадянства. Те саме має відбуватися й при наданні екстреної допомоги. 

Необхідність ухвалення відповідного законопроєкту пояснюється тим, що хоча Україна має статус кандидата в члени Європейського Союзу, вона досі відокремлена від ЄС мовним бар’єром. Як зазначено в пояснювальній записці, “порівняно з іншими країнами Європи Україна відстає в готовності громадян спілкуватися іноземною мовою, у тому числі англійською”.

У пояснювальній записці, що супроводжує законопроєкт, вказано, що англійська мова — це мова міжнародних конференцій і спортивних змагань, комунікації міжнародного наукового товариства та бізнес-спільноти, а також провідна мова в інтернеті. З огляду на це “трансформація статусу англійської мови в Україні — це необхідність і стратегічний крок до повноцінного членства нашої держави в ЄС, адже знання англійської мови — ключова компетенція в умовах глобалізаційних змін”, зазначено в пояснювальній записці. 

поширити інформацію

Подібні статті

• Право на життя   • Російсько-українська війна

Засуджений РФ Алі Мамутов потребує медичної допомоги

50-річний кримський татарин має підвищений рівень цукру в крові й потерпає від каменів у нирках і болях у спині. Він також має низку інших захворювань і значно схуд. Цього травня також стало відомо, що громадянський журналіст Осман Аріфмеметов, якого РФ утримує у виправній колонії №5 Новотроїцька (в Оренбурзькій області), потерпає від болю в зубах і яснах, а також від болю у хребті, й не може отримати ліки від рідних.

• Російсько-українська війна   • Події

Підозра начальнику “відділу нагляду та безпеки” окупаційної Голопристанської колонії

З п’ятої години ранку до десятої вечора увʼязнених змушували стояти у воді, яку охоронці наливали на підлогу кожні дві або три доби... — Розповідаємо про підозру “майору внутрішньої служби”, який примусово залучав засуджених українськими судами в’язнів до виконання будівельних і відновлювальних робіт і жорстоко карав незгодних. За даними слідства, він також причетний до примусової депортації увʼязнених до російських місць несвободи.

• Російсько-українська війна   • Події

Заочний вирок за катування мешканця Скадовська

Розповідаємо про вирок нелегітимним “правоохоронцям”, які вступили до лав окупаційної “поліції” та вдавалися до катувань. Зокрема, як встановило слідство, зловмисники били незаконно затриманого мирного чоловіка, вчиняли на нього психологічний тиск, а також погрожували йому вбивством.

• Російсько-українська війна   • Право на життя

Винесення вироків у прискореному режимі

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону оголосив вирок п’ятьом кримським татарам із Джанкойського району Криму. Фігурантів “справи кримських мусульман” засудили до тривалих термінів позбавлення волі в колонії суворого режиму: від 14 до 20 років. Ба більше, оголошення вироку відбувалося в прискореному режимі — багато рідних навіть не встигли приїхати до Ростова-на-Дону, а частина слухачів дізналася про вирок уже після його винесення.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти